Рішення

від 04.11.2019 по справі 640/14175/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

04 листопада 2019 року справа №640/14175/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС") доГоловного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС) про 1) визнання протиправними дії комісії відповідача щодо внесення ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" до переліку ризикових платників податків; 2) зобов`язання відповідача виключити ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС") з переліку списків ризикових платників податків

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправним рішення щодо внесення ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" до переліку ризикових платників податків у зв`язку із тим, що позивач не відповідає жодному із критеріїв ризиковості платника податків; внесення ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" до переліку ризикових платників податків порушує права позивача як платника податку, оскільки це тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/14175/19 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому вказав про безпідставність позовних вимог та про нормативне регулювання прийняття рішень про зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань. Обґрунтувань щодо правомірності рішення щодо внесення ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" до переліку ризикових платників податків у відзиві не наведено.

У додаткових поясненнях відповідач зазначив, що відповідно до протоколу засідання Комісії ГУ ДФС з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2019 року №197 ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" реалізовувало товар від ризикового СГД ТОВ "ІЗОМІКС", який перебуває на обліку в ГУ ДФС у Донецькій області та формує податковий кредит від "Гентра Сервіс ЛТД", що підпадає під приписи пункту 1.6 листа Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", на підставі чого позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно із витягом з протоколу засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2019 року №197 визнано ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" "як підприємства, що відповідають критеріям ризиковості п. 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків" затверджених ДФС України 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04, та ввести відповідну інформацію до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок" - 13 підприємство (згідно реєстру №1)".

Як пояснив відповідач вказане рішення мотивоване тим, що ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" реалізовувало товар (панель кузова, запобіжник, ліхтар, скло) від ризикового СГД ТОВ "ІЗОМІКС", який перебуває на обліку в ГУ ДФС у Донецькій області та формує податковий кредит від "Гентра Сервіс ЛТД" (цигарки).

Таким чином, ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" визнано Комісією ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків", затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року за №4065/99-99-07-05-04, інформацію про що внесена до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок" - 13 підприємство (згідно реєстру №1).

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

У свою чергу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно положень пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до пункту 74.3 статті 74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1 .3 і 200 1 .9 статті 200 1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (надалі - Порядок №117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, критерії ризиковості платника податку можуть бути використані як підстава для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Правового регулювання щодо повноважень контролюючих органів в особі відповідних Комісій приймати рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості судом не встановлено.

Суд зазначає, що наказом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №144 "Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків" затверджено зокрема Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, однак, наказом Державної фіскальної служби України від 03 серпня 2018 року №522 "Про втрату чинності деякими наказами ДФС" визнано таким, що втратив чинність, наказ ДФС від 21 березня 2018 року №144 "Про затвердження Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків, Рішення про неврахування Таблиці даних платника податків".

Наведене свідчить, що на момент прийняття відповідачем рішення про визнання ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" таким, що відповідає критеріям ризиковості платників податків, не існувало правового регулювання щодо прийняття таких рішень.

При цьому суд звертає увагу, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" визнано підприємством, що відповідає критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків", затверджених ДФС України 05 листопада 2018 року за №4065/99-99-07-05-04, інформація про що внесена до "Журналу ризикових платників" АІС "Податковий блок" - 13 підприємство (згідно реєстру №1), за відсутності відповідних повноважень у Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем не доведено відповідність ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" критеріям ризиковості відповідно пункту 1.6 "Критеріїв ризиковості платника податків".

Так, суд встановив, що Критерії ризиковості платника податку, на які є посилання у протоколі засідання Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05 лютого 2019 року №197, затверджені листом в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власова О. 05 листопада 2018 року, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 яких комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, Комісією ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС", а відповідачем не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що лист в.о. Голови Державної фіскальної служби України Власова О. 05 листопада 2018 року не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19.

Згадані Критерії ризиковості платника податку також не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам пункту 10 Порядку №117, оскільки у справі відсутні відповідні докази.

Суд враховує, що існує лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", однак, такий лист не може вважатись неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки: з цього листа неможливо встановити, що він стосується саме Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18; пунктом 10 Порядку №117 не передбачено право Міністерства фінансів України погоджувати такі критерії з умовами.

В абзаці одинадцятому пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку вказано, якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Факт внесення ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" до переліку ризикових платників відповідачем визнається.

Оскільки ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" внесене до переліку ризикових платників відповідачем визнається за відсутності законних підстав, суд приходить до висновку, що такі дії відповідача в особі Комісії ГУ ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними, що є підставою для задоволення позову у цій частині.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для внесення позивача до переліку ризикових платників, суд вважає, що з метою належного захисту та відновлення порушеного права ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" відповідача необхідно зобов`язати виключити ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" із переліку ризикових платників податків та задовольнити ці позовні вимоги як похідні.

При цьому обраний позивачем спосіб захисту, що зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність дій щодо внесення до переліку ризикових платників податків з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить присудити понесені ним судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Комісії Головного управління ДФС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" до переліку ризикових платників податків

3. Зобов`язати Головне управління ДФС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" із переліку ризикових платників податків.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" понесені ним витрати по сплаті судового збору у 1 921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС ЕЛЕКТРО СЕРВІС" (02090, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, оф. 26; ідентифікаційний код 41847118);

Головне управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; ідентифікаційний код 39439980).

Суддя В.А. Кузьменко