Рішення

від 06.11.2019 по справі 910/11835/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2019Справа № 910/11835/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши матеріали справи

За позовом Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

до Житлово-будівельного кооперативу Колос-3

про стягнення 42.667,10 грн

Представники сторін: не викликались

СУТЬ СПОРУ:

30.08.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал до Житлово-будівельного кооперативу Колос-3 про стягнення 42.667,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між сторонами договору № 10533/4-09 від 17.05.2012 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі, в період з 01.02.2018 по 31.05.2019 позивачем було надано відповідачу послуги, що підтверджується актами про зняття показань з лічильників, розшифровками рахунків відповідача, банківськими виписками та довідкою з банків, на суму 193.542,50 грн, з яких відповідачем сплачено лише 164.033,57 грн. Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з останнього 42.667,10 грн, з яких: 29.508,93 грн основного боргу, 5.460,22 грн пені, 2.950,89 грн штрафу, 3.643,41 грн інфляційних втрат та 1.103,65 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2019 відкрито провадження у справі № 910/11835/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Даною ухвалою суду було зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 06.09.2019 було направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103051626480 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 12, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.09.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 06.09.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 14.09.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103051626480, а отже мав подати відзив на позов у строк до 30.09.2019 включно.

Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 06.09.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 між Публічним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (постачальник, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом Колос-3 (абонент, відповідач) укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі № 10533/4-09 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору сторони погодили, що даний договір укладається у відповідності із Законом України Про питну воду та питне водопостачання .

За цим договором постачальник зобов`язався надати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (далі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановленні Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального 8господарства України № 190 від 27.06.2008 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за № 403/6691 (в подальшому Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради № 1879 від 12.10.2011, зареєстрованими в Головному управління юстиції у м. Києві за № 44/903 від 17.10.2011 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Спір виник в зв`язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість послуг з водопостачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, в зв`язку з чим у відповідача за період з 01.02.2018 по 31.05.2019 виникла заборгованість в розмірі 29.508,93 грн, а також за неналежне виконання грошових зобов`язань нараховані пеня в розмірі 5.460,22 грн, штраф в розмірі 2.950,89 грн, інфляційні втрати в розмірі 3.643,41 грн та 3% річних в сумі 1.103,65 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.1. договору цей договір укладається сторонами на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строку, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення.

Сторонами доказів в підтвердження виявлення небажання продовжувати договірні відносини не подано, а отже договір є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі за договором здійснюється до будинку за адресою: м. Київ, вул. Петра Радченка, 12 .

В силу положень п. 1.3. договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему каналізації, надається абонентом у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який узгоджується з постачальником і є невід`ємною частиною договору. Обсяг поставки води підлягає узгодженню з постачальником кожного наступного року з моменту укладання договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих абоненту протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показами засобів обліку води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування (п. 2.1.4 договору).

Пунктом 2.1.1. договору сторони передбачили, що облік поставленої води та прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох об`єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом.

Згідно з п. 2.1.2. договору зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об`ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватись постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Покази засобу (-ів) обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Згідно з п. 2.1.5. договору абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у Журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника.

Відповідно до п. 2.1.6. договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов`язковому звірянню у постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця, та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведення абонентом розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими абонентом.

Згідно з п. 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у п`ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документів призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

Відповідно до п. 2.2.3 договору у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Згідно з пунктом 2.2.4 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов`язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Позивач обгрунтовує свої вимоги актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними відповідачем, які підтверджують факт падання послуг та їх об`єми; розшифровками рахунків відповідача, в яких вказані об`єми спожитих послуг, тарифи, за якими проводилися нарахування та вартість наданих послуг; банківськими виписками та витягами з реєстрів пільг та субсидій, довідкою АТ Банк Кредит Дніпро № 55/9-1125 від 26.07.2019 з реєстром дебетових повідомлень, які підтверджують направлення до банківської установи відповідача розрахункових документів.

З вказаних документів вбачається, що позивач на виконання умов договору надав відповідачу послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі за кодом 9-1723 на суму 188.122,43 грн (в період з 01.02.2018 по 31.05.2019) та за кодом 9-51723 на суму 5.420,07 грн (за період 01.10.2018 по 28.02.2019).

Проте, відповідач всупереч взятих на себе зобов`язань за договором, які стосуються своєчасної та повної оплати наданих послуг, здійснив лише часткову оплату, а саме: за кодом 9-1723 у розмірі 24.253,60 грн та за кодом 9-51723 у розмірі 5.255,33 грн.

Відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги порядок надання житлово-комунальних послуг має відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Статтею 1 Закону України Про питну воду та питне водопостачання встановлено, що централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Згідно зі ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі - Правила № 190), пунктом 1.1 яких передбачено, що Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду та питне водопостачання та Про житлово-комунальні послуги , яким, згідно пунктом 2.2 Правил № 190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.4 Правил № 190 встановлено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 Правил № 190).

Згідно з п. 1.2 Правил приймання № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства).

Згідно з п. 1.4 Правил приймання № 37 абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації.

Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до п. 2.4 вказаних Правил приймання, підприємства зобов`язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідач про незгоду щодо кількості або вартості отриманих за спірний період послуг не повідомляв, свого представника з необхідними обліковими документами для проведення звіряння та підписання акту не направляв. Тому, в силу положень договору, кількість та вартість наданих позивачем у заявлений період послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі вважаються безумовно погодженими відповідачем.

Матеріалами справи належним чином підтверджується надання позивачем у спірний період послуг з водопостачання та приймання стічних вод та існування заборгованості у відповідача у загальному розмірі 29.508,93 грн.

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов, в силу ст. 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Згідно з ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України Про питну воду та питне водопостачання та підпункту 5 пункту 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , споживачі питної води зобов`язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за постачання води та приймання стічних вод в розмірі 29.508,93 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 4.2 договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за наданні послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 4.6 договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок або вимогу щодо оплати абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми, яку відмовився сплатити.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов`язання щодо оплати платежів за договором.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Умовами п. 4.2. договору сторони визначили інший період нарахування штрафних санкцій - протягом року з дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши та перевіривши надані позивачем розрахунки суми пені та штрафу, господарський суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 5.460,22 грн пені та 2.950,89 грн штрафу підлягають задоволенню.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3.643,41 грн інфляційних втрат та 1.103,65 грн - 3% річних.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3.643,41 грн інфляційних втрат та 1.103,65 грн - 3 % річних (за обґрунтованими розрахунками).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу Колос-3 (03037, м. Київ, вул. Петра Радченка, 12, код ЄДРПОУ 22906681) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 29.508 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот вісім) грн 93 коп. основного боргу, 5.460 (п`ять тисяч чотириста шістдесят) грн 22 коп. пені, 2.950 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 89 коп. штрафу, 3.643 (три тисячі шістсот сорок три) грн 41 коп. інфляційних втрат, 1.103 (одна тисяча сто три) грн 65 коп. - 3% річних, 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова