Рішення

від 30.10.2019 по справі 826/7652/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 жовтня 2019 року № 826/7652/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Спільне

до Державної фіскальної служби України департаменту податків і зборів з юридичних осіб

про визнання скарги задоволеною,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Спільне до Державної фіскальної служби України департаменту податків і зборів з юридичних осіб, в якому просить суд:

- визнати скаргу СТОВ Спільне №21 від 06.04.2018, направлену на адресу ДФС України, в якій СТОВ Спільне просить підтвердити статус платника єдиного податку четвертої групи в 2018 році, задоволену в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю СТОВ Спільне отримало відмову відповідача у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік, однак позивач вказує, що відповідач не мав підстав відмовляти у підтвердженні позивачу статусу платника єдиного податку IV групи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.2018 року відкрито провадження у адміністративній справі №826/7652/18 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Представник відповідача у встановлений судом строк не надав відзив на позовну заяву.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

30 березня 2018 року СТОВ Спільне отримало по пошті рішення Головного управління ДФС у Черкаській області датоване 26.03.2018 року за №12945/23-00-12-1010, згідно якого повідомлялось, що у зв`язку із наявністю боргу в ІКП по платежу 14010100 податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), станом на 01.01.2018 року в сумі 0,21 грн, СТОВ Спільне відмовлено у підтвердженні статусу платника податку четвертої групи на 2018 рік.

06.04.2018 року позивач звернувся до ДФС України та ГУ ДФС у Черкаській області зі скаргою за №21 про перегляд вищезазначеного рішення.

03.05.2018 року СТОВ Спільне по пошті отримало рішення ДФС України за № 14330/6/99-99-12-03-05-15 про залишення скарги без розгляду.

Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо скарги без розгляду, позивач оскаржив її до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 56.2 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктом 56.3 статті 56 Кодексу скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого контролюючого органу, що оскаржується.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов`язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

Днем подання скарги вважається вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті, відповідно до пункту 56.16 статті 56 Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що СТОВ Спільне мало право подати до ДФС скаргу на рішення ГУ ДФС у Черкаській області до 09.04.2018 року включно.

Згідно з пунктом 56.7 статті 56 Кодексу у разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 Кодексу подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причини повернення.

Враховуючи вищевикладене, суд встановив, що ДФС України правомірно залишив без розгляду скаргу СТОВ Спільне .

Разом з тим, суд зазначає, що виходячи з предмету позову, позивач фактично не згоден з рішенням ГУ ДФС у Черкаській області щодо підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2018 рік для СТОВ Спільне , однак виходячи з заявлених позовних вимог, позивач просить визнати скаргу, направлену на адресу ДФС України, задоволену в повному обсязі, що є не належним механізмом захист прав позивача, оскільки, на переконання суду, рішення контролюючих органів, прийняті у процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, не порушують прав позивача, оскільки рішення контролюючого органу в процедурі адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень саме по собі не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення її можливості їх реалізувати та не покладає на неї певні обов`язки, не може вважатись таким, що порушує права, свободи чи інтереси цієї особи. Рішення, що мають безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи, є саме податкові повідомлення-рішення.

З огляду на викладене вище, вказане рішення саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, а, відтак, рішення ДФС України від 03.05.2018 за № 14330/6/99-99-12-03-05-15 про результати розгляду скарги безпосередньо не порушує прав та інтересів позивача, з огляду на що суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем не надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а тому суд оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 139, 241 - 246, 250 , 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Спільне (19732, с. Ковтуни, вул. Перемоги, буд. 10, ЄДРПОУ 30366141) до Державної фіскальної служби України департаменту податків і зборів з юридичних осіб (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 43005393) про визнання скарги задоволеною - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 цього Кодексу.

Суддя І.А. Качур