Рішення

від 04.11.2019 по справі 573/1859/19

БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/1859/19

Номер провадження 2/573/513/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2019 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді: Свиргуненко Ю. М.,

з участю секретаря: Федорченко Г. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Білопілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Світлана Фаридівна про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

03 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів йому все своє майно. Вказує, що у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищезгадане домоволодіння йому відмовлено, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа. Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить визнати за ним у порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 04 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до підготовчого засідання у порядку загального позовного провадження (а. с. 48-49).

У підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує (а. с. 56).

Представник відповідача - Воронівська сільської ради Білопільського району Сумської області у судове засідання не з`явився. Сільський голова надіслав листа про розгляд справи без участі їх представника, позов визнають (а. с. 55).

Третя особа - приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова С. Ф. у підготовче засідання не з`явилася без повідомлення причини. Про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а. с. 53).

У зв`язку з неявкою сторін, третьої особи суд розглядає справу без їх участі, на підставі наявних доказів, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з абз. 3 п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до абз. 6 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення в цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Таким чином, Цивільний процесуальний кодекс України допускає ухвалення рішення в підготовчому засіданні в правовідносинах, що виникли між сторонами.

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже у суду наявні законні підстави для ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Перешкод для здійснення розгляду справи у підготовчому засіданні та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України 2003 року, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223, ст. 1233 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, яким є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч. 1 ст. 1235 ЦК України).

За приписами ст. ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, чи подачі до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяви про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Штанівка Білопільського району Сумської області помер батько позивача, ОСОБА_2 (а. с. 7-13)

Після смерті останнього відкрилася спадщина, до складу якої ввійшов житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, побудований у 1964 році, розташований на належній спадкодавцю на праві приватної власності земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 19-20, 24-30).

Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Воронівської сільської ради 14 лютого 1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №58, ОСОБА_2 заповів все своє майно ОСОБА_1 - позивачу у справі (а. с. 15).

Згідно з довідкою Воронівської сільської ради від 11 квітня 2019 року ОСОБА_2 постійно і на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав у АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 . Заповіт від імені померлого, посвідчений виконавчим комітетом Воронівської сільської ради 14 лютого 1995 року за реєстровим №58, не змінювався та не відмінявся (а. с. 14).

19 вересня 2013 року приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу Шамуковою С. Ф. за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа №62/2013 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , зареєстрована у Спадковому реєстрі за №55038578. Позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Дружина померлого, ОСОБА_3 , подала нотаріусу заяву про відмову від обов`язкової частки у спадщині (а. с. 57-72).

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та виходячи з аналізу наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та є єдиним спадкоємцем останнього за заповітом.

За даними Філіалу Білопільська госпрозрахункова виробнича дільниця КП Сумське міське бюро технічної інвентаризації від 21 травня 2019 року право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за фізичною чи юридичною особою не зареєстровано (а. с. 21).

Відповідно до висновку та довідки КП Білопільське районне архітектурно-планове бюро від 12 квітня 2019 року житловий будинок з прибудовою та господарськими будівлями, що знаходяться за вказаною вище адресою, зведені з дотриманням архітектурних, санітарних і протипожежних норм та правил, знаходяться в межах земельної ділянки, не виходять за червону лінію вулиці, а також не знаходяться на суміжних земельних ділянках (а. с. 22-23).

Частиною 3 статті 3 Закону України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 3 означеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Вказаним нормативним актом передбачалася державна реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст та селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Тобто, фактично записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади, що підтверджують право приватної власності.

Отже, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку, який був передбачений законодавством, що діяло на момент виникнення цього права. Позивач прийняв спадщину після смерті батька, подавши нотаріусу відповідну заяву, та є єдиним спадкоємцем останнього за заповітом і набув право на спадщину з моменту її відкриття, однак, у зв`язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на спірне домоволодіння, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а. с. 18).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з нормами ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилався позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогах закону, а визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а тому, оскільки іншим шляхом права позивача на спадкове майно захистити неможливо, його право підлягає захисту судом, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 15, 16, 328, 1216, 1218, 1220, 1223, 1233, 1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року ст. ст. 4, 5, 12-13, 76-78, 81, 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканця АДРЕСА_2 до Воронівської сільської ради Білопільського району Сумської області, ЄДРПОУ 04389972, юридична адреса: Сумська область, Білопільський район, с. Воронівка, вул. Центральна, 11, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області Шамукова Світлана Фаридівна, юридична адреса: Сумська область, м. Білопілля, Торгова площа, 4/1 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя