Рішення

від 05.11.2019 по справі 500/2153/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2153/19

05 листопада 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Агентство Тернопільських новин" до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Агентство Тернопільських новин" (далі - позивач, ПП "Агентство Тернопільських новин") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Семенчук К.І. ВП №59969950 від 11.09.2019 року про стягнення виконавчого збору;

визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Семенчук К.І. ВП №59969950 від 11.09.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження ВП №59969950 по примусовому виконанню виконавчого листа №607/11104/15-ц, виданого 10.02.2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про зобов`язання ПП "Агентство Тернопільських новин" спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування не пізніше 30 днів з моменту набрання даним рішенням законної сили у запланованому номері газети "Номер один" у рубриці "Резонанс" тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація повідомлення про ухвалене у даній справі рішення, а також опублікувати текст вступної та резолютивної частини даного судового рішення.

Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59969950 від 05.09.2019 року позивачем, не за адресою, зазначеною у виконавчому документі, отримано 11.09.2019 року та цього ж дня повідомлено відповідача про виконання рішення суду 18.09.2019 року, що не суперечить вказаному у постанові терміну 10 робочих днів.

Разом з тим, одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору винесено не було, а лише прийнято таку 11.09.2019 року, без вчинення заходів примусового виконання рішення суду.

За таких підстав, вважає оскаржувані постанови про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 02.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

На виконання вимог вказаної ухвали, 07.10.2019 року Тернопільським міським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.41-44). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на безпідставність доводів позивача, оскільки законодавцем встановлений чіткий перелік випадків при яких виконавчий збір не стягується. Водночас, стягнення виконавчого збору здійснюється незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду. При цьому, порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи дії. Наслідком ж понесення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є прийняття постанови про їх стягнення з боржника.

З огляду на викладене, вважає спірні постанови правомірними, винесеними на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивачем, на підставі ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), 05.11.2019 року заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Представник відповідача у друге судове засідання не з`явився, хоча Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до ст.268 КАС України.

Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.3 ст.268 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що на виконанні у Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області перебуває виконавче провадження ВП №59969950 по примусовому виконанню виконавчого листа №607/11104/15-ц, виданого 10.02.2016 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, про зобов`язання ПП "Агентство Тернопільських новин" спростувати поширену недостовірну інформацію шляхом опублікування не пізніше 30 днів з моменту набрання даним рішенням законної сили у запланованому номері газети "Номер один" у рубриці "Резонанс" тим самим шрифтом, що і спростовувана інформація повідомлення про ухвалене у даній справі рішення, а також опублікувати текст вступної та резолютивної частини даного судового рішення (а.с.52).

Вказане виконавче провадження відкрито постановою ВП №59969950 від 05.09.2019 року, у якій боржником зазначено ПП "Агентство Тернопільських новин" за адресою: Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Оболоня, будинок 11, квартира 68 (а.с.46).

Відповідно до акту державного виконавця від 10.09.2019 року виходом державного виконавця за фактичним місцем знаходження ПП "Агентство Тернопільських новин" - місто Тернопіль, вулиця Пирогова, будинок 11, рішення суду зачитано та зобов`язано згідно вище вказаного документа вчинити певні дії головного редактора (а.с.47).

Позивачем електронним листом 11.09.2019 року проінформовано про виконання рішення суду у найближчому номері газети "Номер один" - 18.09.2019 року (а.с.27).

Цього ж дня, 11.09.2019 року в межах виконавчого провадження ВП №59969950 винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. (а.с.48) та постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 200,00 грн. (а.с.49).

Відповідно до акту державного виконавця від 11.09.2019 року виходом державного виконавця за фактичним місцем знаходження ПП "Агентство Тернопільських новин" - місто Тернопіль, вулиця Пирогова, будинок 11, вказані постанови вручити виявилось не можливо (а.с.50) та надіслані засобами поштового зв`язку за цією ж адресою (а.с.19), які отримані позивачем 18.09.2019 року (а.с.20).

Разом з тим, у газеті "Номер один " № 38 (706) від 18.09.2019 року було опубліковано спростування, передбачене вищезазначеним рішенням суду (а.с.31-38).

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, і винесених на підставі них спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ ).

У відповідності до ст.1 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).

За приписами ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (ч.4 ст.27 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ч.4 ст.27 Закону №1404-VІІІ державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Також, ч.3 ст.40 Закону №1404-VІІІ передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця, а винесення безпосередньо самої постанови про стягнення виконавчого збору передбачено як одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, так і у певних випадках повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження, у разі якщо така постанова не виносилась при відкритті виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження ВП №59969950 відкрито постановою про відкриття виконавчого провадження 05.09.2019 року у якій, всупереч ч.5 ст.26 Закону №1404-VІІІ, не зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору.

Судом встановлено, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження зазначене виконавче провадження не закінчено, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем не приймалась.

З огляду на обов`язок державного виконавця винести постанову про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 05.09.2019 року або, у разі якщо така постанова не виносилась при відкритті виконавчого провадження, у випадках повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку про відсутність підстав у відповідача для винесення 11.09.2019 року оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору ВП №59969950.

З наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржена постанова про стягнення виконавчого збору прийнята не у спосіб визначеному законом, не своєчасно, не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, а відповідно є протиправною та підлягає до скасування.

Що стосується постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 11.09.2019 року ВП №59969950, то необхідне вказати, що вказане питання нерозривно пов`язано з наслідками відкриття виконавчого провадження

Як передбачено ч.2 ст.42 Закону №1404-VІІІ витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону №1404-VІІІ витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Отже, боржник, не бажаючи нести витрат на проведення виконавчих дій, зокрема, за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, друк документів та направлення кореспонденції засобами поштового зв`язку, має виконувати своє зобов`язання до надходження виконавчого документа до органу державної виконавчої служби.

Позивачем не обґрунтовано, а судом не встановлено, безпідставності чи непропорційності суми витрат на проведення виконавчих дій розміру вказаному в оскарженій постанові від 11.09.2019 року ВП №59969950 - 200 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для формування державним виконавцем витрат виконавчого провадження відображених їх в оскаржуваній постанові від 11.09.2019 року ВП №59969950 та визнає вказане рішення таким, що прийняте згідно вимог ч.2 ст.2 КАС України, у зв`язку з чим позов в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.139 КАС України).

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1898,26 грн. згідно платіжного доручення №1982 від 27.09.2019 року на суму 1921,00 грн. (а.с.4).

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП №59969950 від 11.09.2019 року про стягнення виконавчого збору.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП №59969950 від 11.09.2019 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження відмовити.

Стягнути з Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області на користь приватного підприємства "Агентство Тернопільських новин" судовий збір в сумі 1898 (одна тисяча вісімсот дев`яносто вісім) гривень 26 (двадцять шість) копійок, сплачений згідно платіжного доручення №1982 від 27.09.2019 року.

Позивач: приватне підприємство "Агентство Тернопільських новин" (46008, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Оболоня, будинок 11, квартира 68, код ЄДРПОУ 33706065).

Відповідач: Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (46008, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Князя Острозького, будинок 14, код ЄДРПОУ 40330167).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05 листопада 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.