Рішення

від 06.11.2019 по справі 567/950/19

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/950/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.19 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

при секретарі - Гічиновська Я.В.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника третіх осіб Бойко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Острозької районної державної адміністрації, Острозька районна державна адміністрація, про позбавлення батьківських прав

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав звернулась ОСОБА_1 .

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 23.12.2014 перебувала з відповідачем в шлюбі і від даного шлюбу в сторін народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 12 грудня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано.

Вказує, що після розірвання шлюбу, малолітня донька сторін залишилися проживати з нею та з того часу знаходяться під її фактичним вихованням, доглядом та на матеріальному утриманні.

Зазначає, що відповідач, будучи батьком малолітньої ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, не бере ніякої участі в її утриманні та вихованні, не цікавиться її життям, навчанням, розвитком та здоров`ям.

В зв`язку з ухиленням відповідача від матеріального утримання доньки, рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 27 березня 2017 з нього стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 17.01.2017 року до досягнення дитиною повноліття, стягнуто з ОСОБА_4 на її користь аліменти на її утримання в розмірі 600 грн. щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_5 трьох років, починаючи з 17.01.2017 року по 17.10.2018 року включно.

Дане рішення суду звернено до примусового виконання до Острозького районного відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області, водночас ОСОБА_4 свого відношення до виконання своїх батьківських обов`язків по утриманню дочки не змінив, належним чином вказане рішення суду не виконує, в зв`язку з чим станом на 31.07.2019 року існує заборгованість зі сплати аліментів в сумі 14571,61 грн. Будь-яка сплата аліментів за період з 01.08.2018 року по даний час ОСОБА_4 відсутня. Добровільно будь-якої матеріальної допомоги на утримання дитини ОСОБА_4 не надає.

Окрім того, з 2015 року по даний час з приводу протиправної поведінки ОСОБА_4 вона неодноразово зверталася до Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області.

Посилаючись на те, що орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації рекомендує позбавити відповідача батьківських прав щодо його малолітньої доньки, просить позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо ОСОБА_5

Ухвалою Острозького районного суду від 22.08.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку загального позовного провадження, відповідачу було встановлено строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження для подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_4 в підготовчому засіданні позов визнав, в подальшому подав заяву про розгляд справи в його відсутності. Правом подати відзив на позов у встановлений строк не скористався.

Як передбачено ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухваленням рішення за результатами підготовчого провадження, виходячи з наступного.

Вимоги ст.264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог.

Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

В підготовчому засіданні позивач та її представник позов підтримали в повному об`ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просять позов задоволити.

Позивач пояснила, що з 23.12.2014 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 , в якому в них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що починаючи з 2014 року, ще під час її вагітності, відповідач залишив місце їх спільного проживання. Зазначає, що з того часу відповідач жодного з покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не цікавиться життям дитини, не бере будь-якої участі у вихованні доньки та її утриманні. Пояснила, що за весь цей час відповідач бачився з дитиною лише один раз та в подальшому не виявляє бажання побачитись з дитиною, оскільки не вважає себе її батьком. Додатково заначила, що будь-яких перешкод в спілкуванні з дитиною відповідачу не чинить.

Вказує, що ОСОБА_4 не надавав і не надає матеріальної допомоги на утримання доньки, на придбання одягу, взуття, навчального приладдя та на харчування.

Зазначає, що так як ОСОБА_4 не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини, рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 27 березня 2017 з нього було стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 17.01.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Аліменти ОСОБА_4 на утримання дитини не сплачує та матеріальної допомоги в добровільному порядку не надає.

Посилається на те, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання доньки, що є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Представник третіх осіб - органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, Острозької районної державної адміністрації в судовому засіданні позов підтримала. Пояснила, що в службу в справах дітей надійшло звернення ОСОБА_1 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 щодо малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В зв`язку з цим питання щодо невиконання відповідачем батьківських обов`язків розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини на яке для з`ясування об`єктивних причин невиконання своїх батьківських обов`язків був викликаний відповідач. Вказує, що відповідач підтвердив факт ухилення від виконаня своїх батьківських обов"язків та вказав, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Підтвердив, що юридичні наслідки позбавлення батьківських прав розуміє і усвідомлює.

Додатково пояснила, що проведеною перевіркою було встановлено, що ОСОБА_4 , будучи батьком малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно повністю самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо своєї доньки. Фактично з народження дитини, малолітня донька сторін проживає з позивачкою, яка піклується про неї та забезпечує її всім необхідним. Натомість ОСОБА_4 тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, хоча має можливість їх виконувати, не бере ніякої участі в утриманні та вихованні доньки, не цікавиться її життям, навчанням, розвитком та здоров`ям.

Зважаючи на те, що ОСОБА_4 не бере участі у вихованні дитини, орган опіки і піклування вирішив рекомендувати позбавити його батьківських прав відносно його малолітньої доньки, про що подав відповідне подання.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що знайома з родиною позивачки та часто буває в неї в гостях, в тому числі і на святкуванні дня народження дочки сторін ОСОБА_5 , на які відповідач ніколи не приходив. Зазначила, що ОСОБА_5 фактично не знає відповідача, як свого батька. Додатково зазначила, що її донька відвідує той самий дитячий садочок, що й донька сторін у справі, та вона жодного разу не бачила в садочку відповідача, який би приходив до ОСОБА_5 . Факти, що свідчать про те, що позивач чинить відповідачу перешкоди в спілкуванні з дитиною їй не відомі.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що є бабусею позивачки. Зазначила, що ОСОБА_1 перебувала в шлюбі з відповідачем тапід час спільного проживання відповідач її бив. Вказала, що відповідач не вважає малолітню ОСОБА_5 своєю дочкою та вона з ним фактично не знайома. Зазначила, що відповідач кілька разів приходив до них, перебуваючи при цьому в нетверезому стані, не для того щоб побачитися з дитиною, а лише постійно погрожував. В 2017 році він побив вікна в їх будинку, з приводу чого вони неодноразово звертались до поліції. Зазначила, що відповідач жодного разу не виявив до ОСОБА_5 батьківської турботи, не вітав її зі святами, не дарував подарунків.

Суд, вислухавши позивачку, свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів судом встановлено наступні обставини.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно рішення Острозького районного суду від 12.12.2016 року встановлено, що сторони у справі з 23.12.2014 перебували у шлюбі та під час перебування у шлюбі у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Острозького районного суду від 12.12.2016 шлюб між сторонами було розірвано.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23.10.2015 вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №55) і її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Зідно довідки №2319 від 11.07.2019 року, довідки-характеристики від 11.07.2019, виданих виконавчим комітетом Оженинської сільської ради Острозького району вбачається, що в склад сім`ї ОСОБА_1 входить дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час ОСОБА_1 виховує дочку ОСОБА_5 одна. За місцем проживання ОСОБА_1 характризується позитино.

Факт опіки над малолітньою ОСОБА_5 лише зі сторони матері підтверджується актом обстеження умов проживання від 11.07.2019 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_5 проживає з матір`ю ОСОБА_1 , для виховання, розвитку, проживання та навчання дитини створено належні умови є всі необхідні речі побуту. Батько дитини участі у її вихованні не приймає, не відвідує її та матеріально не підтримує.

Згідно характеристики НВК Оженинська ЗОШ І-ІІІ ст. (ліцей)-ДНЗ (ясла-садок) ім.Т.Г.Шевченка №22 від 01.08.2019 року малолітня ОСОБА_5 відвідує зазначений заклад дошківльної освіти з 03.09.2018. Мама вихованки приділяє належну увагу вихованню доньки.

Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 27 березня 2017 року по цивільній справі № 567/70/17 стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки - ОСОБА_5 в розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 17.01.2017 року до досягнення дитиною повноліття.

Дане рішення суду звернено до примусового виконання до Острозького РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області, водночас ОСОБА_4 належним чином вказане рішення суду не виконує, в зв`язку з чим станом на 31.07.2019 року існує заборгованість зі сплати аліментів в сумі 14571,61 грн. Будь-яка сплата аліментів ОСОБА_4 за період з 01.08.2018 року по даний час відсутня.

Дані обставини підтверджуються розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Острозького РВ ДВС ГТУЮ у Рівненській області № 3889 від 01.08.2019 року та інформацією з Єдиного реєстру боржників сформованою 31.07.2019 року.

Окрім того, постановою Острозького районного суду Рівненської області від 18 липня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення №567/733/19, ОСОБА_4 визнано таким, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 183-1 КУпАП Несплата аліментів та накладено на нього адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт строком 120 годин, оскільки ОСОБА_4 , будучи боржником по виконавчому провадженню з примусового виконання виконавчого листа № 567/70/17 від 27.03.2017, виданого Острозьким районним судом про стягнення аліментів, протягом періоду з 17.01.2017 року по 31.05.2019 року не сплачував аліменти на утримання дитини, що призвело до виникнення заборгованості сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців та складає 12571,61 грн.

Одночасно судом встановлено, що з 2015 року по даний час позивач неодноразово зверталася до Острозького ВП ГУНП в Рівненській області з приводу протиправної поведінки ОСОБА_4 , про що свідчать повідомлення №Р-100/202/01/15-2019 від 16.07.2019 року, висновок по результатах розгляду повідомлення №242 від 09.12.2015 року, повідомлення Острозького ВП ГУНП в Рівненській області №546/202-2015 від 11.12.2015 року, висновок №231 від 01.02.2016 року, повідомлення №677/202-2016 від 05.02.2016 року, №7653/202/01/09-2017 від 12.10.2017 року, №2393/202/01/10-2019 від 06.05.2019 року.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області №1576/01-31 від 17.05.2019 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 .

При прийнятті даного висновку комісією було встановлено, що подружжя ОСОБА_1 перебувало в шлюбі з грудня 2014 року по грудень 2016 року, але вже з моменту народження дитини разом не проживали, спільного господарства не вели. З самого початку батько дитини ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків, а саме: не брав ніякої участі в утриманні й вихованні, не цікавився здоров`ям, розвитком, життям дитини, не відвідував, не вітав зі святами та днями народження, навіть не телефонував. Зазначену інформацію підтверджує виконавчий комітет Оженинської сільської ради Острозького району, дирекція місцевого дитячого садочку, односельці та сусіди. Крім того, ОСОБА_4 відмовляється сплачувати аліменти на утримання доньки, заявляючи, що це не його дитина. Заборгованість по сплаті аліментів станом на 31.03.2019 року становила 10571,61 грн. Питання ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_4 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини райдержадміністрації, на якому він підтвердив факти ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків і заявив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Крім того, підтвердив, що юридичні наслідки позбавлення батьківських прав розуміє і усвідомлює.

На даний момент відповідач продовжує свідомо ухилятися від виконання своїх батьківських обов`язків, хоча має можливість їх виконувати, бажання щодо налагодження стосунків з донькою відповідач не виявив, а тому на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 17.05.2019 року було прийнято рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав.

Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні як права, так і обов`язки щодо дитини.

З пояснень позивача, представника органу опіки та піклування та письмових доказів, досліджених судом, встановлено, що відповідач, який є батьком малолітньої ОСОБА_5 фактично з народження дитини не приділяє жодної уваги вихованню доньки, не створює належних умов для її проживання та матеріального забезпечення, не цікавиться її життям, навчанням та розвитком.

Одночасно з матеріалів справи вбачається, що неналежна поведінка відповідача щодо участі в вихованні, утриманні, забезпеченні належних та безпечних умов життя дитини має місце тривалий час, що було підставою для його виклику на засідання комісії з питань захисту прав дитини та в подальшому для висновку органу опіки і піклування, яким рекомендовано позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Частиною 1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, в поданій на адресу суду заяві позов визнав.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено, виходячи з наданих суду доказів.

Відповідно до ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно із ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України, батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, оскільки не піклується про фізичний і духовний розвиток своєї малолітньої доньки, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як ухилення від виховання дитини. При цьому, суд враховує, що зазначений стан речей триває довгий проміжок часу, а заходи впливу на відповідача не призвели до належних результатів і ОСОБА_4 продовжує свідомо нехтувати своїми обов`язками щодо дитини.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, в тому числі від її матеріального утримання, що є складовою виховання, то його слід позбавити батьківських прав щодо малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 768,40 грн. сплаченого судового збору.

На підставі ст. 164, 182 СК України, керуючись ст.ст.5, 12, 13, 141, 274, 279, 258, 263-265, 273 ЦПК України

вирішив :

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - орган опіки та піклування Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог пр-кт Незалежності,14, ЄДРПОУ 04057729), служба у справах дітей Острозької районної державної адміністрації Рівненської області (місцезнаходження: м.Острог пр-кт Незалежності,14, ЄДРПОУ 25676000) про позбавлення батьківських прав задоволити.

Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.11.2019.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.