Рішення

від 05.11.2019 по справі 902/828/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" листопада 2019 р. м. Вінниця Cправа № 902/828/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.

при секретарі Незамай Д.Д.

за позовом : Приватного підприємства "Бетон-Цемент", просп. Незалежності, 55-б, м. Житомир, 10029, код - 35169712

до: Приватного підприємства "Техноприлад", вул. О.Довженка, буд. 37, оф. 6, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код - 30067829

про стягнення 113 700,03 грн.

представники сторін в судове засідання не з`явилися

В С Т А Н О В И В :

01.10.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Приватного підприємства "Бетон-Цемент" до Приватного підприємства "Техноприлад" про стягнення 113 700,03 грн.

Правовими підставами звернення до суду позивача із вказаним позовом стало неналежне виконанням відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару на підставі видаткових накладних, в зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 113 700,03 грн за поставлений товар.

В зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "Техноприлад" 113 700,03 грн заборгованості.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі № 902/828/19 у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.11.2019 року.

21.10.2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява вих. № 316 від 16.10.2019 року, в якій останній просить суд проводити судове засідання за його відсутності. Також у заяві останній зазначає, що підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задоволити позов.

В судове засідання 05.11.2019 року представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Суд наголошує на тому, що про дату, час та місце проведення розгляду справи сторони були повідомлені завчасно та належним чином ухвалою від 07.10.2019 року, копії якої надсилались рекомендованою кореспонденцією.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна заява (вих. № 316 від 16.10.2019 року) про проведення судового засідання за відсутності представника позивача.

Крім того, обізнаність відповідача про дату судового засідання підтверджується поштовим повідомленням № 2210202460480, яке наявне в матеріалах справи.

Ст. 248 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, ст.ст. 42, 46 ГПК України зобов`язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми ст.ст. 182, 183 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

Положеннями ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України визначено, що, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

У зв`язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Суд розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та встановив наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави заявлених позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань щодо оплати поставленого товару на підставі видаткових накладних, в зв`язку з чим у відповідача утворився борг в сумі 113 700,03 грн за поставлений товар.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Приватного підприємства "Техноприлад" 113 700,03 грн заборгованості.

Матеріали справи не містять ні відзиву, ні будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що в період з 29.05.2019 року по 04.07.2019 року Приватним підприємством "Бетон-Цемент" (Постачальник, Позивач) передано у власність (поставлено) Приватному підприємству "Техноприлад" (Покупець, Відповідач) товар на загальну суму 302 102,05 грн , що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 380 від 29.05.2019 року на суму 22 652,00 грн; № 389 від 30.05.2019 року на суму 37 600,00 грн; № 399 від 30.05.2019 року на суму 85 500,01 грн; № 408 від 03.06.2019 року 34 600,01 грн; № 416 від 04.06.2019 року на суму 15 800,00 грн; № 496 від 25.06.2019 року на суму 34 600,01 грн; №541 від 04.07.2019 року на суму 31 600,01 грн; № 588 від 16.07.2019 року на суму 39 750,00 грн (а.с. 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28, т. 1).

Крім того, поставка товару Приватному підприємству "Техноприлад" (відповідачу) підтверджується товарно-транспортними накладними № ТТН-000380 від 29.05.2019 року; № ТТН-000389 від 30.05.2019 року; № ТТН-000399 від 31.05.2019 року; № ТТН-000408 від 03.06.2019 року; № ТТН-000416 від 04.06.2019 року; № ТТН-000496 від 25.06.2019 року; № ТТН-000541 від 04.07.2019 року; № ТТН-000588 від 16.07.2019 року, які наявні в матеріалах справи (а.с. 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29, т. 1).

Відповідачем здійснено частково розрахунок з позивачем за поставлений товар на загальну суму 188 402,02 грн на підтвердження чого в справі наявні платіжні доручення № 29 від 05.06.2019 року на суму 22 652,00 грн, № 30 від 05.06.2019 року на суму 37 600,01 грн, № 42 від 04.07.2019 року на суму 34 600,01 грн, № 1 від 05.07.2019 року на суму 15 800,00 грн, № 48 від 17.07.2019 року на суму 39 750,00 грн, № 5 від 07.08.2019 року на суму 38 000,00 грн (а.с. 30-35, т. 1).

Факт передачі вказаного товару позивачем та отримання його відповідачем підтверджується підписами та печатками сторін на видаткових та товарно-транспортних накладних, що в силу ст. 75 ГПК України не потребує доказуванню під час розгляду даної справи.

В подальшому позивачем на адресу відповідача надіслано претензію-вимогу (вих. № 310 від 29.07.2019 року) з вимогою погашення заборгованості в сумі 113 700,03 грн протягом семи днів. Однак відповіді надано не було.

Станом на 11.09.2019 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 113 700,03 грн (302 102,05 грн - 188 402,02 грн).

Не проведення відповідачем решти розрахунків за поставлений товар у добровільному порядку слугувало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Частиною 1 ст. 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони маю право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1 ч.1 ст. 208 ЦК України встановлено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Разом з тим, згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у письмовій формі. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телефонограмами тощо, а також прийняттям до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Наявні у справі письмові докази підтверджують виникнення між сторонами господарських правовідносин щодо купівлі - продажу товару та поставки.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, за відсутності вказівки про розстрочення оплати товару, обов`язок зі сплати вартості товару виникає після отримання покупцем товару та супровідних документів, що доведено позивачем наданими до справи доказами.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Отже, з огляду на прийняття товару та супровідних документів та проведення часткового розрахунку, судом встановлено прострочення виконання зобов`язань зі сторони відповідача.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, оскільки матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 113 700,03 грн заборгованості за отриманий товар правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч. 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 вказаної статті).

В силу ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків.

За таких обставин позовні вимоги Приватного підприємства "Бетон-Цемент" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 921,00 грн. підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Техноприлад" (вул. О.Довженка, буд. 37, оф. 6, м. Козятин, Вінницька область, 22100, код ЄДРПОУ - 30067829) на користь Приватного підприємства "Бетон-Цемент" (просп. Незалежності, 55-б, м. Житомир, 10029, код ЄДРПОУ - 35169712) 113 700,03 грн заборгованості за поставлений товар та 1 921,00 грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 06 листопада 2019 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (просп. Незалежності, 55-б, м. Житомир, 10029)

3 - відповідачу (вул. О.Довженка, буд. 37, оф. 6, м. Козятин, Вінницька область, 22100)