Ухвала

від 06.11.2019 по справі 640/22021/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22021/18

У Х В А Л А

06 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Костюк Л.О., Файдюка В.В., розглянувши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0717831212 від 18.10.2018 року, яким позивачу за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, визначеного пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 165 348,98 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2019 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Крім того, апелянтом подано клопотанням про відстрочення сплати судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року відмовлено Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Разом з тим, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через невідповідність її вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України, а саме, до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Апеляційним судом Головному управлінню ДФС у м. Києві встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги у термін протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання документа про сплату судового збору.

04 листопада 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДФС у м. Києві надійшло клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 640/22021/18.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги вказаних в ухвалі суду від 10 жовтня 2019 року з наступних підстав.

В обґрунтування зазначеного клопотання, апелянт посилається на тривалу процедуру щодо сплати судового збору, а для реалізації виконання вимог ухвали суду апелянту необхідно більше часу, ніж йому було надано для усунення недоліків. Такі доводи апелянта судова колегія вважає безпідставними та необґрунтованими.

Звертаючись до суду з даним клопотанням, податковий орган не вказав орієнтованого терміну, необхідного для усунення недоліків апеляційної скарги та не надав належних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч. 1, 3, 6 ст. 121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку чи за ініціативою суду.

Заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, який встановив строк.

Про продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

ДФС та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Отже, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 06 грудня 2018 року у справі №826/14927/17 (касаційне провадження №К/9901/64932/18).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для продовження Головному управлінню ДФС у м. Києві строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 118, 121 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Відмовити Головному управлінню ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 640/22021/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Бужак Н.П.

Судді Костюк Л.О.

Файдюк В.В.