Рішення

від 28.10.2019 по справі 905/1547/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.10.2019 Справа № 905/1547/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В.

при секретарі судового засідання Барбаш Д.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, будинок 1д; адреса для листування: 49027, місто Дніпро, а/с 1800; код ЄДРПОУ: 14360570)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснаб-2012» (84400, Донецька область, місто Красний Лиман, вулиця Гоголя, будинок 1-а; код ЄДРПОУ: 38445820)

про стягнення 119 411,01 грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом - 35 911,55 грн., пеня - 77 653,46 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 5 846,00 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснаб-2012» про стягнення 119 411,01 грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом - 35 911,55 грн., пеня - 77 653,46 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 5 846,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 22.11.2012, рішення господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14 та нормативно обґрунтовує свої вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. 28.10.2019 від представника позивача через канцелярію суду надійшли документи на підтвердження наявності спірної заборгованості на даний час, а також додатковий розрахунок позовних вимог.

Представник відповідача в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Оскільки відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів, суд на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справу за наявними матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

22.11.2012 відповідач звернувся до позивача із заявою про відкриття поточного рахунку. Згідно вказаної заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (далі - Умови), тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н від 22.11.2012.

Відповідно до договору б/н від 22.11.2012 відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Приписами п. 3.18.1.1 Умов передбачено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на власний вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку та клієнту (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди. Кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Сторони погодились, що кредитний ліміт може бути збільшений для оплати судових витрат у порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Ліміт овердрафту встановлюється банком на кожний операційний день. У випадку зниження банком ліміту в односторонньому порядку, передбаченому даними "Умовами та правилами надання банківських послуг", клієнт зобов`язується погасити різницю між фактичною заборгованістю і сумою нового ліміту не пізніше дня, вказаного у повідомленні банку про зміну ліміту, спрямованого клієнту у будь-якій з форм, передбачених "Умов та правил надання банківських послуг". В іншому випадку грошове зобов`язання вважається порушеним, а зазначена різниця між фактичною заборгованістю і новою сумою ліміту вважається простроченою з дня, зазначеного в повідомленні.

Пункт 3.18.1.6 Умов встановлює наступне: ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

Проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) (п. 3.18.1.8 Умов).

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов при укладенні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

За змістом п. 3.18.2.2 Умов клієнт зобов`язується використовувати кредит на цілі, визначені п. 3.18.1.1 даних Умов, сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п. п. 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, повернути кредит у строки, встановлені п. п. 3.18.1.10, 3.18.2.3.4, 3.18.2.2.17, сплатити банку винагороду відповідно до пунктів 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, 3.18.4.11.

Згідно п. 3.18.4.1. Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Порядок розрахунку відсотків:

Відповідно до п. 3.18.4.1.1. Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення» ), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.1.2. Умов при необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулення.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3. Умов у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.1.4. Умов під «непогашенням кредиту» мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до п. 3.18.4.4. Умов клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Згідно п. 3.18.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов при порушенні Клієнтом порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3 термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.18.2.2., 3.18.4.4., 3.18.4.5., 3.18.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Позивач належним чином виконав свої зобов`язання в частині надання кредитних коштів відповідачу, в той час, як відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював розрахунки за отриманий кредит, у зв`язку з чим позивач має безспірні грошові вимоги до відповідача, що підтверджується рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14, яким з відповідача на користь позивача стягнуто 14 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 7 015,52 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, 3 070, 13 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов`язання за договором за період з 26.11.2012 по 25.09.2014, 1 745, 69 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом за період з 26.12.2012 по 25.09.2014.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок та зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, наявність якої встановлена рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14, в той час як відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, заборгованість, яка встановлена рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14, відповідачем повністю не погашена та продовжує існувати на день ухвалення рішення в цій справі.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно приписів ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики

Згідно ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом. Ці підстави зазначені в статтях 599, 600, 601, 604-609 Цивільного кодексу України, в яких не передбачено такої підстави припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості за рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14, позивач звернувся до суду та просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснаб-2012» 119 411,01 грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом - 35 911,55 грн., пеня - 77 653,46 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 5 846,00 грн.

Позивачем надані банківські виписки про стан заборгованості, які підтверджують заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2019 за процентами за користування кредитом в розмірі 42 927,07 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 7591,69 грн.

Суд зазначає, що до вказаних сум заборгованості увійшла як заборгованість за період з 26.12.2012 по 25.09.2014 по процентам за користування кредитом в сумі 7 015,52 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 1 745, 69 грн., стягнута рішенням господарського суду Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14, так і заборгованість за процентами за користування кредитом в сумі 35 911,55 грн. та заборгованість за комісією за користування кредитом в сумі 5 846,00 грн., нараховані за період з 26.09.2014 по 31.07.2019, які позивач просить стягнути в межах даної справи.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов`язань у визначені строки, заявлені позовні вимоги не спростував. З урахуванням встановленого, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 35 911,55 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 5846,00 грн., нараховані позивачем після прийняття рішення господарським судом Запорізької області від 26.12.2014 по справі № 908/4777/14, обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі в розмірі 77 653,46 грн. за період з 26.09.2014 по 31.07.2019 суд зазначає наступне.

Позовні вимоги в частині стягнення пені позивач обґрунтовує положеннями п.3.18.5.1. умов, згідно яких при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2,2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2., 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6, згідно з якими Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

За умовами договору 3.18.5.4. - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.18.5.1,, 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом із тим, Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. На час розгляду справи антитерористична операція триває.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону доручено затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» , відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014 року.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Відповідно д ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Закріплене в ст.4 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» право суб`єкта господарювання, який проводив та/або проводить свою господарську діяльність на території, де проводилась або проводиться антитерористична операція не може бути ілюзорним та носити декларативний характер.

У розумінні положень ст. 58 Конституції України приписи ст. 2 означеного закону відносно заборони нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року мають ретроспективну дію для розглядуваних правовідносин та не містять жодних виключень щодо їх незастосування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого включено м. Красний Лиман, де проводить свою господарську діяльність відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджено новий перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого також включено м. Красний Лиман, де проводить свою господарську діяльність відповідач. Визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» ; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 № 1053» .

Більш того, проведення антитерористичної операції на території Донецької області є загальновідомим фактом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю «Євроснаб-2012» , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , будинок 1-а.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, з урахуванням вищевикладеного та визначеної компетентним органом території проведення антитерористичної операції та терміну її проведення, норми ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо введення мораторію на нарахування пені підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Суд застосовує до правовідносин між позивачем та відповідачем ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відмовляє в задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 77 653,46 грн. за період з 26.09.2014 по 31.07.2019.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснаб-2012» про стягнення 119 411,01 грн., з яких: заборгованість по процентам за користування кредитом - 35 911,55 грн., пеня - 77 653,46 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 5 846,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Євроснаб-2012» (84400, Донецька область, місто Красний Лиман, вулиця Гоголя, будинок 1-а; код ЄДРПОУ: 38445820) на користь акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, Печерський район, вулиця Грушевського, будинок 1д; адреса для листування: 49027, місто Дніпро, а/с 1800; код ЄДРПОУ: 14360570) заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 35 911,55 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 5 846,00 грн., судовий збір в сумі 671,77 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 28.10.2019 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.11.2019

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова