Рішення

від 24.10.2019 по справі 917/1491/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.19 Справа № 917/1491/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-виробничого підприємства Аріс Лтд, 62302, Харківська обл, Дергачівський р-н, м Дергачі, вул. Залізнична, будинок 4, Адреса для кореспонденції: 61177, м. Харків, а/с 3623, Код ЄДРПОУ 14090946

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко- Продукт , 36008, м.Полтава, вул.Кагамлика, 37-А Код ЄДРПОУ 40898879

про стягнення 71908,06 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

за участю представників:

представник позивача: Тарасенко Д.Ю., док. в справі

представник відповідача: Борсук В.В., док. в справі

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство Аріс Лтд звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко- Продукт про стягнення заборгованості за договором на виготовлення продукції № 34 від 21.04.2017 р. в сумі 71908,06 грн, яка складається з: 49 555,25 гри - заборгованість за виготовлену Продукцію, 6671,63 грн - неустойка за порушення строків оплати Продукції, 1111,94 грн - 3% річних, 14569,24 грн - неустойка за порушення строків приймання Продукції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, у порушення умов укладеного між сторонами Договору, неоплачено та неприйнято виготовлену позивачем Продукцію, хоча строк її отримання та оплати настав.

Ухвалою від 28.08.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні, призначити справу для розгляду по суті у судовому засіданні на 17.09.19, викликати учасників справи у судове засідання, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

У судове засідання 17.09.2019 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 17.09.2019 суд дослідив докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухав усні пояснення учасників справи.

В судовому засіданні 17.09.19 суд оголосив перерву до 10.10.19.

30.09.19 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він проти позову заперечив у повному обсязі.

07.10.19 від позивача надійшла відповідь на відзив.

10.10.19 в судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі.

В судовому засіданні 10.10.19 суд оголосив перерву до 24.10.19.

24.10.19 від позивача надійшла заява. згідно якої він просив суду долучити до матеріалів справи розрахунок санкцій, виконаний для умови, якщо датою повідомлення про готовність вважати дату направлення претензії.

24.10.19 від відповідача надійшло клопотання про приєднання розрахунку штрафних санкцій з поясненнями до матеріалів справи.

24.10.19 після перерви, оголошеної в судовому засіданні 10.10.19, суд заслухав усні пояснення учасників справи, продовжив дослідження доказів.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами по справі.

У судовому засіданні 24.10.2019р. відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

21 квітня 2017 року між ТОВ МНВП АРІС ЛТД , далі - позивач (або виконавець ) та ТОВ Інтеко-Продукт , далі - відповідач та/або замовник був укладений Договір про виготовлення продукції № 34, далі Договір .

За умовами договору (п.2.1, 2.2) Виконавець відповідно до умов цього Договору зобов`язується виготовляти та поставляти Замовнику Продукцію згідно узгоджених Сторонами Специфікацій у порядку, передбаченому умовами цього Договору. Якщо для виробництва Продукції необхідна довиробнича підготовка (розділ 5 Договору), ці роботи оплачуються Замовником додатково. Замовник приймає та оплачує Продукцію у порядку, передбаченому умовами цього Договору.

П. 4.1 Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється партіями на підставі узгоджених Сторонами Специфікацій.

Згідно з п. 5.2 Договору передбачено, що до довиробничої підготовки відноситься: Адаптація та затвердження Сторонами оригінал - макета.. Підготовка друкарського Кліше або Друкованих Форм на підставі оригінал-макста. Дизайни на Продукцію можуть бути надані Замовником в електронному вигляді Сторонами форматі, а також в оригінал-макеті із зазначенням всіх необхідних параметрів.

П.5.5 Договору передбачено, що письмове узгодження дизайнів та кольорових гам є обов`язковим. Для кожного Виду Продукції розробляється та затверджується окремий Оригінал-макет.

Згідно п.6.1.- п.6.4 Договору Передача продукції може здійснюватись як в повному обсязі, передбаченому Специфікацією, так і окремими партіями згідно заявок Замовника. Допустимою є часткова передача Продукції в рамках однієї Специфікації. У випадку часткової передачі Продукції Виконавець направляє Замовникові повідомлення про асортимент, кількість та строки передачі решти Продукції. Замовник зобов`язаний прийняти та оплатити Продукцію в порядку, передбаченому Договором. Виконавець зобов`язується передати Замовникові результати робіт - Продукцію згідно заявки протягом 30 (тридцяти) календарних днів після виконання сукупності таких умов: підписання Специфікації, отримання заявки від Замовника на виготовлення Продукції, затвердження дизайнів, а також отримання Виконавцем передплати, якщо вона передбачена цим Договором, якщо інше не передбачено в Специфікації. Дані умови про строк виконання робіт не розповсюджується на випадки виготовлення продукції із друком (в такому випадку строки погоджуються Сторонами додатково). У випадку порушення Замовником строків оплати Виконавець має право затримати передачу Продукції до погашення Замовником заборгованості, в тому числі у випадках, коли заборгованість виникла щодо іншої Продукції. У випадку, якщо Договором передбачена передплата (п. 7.5 Договору), та Замовник порушив строк здійснення передплати на певну кількість днів, строк виконання робіт за цим Договором (п. 6.2) подовжується на відповідну кількість днів. Замовник, який отримав від Виконавця повідомлення про готовність Продукції до передачі, зобов`язаний приступити до її приймання не пізніше, ніж через 5 днів з моменту такого повідомлення.

Сторонами погоджений наступний строк оплати (п. 7.5. Договору):

100% вартості робіт з довиробничої підготовки - протягом 2 днів з дня підписання цього Договору та відповідної специфікації;

60% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня підписання Замовником Специфікації;

40% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня виготовлення Продукції та повідомлення Виконавцем Замовника про готовність продукції до відвантаження.

П. 11.4 Договору передбачено, що листування за цим Договором може здійснюватися за допомогою електронної пошти Електронна адреса уповноваженої особи Виконавця - ОСОБА_1 Електронна адреса уповноважено: особи Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_1 Сторони можуть визначити інші електронні адреси у Специфікаціях без внесення змін до даного пункту Договору. У будь-якому разі електронна адреса вважається належною, якщо Замовник вчинив дії на підтвердження інформації, зазначеної у електронному листі з цієї адреси.

На виконання вищезазначених вимог Договору, 30.08.2018 р. Сторонами була підписана Специфікація № 7. Відповідно до вимог вказаної Специфікації № 7 Сторони замовлено виготовлення Продукції на загальну суму 130 607,00 грн. та передбачено наступне:

- Термін поставки 30-35 календарних днів з моменту оплати 100% вартості перед друкарської підготовки, та 50% вартості за товар згідно рахунка.

- Умови поставки: згідно пункта договора 6.8

- Останні умови вищезгаданого договору, не зачеплені справжньою специфікацією, залишаються незмінними, сторони підтверджують ПО НИМ СВОЇ зобов`язання.

Позивач вказує, що відповідно до умов договору та Специфікації № 7 фактично було виготовлено Продукції на загальну суму 116 566,32 грн.

31.08.2018 року сторонам підписано Акт наданих послуг №А-00000194 від 31.08.2018 року про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору № 34 від 21.04.17: Послуга з довиробничої підготовки. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 5067.00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

При цьому, за твердженням позивача, за проханням Замовника з метою надання можливості оплати та отримання Продукції частинами замовлення було поділено на 8 партій (відповідно, 8 накладних, 8 рахунків на оплату).

Замовник 06 вересня 2018 р. здійснив оплату по рахунку № А-00001963 в загальній сумі 38103,84 грн (за послуги на суму 5067,00 грн та пакети на суму 33036,84 грн) та 31 жовтня 2018 року отримав відповідну продукцію (видаткова накладна А- 00004029).

02 листопада 2018 року Замовник оплатив рахунок № А-1965 на суму 9911,05 грн, 12 листопада 2018 року-рахунок А-2507 на суму 9911,05 грн, 16 листопада 2018 року; рахунок А-2518 на суму 9085,13 грн. Продукція на що суму була отримана Замовником за видатковими накладними №А-00004030, №А-00004031, №А-00004032.

Таким чином, за даними позивача, замовником згідно Специфікації № 7 від 30.08.2018 року оплачено лише 67011,07 грн., що відповідає вартості 4 партій на суму 33036,84 грн, 9911,05 грн, 9911,05 грн та 9085,13 грн), також Замовник здійснив оплату за надані послуги відповідно до Акту наданих послуг №А-00000194 від 31.08.2018 року. І всю цю оплачену продукцію Замовник отримав (видаткові накладні №А-00004029, №00004030, №00004031, №00004032). Решта виготовлена продукція на загальну суму 49555,25 грн (рахунки №А00002513, № А00002514 , № А00002515 , № А00002516 , № А00002517 від 30.10.2018 року) є неоплаченою, хоча строк оплати настав. Замовник її не забрав, не зважаючи на неодноразові повідомлення про готовність Продукції та необхідність оплати.

Позивач вказує, що Замовник неодноразово був повідомлений про готовність продукції до відвантаження, в тому числі телефоном та електронною поштою, шляхом надсилання цінного листа "15" лютого 2019 року, але оплата здійснена не була, хоча жодної письмової або усної відмови від Продукції від Замовника не надходило.

Відповідно, за розрахунком позивача, заборгованість за виготовлену, але не забрану Замовником Продукцію складає 49 555,25 грн.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що за порушення строків приймання продукції більше, ніж на 5 днів. Замовник зобов`язаний сплатити виконавцеві неустойку в розмірі 0,1 % вартості Продукції, яку замовник мав прийняти за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що за порушення строків оплати, визначених п.7.5. Договору, замовник зобов`язаний сплатити Виконавцеві неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Вважаючи свої права порушеними, з посиланням на наведені вище умови договору та ст.625 ЦК України, позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за договором на виготовлення продукції № 34 від 21.04.2017 р. в сумі 71908,06 грн, яка складається з: 49 555,25 гри - заборгованість за виготовлену Продукцію, 6671,63 грн - неустойка за порушення строків оплати Продукції, 1111,94 грн - 3% річних, 14569,24 грн - неустойка за порушення строків приймання Продукції.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 202 названого Кодексу, правочинами є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори); дво- чи багатосторонніми правочинами є погоджена дія двох або більше сторін.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 193 ГК України).

За змістом статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що в даному випадку між сторонами був укладений договір змішаної форми, оскільки він містить в собі елементи різних договорів, а саме - поставки товару (в частині поставки продукції) та підряду (в частині виготовлення продукції).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором підряду, як встановлено ч. 1 ст. 837 ЦК України, одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно з ч. 2 наведеної статті договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно із загальними вимогами до виконання зобов`язань, що виникають у тому числі з договорів, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України).

Однією з умов належного виконання зобов`язання є виконання його у встановлений строк. Так, частина 1 ст. 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов`язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

У правовідносинах підряду строки виконання роботи або її окремих етапів визначаються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість договору для виконання сторонами та, як вже зазначалось, в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору ТОВ МНВП АРІС ЛТД (Виконавець) зобов`язується власними силами та/або з залученням підрядників виготовити і передати в термін, встановлений даним Договором, у власність ТОВ Інтеко-Продукт (Замовник), а Замовник прийняти та оплатити на умовах цього Договору Продукцію. Відповідно до вимог Специфікації № 7 Сторони замовлено виготовлення Продукції на загальну суму 130 607,00 грн. та передбачено наступне: Термін поставки 30-35 календарних днів з моменту оплати 100% вартості перед друкарської підготовки, та 50% вартості за товар згідно рахунка.

Сторонами погоджений наступний строк оплати (п. 7.5. Договору):

100% вартості робіт з довиробничої підготовки - протягом 2 днів з дня підписання цього Договору та відповідної специфікації;

60% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня підписання Замовником Специфікації;

40% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня виготовлення Продукції та повідомлення Виконавцем Замовника про готовність продукції до відвантаження.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, 31.08.2018 року сторонам підписано Акт наданих послуг №А-00000194 від 31.08.2018 року про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору № 34 від 21.04.17: Послуга з довиробничої підготовки. Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 5067.00 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Даний акт оформлений належним чином, та підписаний відповідачем без зауважень.

З огляду на наявність Акту наданих послуг №А-00000194 від 31.08.2018 року суд вважає необгрунтованим посилання відповідача на те, що Виконавець не виконав вимогу щодо затвердження дизайну на Продукцію як складової послуги з довиробничої підготовки.

За твердженням позивача, фактично ним було виготовлено Продукції на загальну суму 116 566,32 грн.

Суд зазначає, що виходячи з положень п. 7.5. Договору (100% вартості робіт з довиробничої підготовки - протягом 2 днів з дня підписання цього Договору та відповідної специфікації; 60% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня підписання Замовником Специфікації) належним графіком оплати відповідно до умов договору є наступний: 02.09.19 - 5067,00 грн. та 66 899,59 грн.

Фактично, Замовник 06 вересня 2018 р. здійснив оплату по рахунку № А-00001963 в загальній сумі 38103,84 грн (за послуги на суму 5067,00 грн та пакети на суму 33036,84 грн) та 31 жовтня 2018 року отримав відповідну продукцію (видаткова накладна А- 00004029). 02 листопада 2018 року Замовник оплатив рахунок № А-1965 на суму 9911,05 грн, 12 листопада 2018 року - рахунок А-2507 на суму 9911,05 грн, 16 листопада 2018 року - рахунок А-2518 на суму 9085,13 грн.

Продукція на цю суму була отримана Замовником за видатковими накладними №А-00004030, №А-00004031, №А-00004032. Факт поставки позивачем товару за вказаними накладними та дати вказаних позивачем проплат відповідач у відзиві визнає.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач, залишок виготовленої продукції вартістю 49 555,25 грн. відповідачем не отриманий.

Судом враховано, що відповідно до п.6.4 Договору № 34 від 21.04.2017 року Замовник, який отримав від Виконавця повідомлення про готовність Продукції до передачі, зобов`язаний приступити до її приймання не пізніше, ніж через 5 днів з моменту такого повідомлення.

П. 11.4 Договору передбачено, що листування за цим Договором може здійснюватися за допомогою електронної пошти Електронна адреса уповноваженої особи Виконавця - ОСОБА_1 Електронна адреса уповноважено: особи Замовника - ІНФОРМАЦІЯ_1 Сторони можуть визначити інші електронні адреси у Специфікаціях без внесення змін до даного пункту Договору. У будь-якому разі електронна адреса вважається належною, якщо Замовник вчинив дії на підтвердження інформації, зазначеної у електронному листі з цієї адреси.

За твердженням позивача, Замовник неодноразово був повідомлений про готовність продукції до відвантаження, в тому числі телефоном та електронною поштою, шляхом надсилання цінного листа.

В підтвердження факту повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати позивачем надані заява свідка ( ОСОБА_2 ) та претензію з повідомленням про готовність продукції від 15.02.2019 р. (з доказами направлення її засобами "Укрпошти").

При дослідженні вказаних доказів з метою з"ясування дати повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати, судом враховано, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 2 ст. 87 Господарського процесуального кодексу України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються у відповідних документах.

До предмету доказування в даній справі відноситься, в тому числі, факт повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати та з"ясування дати такого повідомлення.

Оскільки факт повідомлення відповідача про готовність Продукції може встановлюватись письмовими доказами, форма та зміст яких погоджена сторонами чи визначена законодавством, - такі обставини не можуть встановлюватися на підставі показань свідків, не підтверджених первинними документами, з огляду на що, в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України судом заява свідка відхиляється.

Водночас, суд приймає як належний доказ повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати претензію від 15.02.2019 р. (з доказами направлення її засобами "Укрпошти"), в тексті якої відображено, що "Виконавцем було виготовлено Замовникові продукцію та надані послуги на загальну суму 116 566,32 грн за 9 видатковими накладними та 1 актом надання послуг, з них оплачено лише 67 011,07 гри. Таким чином, вартість виготовленого, але не оплаченого товару на даний момент складає 49 555, 25 грн...Також зазначаємо, що у Постачальника на складі знаходиться Продукція, що готова до приймання. Просимо Вас здійснити приймання Продукції відповідно до п.б4 Договору".

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача щодо неприйняття претензії позивача в якості доказу повідомлення з огляду на положення п.6.1 Договору (яким встановлено, що передача Продукції може здійснюватись як в повному обсязі, передбаченому Специфікацією, так і окремими партіями згідно заявок Замовника. Допустимою є часткова передача Продукції в рамках однієї Специфікації. У випадку часткової передачі Продукції Виконавець направляє Замовнику повідомлення про асортимент, кількість та строки передачі решти Продукції ), оскільки, за висновком суду, таке посилання є некоректним, так як в п.6.1. мова йде про повідомлення, яке виконавець направляє замовникові після оплати (до цього моменту визначити дату передачі продукції неможливо).

Крім того, судом не взяті до уваги посилання відповідача на наявність Претензії Позивача від 31.01.2019 р., що була направлена на офіційну електронну пошту представника Відповідача, оскільки в матеріалах справи відсутня така претензія від 31.01.2019 р., що унеможливлює дослідження її судом в якості доказу.

За даних обставин, за висновком суду, відповідач вважається належним чином повідомлений про готовність Продукції та необхідність оплати з дати направлення на поштову адресу відповідача претензії від 15.02.2019 р., а саме, як вбачається з доданих в матеріали справи накладної "Укрпошти" та опису вкладення 15.02.17.

Як зазначалося вище, сторонами погоджений наступний строк оплати (п. 7.5. Договору), зокрема, 40% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня виготовлення Продукції та повідомлення Виконавцем Замовника про готовність продукції до відвантаження.

Оскільки судом встановлено, що відповідач вважається належним чином повідомлений про готовність Продукції та необхідність оплати 15.02.17, виходячи з положень п. 7.5. Договору, у останнього виникло зобов"язання по оплаті виготовленої продукції (на суму 49 555,25 грн.) 17.02.19.

Пункт 6.4.Договору встановлює, що Замовник, який отримав від Виконавця повідомлення про готовність Продукції до передачі, зобов`язаний приступити до її приймання не пізніше ніж через 5 днів з моменту такого повідомлення.

Оскільки судом встановлено, що відповідач вважається належним чином повідомлений про готовність Продукції та необхідність оплати 15.02.17, виходячи з положень п. 6.4. Договору, у останнього виникло зобов"язання по прийманню виготовленої продукції (на суму 49 555,25 грн.) 20.02.19.

Докази того, що відповідач здійснив приймання Продукції та/або здійснив оплату замовленої ним продукції у визначених умовами договору розмірах та строки, у матеріалах справи відсутні. Зокрема, з наданих сторонами доказів вбачається, що при здійснені відповідачем оплат за отриману ним продукцію мало місце прострочення платежів. Крім того, відповідач не здійснив оплату готової Продукції на суму 49 555,25 грн., продукція на суму 49 555,25 грн. ним не прийнята.

Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 49 555,25 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що за порушення строків приймання продукції більше, ніж на 5 днів. Замовник зобов`язаний сплатити виконавцеві неустойку в розмірі 0,1 % вартості Продукції, яку замовник мав прийняти за кожен день прострочення.

Пунктом 8.2. Договору визначено, що за порушення строків оплати, визначених п.7.5. Договору, замовник зобов`язаний сплатити Виконавцеві неустойку в розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На цій підставі позивачем заявлено до стягнення неустойку за порушення строків оплати за загальний період з 06.09.19 по 16.0819 р. (з врахуванням визначених договором термінів оплат та здійснених відповідачем проплат) у розмірі 6671,63 грн та 1 111,94 грн. 3% річних за аналогійний період.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення неустойку за порушення строків приймання Продукції за загальний період з 26.10.19 по 16.0819 р. у розмірі 14569,24 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджено факт наявності прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, то позивачем правомірно здійснено нарахування пені та 3% річних.

Суд, провівши перевірку правильності нарахування пені та 3% річних, встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку неправильно визначено дату повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати, зокрема, замість правильної дати 15.02.17 для визначення кінцевих строків приймання продукції та строків оплати позивачем взято за основу 24.10.18 (вказана дата не підтверджена матеріалами справи та суперечить встановленим вище судом обставинам).

Судом враховано, що позивач при розгляді справи здійснив нарахування пені та 3% річних з врахуванням правильної дати повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати (розрахунок надано суду заявою від 24.10.19).

Відповідачем також наданий суду розрахунок штрафних санкцій з поясненнями до матеріалів справи, в якому зазначається, що Повідомлення про готовність Продукції до приймання надіслане лише 31.01.2019 р. - в тексті Претензії за вих. № 21, тому позивач повиненв провести розрахунок, виходячи з вказаної дати. Крім того, у своєму розрахунку відповідач вказує, що Позивач має заборгованість з неустойки перед Відповідачем в сумі 1026,40 грн. ( за прострочення передання за Договором Продукції), у зв"язку з чим зменшує розмір здійснених позивачем нарахувань на вказану суму.

Оцінюючи вказані докази, суд враховує, що 24.10.19 поданий позивачем розрахунок здійснений з врахуванням встановлених судом обставин, зокрема, щодо дати повідомлення відповідача про готовність Продукції та необхідність оплати, і є арифметично вірним. Щодо розрахунку відповідача, суд зазначає, що помилковість посилання у ньому на Претензію за вих. № 21 для визначення строку оплати і прийняття товару з огляду на встановлення судом факту відсутності такої претензії в матеріалах справи, а також необгрунтоаність зазначення про наявність у Позивача заборгованості з неустойки перед Відповідачем в сумі 1026,40 грн. з огляду на те, що дана обставина не досліджувалася судом в рамках даної справи.

За даних обставин, при перевірці правильності розрахунку пені та 3% річних, судом встановлено, вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, зокрема в частині стягнення 5593,72 грн неустойки за порушення строків оплати Продукції, 932,29 грн 3% річних, 8771,28 грн неустойки за порушення строків приймання Продукції. В іншій частині вимоги щодо стягнення пені та 3% річних судом відхиляються, як необґрунтовані.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При винесенні даного рішення, суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Серявін та інші проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

За даних обставин, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення 49 555,25 грн. заборгованості за виготовлену Продукцію, 5593,72 грн неустойку за порушення строків оплати Продукції, 932,29 грн 3% річних, 8771,28 грн неустойки за порушення строків приймання Продукції є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в іншій частині - у позові слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, покладається на відповідача частково в сумі 1732,51 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтеко- Продукт (36008, м.Полтава, вул.Кагамлика, 37-А Код ЄДРПОУ 40898879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузевого науково-виробничого підприємства Аріс Лтд (62302, Харківська обл, Дергачівський р-н, м Дергачі, вул. Залізнична, будинок 4, Адреса для кореспонденції: 61177, м. Харків, а/с 3623, Код ЄДРПОУ 14090946) 49 555,25 грн. - заборгованість за виготовлену Продукцію, 5593,72 грн - неустойка за порушення строків оплати Продукції, 932,29 грн - 3% річних, 8771,28 грн - неустойка за порушення строків приймання Продукції, 1732,51 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29.10.2019р.

Суддя Киричук О.А.