Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/5121/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

05 листопада 2019 року Справа № 910/5121/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю помічника судді Попової К.Г., що виконує повноваження секретаря судового засідання розглянувши справу №910/5121/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (79034, м.Львів, вул. Навроцького, буд.33)

До Приватного підприємства "ЕРА-БУД СТРОЙ" (58018, м.Чернівці, вул. Головна, 265 А)

Про стягнення заборгованості за договором №1 - 23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року в сумі 1618920,20 грн.

За участю представників:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." 18.04.2019 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ЕРА - БУД СТРОЙ" про стягнення заборгованості за договором №1 - 23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року в сумі 1618920,20 грн, з яких: 358569,25 грн - основна сума боргу, 61053,38 грн - пеня, 23976, 53 грн - інфляційні, 5865,58 грн - 3% річних, 812404,70 грн - сума вартості неповернутого обладнання та штраф за несвоєчасне повернення обладнання, а також 357050,76 грн - неустойки за несвоєчасне повернення обладнання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач всупереч вимог договору №1-23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року не виконав свої зобов`язання по орендній платі, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 358569,25 грн, що стало підставою для розірвання договору в односторонньому порядку, про що відповідач був повідомлений письмово, нарахування пені в сумі 61053,38 грн, інфляційних в сумі 23976,53 грн, 3% річних в сумі 5865,58 грн та неустойки в сумі 357050,76 грн. Окрім того, у зв`язку із розірванням договору позивач просить стягнути з відповідача вартість неповернутого обладнання та штраф за несвоєчасне повернення обладнання в сумі 812404,70 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.05.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." залишено без руху та встановлено позивачу строк у 10 календарних днів, з дня вручення цієї ухвали, для усунення позивачем зазначених недоліків. Позивачем, 16.05.2019 року усунуто недоліки позовної заяви шляхом долучення до матеріалів справи №910/5121/19 письмових пояснень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2019 року матеріали позовної заяви з доданими до неї документами було передано за територіальною підсудністю до господарського суду Чернівецької області.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 року, головуючим суддею у справі №910/512/19 було визначено суддю Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 04.07.2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення позивачем зазначених в цій ухвалі недоліків. Позивачем недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 13.08.2019 року.

Відповідач письмового відзиву не надав, участь свого представника у судовому засіданні 13.08.2019 року не забезпечив, при цьому до суду повернувся поштовий конверт, яким відповідачу надсилалася ухвала про відкриття провадження у справі, повернувся на адресу суду з відміткою відділення поштового зв`язку "За зазначеною адресою не проживає". Поштова кореспонденція направлялася відповідачу на його юридичну адресу, а саме: м.Чернівці АДРЕСА_1 . Головна, 265 - А.

У зв`язку з неявкою представника відповідача та неподання відзиву, ухвалою суду від 13.08.2019 року розгляд справи у підготовчому засіданні було відкладено на 16.09.2019 року та запропоновано відповідачу надати відзив на позов до 05.09.2019 року, а також на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області розміщено оголошення про виклик до суду Приватного підприємства "ЕРА-БУД СТРОЙ".

Ухвалою суду від 05.09.2019 року виправлено описку в ухвалі від 13.08.2019 року, а саме: замість зазначеної дати розгляду підготовчого засідання на 16.09.2019 року вказано дату 19.09.2019 року, ухвала належним чином направлена сторонам. Окрім того, судом зроблено оголошення про виклик до суду Приватного підприємства "ЕРА-БУД СТРОЙ" на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою суду від 19.08.2019 року задоволено усне клопотання представника позивача про продовження підготовчого провадження на строк до 30 днів, відкладено розгляд справи на 16.10.2019 року та зроблено оголошення про виклик до суду Приватного підприємства "ЕРА-БУД СТРОЙ" на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою суду від 16.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2019 року, при цьому відповідача повідомлено про розгляд справи по суті шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області.

У судовому засіданні, яке відбулося 28.10.2019 року суд розпочав рогляд справи по суті, заслухавши вступне слово представника позивача перейшов до дослідження доказів, а потім оголосив перерву до 05.11.2019 року, про що сторону відповідача повідомлено шляхо надіслання ухвали на його юридичну адресу та повідмлення на офіційному сайті господарського суду Чернівецької області.

Представник позивача у судове засідання 05.11.2019 року не з`явився, проте, ним подано клопотання, в якому останній підтримав свої вимоги та просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання 05.11.2019 року не з`явився, причини не з`явлення суду не повідомив, при цьому судом встановлено, що ухвали суду були направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення на його юридичну адресу: АДРЕСА_2 Головна АДРЕСА_3 . Вся судова кореспонденція по даній справі була надіслана за вищезазначеною адресою. Окрім того, у зв`язку з систематичним нез`явленням представника відповідача до суду, відповідача неодноразово було повідомлено також через офіційний сайт господарського суду Чернівецької області.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений про час і місце судового засідання належним чином, проте, своїм правом на подання відзиву на позов та направлення свого представника у судове засідання не скористався. Слід зазначити, що ухвалами суду явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду ( ч.3 ст.177 ГПК України).

Згідно ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

З метою розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників сторін та за наявними матеріалами.

Заслухавши в попередніх судових засіданнях представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (позивач, за договором наймодавець) та Приватним підприємством "ЕРА-БУД СТРОЙ" (відповідач, за договором наймач) укладено договір №1-23/04/18 про оренду опалубки (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, наймодавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується передати наймачеві у користування (без права суборенди) за плату Опалубку, перелік якої визначений в акті приймання-передачі (Додаток №1 до цього договору), що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна вартість кожного комплекту опалубки вказується у відповідному акті приймання-передачі.

Комплект опалубки має бути переданий Наймачеві протягом 14 робочих днів після оплати Наймачем орендної плати за перший календарний місяць оренди (за ту кількість календарних днів поточного місяця), включаючи розмір застави, якщо така передбачена Договором чи у відповідному акті та засвідчується підписанням відповідного акту приймання передачі. У зв`язку з наведеним, дата підписання договору та дата підписання акту приймання-передачі по різним комплектам опалубки можуть не співпадати (п.1.2 договору).

Підписання належним представником Наймача акту приймання-передачі обладнання засвідчує: факт передачі Наймодавцем технічно справного обладнання; факт ознайомлення Наймача із всіма особливими властивостями роботи обладнання; а також факт проведення інструктажу з використання обладнання в роботі та правил безпеки при його застосуванні (п.1.3 договору).

За умовами розділу 2 Наймодавець зобов`язаний передати Наймачу обладнання (опалубку) в придатному для користування стані та повній комплетації, якщо виконанні умови п.1.2 даного договору та прийняти від Наймача комплект опалубки згідно акту приймання передачі, після закінчення терміну користування, передбаченого п.2.2.е.

В свою чергу Найма зобов`язаний використовувати опалубку відповідно до умов цього договору, дотримуватися правил техніки безпеки при роботі. Монтаж, демонтаж опалубки та розрахунок допустимих навантажень проводити із залученням кваліфікованих спеціалістів, підтримувати елементи опалубки в справному та чистому стані, не передавати обладнання (опалубку) в користування іншим особам, забезпечити збереження опалубки від втрати та (або) пошкодження, своєчасно та у встановленому цим договором строки сплачувати визначену орендну плату за користування опалубкою у повному обсязі.

Відповідно до підпукту е) п. 2.2. договору, наймач зобов`язаний повернути опалубку наймодавцеві до 23.04.2019 року, за адресою: м.Львів, вул.Шевченка, 317, в справному стані та повній комплектації. В момент повернення складається акт передачі (повернення).

За користування опалубкою Наймач сплачує Наймодавцеві орендну плату відповідно до рахунку (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору орендна плата починає нараховуватись з дня підписання Акту приймання-передачі та нараховується до дня повернення Наймачем комплекту опалубки та підписання сторонами Акту приймання - передачі (повернення) включно. Факт наданих послуг підтверджується щомісячно Сторонами підписанням акту наданих послуг. Наймач зобов`язується підписати Акт наданих послуг, що надсилається Наймодавцем на адресу Наймача та протягом 5-ти робочих днів повернути один примірник такого акту Наймодавцеві. Якщо протягом цього терміну Наймач не повернув Акт наданих послуг та не пред`явив претензій у письмовому вигляді Наймодавцеві, Послуги вважаються належно наданими в повному обсязі.

У відповідності до п. 3.3 договору загальна сума орендної плати становить: вартість оренди за один календарний день помножену на фактичну кількість календарних днів оренди. Вартість вказана в актах приймання-передачі.

У відповідності до п. 3.4 договору сторони погодили період розрахунків: а) сторони погодили період розрахунків оренди становить календарний місяць; б) у випадку оренди (довгострокової) більше 30 календарних днів, наймач зобов`язується здійснювати попередню оплату у розмірі 100% за фактичну кількість календарних днів оренди опалубки, що залишається до кінця місяця - у першому місяці користування від дня підписання акту приймання-передачі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Наймодавця; в) за другий та кожний наступний пеірод розрахунків, оренда плата вноситься попередньо (авансом): впродовж 3 робочих днів до початку такого періоду розрахунків за поточний місяць чи ту кількість календарних днів (якщо оренда була меншою місячного терміну), шляхом перерахування грошових вокштів на розрахунковий рахунок Наймодавця; г) не внесення орендної плати згідно встановленого періоду Наймодавець має право дострокового повернення цього комлекту опалубки, з оплатою за весь період ореди Наймачем; д) орендна плата вважається сплаченою Наймачем з дня нарахування її на поточний рахунок Намйодавця. У всіх інших випадках орендна плата вважається несплаченою.

За умовами п. 4.1 договору у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавстом України.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 4.1.1 договору).

Згідно з п. 4.1.2 договору у випадку втрати опалубки, Наймач зобов`язаний відшкодувати Наймодавцеві повну вартість втраченої опалубки, передбачену в акті приймання-передачі даного договору та неустойку у розмірі 10% такої вартості. Під втратою розуміється неповернення Наймачем комплекту опалубки протягом 30 та більше календарних днів з моменту закінчення терміну передбаченого п.2.2.е. договору, або пошкодження опалубки з вини Наймача яке призвело до унеможливлювання користування опалубкою в подальшому. В цьому випадку (втрати), наймач сплачує Наймодавцеві окрім відшкодування і неустойки, також оренду плату за період неповернення опалубки.

Сторонами погоджено, що у випадку несвоєчасного (від 20 до 30 календарних днів з моменту закінчення терміну повернення передбаченого п.п.2.2.е) повернення Наймачем опалубки Наймодавець має право вимагати від Наймача, а Наймач зобов`язаний сплатити, орендну плату за період неповернення опалубки (п.4.1.3 договору).

У випадку протермінування Наймача щодо сплати орендної плати, Наймач сплачує Наймодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з орендної плати за кожен день такого протермінування. Якщо Наймачем не внесено попередню плату за період розрахунків і він продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що протермінував (не своєчасно оплатив) цей платіж. В такому випадку санкції за несвоєчасний розрахунок за договором нараховується на Наймача з наступного календарного дня, що наступає після 3 (трьох) робочих днів до початку періоду розрахунків (п.4.1.5 договору).

Сторонами може бути передбачена застава розмір якої визначений у відповідному акті приймання-передачі. У випадку пошкодження чи знищення окремих елементів опалубки переданої в оренду з вини Наймача, застава враховується в рахунок відшкодування, про що складається акт оцінки ушкодженого майна, який погоджується та підписується уповноваженими особами сторін у договорі. Наймодавець надсилає відповідним чином два примірника актів оцінки ушкодженого майна Наймачу, а останній в свою чергу протягом 7 календарних днів, завіряє та повертає один примірник Наймодавцеві, або наводить аргументовані причини відмови від підписання такого акту. У разі відсутності аргументованих причин відмови Наймач вважається таким, що погодився з актом оцінки ушкодженого майна (п. 4.7 договору).

За умовами п.5.1 договору договір вступає в силу у момент підписання його сторонами, та діє протягом 365 днів, або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору. Всі зміни та доповнення до цього договору, що не передбачені договором, можуть бути внесені тільки за взаємною згодою сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору та підписується уповноваженими особами стоін (п.5.2 -5.3 договору).

Якщо даний договір розірваний з вини Наймача у відповідності до вимог закону та вимог даного договору, Наймач миттєво втрачає право користування обладнанням, а Наймодавець отримує право вилучити обладнання без попереднього повідомлення Наймача, негайно після розірвання даного договору. Дострокове розірвання договору не звільняє Наймача від виконання зобов`язань по сплаті орендної плати (п.5.4 договору).

Згідно з п.6.1 договору Наймач повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди, зазначеного в акті прийому-передачі, договорі, в іншому двосторонньому документі сторін, підписаному до цього договору, або у вимозі Наймодавця про повернення обладнання у визначений строк. Якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк, Наймач повинен повернути його Наймодавцеві протягом трьох діб після направлення такої вимоги Наймодавця про повернення обладнання, або в більш тривалий строк, вказаний у такій вимозі. Вимога може бути направлена факсом, телефоном, передана в письмовій формі під розпис уповноваженій особі Наймача, аоб рекомендованим чи цінним листом.

Наймач повинен повернути обладнання негайно в день розірвання договору Наймодавцем з підстав передбачених законодавством, або підстав, зазначених цим договором.

Дані про визнання договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

На виконання укладеного Договору про оренду опалубки №1-23/04/18 від 23.04.2018 року, наймодавець передав, а наймач прийняв комплект опалубки у комплектації, зазначеній в Акті №1 приймання-передачі від 29.05.2018 року, підписаного та скріпленого печатками обох сторін (в матеріалах справи).

Згідно акту приймання-передачі №1 від 29.05.2018 року, відповідачу було передано елементи опалубки на загальну вартість 811277 грн, зокрема:

1.Кут зовнішній 1500 - 10 шт. вартість 1 шт. 721, загальна вартість 7210 грн;

2.Кут зшарн. ЩШМ 200х1500УГ - 20 шт. вартість 1 шт. 2527 грн, загальна вартість 50540 грн;

3.Щит ЩКМ 900х1500 С - 100шт. вартість 1 шт. 4062 грн, загальна вартість 406200 грн;

4.Щит ЩКМ 600х1500С - 29 шт. вартість 1 шт. 2903 грн, загальна вартість 84187 грн;

5.Щит ЩКМ 400х1500С - 9 шт. вартість 1 шт. 2235 грн, загальна вартість 20115 грн;

6.Щит ЩКМ 300х1500С - 20 шт. вартість 1 шт. 1756 грн, загальна вартість 35120 грн;

7. Щит ЩКМ 200х1500С - 12 шт. вартість 1 шт. 1480 грн, загальна вартість 17760 грн;

8. Ригель 1500 - 15 шт. вартість 1037, загальна вартість 15555 грн;

9. Роскос підпорний ЩКМ - 20 шт. вартість 1937 грн, загальна вартість 38740;

10. Шина 6х75х780 - 50 шт. вартість 1 шт. 237 грн, загальна вартість 11850 грн;

11. Скоба зажимна - 1000 шт. вартість 1 шт. 48 грн- загальна вартість 48000 грн;

12. Гайка опорна - 400 шт. вартість 1 шт. 150,00 грн загальна вартість 60000 грн;

13. Анкерний стержень 15,0мм 1,00м Нем - 200 шт. вартість 1 шт. 80 грн, загальна вартість 16000 грн.

Вартість оренди опалубки за один день становить 2704,93 грн.

У акті приймання-передачі передбачено також розмір сплаченої наймачем застави на підстав п. 4.1.7 договору. Зокрема, згідно п.4 Акту №1 приймання-передачі від 29.05.2018 року, розмір застави становить 80 000, 00 грн, що сплачена 07.05.2018 року.

Виконання позивачем умов договору також підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами надання послуг №595 від 31.05.18р., №596 від 30.06.18р., № 750 від 31.07.18р., №891 від 31.08.18р., №1049 від 30.09.18р., №1180 від 23.10.18р., при цьому акт №1264 від 31.10.2018р. не був підписаний стороною наймача (в матеріалах справи), проте згідно з п.3.2 договору, Наймач зобов`язується підписати Акт наданих послуг, що надсилається Наймодавцем на адресу Наймача та протягом 5-ти робочих днів повернути один примірник такого акту Наймодавцеві. Якщо протягом цього терміну Наймач не повернув Акт наданих послуг та не пред`явив претензій у письмовому вигляді Наймодавцеві, Послуги вважаються належно наданими в повному обсязі.

Таким чином, взяті на себе зобов`язання за договором щодо оплати послуг оренди, наймач в повному обсязі не виконав, здійснивши 07.05.2018 року платіж на суму 62771,15 грн, котрі було зараховано наймодавцем як плата за оренду опалубки за актом наданих послуг №595 від 31.05.2018 року та частково №596 від 30.06.2018 року.

Сума сплаченої наймачем застави у розмірі 80000,00 грн в подальшому зарахована наймодавцем в рахунок відшкодування вартості втрачених елементів обладнання (опалубки). Внаслідок неналежного виконання зобов`язання щодо орендної плати у ПП "ЕРА-БУД СТРОЙ" утворилась заборгованість.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано на адресу відповідача претензію від 15.11.2018 року щодо погашення заборгованості з оплати послуг згідно договору №1-23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року у розмірі 391825,25 грн, в тому числі пеня в сумі 33256 грн та його розірвання.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №1-23/04/18 про оренду опалубки, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 1618920,20 грн, з яких: 358569,25 грн - основна сума боргу, який виник за період з 01.06.2018 року по 31.10.2018 року, 61053,38 грн - пеня за пеірод з 01.06.2018 року по 26.02.2019 року, 23976, 53 грн - інфляційні за пеірод з 01.06.2018 року по 26.02.2019 року, 5865,58 грн - 3% річних за пеірод з 01.06.2018 року по 26.02.2019 року, 812404,70 грн - сума вартості неповернутого обладнання та 10% штраф за несвоєчасне повернення обладнання, а також 357050,76 грн - неустойки за несвоєчасне повернення обладнанн за період з 20.12.2018 року по 26.02.2019 року.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до фактичних обставин справи встановлених судом спір виник через неналежне виконання з боку відповідача договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення орендованого майна за договором оренди опалубки від 23.04.2018 року.

Даний спір лежить в площині його регулювання нормами Цивільного кодексу України і Господарського кодексу України, зокрема правовим інститутом договору найму (оренди).

Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Так, правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Отже, вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, а також з`ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення відповідного права чи охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемострувати сторонам, що вони були почуті. (п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Серявін проти України").

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання, згідно ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем було передано відповідачу майно, в межах договору від 23.04.2018 року про що свідчить підписаний та скріплений печатками сторін акт приймання-передачі від 29.05.2018 року майна загальною вартістю 811277 грн, за яке останній повинен був сплачувати оренду плату в розмірі та строки, проте в порушення умов договору відповідач не проводив розрахунок зі сплати орендної плати.

Таким чином, з аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем, а відтак це право підлягає захисту.

Так, досліджуючи докази, судом встановлено, що відповідачем було проведено тільки два платежа 07.05.2018 року на суму 62771,15 грн за оренду опалубки та 80000 грн, як застава, яка зарахована наймодавцем в рахунок відшкодування вартості втрачених елементів обладнання (опалубки), що також підтверджено актами звірки розрахунків станом на 30.09.2018 року, підписаними сторонами. Факт надання послуг по оренді підтверджується зокрема, підписаним сторонами актами наданих послуг №595 від 31.05.2018р, №596 від 30.06.18р., №750 від 31.07.18р., №891 від 31.08.18р., №1049 від 30.09.18р.; №1180 від 23.10.18р. Що ж стосується акту №1264 від 31.10.2018р., який не був підписаний стороною наймача (в матеріалах справи), суд зазначає, що у відповідності до п.3.2 договору, Наймач зобов`язується підписати Акт наданих послуг, що надсилається Наймодавцем на адресу Наймача та протягом 5-ти робочих днів повернути один примірник такого акту Наймодавцеві. Якщо протягом цього терміну Наймач не повернув Акт наданих послуг та не пред`явив претензій у письмовому вигляді Наймодавцеві, Послуги вважаються належно наданими в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №1-23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 358569,25 грн за несплату орендної плати, яка виникла за період з 01.06.2018 року по 31.10.2018 року.

Відтак, в цій частині позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на вищевикладених нормах закону, а тому підлягають задоволенню.

Внаслідок порушення умов договору позивач нарахував на підставі п.4.1.5 договору відповідачу пеню в сумі 61053,38 грн за період з 01.06.2018 року по 26.02.2019 року.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Згідно п. 4.1.5 договору про оренду опалубки, у випадку протермінування Наймача щодо сплати орендної плати, Наймач сплачує Наймодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості з орендної плати за кожен день такого протермінування. Якщо Наймачем не внесено попередню плату за період розрахунків і він продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що протермінував (не своєчасно оплатив) цей платіж. В такому випадку санкції за несвоєчасний розрахунок за договором нараховується на Наймача з наступного календарного дня, що наступає після 3 (трьох) робочих днів до початку періоду розрахунків.

На підставі наведеного позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за прострочення оплати послуг по оренді у розмірі 61053,38 грн згідно розрахунку, наведеного у позовній заяві та за вказані у ньому періоди, а відтак сума заявленої позивачем пені підлягає задоволенню.

На підставі ст.625 Цивільного кодексу України у своїй позовній заяві позивач висунув вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 5865,58 грн за період з 01.06.2018 року по 26.02.2019 року та 23976,53 грн інфляційних за аналогічний період.

У відповідності до вимог ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних (або ж іншого розміру процентів встановленого договором) входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає його таким, що нарахований правомірно, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

У своїй позовній заяві позивач посилається на те, що у зв`язку із тим, що він направив відповідачу вимогу про розірвання договору, він просить у відповідності до п.4.1.2 стягнути з останнього вартість неповернутого обладнання (опалубки) та штраф за несвоєчасне повернення в розмірі 10% від суми вартості в загальній сумі 812404,70 грн, а також у відповідності до п.4.1.3 стягнути з нього 357050,76 грн неустойки за її несвоєчасне повернення.

Розділом 2 Договору про оренду опалубки передбачено обов`язки сторін, зокрема обов`язок наймача щодо своєчасної сплати орендної плати, а також обов`язок повернення опалубки наймодавцеві до 23 квітня 2019 року, за адресою: АДРЕСА_4 , в справному стані та повній комплектації.

У випадку втрати опалубки, Наймач зобов`язаний відшкодувати Наймодавцеві повну вартість втраченої опалубки, передбачену в акті приймання-передачі даного Договору та неустойку у розмірі 10% такої вартості. Під втратою розуміється неповернення Наймачем комплекту опалубки протягом 30 та більше календарних днів з моменту закінчення терміну передбаченого п.п.2.2 е договору, або пошкодження опалубки з вини Наймача яке призвело до унеможливлення користування опалубкою в подальшому. В цьому випадку (втрати), сплачує наймодавцеві окрім відшкодування і неустойки також орендну плату за період неповернення опалубки окрім відшкодування і неустойки, також орендну плату за період неповернення опалубки (п.4.1.2).

Згідно п. 6.1 договору, Наймач повинен повернути обладнання в день закінчення строку оренди, зазначеного в акті прийому-передачі, договорі, в іншому двосторонньому документі сторін, підписаному до цього договору, або у вимозі Наймодавця про повернення обладнання у визначений строк.

Якщо обладнання за цим договором було передано в оренду на невизначений строк, Наймач повинен повернути його Наймодавцеві протягом трьох діб після направлення такої вимоги Наймодавця про повернення обладнання, або в більш тривалий строк, вказаний у такій вимозі. Вимога може бути направлена факсом, телефоном, передана в письмовій формі під розпис уповноваженій особі Наймача, або рекомендованим чи цінним листом.

Наймач повинен повернути обладнання негайно в день розірвання договору Наймодавцем з підстав передбачених законодавством, або підстав, зазначених цим договором (п.6.2).

У випадку встановлення фактів пошкодження, втрати (викрадення) орендованого за Договором обладнання чи його деталей, Наймач відшкодовує вартість обладнання та його деталей, на основі додатково виставленого рахунку Наймодавцем і у відповідності з цінами вказаними у Акті приймання-передачі на нове обладнання, а також оплачує всі витрати, пов`язані з ремонтними роботами, придбанням нового обладнання, або відшкодовує втрачене обладнання ідентичним, яке придбає сам Наймач у безспірному порядку (п.6.7).

При дослідженні у судовому засіданні доказів, судом встановлено, що позивач 15.11.2018 року звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав розірвати договір № 1-23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року та оплатит заборгованість Наймача перед Наймодавцем по сплаті орендної плати за користування обладнанням (опалубкою) в сумі основного боргу 358569,25 грн та пені в сумі 33256 грн за період з 02.06.2018 року по 15.11.2018 року.

Вказана претензій отримана відповідачем 17.12.2018 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення рекомендованого повідомлення.

Як стверджує позивач, після його вимоги про розірвання договору, відповідачем, опалубку так і не було повернуто.

З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що відповідачем, як наймачем було втрачено вказану опалубку, а тому він звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 812404,70 грн вартості втраченої опалубки, з яких: 81127,70 грн неустойка у розмірі 10% такої вартості в судовому порядку, а також про стягнення з відповідача 357050,76 грн неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка розрахована з 20.12.2018 року (момент отримання претензії, щодо розірвання договору) по 26.02.2019 року.

Дослідивши подані позивачем докази, суд констатує, наступне.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст.651 ЦК України сторона має право на одностороннє розірвання договору, якщо це встановлено договором або законом та лише у разі порушення іншою особою взятих на себе зобов`язань за договором.

Таким чином, виходячи з наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

В той же час, законом передбачено випадки, коли договір може бути розірвано в односторонньому порядку, в тому числі, шляхом відмови від договору, зокрема, одностороннє розірвання договору може бути наслідком порушення зобов`язань за договором іншою стороною, або якщо таке право на розірвання встановлено договором, незалежно від настання тих чи інших обставин.

У відповідності до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Тобто у випадках, коли підстава для односторонньої зміни чи розірвання договору встановлена законом або договором, відповідна сторона договору може скористатися нею самостійно, без звернення до суду.

Норма ч. 1 ст. 291 Господарського кодексу України (далі ГК України) хоча і визначає загальне правило про те, що одностороння відмова від договору оренди не допускається, але не забороняє сторонам за взаємною згодою визначити такий порядок припинення договору.

Зі змісту ст. 291 ГК України вбачається, що законодавець дозволяє одностороннє розірвання договору оренди у випадках, передбачених законом, а закон передбачає можливість односторонньої відмови від договору, коли договір встановлює відповідні умови.

За наслідками комплексного аналізу вищевикладених положень законодавства, суд приходить висновку про те, що законодавець передбачив невичерпний перелік випадків, коли орендодавець може відмовитись від зобов`язань за договором оренди та здійснити односторонню відмову (розірвання) від договору оренди та визнає можливість визначити підстави та порядок припинення орендних правовідносин договором між сторонами.

Отже, за змістом наведених норм, повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтями 6 та 627 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, розкриваючи зміст засади свободи договору у статтях 6 та 627 Цивільного кодексу України вказано, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Положеннями ч.2 ст. 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У відповідності до норм статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

З урахуванням вищенаведеного, цивільне та господарське законодавство України зобов`язує сторін правочину (договору) при його вчиненні (укладенні) включити до змісту правочину (договору) передбачені законодавством обов`язкові умови та надає право сторонам правочину (договору) на власний розсуд визначити та погодити будь-які інші умови, в тому числі, умови стосовно припинення договірних правовідносин.

Досліджуючи умови договору та претензію позивача про розірвання договору, суд встановив, що сторони не погодили в договорі такої умови як дострокове розірвання договору або ж умови про одностороннє розірвання договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, за змістом укладеного між позивачем та відповідачем договору, сторонами було узгоджено порядок його розірвання лише за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою (п.5.4 договору), проте, жодним чином сторонами не обумовлено розірвання договору за ініціативою однієї із сторін, тобто в односторонньому порядку.

Згідно ч. 2 ст. 212 Цивільного кодексу України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

В даному випадку не узгодження сторонами умови про право сторони на розірвання договору шляхом повідомлення іншої сторони про таку відмову, слід розуміти як незгоду сторін на розірвання договору за такою обставиною, при цьому на відміну від п. 1 ч. 1 ст. 611, ч. 2 ст. 651 ЦК України порушення іншою особою взятих на себе зобов`язань за договором не є обов`язковою умовою односторонньої відмови від договору.

Законодавством не передбачено заборони відмовлятися в односторонньому порядку від договору.

Таким чином, укладений між сторонами договір не може бути розірвано в односторонньому порядку шляхом надісланння претензії про розірвання такого договору, отже суд прийшов висновку, що на момент звернення з позовом договір не був припиненим, а його дія припинилась лише 23.04.2019 року (п.5.1 договору) і саме з цього моменту у Наймача виник обов`язок повернути обладнання Наймодавцеві (п.2.2 е договору), а у останнього виникло право на отримання свого майна.

Як встановлено судом, станом на день розгляду справи, Наймач опалубку Наймодавцеві не повернув, а відтак у позивача виникло право у відповідності до вимог п.4.1.2 договору просити про відшкодування вартості такого майна.

Враховуючи, вище викладене, суд прийшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми в розмірі 812404,70 грн (відшкодування вартості майна), з яких 81127,70 грн неустойка в розмірі 10% від вартості майна підлягають задоволенню.

Що ж стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки в розмірі 357050,76 грн слід зазначити, наступне.

Як констатовано вище, договір між сторонами припинив свою дію лише в квітні 2019 року, тоді як позивач нарахував суму неустойку в розмірі 357050,76 грн за несвоєчасне повернення обладнання за період з 20.12.2018 року (момент отримання претензії) по 26.02.2019 року (момент закінчення нарахування по розрахунку), отже нарахування неустойки в ромірі подвійної плати за користування річчю було передчасним.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача суми несутойки в розмірі 357050,76 грн позивачу слід відмовити за безпідставністю.

За таких обставин, враховуючи факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №1-23/04/18 суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з останнього 358569,25 грн суми основного боргу за несплату послуг оренди, 61053,38 грн суми пені за прострочення оплати послуг по оренді, 23976,53 грн інфляційних, 5865,58 грн суми 3% річних, 812404,70 грн за відшкодування суми вартості втраченого обладнання (окремих елементів), з яких 81127,70 грн неустойки у розмірі 10% такої вартості та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 357050,76 грн неустойки за несвоєчасне повернення обладнання, що було передано в оренду.

Відповідач доказів щодо виконання умов договору №1-23/04/18 суду не надав, тим самим доводів позивача не спростував.

Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш ИВ :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (79034, м.Львів, вул. Навроцького, буд.33) до Приватного підприємства "ЕРА-БУД СТРОЙ" (58018, м.Чернівці, вул. Головна, 265 А ) про стягнення заборгованості за договором №1 - 23/04/18 про оренду опалубки від 23.04.2018 року в сумі 1618920,20 грн, з яких: 358569,25 грн - основна сума боргу, 61053,38 грн - пеня, 23976, 53 грн - інфляційні, 5865,58 грн - 3% річних, 812404,70 грн - сума вартості неповернутого обладнання та штраф за несвоєчасне повернення обладнання, а також 357050,76 грн - неустойки за несвоєчасне повернення обладнання задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ЕРА-БУД СТРОЙ" (58018, м.Чернівці, вул. Головна, 265 А, код 35551037) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес Д.Ф." (79034, м.Львів, вул. Навроцького, буд.33, код 39006413) - 358569,25 грн - сума основного боргу, 61053,38 грн - пені, 23976, 53 грн - інфляційних, 5865,58 грн - 3% річних, 812404,70 грн - сума вартості неповернутого обладнання та штраф за несвоєчасне повернення обладнання та 18929,22 грн судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 06.11.2019 року.

Суддя С.М. Гушилик