Рішення

від 06.11.2019 по справі 320/6085/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року № 320/6085/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лиска І.Г., при секретарі судового засідання Васковець М.С., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківської міської ради Київської області до Громадської організації офіцерів м. Біла Церква про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2019 року о 15 год. 00 хв. Білоцерківська міська рада Київської області звернулась до суду з позовом до Громадської організації офіцерів м. Біла Церква про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань Громадській організації офіцерів м. Біла Церква шляхом заборони проведення мітингу 07 листопада 2019 року на честь 102 роковини Великої жовтневої революції .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що святкування річниці Жовтневої революції є формою пропаганди комуністичного режиму, спробою уславлення комуністичних діячів того періоду, а отже підлягає забороні. Крім того, стверджує, що проведення відповідачем мітингу порушує інтереси громадян м. Біла Церква, зокрема, ймовірності використання іншими особами з протилежними відповідачу поглядами можливості вчинення провокацій та порушень громадського порядку та дестабілізації ситуації в м. Біла Церква; ймовірності загрози безпеці людей та учасників мітингу відповідача, їхньому життю або фізичному здоров`ю, а також серйозних збитків їхньому майну; використанні антидержавними силами для організації терористичних актів, провокацій, завдання шкоди життю та здоров`ю жителів та гостей міста, дестабілізації суспільно-політично ситуації в регіоні. Таким чином, у разі проведення Громадською організацією офіцерів м. Біла Церква мітингу 7 на листопада 2019 року честь 102 роковини Великої жовтневої революції можуть виникнути ситуації, які приведуть до масових заворушень чи злочинів і, як наслідок, до нанесенню шкоди здоров`ю та життю мешканців міста. На офіційному веб-сайті Білоцерківської міської ради 05.11.2019 року розміщено позовну заяву із додатками по цій справі (https://bc-rada.gov.ua/node/10601).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 320/6085/19 та призначено судове засідання на 06.11.2019 о 09:00 год.. Даною ухвалою суд витребував від відповідача: - відомості щодо заходів забезпечення безпеки та громадського порядку; - належним чином засвідчені копії реєстраційних документів щодо громадської організації офіцерів м. Біла Церква (витяг з ЄДРПОУ, статут організації, тощо); - відомості щодо застосування (або можливого застосування) забороненої символіки під час проведення "мітингу 07.11.2019 на честь 102 роковини Великої Жовтневої революції", відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

У судове засідання, призначене на 06.11.2019, відповідач не з`явився, повідомлений належним чином, жодних заяв, клопотань, відзиву на позов чи витребуваних судом документів не надав.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

29 жовтня 2019 року на ім`я міського голови Білоцерківської міської ради надійшло повідомлення за вхідним №6276/01-10 від 29.10.2019 року від голови громадської організації офіцерів м. Біла Церква. В даному повідомленні Громадська організація офіцерів м. Біла Церква на підставі ст. 39 Конституції України інформує про проведення мітингу 7 листопада 2019 року на честь 102 роковини Великої жовтневої революції . Час проведення з 10 до 11 години. В мітингу приймуть участь учасники Великої Вітчизняної війни, ветерани праці, інваліди війни. Кількість учасників близько 30 осіб. Безпеку та громадський порядок гарантовано.

Білоцерківською міською радою було підготовлено та подано до Білоцерківського ВП ГУ Національної поліції в Київській області заяву про злочин від 04.11.2019 №3727/01-67, передбачений ст. 436 1 Кримінального кодексу України, яка в Білоцерківському ВП ГУ Національної поліції в Київській області зареєстрована 04.11.2019.

Крім того, 05.11.2019 відповідачем підготовлено лист за №3732/01-10 голові громадської організації офіцерів м. Біла Церква, в якому повідомлено, що для проведення заходу необхідно вказати заплановане місце проведення мітингу. Також, вказано, що відповідно до Указу Президента України від 31.10.1997 року День ракетних військ і артилерії Збройних Сил України відзначається щороку 03 листопада в Україні, тому рекомендовано в подальшому планувати заходи у відповідності із діючими датами відзначення професійних свят. Одночасно повідомлено, що ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається відповідальність за порушення встановленого порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій. Проведення заходу, заплановане на 07 листопада 2019 року, суперечить Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки та передбачає кримінальну відповідальність згідно з ст. 436 1 Кримінального Кодексу України. Контроль за дотриманням громадського порядку покладено на Білоцерківський відділ поліції Головного управління Національної поліції України в Київській області.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

При здійсненні судочинства національні суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини .

Статтею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція), закріплено зобов`язання Держави поважати права людини, що виражається в гарантуванні кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, прав і свобод, визначених в розділі I Конвенції.

Конвенцією, в статті 11 розділу І, гарантовано право свободи зібрань, зокрема, визначено: - кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів; - здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно до частини 7 статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України позивач повинен обґрунтувати необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань у демократичному суспільстві та пропорційність запропонованого у позові способу обмеження.

Позивач наполягає на задоволенні позову з огляду на використання іншими особами з протилежними відповідачу поглядами можливості вчинення провокацій та порушень громадського порядку та дестабілізації ситуації в м. Біла Церква, загрози безпеці людей та учасників мітингу відповідача, їхньому життю або фізичному здоров`ю, а також серйозних збитків їхньому майну та використання антидержавними силами для організації терористичних актів, провокацій, завдання шкоди життю та здоров`ю жителів та гостей міста, дестабілізації суспільно-політично ситуації в регіоні, у зв`язку з чим, можуть виникнути ситуації, які приведуть до масових заворушень чи злочинів і, як наслідок, до нанесенню шкоди здоров`ю та життю мешканців міста.

Відповідно до підпункту 6 пункту б) частини 1 статті 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року №280/97-ВР на виконавчі органи міської ради покладено вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.

Тлумачення приписам частини першої статті 39 Конституції України надано Конституційним Судом України у Рішенні від 19 квітня 2001 року №4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).

Так, у вказаному Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд виходить з того, що обмеження у реалізації права на мирне зібрання можливе тільки у разі створення дійсної реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров`ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку.

Разом з тим, в Україні діє Закон України Про засудження комуністичного та націонал - соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , який прийнято з метою засудження комуністичного та націонал-соціалістичний (нацистський) тоталітарних режимів в Україні, визначення правових основ заборони пропаганди їх символіки та встановлення порядку ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму.

Жовтневий переворот (у радянській історіографії Велика Жовтнева соціалістична революція ) - державний переворот, заколот у Російській республіці, що відбувся 25 жовтня (7 листопада) 1917 року. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці держави Петрограді - заарештували, а центральну владу перебрали на себе лідери більшовиків на чолі з В. Ульяновим (Леніним). В основу була покладена ідея відмови від капіталізму та швидкого революційного переходу до комунізму.

Зокрема на самому повідомленні про проведення мітингу міститься символіка комуністичного тоталітарного режиму - зірка, серп та молот. Відповідно до презумпції ст. 436 1 Кримінального кодексу України, санкції підлягають діяння з виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою статті 4 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки".

Як встановлено судом Білоцерківською міською радою подано до Білоцерківського ВП ГУ Національної поліції в Київській області заяву про злочин, передбачений ст. 436 1 Кримінального кодексу України, яка зареєстрована 04.11.2019 Білоцерківському ВП ГУ Національної поліції в Київській області.

Відповідно до ч. 1 ст. З Закону України Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки , пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.

У своєму Рішенні Конституційний Суд Україні від 16.07.2019 року № 9-р/2019 також визначив, що пропаганда комуністичного режиму та нацистського режиму, публічне використання їхніх символів є намагання виправдати тоталітаризм та запереченням конституційних принципів і демократичних цінностей, захист яких є обов`язком всіх органів державної влади.

З огляду на викладене, судом, з метою офіційного з`ясування всіх обставин у справі, ухвалою суду від 05.11.2019 витребувано від громадської організації офіцерів м. Біла Церква: - відомості щодо заходів забезпечення безпеки та громадського порядку; - належним чином засвідчені копії реєстраційних документів щодо громадської організації офіцерів м. Біла Церква (витяг з ЄДРПОУ, статут організації, тощо); - відомості щодо застосування (або можливого застосування) забороненої символіки під час проведення "мітингу 07.11.2019 на честь 102 роковини Великої Жовтневої революції", відповідно до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Також було запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Разом з тим, наведених вище документів відповідачем до суду не подано. Крім того, правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, жодних доказів поважності причин його неподання суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Цією ж статтею передбачено, що якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Аналізуючи матеріали справи, суд, зазначає, що позивачем надано докази на підтвердження підстав для обмеження права відповідача на проведення масового заходу, що визначені пунктом 2 статті 11 Конвенції і тотожними положеннями частини 2 статті 39 Конституції України.

Виконуючи вимогу процесуального законодавства при вирішенні цього спору, суд виходить із того, що відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Фактично основною підставою для пред`явлення цього позову про заборону заявленого масового заходу є пропаганда позивачем комуністичного режиму, використання символів комуністичного режиму, що і є каталізаторами подій та реакцій людей, які в свою чергу матимуть негативний характер, та створюватимуть небезпеку заворушень, загрозу здоров`ю населення та правам і свободам інших людей.

Практика Європейського суду вимагає від договірних Держав беззаперечного додержання балансу суспільних та приватних інтересів, що має виражатись у пропорційності втручання держави у гарантовані Конвенцією права.

Вирішуючи питання пропорційності заявленого обмеження, суд виходить із правової позиції Європейського Суду, висловленої в §107 рішення по справі Станков та об`єднана македонська організація Ілінден проти Болгарії від 2 жовтня 2001 року, зокрема, Суд зауважив, що якщо будь-яка вірогідність напруження та палкого обміну думок між групами опонентів у ході демонстрації буде підставою для її заборони, суспільство буде позбавлено можливості почути інші погляди з будь-якого питання, що посягає на позицію більшості. Національна влада має виявляти особливу пильність під час забезпечення можливості меншості висловлювати свої погляди, навіть якщо вони суперечать суспільній думці.

Необхідність забезпечення співрозмірності втручання також наголошена в §58 рішення Європейського Суду у справі Бачковскій та ін. проти Польщі від 3 травня 2007 року, в якому Суд наголосив, що власне із характеру права на свободу зібрань випливає, що вимоги, що їх закони висувають до організаторів зібрань, мають обмежуватися розумним мінімумом та носити технічних характер.

Суд зазначає, що статтею 14 Конвенції встановлена заборона дискримінації, яка ґрунтується на тому, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Згідно частини 9 статті 280 Кодексу адміністративного судочинства України: - суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров`ю населення або правам і свободам інших людей; - у разі встановлення обмеження права на свободу мирних зібрань суд повинен обґрунтувати у постанові необхідність встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань, а також пропорційність способу такого обмеження; - якщо для досягнення цілей такого обмеження достатньо застосувати менш обтяжливий для відповідача спосіб обмеження, ніж запропонував позивач, суд зобов`язаний його застосувати.

З огляду на викладене, суд зазначає про наявність підстав для задоволення заявленого позову у повному обсязі, оскільки таке втручання, має легітимну мету, забезпечує співрозмірності та пропорційності втручання держави у право на мирне зібрання, метою якого є мітинг з нагоди 102 роковини Великої жовтневої революції .

В §55 рішення у справі Санді Таймс проти Сполученого Королівства від 29 березня 1979 року Суд підкреслює, що термін авторитет і неупередженість судової влади має розумітись у сенсі Конвенції (mutatis mutandis, рішення у справі Konig V. Germany (1978), §88). З цією метою необхідно звернути увагу на особливе значення у зазначеному контексті статті 6, де відображено основний принцип верховенства права (рішення v Golder v. the United Kingdom (1975), §34). Термін судова влада ( judiciary , pouvoir judiciaire ) oxoплює механізм здійснення правосуддя, судову гілку державної влади, а також суддів при здійсненні ними своїх посадових обов`язків. Вислів авторитет судової влади виражає, серед іншого, ідею про те, що суди є і сприймаються широкою громадськістю як належні установи, що слугують для визначення юридичних прав та обов`язків і для вирішення спорів щодо таких прав та обов`язків; більше того, ідею про те, що громадськість поважає їх і є впевненою у спроможності судів виконувати цю функцію.

Враховуючи вищевикладене, а також неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин, з огляду на те, що відповідачем проігноровано вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та не надано суду жодних доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 132, 143, 194, 242-246, 255, 268, 273 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Встановити обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань Громадській організації офіцерів м. Біла Церква (код за ЄДРПОУ 25691347) шляхом заборони проведення мітингу 7 листопада 2019 року на честь 102 роковини Великої жовтневої революції .

Стягнути на користь Білоцерківської міської ради (код ЄДРПОУ 26376300), понесені нею судові витрати в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. за рахунок асигнувань Громадської організації офіцерів м. Біла Церква (код за ЄДРПОУ 25691347).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 06 листопада 2019 р.