Рішення

від 28.10.2019 по справі 702/839/18

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №702/839/18

Провадження №2/702/16/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2019 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області

під головуванням судді: Мазай Н. В.

за участю секретаря судового засідання : Шевчук О.А.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представників відповідача ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз : Шумко О .М. , Чуднівця Б.В.

представника відповідача Монастирищенської міської ради : Мамалиги Л.Л.

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_8, АДРЕСА_6 . : не з`явилася

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", Монастирищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою

в с т а н о в и в :

18.10.2018 позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Підставою звернення із позовом вважає те, що відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №118732632 від 28.03.2018 він є власником земельної ділянки площею 0,1 га, кадастровий номер 7123410100:01:001:2083, що розташована: АДРЕСА_2 .

Влітку 2018 року, він мав намір провести будівництво надвірних споруд, однак з`ясувалося, що на вказаній ділянці не можливо проводити будь-яке будівництво, оскільки через його земельну ділянку проходить газопровід.

Ним, неодноразово були зроблені звернення до Жашківського відділення ПАТ Черкасигаз , щодо встановлення власника газопроводу та вирішення питання, щодо його перенесення, однак позитивного результату дані звернення не дали.

З аналогічним питанням він звертався до Монастирищенської міської ради, на території якої знаходиться його земельна ділянка, через яку прокладений газогін, проте також позитивної відповіді не отримав.

Відповідно до листа №302 від 09.08.2018 Жашківського відділення ПАТ Черкасигаз на вказаній земельній ділянці, дійсно в 2004 році був побудований вуличний газопровід, і переданий на баланс Монастирищенського управління газового господарства-філії ПАТ Черкасигаз .

В зв`язку з цим, вважає, що має місце порушення його права щодо користування його земельною ділянкою через наявні перешкоди у вигляді прокладеного газопроводу. Тому, вимушений звернутися до суду з позовом про усунення таких перешкод, оскільки інший спосіб захисту його прав відсутній.

Таким чином, він не має можливості в повній мірі здійснювати та реалізовувати своє право власності відносно вказаного майна, через незалежні від нього обставини, а саме прокладення через його ділянку газопроводу.

Просить зобов`язати відповідачів публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Черкасигаз та Монастирищенську міську раду Черкаської області усунути перешкоди в користуванні ним земельною ділянкою площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом перенесення газопроводу за межі його ділянки, в найкоротший строк.

31.10.2018 на адресу суду від представника відповідача ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз надійшов відзив.

За змістом відзиву вважають, що вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими, та такими, що не можуть бути задоволені судом.

Виходячи з доводів позивача та доказів, за характером зв`язку змісту доказів з обставинами викладеними в тексті позовної заяви та вимогами позивача, можна стверджувати про їх невідповідність та опосередкованість.

Замовником будівництва вуличного газопроводу низького тиску по АДРЕСА_6 був Кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків (далі Кооператив), створений із затвердженням Статуту (рішення загальних зборів, протокол від 14 березня 2001 року) та зареєстрований відповідно до Рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №87 від 29.03.2001.

Рішення про реєстрацію кооперативів по газифікації житлових будинків, затвердження їх статутів та надання дозволу на проектування та будівництва газопроводів підписував міський голова ОСОБА_1 , що по даній позовній заяві є позивачем.

Статутом зазначеного кооперативу визначено, що фінансування робіт здійснюється за кошти членів даного кооперативу (розділ 1 Статуту).

Розділом 5 Статуту передбачено, що по закінченню будівництва і введення в експлуатацію розподільчі газопроводи і споруди на них, побудовані за рахунок коштів жителів, приймаються на баланс і обслуговуються районним управлінням газового господарства безоплатно, отже проектування та будівництво газопроводу відбулося за згодою членів кооперативу.

Для початку будівництва вказаного вуличного газопроводу Монастирищенським управлінням по експлуатації газового господарства-філії ПАТ Черкасигаз 07.05.2003 видано технічні умови №149 на проектування газифікації по АДРЕСА_6 замовнику будівництва-вуличному Кооперативу.

Проектувальною організацією був Держаний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут НДІпроектреконструкція Черкаський філіал.

Відповідно до технічних умов проектною організацією було виготовлено робочий проект замовлення №912-03. Кооперативом було подано на експертизу робочий проект вуличного газопроводу низького тиску по АДРЕСА_6 до Черкаського експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці України та згідно договору-рахунку №669-0603 від 04.06.2003 ним сплачено кошти. Крім того, узгодження робочого проекту по будівництву вуличного газопроводу низького тиску №912-03 03.06.2003 здійснено Відділом містобудування та архітектури, про що свідчить лист узгодження Робочого проекту. Отже, проектна документація була виконана і погоджена органом місцевого самоврядування-Монастирищенською міською радою.

Генеральним підрядником будівництва виступила спеціалізована будівельно-монтажна організація ТОВ Укргазифікація-Центр .

Будівництво вуличного газопроводу проведено у відповідності до чинних на той час норм та правил, і зараз він пролягає так, як вимагає того проектно-кошторисна документація.

В подальшому, відповідно до рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №359 від 25.11.2004 передано безкоштовно на баланс Монастирищенського управління по експлуатації газового господарства системи газопостачання по АДРЕСА_6 з метою забезпечення їх подальшої безпечної експлуатації (вимоги Правил безпеки систем газопостачання України затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.1997 №254).

Відповідно до Ліцензії на транспортування природного і нафтового газу серія АА №323682, виданої НКРЕ України, що діяла на час введення в експлуатацію газопроводу (в подальшому дія продовжувалась) ВАТ Черкасигаз , (в теперішній час ПАТ Черкасигаз , що є правонаступником всіх прав і обов`язків ВАТ Черкасигаз , у зв`язку із проведеною 25.09.2013 реєстрацією змін до установчих документів Товариства, в результаті якої назва Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Черкасигаз (скорочено ВАТ Черкасигаз ) змінена на Публічне акціонерне товариство По газопостачанню та газифікації Черкасигаз ), Товариство, як Оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Передача газопроводів на баланс Монастирищенського УЕГГ-філії ПАТ Черкасигаз не визначає підстав знаходження майна у власності товариства, так як баланс підприємства це тільки форма бухгалтерського обліку (роз`яснення Вищого арбітражного суду від 02.04.1994 №02-5/225 Про деякі питання практики вирішення спорів пов`язаних з судовим захистом права державної власності . Власник газопроводу, якщо він самостійно з додержанням законодавства не може здійснювати експлуатацію газопроводу має право передати газопровід спеціалізованій організації в власність, користування, оренду.

Зауважують, що до вуличного газопроводу в м . Монастирише по АДРЕСА_1 АДРЕСА_6 підключено до системи газопостачання 20 індивідуальних житлових будинків, і багатоквартирний будинок на 27 квартир та теплогенераторна пожежної частини.

Отже, ПАТ Черкасигаз не є суб`єктом матеріальних правовідносин з позивачем та не є правозобов`язаною особою, а тому товариство не несе обов`язку у справі. Позивач, як посадова особа реєстрував статут кооперативу та надавав дозволи на проектування та будівництво газопроводів, добре обізнаний з трасою проходження вуличного газопроводу, що побудований кооперативом і нарікань у позивача не викликав.

В момент отримання позивачем земельної ділянки та її приватизації він був обізнаний про існування вуличного газопроводу та де саме він проходить.

Зважаючи на викладене, ПАТ Черкасигаз не є належним відповідачем у даній справі і до нього неправомірно ставиться вимога щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом демонтажу газопроводу та перенесенням його за межі ділянки.

Крім того, позивач обгрунтував позовну заяву лише словами, що міститься в позові, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили обгрунтованість позовних вимог та те, що його права порушені відповідачем-ПАТ Черкасигаз.

Отже, зважаючи на те, що позивачем не доведено вини відповідача, дані вимоги є безпідставними.

Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ Черкасигаз відмовити в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

15.11.2018 на адресу суду від представника відповідача Монастирищенської міської ради надійшов відзив.

За змістом відзиву вважають, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних причин.

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №87 від 29.03.2001 Про реєстрацію кооперативів по газифікації житлових будинків, затвердження їх статутів та надання дозволу на проектування та будівництва газоводів було зареєстровано кооператив по газифікації житлових будинків по АДРЕСА_6 із затвердженням його статуту та надано дозвіл по газифікації житлових будинків на проектування та будівництво газоводів.

Дане рішення виконавчого комітету підписував міський голова ОСОБА_7 , який по даній справі є позивачем.

ОСОБА_1 було достовірно відомо про існування вуличного газогону та місце його проходження, а саме по АДРЕСА_6 АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 .

Тобто, на момент отримання земельної ділянки (державний акт на право власності на земельну ділянку ІІІ-ЧРО16496, виданий 02.09.2003 Монастирищенською міською радою) та її приватизації позивачу було достовірно відомо про існування вуличного газогону та місце його проходження.

Будівництво вуличного газопроводу було проведено на підставі проектно-кошторисної документації-порушення відсутні. З метою забезпечення подальшої експлуатації даний газопровід був переданий на баланс Монастирищенського управління по експлуатації газового господарства (рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 25.11.2004 № 359).

Відповідно до ст.ст. 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність-це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У даному випадку позивачем пропущені строки позовної давності.

Також, позивачем ненадано належних доказів, які б підтвердили обгрунтованість позовних вимог та доказів стосовно порушення його прав.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз та Монастирищенську міську раду усунути перешкоди в користуванні земельної ділянки площею 0,1 га, що знаходиться за адресою АДРЕСА_6 повністю; при розгляді справи врахувати строки позовної давності.

Ухвалою Монастирищенського районного суду Черкаської області від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі (суддя Чорненька Д.С.).

25.04.2019 ухвалою суду (суддя Мазай Н.В.) справу прийнято до провадження та призначено до підготовчого судового розгляду за правилами загального позовного провадження ( підстава: розпорядження в.о. керівника апарату суду О.М. Домачук "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ" від 23.04.2019 № 19-А).

Ухвалою суду від 04.06.2019 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задоволити та додатково пояснив, що 02.09.2003 він отримав Державний акт на право приватної власності на землю по АДРЕСА_6 . В Державному акті адреса знаходження земельної ділянки не зазначена, але вона зазначена згідно земельного кадастру та на фотознімках. Земельна ділянка була огороджена кілочками. Спочатку він земельну ділянку не використовував за відсутності коштів. Після того, як в нього з`явилися кошти і він мав намір використати земельну ділянку, з`ясувалося, що через його приватизовану земельну ділянку, без його відому прокладений газопровід, який іде до інших будинків. Роботи щодо газопроводу проводилися в 2004 році, а коли закінчилися йому невідомо. Коли саме проводилися роботи по газифікації йому не було відомо, і до нього з цього питання ніхто не звертався. Він звернувся до начальника Монастирищенської дільниці газового господарства з вимогою перенесення газопроводу за межі його земельної ділянки, оскільки він унеможливлює проведення на його ділянці будівельних робіт. Про наявність перешкод в зв`язку зі знаходженням на його ділянці газопроводу, він дізнався в 2017 чи 2018 році. Працівники газового господарства виїзджали на місце та повідомили, що таке перенесення можливе. Крім цього, він в 2018 році звертався з листом до Жашківського управління газового господарства. Оскільки йому відмовили, він змушений звернутися з позовом до суду. Має притензії тільки до Монастирищенської міської ради та до Монастирищенської газової дільниці, до кооперативу притензій немає. В Державному акті відсутні відомості про реєстрацію Державного акту, але вважає, що це недоопрацювання міської ради. До 2001 року він працював міським головою та приблизно в 2001 році надавав дозвіл на створення кооперативу по газифікації.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримаві понвістю, просить його задоволити та додатково пояснив, що знаходження газопроводу на земельній ділянці позивача порушує його право вільно володіти та розпоряджатися земельною ділянкою. Крім цього, унеможливлює будівництво на вказаній ділянці. Вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз Чуднівець Богдан Васильович позов не визнав повністю та додатково пояснив, що в 2001 році головою міської ради був зареєстрований статут кооперативу по прокладці вуличного газопроводу по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 . Всі роботи, які мали проводитися були узгодженні з усіма структурами, які надали дозволи, для того, щоб почати земельні роботи і відповідно прокладку газопроводу. В подальшому, коли роботи були завершені, рішенням міської ради взято на баланс даний газопровід з подальшою передачею його для безкоштовного обслуговування Монастирищенському газовому господарству. Оскільки не відбулося передачі у власність, оренду, користування даного газопроводу ПАТ Черкасигаз , тому ПАТ не є власником цього газопроводу, не є суб`єктом матеріальних правовідносин. Просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз Шумко Ольга Миколаївна позов не визнала повністю та додатково пояснила, що 14.03.2001 за рішенням загальних зборів територіальної громади Про затвердження статуту було створено кооператив по прокладці вуличних газопроводів, в тому числі і по АДРЕСА_6. Статут зареєстрований рішенням виконкому Монастирищенської міської ради 29.03.2001. Зазначене рішення особисто підписав позивач ОСОБА_1 , як міський голова, та надав дозвіл на газифікацію, проектування та будівництво газопроводу. Отже, члени громади, які вирішили створити даний кооператив були членами кооперативу, будували газові мережі за кошти приватних забудовників, тобто за рахунок внесків членів кооперативів. Товариство, яке в подальшому з ВАТ Черкасигаз було змінено на ПАТ, за зверненням кооперативу 07.05.2003 видало технічні умови на газопостачання з метою забезпечення тільки точки підключення газопроводу низького тиску до існуючих газових мереж. Ордер на земельні роботи, які будуть виконуватися при проведенні газопроводів видала кооперативу міська рада м. Монастирище. 02.09.2004, трасу газопроводу, для будівництва прийняв ТОВ Укргазифікаційний центр . 24.09.2004 проведено гідравлічне випробування газопроводу, отже будівництво було закінчено 24.09.2004. Спірний газопровід побудований у відповідності до технічних умов, розроблена та затверджена технічна документація, у відповідності до чинного на час будівництва законодавства та введений в експлуатацію 28.09.2004. В подальшому даний газопровід переданий на баланс Монастирищенського УГГГ філії ПАТ Черкасигаз так, як у самого кооперативу не було спеціалістів, та відповідного підрозділу, який би міг наглядати за безпечною експлуатацією газопроводу. Працівниками товариства за кошти товариства на безоплатній основі проводиться забезпечення надійного, та в повній мірі безперебійного розподілу природного газу споживачам. Передача майна на баланс не передбачає права власності. Функціонування системи газопостачання та його подальша експлуатація в повній мірі відповідає вимогам законодавства, інтересам територіальної громади, та не порушує її законних прав та інтересів. Позивачем не доведено, що ПАТ Черкасигаз є власником газопроводу, також і не доведено що його права порушено відповідачем. Матеріали справи не містять докази на підтвердження правових підстав для зобов`язання відповідача демонтувати газопровід. На момент отримання позивачем земельної ділянки та її приватизації, він був обізнаний про існування даного газопроводу, та де саме він проходить, оскільки в 2001 році був головою ради та за його підписом винесено рішення, які саме земельні ділянки будуть газифіковані. Зауважень та претензій на протязі 15 років позивач до відповідача не пред`являв. Вирішення питання щодо розташування вказаного газопроводу можливе лише за умови звернення з заявою власників газопроводу про видачу технічних умов, які видає лише Черкасигаз в зв`язку з необхідністю реконструкції та технічного переоснащення вже підключеного до газорозподільних мереж об`єкта газифікації, розробку проектної документації та повного фінансування робіт по його розташуванню. Позивачу видано Держаний акт на земельну ділянку, який не зареєстрований та не засвідчений належним чином, датований 2003 роком. Позивач обізнаний, про те що відповідач не є власником газопроводу, а отже не має права вчиняти певних дій щодо реконструкції чи зміни газопроводу, оскільки згідно ст. 139 ЦК України лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Така ж позиція товариства зазначалася і у відповідях на листи позивача. Отже, позивачем не доведено, що відповідачем у даній справі є ПАТ Черкасигаз , а тому просить з задоволені позову відмовити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача Монастирищенської міської ради Мамалига Людмила Леонідівна підтримала наданий відзив, позов не визнала повністю, просить відмовити у його задоволенні, та додатково пояснила, що відповідно до рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 29.03.2001 був зареєстрований кооператив по газифікації житлових будинків по АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 АДРЕСА_7 та були затверджені цим рішенням статути. У 2001 році ОСОБА_1 займав посаду міського голови, тому йому було відомо про створення кооперативу та початок робіт. Відповідно до матеріалів справи в 2003 році він отримав Державний акт на земельну ділянку. ОСОБА_1 до міської ради з приводу прокладення газопроводу на його земельній ділянці не звертався. Будівництво вуличного кооперативу було проведено на підставі проектно кошторисної документації в якій порушення були відсутні. З метою забезпечення подальшої експлуатації збудований газопровід по АДРЕСА_4 був переданий на баланс у комунальну власність міста з подальшою передачею його на баланс Монастирищенського УЕГГ, що відповідно до чинного законодавства в 2004 році було обов`язковим, оскільки тільки вказана організація мала право обслуговувати в подальшому газопровід. Газопровід являється власністю територіальної громади. Газопровід по АДРЕСА_6 перебуває у власності міської ради. В 2004 році коли закінчилося будівництво газопроводу, членами кооперативу відповідно до їх зборів було прийняте рішення передати у комунальну власність громади Монастирищенської міської ради сам газопровід та в подальшому обслуговувати відповідною організацією, яка має на це ліцензію, тобто газове господарство, тому на даний момент міська рада є власником газопроводу, який обслуговується відповідною організацією. Монастирищенська міська рада є колегіальним органом. Оформленню державного акту, передує виготовлення технічної документації на земельну ділянку. Перед її виготовленням зазвичай відбувається погодження всіх служб: газової, архітектури та інших. На підставі погодження всіх служб Монастирищенською міською радою, за відсутності будь-яких зауважень з боку відповідних служб, приймається рішення щодо видачі Державного акту. Факт перебування газопроводу на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності є порущенням в залежності від того, під якою земельною ділянкою проходить цей газопровід і чи порушує він права особи. ОСОБА_1 до міської ради, як до власника газопроводу, стосовно усунення перешкод не звертався. Доказів порушення його прав, оскільки заміна та перенесення газової труби потребує серйозних причин, не надав. В матеріалах справи ці причини відсутні. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_2 ОСОБА_9 не з`явилася. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. На адресу суду надала заяву про розгляд справи у її відсутнійсть. При винесенні судового рішення повністю покладається на думку суду.

У судовому засіданні 16.09.2019 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_2 ОСОБА_9 пояснила, що вона вважалася головою кооперативу, але ніяких дій не виконувала. Був заступник голови кооперативу, людина з технічною освітою, який вирішував всі технічні питання. Кооператив був зареєстрований, порушень ніяких не виникало, здійснювалися роботи. Замовником будівництва спірного газопроводу був кооператив. Його члени на зборах збирали кошти.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 показала, що в 2001 році був створений кооператив по прокладенню вуличного газопроводу. Статут був зареєстрований в міській раді. Були виконані всі вимоги, і в 2004 році газопровід був прокладений і зданий в експлуатацію. Її було обрано головою кооперативу, але більшість робіт виконував ОСОБА_14. В 2001 році головою міської ради був ОСОБА_1

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 показав, що газопровід проводили в 2001 чи 2002 роках. За власні кошти та кошти депутата ОСОБА_15 з м. Умань. В 2001 році головою міської ради був ОСОБА_1 Газопровід проходив під землею. Представники кооперативу запитували згоди всіх жителів, з приводу місця прокладення газопроводу. Він був членом кооперативу і за його згодою був побудований даний газопровід. Проектну документацію виготовляли в Умані чи в м. Христинівка. Газова служба обслуговує даний газопровід.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 , показав, що був затверджений проект по якому проводили газ. Газопровід проводився за кошти кооперативу та з депутатського фонду та міської ради. Про те, що земельна ділянка ОСОБА_1 по сусідству з його ділянкою він не знав. Роботи розпочиналися по газопроводу 2001 -2002 рік. На основі проекту найняті люди виконували роботу. Про те, що газопровід проходить по земельній ділянці, яка перебуває у власності йому не було відомо. Газопровід розташовувався по вулиці, і він як член кооперативу здавав кошти на будівництво.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_13 , показав, що в 2002 році він займав посаду начальника управління по експлуатації газового господарства. Про всі роботи, які проводилися по газопроводу йому повідомляли. Порядок наступний: спочатку створена юридична особа на певний вид діяльності, потім звернення в газове господарство, відкриття гідравліки міста та визначення можливих технічних умов. Звернувся, кооператив по газифікації вулиць, як юридична особа. Юридична особа була створена відповідно до рішення міської ради. Була створена комісія, яка досліджувала питання про можливість проведення газопроводу, якою було прийняте рішення про можливість проведення газопроводу. З якого часу земельна ділянка належить ОСОБА_1 йому невідомо. Роботи по проведенні газогону проводилися приблизно в 2001 році, а будівництво в 2002 році, але точно він не пам`ятає. Замовником на технічні умови був кооператив, а будівництво проводила Уманська організація. Газопровід проходив по вулицях, а в експлуатацію його здали газовому господарству. Технічні умови, які видаються в проектному інституті та документація розроблялися на базі гідравлічного постачання району і міста. За розташування даного газопроводу (траси) відповідав проектний інститут. В 2001 році головою міської ради був ОСОБА_1 Для того, щоб газифікувати вул АДРЕСА_4 потрібно було пройти, як виявилося на даний час по садибі. Про те, що там є садиба ніхто не знав, і на сьогодні йому про це не відомо.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 , показав, що з 1998 по 2001 рік він працював міським головою. Вони багато працювали над цими питаннями, багато робили кооперативів, також змінювали плани. Спеціалісти виїзджали на місце, проходили всю трасу, тільки тоді давали відповідні документи про початок робіт. Його право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом на право приватної власності на землю від 02.09.2003 року. В Державному акті відсутні відомості про його реєстрацію в Книзі записів державних актів, але він вважає, що це не його відповідальність. Вся інша документація йому видана. В даному державному акті адреси де знаходиться земельна ділянка не вказано, вказано лише межі та опис. При використанні своєї земельної ділянки, яку він отримав у приватну власність на основі державного документа на праві приватизації, він в 2018 році з`ясував, що через його земельну ділянку прокладено газопровід. Ним було з`ясовано, що цей газопровід був прокладений без його відому. Ніхто до нього з цього приводу не звертався і не повідомляв. З відповідними заявами про можливість перенесення газопроводу він звернувся до районної газової дільниці, як організації яка має відповідні ліцензії. Самостійно перенести даний газопровід за межі своєї земельної ділянки він немає права. З начальником Монастирищенської дільниці вони виїхали на місце і з`ясували, що можливість перенесення газопроводу за межі території його земельної ділянки існує і потрібно звернутися в Жашківську газову дільницю. Виникло питання фінансування вказаних робіт. Власником газопроводу є Монастирищенська міська рада. В 2001 році був створений та зареєстрований відповідно до чинного законодавства кооператив. Він надавав згоду на прокладу газопроводу, але державний акт на право власності на дану земельну ділянку із її розмірами та межами він отримав 02.09.2003, і тому вважає, що при наданні ордеру на проведення земельних робіт потрібно було б трішки змінити шлях побудови даного газопроводу. Він з`ясував, що земельні роботи по даному газогону були розпочаті в 2004 році, через рік, після того як він отримав право власності на землю. Вважає, що при прокладці газогону міською радою потрібно було внести деякі зміни. Роботи по прокладці газопроводу були розпочаті в 2004 році. На його думку в даній ситуації було чітко порушено право власності на землю. Як голова міської ради він знав за чиї кошти будуються кооперативи. Вони ці роботи проводили і на даний час і на час будівництва гозогону власником являлася Монастирищенська міська рада. Вважає, що міською радою та газовим підприємством було порушено його приватне право власності на землю. Дану обставину він з`ясував тоді, коли в нього виникла потреба в будівництві на спірній земельній ділянці. З 2003 року він користувався своєю земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства на власний розсуд. Йому не було відомо, що даний газопровід проходить через його земельну ділянку. Вважає, що усунена перешкода має бути за кошти міської ради. На даний час в нього є потреба в будівництві, але він не може проводити дані роботи, оскільки на земельній ділянці знаходиться газогін. Відповідно до витягу, право власності зареєстровано 28.03.2018, оскільки він мав намір її продати. Просить суд підтримати його позов, також просить захистити його право на землю, оскільки воно порушене.

Заслухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, представника третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, покази свідків, перевіривши викладені у заявах по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази у справі, суд встановив такі фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №016496, виданого 02.09.2003, ОСОБА_1 , який мешкає АДРЕСА_7 на підставі рішення Монастирищенської міської ради народних депутатів від 28.03.2003 №110 (приватизація) передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1003 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території м.Монастирище, Монастирищенської міської ради, для будівництва та обслуговування жилого будинку (том 2 а.с.75).

Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав)- офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Порядок проведення державної реєстрації прав, передбачений розділом ІV Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV.

Документами за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав відповідно до ч. 1 ст.21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV є рішення державного реєстратора, витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав надаються в електронній та (за бажанням заявника) в паперовій формі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 7123410100:01:001:2083, площею 0,1 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка АДРЕСА_9 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №118732632 від 28.03.2018 (том 1 а.с.6).

Згідно протоколу №1 зборів по АДРЕСА_2 від 14.03.2001 постановлено створити кооператив по АДРЕСА_2 , затвердити статут (том 1 а.с.58).

Рішенням виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 29 березня 2001 року №87 зареєстровано кооперативи по газифікації житлових будинків по АДРЕСА_2 , затверджено їх статути та надано дозвіл головам кооперативів по газифікації житлових будинків на проектування та будівництво газопроводів ( том 1 а.с. 29-31, 32).

Монастирищенським управлінням по експлуатації газового господарства філії ПАТ Черкасигаз 07 травня 2003 року за зверненням вуличного кооперативу, рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №87 від 29.03.2001 видано технічні умови № 149 на проектування газифікації АДРЕСА_8, АДРЕСА_6 , з точкою підключення до газопроводу низького тиску по АДРЕСА_10 (том 1 а.с.33).

Робочий проект газопроводу низького тиску по вул. АДРЕСА_1 . АДРЕСА_4 Монастирище погоджений із Монастирищенським УЕГГ та ДНДПВІ НДІ проектреконструкція Черкаська філія (том 1 а.с.34-36).

Згідно акту розбивки і передачі траси (площадки) для підземного газопроводу від 02.09.2004 було проведено розбивку і передачу траси згідно робочих креслень №912-03 НДІпроектреконструкція (том 1 а.с.39).

Відповідно до будівельного паспорту на підземні газопроводи низького тиску із ПЕ труб в м. Монастирище АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, виданого ТОВ Укргазифікація-Центр , газопровід побудовано відповідно з проектом, розробленим НДІпроектреконструкція м.Черкаси №912-03 ( том 1 а.с.40-46).

Закінчений будівництвом газопровід низького тиску АДРЕСА_6. АДРЕСА_7 в м. Монастирище прийнято в експлуатацію приймальною комісією у складі замовника, генерального підрядника директора ТОВ Укргазифікація-Центр , експлуатаційної комісії начальника Монастирищенського УЕГГ, органів Держнаглядохоронпраці технічного інспектора ДІОП, про що 28 вересня 2004 року складено відповідний акт (том 1 а.с.47).

Розподільчий газопровід низького тиску по АДРЕСА_6 придатний до експлуатації, що підтверджується паспортом № 200 розподільчого газопроводу низького тиску по вул. АДРЕСА_7, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_6. Згідно даного паспорта п.8 Основні відомості про газопровід зазначено, що місце прокладки газопровода є зелена зона, дорога (том 1 а.с.48-53).

Газопровід низького тиску труби поліетиленові по АДРЕСА_6 АДРЕСА_4 , керуючись рішенням виконкому Монастирищенської міської ради за №359 від 25.11.2004 передано безкоштовно з балансу комунальної власності Монастирищенської міської ради на баланс Монастирищенського управління по експлуатації газового господарства, що підтверджується актом від 04.10.2004 (том 1 а.с.55).

Згідно рішення виконавчого комітету №359 від 25.11.2004 Про прийняття на баланс у комунальну власність міста збудованого газопроводу по АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_10 та передачу його на баланс Монастирищенського УЕГГ вирішено прийняти на баланс у комунальну власність міської ради слідуючі об`єкти газифікації: газопровід низького тиску 1 272 п.м; всього: 1 272 м.п. вартістю 26 000 грн.; передано безкоштовно збудовані об`єкти газифікації на баланс Монастирищенського управління по експлуатації газового господарства (том 1 а.с.56).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що газопровід низького тиску по АДРЕСА_2 побудовано відповідно до проектної документації та норм чинного законодавства.

Згідно ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Відповідно до ч.1 ст.110 ЗК України на використання власником земельної ділянки або її частини може бути встановлено обмеження.

Згідно ст. 73 ЗК України до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, надані під наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також під наземні споруди підземних трубопроводів.

Уздовж наземних, надземних і підземних трубопроводів встановлюються охоронні зони.

Згідно ч.4 ст. 111 ЗК України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації. Обмеження у використанні земель, безпосередньо встановлені законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, є чинними з моменту набрання чинності нормативно-правовими актами, якими вони були встановлені.

Відповідно до ст.11 Закону України Про трубопровідний транспорт від 15 травня 1996 року N 192/96-ВР до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об`єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.

Згідно п.8 ч.1 ст.1 Закону України Про трубопровідний транспорт від 15 травня 1996 року N 192/96-ВР охоронна зона-землі вздовж магістральних та промислових трубопроводів, навколо промислових об`єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.

Відповідно до п.50 Розділу 4 Глави І-загальні положення Кодексу Газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Про затвердження Кодексу газорозподільних систем №2494 від 30.09.2015 (далі-Кодекс) охоронна зона об`єктів газорозподільної системи-територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п.8.56 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44 відстані по горизонталі (у світлі) від найближчих підземних інженерних мереж до будинків і споруд слід приймати за додатком 8.1, таблиця 1.

Згідно додатку 8.1. таблиця 1 ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44 відстань, по горизонталі (у світлі) від підземних мереж до фундаментів і споруд становить 2 метри.

Відповідно до п.3 Розділу 4 глави ІІІ-Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи Кодексу охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ.

Разом з тим, сам по собі факт знаходження земельної ділянки в межах охоронної зони не тягне за собою вилучення її у власників, а є тільки підставою для її використання власником з обмеженням. Про правильність застосування даних норм, свідчить постанова Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №175/5004/16-ц, провадження № 61-5084св18.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ (зі змінами та доповненнями) власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2. ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені, певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2. ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності ( ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що саме по його земельній ділянці, яка перебуває у його власності, проходить газопровід низького тиску по АДРЕСА_2 , що в свою чергу передбачає наявність охоронних зон. Відповідні дані в наданому позивачем суду Державному акті на право власності на земельну ділянку, відсутні, як і відсутня вказівка в Державному акті на місце знаходження земельної ділянки.

Будь-яких технічних документів (комплексне приладове обстеження підземного газопроводу середнього тиску в районі земельної ділянки позивача та інше), які б підтверджували знаходження на земельній ділянці позивача газопроводу, місця його розташування тощо суду не надано.

Позивач посилається на отримання земельної ділянки по АДРЕСА_6 в приватну власність в 2003 році (т. 2 а.с. 75) за документами, які описані вище спірний газопровід введено в експлуатацію 24.09.2004. Згідно даних технічної документації по будівництву та введенню в експлуатацію спірного газопроводу будь-яких заперечень, застережень тощо відносно траси газопроводу по АДРЕСА_6 не значиться.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Посилання позивача на намір провести будівництво надвірних споруд та неможливість їх проведення, неможливість продажу земельної ділянки, оскільки через його земельну ділянку проходить газопровід, не можуть бути підставами для задоволення позову, виходячи із наступного.

Згідно п.65 Розділу 4 Глави І-загальні положення Кодексу газорозподільних систем правовий режим земель охоронних зон об`єктів газорозподільної системи-установлений законодавством особливий режим використання земель власниками та користувачами земельних ділянок, а також Операторами ГРМ, що встановлюється в межах земель охоронних зон об`єктів газорозподільних систем для забезпечення належних умов їх експлуатації, запобігання їх пошкодженню та для зменшення можливого негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об`єкти та довкілля в цілому.

Відповідно до п.7 Розділу 4 Глави ІІІ-Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи Кодексу газорозподільних систем проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ.

Відповідно до п.8 Розділу 4 Глави ІІІ-Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи Кодексу газорозподільних систем письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Видача погодження Оператора ГРМ, його переоформлення, видача дубліката та його анулювання здійснюються на безоплатній основі.

Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.

Погодження має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та/або земляних робіт, а також схему газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Роботи з усунення наслідків аварій можуть бути розпочаті без погодження Оператора ГРМ, але за обов`язкової присутності представника Оператора ГРМ та за умови обов`язкового оформлення в подальшому погоджень, що передбачені цією главою.

Відповідно до п.9 Розділу 4 Глави ІІІ-Основні правила технічної експлуатації газорозподільної системи Кодексу газорозподільних систем юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження Оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати Оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

ОСОБА_1 02.07.2018 звертався до Жашківського відділення ПАТ Черкасигаз лише із заявою, в якій просив перенести газову мережу за межі його приватизованої земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_6 , оскільки у зв`язку із її прокладанням він не має змоги проводити будівельні роботи (том 1 а.с.7).

Жашківським відділенням ПАТ " По газопостачанню та газифікації" Черкасигаз на заяву ОСОБА_1 09.08.2018 за №302 було надано відповідь, відповідно до якої ініціатором будівництва зазначеного газопроводу виступав кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 створений із затвердженням Статуту, зареєстрованим згідно до рішення виконавчого комітету Монастирищенської міської ради №87 від 29.03.2001. До початку будівництва кооператив отримав технічні умови на проектування №87 від 29.03.2001. Генеральним підрядником будівництва виступила спеціалізована будівельно-монтажна організація ТОВ Укргазифікація-Центр . В подальшому, відповідно до рішення виконкому Монастирищенської міської ради №359 від 25.11.2004 побудований вуличний газопровід з комунальної власності міської ради безкоштовно переданий на балас Монастирищенського управління газового господарства-філії ПАТ Черкасигаз . Монастирищенське УЕГГ-спеціалізоване газове господарство, що обслуговує газопроводи та забезпечує їх надійну та безпечну експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт, локалізацію і ліквідацію аварій з урахуванням вимог чинного законодавства з охорони праці, безпеки газопостачання та техніки безпеки. Питання забудови земельної ділянки та переносу газопроводу може бути вирішене виключно з власником газопроводу (том 1 а.с.9).

Згідно роз`яснень, що викладені у абз. 2, 3 п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 3 ЦПК України), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Позивачем не надано суду доказів, у разі проходження газопроводу по його земельній ділянці, що він звертався до відповідача ПАТ По газопостачанню та газифікації Черкасигаз , як до оператора газорозподільної системи чи Монастирищенської міської ради, як власника газопроводу, із письмовим зверненням щодо погодження проведення будівельних робіт в охоронній зоні ГРМ, подання на узгодження проекту плану проведення будівельних робіт.

Відсутні докази отримання позивачем письмової обґрунтованої відмови щодо погодження проведення будівельних робіт, як і докази неможливості продажу земельної ділянки, у зв`язку із проходженням через дану земельну ділянку газопроводу, а тому у задоволенні позову із цих підстав необхідно відмовити повністю.

Реконструкція системи газопостачання - зміна структури побудови чи параметрів системи газопостачання, включаючи її технічне переоснащення ( Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання , затверджений Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 24.10.2011 N 640).

Проектування та будівництво об`єктів ГРМ здійснюється відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності з урахуванням плану розвитку газорозподільної системи та вимог цього Кодексу. Фінансування заходів з проектування та будівництва об`єктів газорозподільної системи здійснюється на підставі плану розвитку газорозподільної системи Оператора ГРМ, схваленого Регулятором, за рахунок коштів, передбачених у тарифах на послуги розподілу природного газу, плати за потужність, плати за приєднання, поворотної фінансової допомоги замовників, банківських кредитів, коштів, залучених з інших джерел, не заборонених законодавством. У разі будівництва будь-яких будівель, споруд, доріг, мостів, інших об`єктів архітектури, що потребує перенесення об`єктів (складових) газорозподільної системи, роботи та супутні послуги, пов`язані з перенесенням об`єктів (складових) газорозподільної системи, забезпечуються Оператором ГРМ за рахунок коштів замовників будівництва ( п.п. 2,3,4 п. 1 розділу ІV Кодексу газорозподільних систем).

Позивачем не надано суду доказів звернення до власника газопроводу з приводу виготовлення проектної документації (технічних умов), відповідно до норм чинного законодавства, яка б дозволяла з технічної точки зору реконструкцію вже існуючої системи газопостачання по вул. АДРЕСА_6АДРЕСА_11Тобто наразі позивачем не доведена суду технічна можливість реконструкції вже існуючої системи газопостачання по АДРЕСА_6

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (1950), ратифікованою Законом від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР (далі - Конвенція), зокрема ст. 1 Першого протоколу до неї (1952 р.) передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.06.2014 у справі Суханов та Ільченко проти України (Заяви №68385/10 та №71378/10) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 1 Першого протоколу включає в себе три окремих норми: перша норма, викладена у першому реченні першого абзацу, має загальний характер і проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма, що міститься в другому реченні першого абзацу, стосується позбавлення власності і підпорядковує його певним умовам; третя норма, закріплена в другому абзаці, передбачає право Договірних держав, зокрема, контролювати користування власністю відповідно до загальних інтересів. Проте ці норми не є абсолютно непов`язаними між собою. Друга і третя норми стосуються конкретних випадків втручання у право на мирне володіння майном, а тому повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закріпленого першою нормою (параграф 30).

Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету в інтересах суспільства . Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (параграф 53).

Зазначені принципи сформулювано і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі Спорронг і Лоннрот проти Швеції (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу.

Суд вважає, що окрім відсутності законних підстав для перенесення газопроводу низького тиску, це призведе до порушення прав і законних інтересів мешканців АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 м.Монастирище, будинки яких у встановленому законом порядку підключені до системи газопостачання за допомогою спірного газопроводу, а тому суд вважає, що позивач також крім іншого не довів суду належними та допустимими доказами, що при задоволенні його позову буде дотримано справедливого балансу між інтересами позивача та інтересами суспільства, а саме інтересами жителів вулиць, які підключені до спірного газопроводу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, будівництво та подальша експлуатація системи газопостачання здійсненні у відповідності до вимог чинного законодавства, за погодженим проектом та за згодою міської ради, що свідчить про те, що діями відповідачів не було створено позивачеві перешкод у користуванні земельною ділянкою, та не порушено його прав та законних інтересів, оскільки позивач не позбавлений права користування належною йому земельної ділянкою, а лише, у разі проходження газопроводу через його земельну ділянку, має дотримуватися відповідних обмежень щодо її частини з метою забезпечення безпечної експлуатації об`єкту, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити, у зв`язку з його безпідставністю.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача Монастирищенської міської ради про застосування строків давності не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, виходячи із наступного.

Позивач є власником земельної ділянки площею 0,1003 гектарів, в межах згідно з планом, яка розташована на території м.Монастирище, Монастирищенської міської ради, для будівництва та обслуговування жилого будинку, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧР №016496, виданого 02.09.2003. Як зазначалось вище, будь-які застереження у даному державному акті, щодо проходження по даній земельній ділянці газопроводу, відсутні.

Посилання представників відповідача на те, що позивачу достовірно було відомо про проходження газопроводу через його земельну ділянку, так як він був міським головою та підписував відповідні рішення, не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки згідно даних технічної документації на проектування та будівництво газопроводу підписи ОСОБА_1 в даних документах відсутні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що представниками відповідачів не доведено факту пропуску строку звернення до суду позивачем.

Крім цього, відмовити в позові через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише в тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Згідно п.п.3 п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 Про судове рішення , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску строку позовної давності, суд має встановити обґрунтованість чи безпідставність позовних вимог, належним чином мотивувати свої висновки. Так, у випадку обґрунтованості позовних вимог суд може відмовити у їх задоволенні у зв`язку з пропуском строку позовної давності. У випадку недоведеності позову суд відмовляє у його задоволенні саме з цих підстав, а не застосовує наслідки пропуску позовної давності, а тому суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, саме через його безпідставність та необгрунтованість.

Підстави для стягнення з відповідачів судового збору на підставі ст.141 ЦПК України, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2-7, 9-13, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", Монастирищенської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_6 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 виданий Монастирищенським РВ УМВС України в Черкаській області 27.09.2003, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_7 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз", місцезнаходження: вул.Максима Залізняка, 142, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 03361402, електронна пошта: gas@chergas.ck.ua.

Відповідач: Монастирищенська міська рада, місцезнаходження: вул. Соборна, 117, м. Монастирище, Черкаська область, 19101, Код ЄДРПОУ: 25769919, електронна адреса: monastirisch.monrada.org.ua.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: кооператив по прокладці вуличних газопроводів і газифікації житлових будинків по АДРЕСА_6, АДРЕСА_7 місцезнаходження: м. Монастирище провул. Спортивний, 5А, 19101.

Повний текст рішення складено 06 листопада 2019 року.

Суддя: Н. В. Мазай