Рішення

від 28.10.2019 по справі 910/12129/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2019Справа № 910/12129/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алпен Трейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліва Трейдінг"

про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 67 170,72 грн.

Представники сторін:

від позивача: Комаха А.І., довіреність № 1 від 01.04.2019;

від відповідача: Кузьмічов О . Д., ордер серія КВ № 462788.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Алпен Трейд звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Каліва Трейдінг про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 67 170,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за поставки нафтопродуктів № AL-KA/200619-нб від 20.06.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 15.10.2019.

10.10.2019 представником відповідача подано письмові пояснення, відповідно до яких, відповідачем сплачено основну заборгованість в повному розмірі, в підтвердження чого, відповідачем долучено платіжні доручення.

11.10.2019 представником відповідача подано клопотання про зменшення неустойки.

У судове засідання 15.10.2019 представники сторін з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 28.10.2019.

21.10.2019 представником позивача подано письмові заперечення на клопотання про зменшення розміру неустойки та заява про зміну розміру позовних, яка за своєю суттю є завою про збільшення розміру позовних вимог.

Згідно зі статтею 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відтак, оскільки заява про зміну розміру позовних вимог, подана позивачем поза строком, встановленим процесуальним законом, означена заява не приймається судом до уваги.

У судове засідання 28.10.2019 представники сторін з`явились.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача просив зменшити розмір нарахованої та заявленої до стягнення неустойки.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 28.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Алпен Трейд (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Каліва Трейдінг (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки нафтопродуктів № AL-KA/200619-нб (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця (поставити), а покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується прийняти у свою власність й оплатити нафтопродукти (далі - товар), згідно умов Договору.

Відповідно до п. 4.1 Договору ціна товару, що поставляється, є договірною, встановлюється в залежності від його асортименту та кількості, виходячи з ціни, що формується постачальником на момент отримання заявки для кожної партії товару окремо, зазначається з урахуванням ПДВ в рахунку на оплату; фіксується в видатковій накладній. Оплата такого рахунку також є підтвердженням її узгодження сторонами для кожної партії товару.

Згідно з п. 5.1 Договору поставка товару, в межах даного Договору, може здійснюватися в порядку і в терміни, на наступних умовах поставки: FCA нафтобаза/термінал (Житомирська область, м. Коростень; м. Рівне, пров. Робітничий, 5; Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, Київська область, м. Бровари, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, 2 та/або інша нафтобаза або термінал) та/або на умовах EXW (Житомирська область, м. Коростень; м. Рівне, провулок Робітничий 5; Київська область, Васильківський район, с. Путрівка, вул. Коцюбинського, 137, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, Київська обл., Васильківський район, смт. Калинівка, Київська область, м. Бровари, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, 2 та/або інша нафтобаза або термінал; та/або EXW (Інкотермс-2010) - франко-завод: 54018, Україна, Миколаїв, вул. Космонавтів, -Н та/або інший ранко-завод) за погодженням сторін) за погодженням сторін. У тлумаченні умов поставок товару за даним Договором мають силу міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів Інкотермс у редакції 2010 року, в частині, що не суперечить умова даного Договору.

Пункт відправлення визначається за погодженням сторін, та фіксується у товарно-транспортній накладній.

Сторони можуть також погодити інші умови поставки парії товару.

У відповідності до п. 5.2 Договору за наслідками поставки товару постачальник та покупець оформлюють видаткову накладну та/або акт прийому-передачі, яка складається в т.ч. на підставі даних, вказаних в товарно-транспортних накладних, якщо погоджений сторонами базис поставки передбачає наявність останніх.

Пунктом 5.3 Договору сторонами узгоджено, що зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними, а ризики по його втраті (псуванні) переходять від постачальника до покупця:

- на умовах FCA (незалежно від місця передачі товару, або пункту призначення) - з дати штемпеля пункту відправлення на товарно-транспортній накладній про прийняття товару автотранспортом до перевезення;

- на умовах EXW- з дати підписання видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

У випадку погодження сторонами поставки товару на інших умовах - зобов`язання постачальник по поставці товару вважаються виконаними, а ризики по його втраті (псуванні) переходять від постачальника до покупця у відповідності до правил Інкотермс або визначаються сторонами у відповідному додатку до цього Договору.

Згідно з п. 5.5 Договору покупець зобов`язаний надавати постачальнику завірені підписом уповноваженої особи та печаткою покупця та/або вантажоодержувача копії накладних товарно-транспортних накладних з відміткою про отримання товару одразу з моменту проставляння вказаної відмітки - електронною поштою з одночасною відправкою накладної рекомендованим листом.

Сторони домовились, що видаткова накладна товару підписується, скріплюється печаткою в день отримання та направляється один підписаний екземпляр постачальнику електронною поштою з подальшим обміном оригіналами. Якщо у вказаний строк видаткова накладна товару не була направлена покупцем постачальнику, то товар вважається прийнятим покупцем, що не звільняє покупця від обов`язку направити підписаний та скріплений печаткою зі своєї сторони екземпляр постачальнику (п. 5.6 Договору).

Відповідно до п. 6.5 Договору у даному Договорі під датою поставки товару розуміється:

- на умовах FCA- дата штемпеля пункту відправлення на товарно-транспортній накладній про прийняття товару автотранспортом до перевезення;

- на умовах EXW - дата підписання видаткової накладної та/або акту приймання-передачі.

За умовами п. 7.1 Договору покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку в день отримання такого рахунку на електронну пошту на реквізити вказані в такому рахунку.

Пунктом 7.2 Договору узгоджено, що датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

У відповідності до п. 8.2 Договору у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором покупець сплачує постачальнику (ст. 230, 231 ГК України):

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору;

- при простроченні платежу за отриманий товар покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від сум заборгованості.

Згідно з п. 8.3 Договору покупець також сплачує 36% річних за кожен день прострочення, за весь час прострочення, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Простроченням платежу також вважається відсутність оплати за товар на момент його поставки, при поставці на умовах передоплати.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020 включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення терміну дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання (п. 11.1 Договору).

Як зазначає позивач, 29.07.2019 ТОВ Алпен Трейд поставило ТОВ Каліва Трейдінг товар на загальну суму 82 881,20 грн., виконавши взяті на себе зобов`язання за Договором належним чином, однак відповідачем порушено договірні зобов`язання внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість за Договором, яка станом на 02.09.2019 становить 42 881,20 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2019 позивачем поставлено відповідачу товар вартістю 82 881,20 грн. згідно видаткової накладної № 1871 від 29.07.2019, що сторонами не заперечується, а відтак в силу приписів ч. 1 ст. 75 ГПК України не підлягає доказуванню.

За умовами п. 7.1 Договору покупець здійснює 100% попередню оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку в день отримання такого рахунку на електронну пошту на реквізити вказані в такому рахунку.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару та водночас виконання постачальником обов`язку з поставки товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 № 14, якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу.

Таким чином, беручи до уваги, що строку здійснення відповідачем попередньої оплати сторонами у Договорі не встановлено, а встановлена лише форма оплати - попередня, враховуючи, що позивачем було поставлено товар, вказаний у видатковій накладній у повному обсязі, а відповідачем не виконано попередню оплату товару у повному обсязі до моменту поставки, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був розраховуватись за поставлений позивачем товар після його прийняття, тобто у день поставки товару, визначений у вищевказаній видатковій накладній.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на дату звернення позивача з позовом до суду, частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 42 881,20 грн. згідно платіжних доручень № 147 від 30.07.2019 на суму 7 881,20 грн., № 153 від 02.08.2019 на суму 5 000,00 грн., № 155 від 06.08.2019 на суму 10 000,00 грн., №160 від 09.08.2019 на суму 8 000,00 грн., № 163 від 16.08.2019 на суму 12 000,00 грн.

При цьому, пунктом 7.2 Договору узгоджено, що датою здійснення оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

З огляду на п. 7.2 Договору, суд зазначає, що кошти сплачені відповідачем згідно платіжного доручення № 163 від 16.08.2019 у розмірі 12 000,00 грн. вважаються сплаченими саме 19.08.2019, оскільки згідно відмітки банку про виконання даного платіжного доручення, останнє виконано 19.08.2019, а також з огляду на наявну в матеріалах справи банківську виписку по особовому рахунку позивача, відповідно до якої, кошти у розмірі 12 000 грн. зараховані на рахунок позивача 19.08.2019.

Таким чином, як встановлено судом, станом на дату подання позовної заяви, за відповідачем перед позивачем обліковувалась заборгованість в розмірі 40 000,00 грн. за поставлений за Договором товар.

Водночас, в процесі розгляду справи, після подання позовної заяви позивачем до суду, відповідачем сплачено позивачу 40 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 180 від 06.09.2019 на суму 10 000,00 грн., № 190 від 12.09.2019 на суму 20 000,00 грн., № 193 від 19.09.2019 на суму 10 000,00 грн.

В свою чергу, пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Таким чином, провадження у справі в частині вимог про стягнення з ТОВ Каліва Трейдінг на користь ТОВ Алпен Трейд заборгованості за поставлений згідно видаткової накладної № 1871 від 29.07.2019 товар в розмірі 40 000,00 грн. підлягає закриттю.

Відтак, як встановлено судом, відповідач повністю розрахувався за поставлений згідно видаткової накладної № 1871 від 29.07.2019 товар, в зв`язку з чим, вимоги в іншій частині про стягнення заборгованості в розмірі 2 881,20 грн. задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не наведено обставин щодо поставки товару на суму відмінну від суми зазначеної у видатковій накладній, як і не наведено обставин щодо наявності такої заборгованості.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 36% річних в розмірі 1 835,60 грн., штраф в розмірі 20 720,30 грн. та пеню в розмірі 1 733,62 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до п. 8.2 Договору у випадку порушення покупцем термінів здійснення взаєморозрахунків, передбачених Договором покупець сплачує постачальнику (ст. 230, 231 ГК України):

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами Договору;

- при простроченні платежу за отриманий товар покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25% від сум заборгованості.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, оскільки судом встановлено, що у період з 19.08.2019 по 02.09.2019 за відповідачем обліковувалась заборгованість у розмірі 40 000,00 грн., а не у розмірі 42 881,20 грн., як було зазначено позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1 693,36 грн.

В свою чергу, оскільки відповідачем порушено строки здійснення розрахунків за отриманий товар, здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає штраф в розмірі 20 720,30 грн.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені та штрафу до 242,89 грн., суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В обґрунтування заявленого клопотання, відповідач зазначає, що оскільки позивач не поніс збитки, відповідач добровільно сплатив суму основної заборгованості, а причиною прострочення виконання зобов`язань з боку відповідача є неналежне виконання третіми особами перед відповідачем зобов`язань по оплаті товару наявні підстави для зменшення штрафу та пені до 242,89 грн.

Однак, як унормовано частиною першої статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд оцінюючи обставини справи суд враховує, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд звертає увагу, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір та отримуючи у позивача товар, позивач повинен був оцінити погоджений сторонами строк виконання зобов`язання з оплати поставленого товару та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру пені та штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 8.3 Договору покупець також сплачує 36% річних за кожен день прострочення, за весь час прострочення, як боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Таким чином, сторонами узгоджено інший розмір процентів, нарахування яких передбачено ст.. 625 ЦК України.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 36% річних, оскільки судом встановлено, що у період з 19.08.2019 по 02.09.2019 за відповідачем обліковувалась заборгованість у розмірі 40 000,00 грн., а не у розмірі 42 881,20 грн., як було зазначено позивачем, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають 36% річних в розмірі 1 792,98 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 40 000,00 грн. та часткове задоволення позовних вимог в іншій частині, з покладенням судового збору в цій частині на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліва Тредійнг" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 21, оф. 501; ідентифікаційний код: 42005708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алпен Трейд" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, оф. 198-А; ідентифікаційний код: 40523305) пеню в розмірі 1 693 (одна тисяча шістсот дев`яносто три) грн. 36 коп., штраф в розмір 20 720 (двадцять тисяч сімсот двадцять) грн. 30 коп., 36% річних в розмірі 1 792 (одна тисяча сімсот дев`яносто дві) грн. 98 коп. витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 918 (одна тисяча дев`ятсот вісімнадцять) грн. 63 коп.

3. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліва Тредійнг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алпен Трейд" заборгованості в розмірі 2 881,20 грн., пені в розмірі 40,26 грн. та 36% річних в розмірі 42,63 грн. відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2,37 грн. покласти на позивача.

5. В частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Каліва Тредійнг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алпен Трейд" заборгованості в розмірі 40 000,00 грн. провадження у справі закрити.

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.11.2019

Суддя О.А. Грєхова