РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
06 листопада 2019 р. Справа № 120/3124/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Козятинської районної державної адміністрації Вінницької області до Козятинської районної ради Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась із адміністративним позовом Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області (далі - Козятинська райдержадміністрація, райдержадміністрація, позивач) до Козятинської районної ради Вінницької області (далі - Козятинська райрада, рада, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення 30 сесії 7 скликання № 18-30-07 від 19.07.2019 р. Про внесення змін до рішення 27 сесії районної ради 7 скликання від 21 грудня 2018 року №02-27-07 Про районний бюджет на 2019 рік .
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що радою прийнято рішення, яким внесено зміни до районного бюджету, при цьому порушено порядок його прийняття. Так, зокрема даний проект не отримувався позивачем, відповідно, не схвалювався, також відсутній і висновок місцевого фінансового органу.
Відтак, на думку позивача, враховуючи, що відповідачем прийнято рішення із порушенням процедури, таке є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою від 01.10.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
22.10.2019 р. надійшов відзив (вх.№50229/19), в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову мотивуюючи тим, що радою направлено до райдержадміністрації лист із проханням внести на чергову сесію пропозиції щодо змін до районного бюджету, однак такий проігноровано. Окрім того, голова та начальник фінансового управління Козятинської райдержадміністрації були запрошені на засідання постійної комісії, однак участі не взяли. При цьому, при формуванні бюджету на 2019 р. не було враховано надходження до районного бюджету від перереєстрації юридичних адрес комунального підприємства, тому з метою приведення у відповідність планових надходжень внесено зміни до бюджету.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
19 липня 2019 року Козятинською районною радою Вінницької області прийнято рішення №18-30-07 «Про внесення змін до рішення 27 сесії районної ради 7 скликання від 21 грудня 2018 року №02-27-07 Про районний бюджет на 2019 рік , яким внесено зміни в загальний обсяг доходів та видатків районного бюджету на 2019 рік, зокрема збільшено доходи і видатки на суму 2 500 000 грн.
Не погоджуючись із даним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства, визначаються Бюджетним кодексом України (далі- БК України).
В розумінні статті 2 БК України, місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування;
Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 75 БК України, згідно з типовою формою бюджетних запитів, визначеною Міністерством фінансів України відповідно до статті 34 цього Кодексу та з урахуванням особливостей складання проектів місцевих бюджетів місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.
Головні розпорядники бюджетних коштів організують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів, які мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету, згідно з вимогами місцевих фінансових органів.
Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів здійснюють аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з точки зору його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам відповідних місцевих рад.
Положеннями статті 76 БК України визначено, що проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної місцевої ради. Разом з ним подаються:
1) пояснювальна записка до проекту рішення, яка має містити:
а) інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці і прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, покладені в основу проекту місцевого бюджету;
б) оцінку доходів місцевого бюджету з урахуванням втрат доходів місцевого бюджету внаслідок наданих Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою податкових пільг;
в) пояснення до основних положень проекту рішення про місцевий бюджет, включаючи аналіз пропонованих обсягів видатків і кредитування за бюджетною класифікацією. Пояснення включають бюджетні показники за попередній, поточний, наступний бюджетні періоди в розрізі класифікації видатків та кредитування бюджету;
г) обґрунтування особливостей міжбюджетних взаємовідносин та надання субвенцій на виконання інвестиційних проектів;
ґ) інформацію щодо погашення місцевого боргу, обсягів та умов місцевих запозичень;
3) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об`єднує бюджети села, селища, міста районного значення;
4) показники витрат місцевого бюджету, необхідних на наступні бюджетні періоди для завершення інвестиційних проектів, що враховані в бюджеті, за умови якщо реалізація таких проектів триває більше одного бюджетного періоду;
5) перелік інвестиційних проектів на середньостроковий період;
5 -1 ) переліки та обсяги довгострокових зобов`язань за енергосервісом за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з виконавцями енергосервісу;
6) інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді;
7) пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради);
8) інші матеріали, обсяг і форму яких визначає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або виконавчий орган відповідної місцевої ради.
Відповідно до частин першої, сьомої, восьмої статті 78 БК України, рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) відповідного бюджету . Факт перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету визнається за підсумками першого кварталу та наступних звітних періодів з початку поточного бюджетного періоду на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за умови перевищення доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, не менше ніж на 5 відсотків. Факт недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту в разі недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.
Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути ухвалені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою з урахуванням положень статті 52 цього Кодексу, в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів (за наявності відповідного обґрунтування) та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частинами 4, 5, 10 статті 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (з дотриманням вимог частини другої статті 57 цього Кодексу), якщо цим Кодексом та/або законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) не встановлено інше. Пропозиції про внесення змін до бюджетних призначень подаються та розглядаються у порядку, встановленому для складання проекту бюджету. Витрати відповідно до внесених змін до бюджетних призначень здійснюються лише після набрання чинності законом (рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради), яким внесено такі зміни, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення.
Відповідно до статті 70 Бюджетного кодексу України, видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, що пов"язані з реалізацією програм, перелік яких визначено ст. ст. 88-91 цього Кодексу.
Отже, як видно до районого бюджету можуть бути внесені зміни у разі наявності офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) відповідного бюджету.
Згідно пунктом 17 частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , питання про затвердження відповідно районних, обласних бюджетів, внесення змін до них, затвердження звітів про їх виконання вирішуються районними і обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях.
Також, статтею 59 зазначеного Закону встановлено, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Під час розгляду справи встановлено, що відповідач вніс зміни до рішення 27 сесії районної ради 7 скликання від 21 грудня 2018 року № 02-27-07 "Про районний бюджет на 2019 рік", які стосувалися бюджетних призначень, без їх схвалення місцевою державною адміністрацією.
Відповідач не надав переконливих доказів додержання вищенаведених вимог бюджетного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення, відтак, суд доходить висновку, що внесення змін до рішення про місцевий бюджет, які стосуються бюджетних призначень, без їх схвалення місцевою державною адміністрацією, є порушенням процедури прийняття такого рішення.
Відтак, оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:
-має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
-зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій «прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відшкодуванню підлягають судові витрати лише у випадку, коли задоволено позов особи, яка не є суб`єктом владних повноважень або судові витрати СВП, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що позивачем є суб`єктом владних повноважень і відсутність його витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експерти, підстави для відшкодування судового збору, - відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задовольнити .
Визнати протиправним та скасувати рішення Козятинської районної ради Вінницької області 30 сесії 7 скликання № 18-30-07 від 19.07.2019 р. Про внесення змін до рішення 27 сесії районної ради 7 скликання від 21 грудня 2018 року №02-27-07 Про районний бюджет на 2019 рік .
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області ( площа Героїв Майдану, 20, м. Козятин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04051201 ).
Відповідач: Козятинська районна рада Вінницької області (вул. Шевченка,1, с. Махнівка, Козятинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 21731373 ).
Повний текст рішення сформовано : 06.11.2019 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2019 |
Оприлюднено | 07.11.2019 |
Номер документу | 85421176 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні