Ухвала

від 06.11.2019 по справі 280/5410/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

06 листопада 2019 року Справа № 280/5410/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали заяви

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОРИТСЕРВІС-4А (69065, м.Запоріжжя, (69065, м.Запоріжжя, пл.Інженерна, буд.1, оф.504/2; код ЄДРПОУ 36977839)

про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

05.11.2019 о 17:00 год. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - заявник) до Товариства з обмеженою відповідальністю ФАВОРИТСЕРВІС-4А (далі - відповідач, ТОВ ФАВОРИТСЕРВІС-4А ), в якій позивач просить суд підтвердити обгрунтованість адміністративного арешту майна відповідача застосованого на підставі рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.11.2019.

Дослідивши матеріали заяви, слід зазначити таке.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 за №948/30816, затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого (далі Порядок №632).

Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №632 передбачено обставини, за яких застосовується арешт майна.

Так, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Порядок застосування арешту майна визначений розділом ІV Порядку №632.

Так, згідно пункту 1, 2 розділу ІV Порядку №632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, частиною 2 статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

При цьому відповідно до частини першої статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина 2 статті 270 КАС України).

Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина 5 статті 270 КАС України).

Системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що обставинами, що зумовлюють звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є обставини, за яких застосовується арешт майна передбачені пунктом 94.2 статті 94 ПК України та пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №632, а рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків є лише підставою звернення до суду із заявою про обґрунтованість арешту майна платника податків, термін подання якого встановлено у частини 2 статті 283 КАС України та пункту 2 розділу ІV Порядку №632.

Зазначена позиція стосовно строку звернення контролюючого органу до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у зв`язку з недопуском до перевірки, повністю відповідає правовій позиції, Верховного Суду, викладеній у постанові від 13.02.2019 року по справі №819/2388/17.

Так, Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що обставиною, яка зумовлює звернення контролюючого органу до суду, є відмова Товариства від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки, що підтверджується відповідним актом.

Як вбачається з матеріалів заяви 29.10.2019 заявником видано наказ №593 від 29.10.2019 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ФАВОРИТСЕРВІС-4А та направлення на перевірку від 29.10.2019 №407.

З метою ознайомлення з направленням на проведення перевірки від 29.10.2019 №407, а також для вручення наказу від №593 від 29.10.2019, посадовими особами заявника здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ ФАВОРИТСЕРВІС-4А .

Представником ТОВ ФАВОРИТСЕРВІС-4А відмовлено у допуску посадових осіб заявника до проведення перевірки, про що 30.10.2019 контролюючим органом складено акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки №224/08-01-05-09/36977839.

Відповідно до акту про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки №224/08-01-05-09/36977839, подія недопуску до перевірки та відмова від перевірки мали місце 30.10.2019 о 14:50 год.

Проте, лише 05.11.2019 о 09:30 год. за подією недопуску до перевірки та відмови від перевірки контролюючим органом було видано рішення про застосування адміністративного арешту.

Між тим, за змістом статті 94 ПК України та пункту 1 розділу ІІІ Порядку №632 подією, настання якою зумовлює виникнення у контролюючого орану приводу до реалізації повноваження на застосування заходу податкового примусу у вигляді адміністративного арешту майна платника податків є або відмова від перевірки, або недопуск до перевірки.

Такі події у спірних правовідносинах мали місце 30.10.2019 о 14:50 год.

Як зазначалось вище, відповідно до ч.2 ст.283 КАС України, заява має бути подана протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Отже, і рішення контролюючого органу про застосування арешту майна платника податків у зв`язку з відмовою від перевірки/недопуску до перевірки, і звернення контролюючого органу до суду з вимогою про підтвердження обґрунтованості такого арешту в аспекті його легітимності можуть мати місце лише протягом 24 годин від події відмови від перевірки/недопуску до перевірки, тобто до 14:50 год. 31.10.2019.

Однак, із заявою про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків заявник звернувся лише 05.11.2019 о 17:00 год, тобто з пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 283 КАС України.

Таким чином, оскільки строки звернення органу доходів і зборів з заявою в порядку статті 283 КАС України є присічними і поновленню не підлягають, заява Головного управління ДПС у Запорізькій області про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків підлягає залишенню без розгляду на підставі частини 5 статті 270 КАС України.

Керуючись ст.ст. 241, 243,248, 270, 283, КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - залишити без розгляду.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове рішення складено 06.11.2019

Суддя М.О. Семененко