ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
28 жовтня 2019 року Справа № 913/484/19
м. Харків Провадження №17/913/484/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, м. Охтирка Сумської області,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю АВОГАДРО , м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 214274,13 грн.
Секретар судового засідання Рвачов О.О.
У засіданні брали участь:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача - представник не прибув.
Обставини справи: Державне підприємство Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України (позивач у справі) звернулось з позовною заявою від 27.08.2019 № 721 до Товариства з обмеженою відповідальністю АВОГАДРО (відповідач у справі) про стягнення 214274,13 грн, з яких: 120000,00 грн - основний борг, 68798,41 грн - пеня, 20475,72 грн - неустойка, 5000,00 грн - штраф за договором підряду на виконання робіт по поточному ремонту ж/д відгрузу № 13/12 від 03.12.2018 (далі - Договір).
Ухвалою суду від 02.09.2019 відкрито провадження у справі №913/484/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відповідно до даних з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.10.2019 місцезнаходження юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю АВОГАДРО є: проспект Гвардійський, 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406.
Матеріали справи містять довідки органу поштового зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою, які додані до повернутих поштових відправлень, що містили ухвали-повідомлення від 30.09.2019, від 15.10.2019, та довідку, додану до повернутого поштового відправлення, що містило ухвалу про відкриття провадження у справі суду від 02.09.2019 у зв`язку з закінченням терміну зберігання та не проживанням за зазначеною адресою.
Водночас, всі процесуальні документи суду у даній справі та позовна заява були надіслані за адресою відповідача, що містилась у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, буд.13.
У зв`язку з зазначеним та відсутності інформації щодо іншої адреси місцезнаходження відповідача, суд вважає відповідача належно повідомленим про розгляд даної справи.
Протокольною ухвалою суду від 15.10.2019 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 28.10.2019.
28.10.2019 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшло клопотання від 24.10.2019 №917, в якому останній позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити повністю. Крім того, позивач просить справу розглянути без участі його представника.
Суд, розглянувши клопотання позивача справу щодо розгляду справи без участі представника, дійшов висновку про його задоволення.
Відповідач та його представники також не скористались правом участі в судовому засіданні 28.10.2019, в установлений судом строк відзив на позов із викладенням власної правової позиції та будь-яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надали.
З огляду на вищевказане, відповідно до ч.9 ст.165 та ч.2 ст. 178 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши обставини справи, надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.
Між Державним підприємством Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України, як Замовником (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю АВОГАДРО , як Підрядником (відповідач у справі) був укладений договір підряду від 03.12.2018 № 13/12 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи по поточному ремонту ж/д відгрузу в м. Охтирка, по вул. Армійська, 11 (далі - Об`єкт) за завданням Замовника та згідно із затвердженою проектною документацією (далі - роботи), а також зобов`язується передати виконані роботи (результат виконаних робіт) у встановлений цим Договором термін (строк) та взяти участь в роботі по введенню Об`єкта в експлуатацію. Підрядник зобов`язується також усувати виявлені недоліки роботи протягом встановленого Договором терміну (строку).
У п. 2.1 Договору зазначено, що загальний строк, протягом якого Підрядник повинен виконати усі роботи (тобто усі етапи робіт, увесь комплекс робіт) і передати їх (результат виконаних робіт) Замовнику по останньому акту виконаних робіт 60 (шістдесят) календарних днів.
Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1 Договору Підрядник у рамках цього Договору зобов`язується почати будівництво на 5 (п`ятий) календарний день з моменту підписання Договору.
За умовами пп. 3.4.3 п. 3.4 Договору якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її наскільки повільно, що закінчення її у строк (термін) стає неможливим, Замовник має право відмовиться від договору підряду, вимагати від Підрядника повного відшкодування збитків та сплати штрафу у розмірі 5000 грн, крім випадків дії форс-мажорних обставин.
Замовник має право відмовитися від договору, попередивши Підрядника завчасно та виплативши Підряднику плату за виконану частину роботи. Датою припинення Договору в такому випадку буде 15 (п`ятнадцятий) день з моменту відправлення повідомлення Підряднику, До дати припинення договору Сторони повинні провести повний взаєморозрахунок, що включає також обов`язок Підрядника повернути Замовникові отримані від нього невикористанні матеріали, обладнання тощо (пп.3.4.4 п.3.4 Договору).
У пункті 4.3 Договору сторони визначили, що оплата за цим Договором проводиться Замовником Підряднику попередньо в розмірі 120000,00 грн від суми вказаної в протоколі узгодження договірної ціни (Додаток №2) на поточний рахунок Підрядника на протязі 30-ти календарних днів. Остаточна оплата здійснюється з урахуванням фактично виконаних обсягів робіт Підрядником на підставі підписаних Замовником актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість робіт за формою КБ-3або іншими способами по домовленості Сторін.
За умовами п. 5.1 Договору завдання-приймання виконаних робіт оформлюється згідно актів приймання виконаних робіт формою КБ-2в та довідками про їх вартість формою КБ-3, підписаними обома Сторонами, які щомісяця подаються підрядником Замовнику. Завдання-приймання прихованих виконаних робіт оформлюється актами приймання-передачі прихованих робіт.
У пп.6.1.1 Договору сторони визначили, що:
- за порушення Підрядником термінів (строків) виконання робіт, вказаних, зокрема, у п. 2.1 цього Договору Підрядник сплачує Замовникові пеню в розмірі 0,1 % вартості таких робіт за кожен день прострочення;
- у разі якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк (термін) стає неможливим, він зобов`язаний повністю відшкодувати збитки Замовнику та сплатити неустойку в розмірі 5 % вартості таких робіт.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 9.6 Договору).
Між сторонами за Договором були укладені, які є невід`ємною частиною даного Договору:
- Договірна ціна №1 станом на 20.11.2018 (а.с.18);
- Додаток 2 Протокол узгодження договірної ціни (а.с.17);
- Локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 (а.с.19-22);
- Відомість ресурсів (а.с.23-26);
- Розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до договірної ціни №1 (а.с.27,28).
Вартість робіт, передбачених цим Договором складає 409514,40 грн (з ПДВ) згідно Додатку 2 Протокол узгодження договірної ціни .
Відповідно до платіжних доручень №1666 від 18.12.2018 та №1733 від 28.12.2018 Замовником (позивачем) перераховано відповідачу попередню плату в сумі 70000,00 грн та 50000,00 грн відповідно (а.с.29-30).
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідачем, станом на 27.08.2019, роботи за Договором не були розпочаті, тому позивач двічі звертався до відповідача з повідомленням про розірвання договору та повернення передплати.
Так, 22.05.2019 позивач надіслав на адресу відповідача, зазначену в Договорі (м. Харків, вул. Теплічна, буд 4), лист від 22.05.2019 № 480 щодо відмови від Договору на підставі п.3.4.3 Договору у зв`язку з повним невиконанням робіт відповідачем протягом тривалого часу. В листі також зазначено про розірвання Договору на 15 день з моменту направлення Підряднику повідомлення про розірвання, та про повернення попередньо сплачених коштів на рахунок позивача в сумі 120000,00 грн протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа.
З даних офіційного сайту ДП Укрпошта вищевказане поштове відправлення за № 4270602243941 не було вручено адресату з інших причин та повернуто відправнику.
Крім того, 09.07.2019 позивач звернувся до відповідача з листом № 597 від 09.07.2019 аналогічного змісту про розірвання Договору на 15 день з моменту направлення повідомлення про розірвання Підряднику, та повернення попередньо сплачених коштів на рахунок позивача в сумі 120000,00 грн протягом 7 календарних днів з дня отримання даного листа, який направлений на юридичну адресу: проспект Гвардійський, 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406 (а.с.40-43).
Водночас, вказаний лист-вимога повернувся до позивача, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою ДП Укрпошта від 15.08.2019 (а.с.45).
У зв`язку з порушенням зобов`язань відповідачем, на підставі пп. 6.1.1 Договору підряду від 03.12.2018 № 13/12, позивачем нарахована пеня у сумі 68798,41 грн та неустойка в сумі 20475,72 грн, а також згідно з пп. 3.4.3 Договору штраф у сумі 5000,00 грн, за стягненням яких позивач звернувся до суду.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростував.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи позивача та надані ним докази, суд дійшов висновку про таке.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 61 ЦК України. Зокрема, частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до частини 1 статті 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Судом було встановлено, що відповідачем було порушено як строк початку виконання робіт, встановлений підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 Договору, так і кінцевий строк виконання робіт, встановлений пунктом 2.1 Договору. З аналізу зазначених умов Договору вбачається, що роботи повинні бути розпочаті 08.12.2018 та виконані не пізніше 60 календарного дня з цієї дати, тобто до 06.02.2019.
Водночас, відповідач взагалі не приступив до виконання робіт, що обумовило неможливість їх виконання у встановлені договором строки.
За умовами ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Частиною 2 ст. 849 ЦК України встановлено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Аналіз ст. 837, ч. 2 ст. 849 ЦК України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання. Зокрема, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу у або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.
За умовами пп. 3.4.3 п. 3.4 Договору якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її наскільки повільно, що закінчення її у строк (термін) стає неможливим Замовник має право відмовиться від договору підряду вимагати від Підрядника повного відшкодування збитків та сплати штрафу у розмірі 5000 грн, крім випадків дії форс-мажорних обставин.
Оскільки перший лист № 480 від 22.05.2019 про відмову від договору був відправлений відповідачу не за зареєстрованою юридичною адресою, то суд аналізує наявність відмови від договору, оформлену в другому листі № 597 від 09.07.2019, яким позивач повідомив відповідача про припинення зобов`язань між сторонами шляхом розірвання договору після спливу 15 днів з моменту отримання даного повідомлення з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 120000,00 грн.
Так, вказаний лист-вимога повернувся до позивача, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою ДП Укрпошта від 15.08.2019 (а.с.45).
Водночас, згідно з ч. 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Разом з тим, сам лише факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яку позивач надсилав на належну зареєстровану адресу відповідача, та яка не була вручена і повернулася до позивача у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися неналежним повідомленням, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою відповідача щодо отримання кореспонденції, від добросовісності якої не повинно залежати настання тих чи інших юридичних фактів.
У разі неотримання поштової кореспонденції, юридична особа повинна розуміти наслідки такої поведінки, адже в такому випадку обставини, від настання яких вона ухилялась шляхом неотримання поштових відправлень з повідомленнями про розірвання договору, все одно настають з моменту встановлення факту органом поштового зв`язку такого ухилення, зокрема, неотримання протягом встановленого строку поштового відправлення та повернення його адресату у зв`язку із закінчення терміну зберігання.
Таким чином, суд вважає, що Договір є розірваним з 13.08.2019 - дати повернення листа відправнику у зв`язку із закінчення терміну зберігання поштового відправлення, відповідно до інформації, що міститься у довідці відділення поштового зв`язку Охтирка-3 ДП Укрпошта (а.с.45).
Посилання позивача в листі також на розірвання Договору на підставі його пункту 3.4.4 на 15-й день з моменту надсилання вимоги, на думку суду є безпідставним, адже він застосовується у разі односторонньої відмови замовника від договору підряду з власної ініціативи та підстав, що не пов`язані з невчасним виконанням робіт за Договором. Разом з тим, позивач в листі зазначає про повне невиконання відповідачем робіт, цитує пункт 3.4.3 Договору щодо відмови від нього та зазначає про відмову від Договору.
Оскільки реалізація передбаченого частиною 2 статті 849 ЦК України права позивача на односторонню відмову від договору є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, враховуючи положення пункту пп. 3.4.3 п. 3.4 Договору, суд дійшов висновку, що договір є розірваним (припиненим) з 13.08.2019.
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом. Зокрема, внаслідок відмови кредитора від прийняття виконання у зв`язку тим, що виконання зобов`язання втратило інтерес для нього через прострочення боржника.
Отже, враховуючи встановлення факту розірвання Договору позивачем в односторонньому порядку, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин приписи статті 1212 ЦК України щодо вимоги про стягнення з відповідача 120000,00 грн, сплачених в якості авансового платежу.
Беручи до уваги, те що матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем попередньої оплати (авансу), зважаючи на відсутність доказів виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором та те, що позивач скористався своїм правом на розірвання договору - в наявності підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача попередньої оплати за договором підряду в сумі 120000,00 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення пеню в сумі 68798,41 грн за період з 07.02.2019 по 23.07.2019 на суму вартості робіт за Договором 409514,40 грн. З приводу вказаної вимоги суд вказує на таке.
Відповідальність за порушення Підрядником термінів (строків) виконання робіт, вказаних, зокрема, у п. 2.1 цього Договору у вигляді пені встановлена сторонами у пп.6.1.1 п. 6.1 Договору у розмірі 0,1 % вартості таких робіт за кожен день прострочення.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Враховуючи кінцеву дату виконання зобов`язання 06.02.2019, позивачем правильно визначено початок періоду нарахування пені - 07.02.2019 та кінець - 23.07.2019, тобто до дати відмови від договору в частині виконання робіт. Період нарахування пені відповідає вимозі ч. 6 ст. 232 ГК України, разом з тим, позивачем неправильно визначено кількість днів в межах заявленого ним періоду, зокрема, вказано 168 днів прострочення, тоді як період з 07.02.2019 по 23.07.2019 складатиме 167 днів.
Суд також звертає увагу на те, що стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлює, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Разом з тим, пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення перевищує встановлений граничних розмір подвійної облікової ставки НБУ за вказаний позивачем період нарахування.
За розрахунком суду, здійсненим за допомогою програми Законодавство , сума пені, що підлягає до стягнення з огляду на вищевказані приписи чинного законодавства, складає 66397,43 грн.
Позивач також заявив до стягнення з відповідача неустойку в сумі 20475,72 грн на підставі пп. 6.1.1 п. 6.1. Договору та штраф в сумі 5000,00 грн, згідно з наданим до матеріалів справи розрахунком (а.с.5,6).
Щодо вказаних вимог суд зазначає таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
У пп.6.1.1 п. 6.1 Договору сторони визначили, що у разі якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк (термін) стає неможливим, він зобов`язаний повністю відшкодувати збитки Замовнику та сплатити неустойку в розмірі 5 % вартості таких робіт.
Надаючи правову кваліфікацію заявленій вимозі, враховуючи визначення штрафу, яке міститься у ч. 2 ст. 549 ЦК України, суд робить висновок, що у пп.6.1.1 п. 6.1 Договору сторони передбачити стягнення штрафу у розмірі 5% вартості робіт.
Разом з тим, за умовами пп. 3.4.3 п. 3.4 Договору Замовник має право відмовиться від договору підряду, вимагати від Підрядника повного відшкодування збитків та сплати штрафу у розмірі 5000 грн , у випадку, якщо Підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її наскільки повільно, що закінчення її у строк (термін) стає неможливим.
Отже, Договором двічі встановлено один і той самий вид відповідальності за порушення одного і того самого зобов`язання, тобто невиконання робіт за Договором.
Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 627 ЦК України є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
Разом з тим, принцип свободи договору, передбачений статтями 3, 627 ЦК України, не є абсолютним. Зокрема, свобода укладення договору обмежена урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Також, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 ЦК України, однією з засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відтак, свобода укладення договору також є обмеженою зазначеними критерієм, а невідповідність таким критеріям умов укладеного договору повинна враховуватись судами з метою захисту прав та законних інтересів обох сторін з метою забезпечення дотримання принципів, передбачених частиною 3 статті 2 ГПК України.
З аналізу позовних вимог вбачається, що позивачем було нараховано та заявлено до стягнення санкцій за невиконання робіт у вигляді штрафів та пені в загальній сумі 94274,13 грн, що у порівнянні з сумою боргу у 120000,00 грн є надмірним та суперечить критерію справедливості, передбаченому частиною 1 статті 3 ЦК України та не відповідає принципу пропорційності, передбаченому пунктом 6 частини 3 статті 2 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у стягненні одного з штрафів в сумі 20475,72 грн., встановленого пп.6.1.1 п. 6 Договору.
Штраф у сумі 5000,00 грн, що встановлений пп. 3.4.3 п. 3.4 Договору підлягає стягненню з відповідача у зв`язку з настанням обставин для його нарахування та відповідності критерію справедливості, передбаченому частиною 1 статті 3 ЦК України та принципу пропорційності, передбаченому пунктом 6 частини 3 статті 2 ГПК України.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 120000,00 грн, пеню в сумі 66397,43 грн., штраф у сумі 5000,00 грн. У задоволенні решти вимог слід відмовити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2871,75 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ст.ст. 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АВОГАДРО , проспект Гвардійський, 13, м. Сєвєродонецьк Луганської області, 93406, ідентифікаційний код 38773015, на користь Державного підприємства Охтирський комбінат хлібопродуктів Державного агентства резерву України , вул. Армійська, 11, м. Охтирка Сумської області, 42700, ідентифікаційний код 00956031, грошові кошти в сумі 120000,00 грн, пеню в сумі 66397,43 грн, штраф у сумі 500,00 грн, витрати по оплаті судового збору в сумі 2871,75 грн.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2019
Суддя О.С. Фонова
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2019 |
Оприлюднено | 07.11.2019 |
Номер документу | 85420261 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Фонова О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні