Постанова

від 06.11.2019 по справі 902/767/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Справа № 902/767/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

заявника: адвокат Рижий В.І., адвокат Рибачок В.А.

відповідача: адвокат Марцинковський Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ол-Мак"

на ухвалу господарського суду Вінницької області про відмову в забезпеченні позову,

постановлену 12.09.2019р., повний текст складено 12.09.2019р,

у справі № 902/767/19

за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Ол-Мак"

до Приватне підприємство "Продкомпанія"

про забезпечення позову

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 12.09.2019 року, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Ол-Мак № 238 від 10.09.2019 року про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є перебування майна у власності відповідача, разом з тим, зважаючи на обраний заявником захід забезпечення позову, останнім не було доведено належними та допустимими доказами наявності законних підстав для відповідного забезпечення /матеріали оскарження ухвали а.с. 21-25 /.

Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю Ол-Мак , не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.09.2019 року у справі № 902/767/19 та прийняти нове рішення про задоволення заяви ТОВ Ол-Мак про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно згідно з переліком.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує:

- основним та єдиним доказом, що підтверджує факт того, що відповідач вчиняє навмисні дії, що можуть бути кваліфіковані, як протиправний вплив відповідача на права заявника, як власника майна є спірне майно Торговий комплекс Бастилія , що не виключає застосування до правовідносин положення ч.2 ст. 386 ЦК України, якою унормовані засади захисту права власності від порушення, є ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2019 року у справі № 127/2381/19;

- суд в оскаржуваній ухвалі посилається на дані Єдиного державного реєстру судових рішень по справі № 127/2381/19, що свідчить про те, що місцевий суд ознайомився зі змістом ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2019 року по справі № 127/2381/19, та обставинами, що були встановлені у даному процесуальному документі;

- заявником до заяви про забезпечення позову від 10.09.2019 року надано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.09.2019 року № 179472068;

- суд в оскаржуваній ухвалі безпідставно дійшов висновку, що вказана Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є неналежним доказом по справі, оскільки дана Інформація отримана в електронній формі через офіційний сайт Міністерства юстиції України має юридичну силу оригіналу та не потребує додаткового засвідчення;

- п.3 ч.1 ст.139 ГПК України встановлює, що заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову. Проте, зміст постанови Вінницького апеляційного суду по справі № 127/2381/19 не містить обставин, що могли б свідчити про необхідність забезпечення позову по справі № 902/767/19, саме в зв`язку з цим заявник не посилався на постанову Вінницького апеляційного суду від 20.08.2019 року по справі № 127/2381/19;

- заявник в заяві про забезпечення позову від 10.09.2019 року посилається саме на зміст ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2019 року по справі № 127/2381/19, й тим самим заявник довів до відома суду той факт, що є судова справа № 127/2381/19, при цьому заява про забезпечення позову від 10.09.2019 року не містить посилань на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 15.05.2019 року, оскільки ні вказане рішення, ні постанова Вінницького апеляційного суду від 20.08.2019 року по справі № 127/2381/19 не містить обставин, що могли б свідчити про необхідність забезпечення позову по справі № 902/767/19. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов безпідставного висновку, що заявник замовчує обставини існування справи № 127/2381/19, та обставини, встановлені судом вданій справі;

- виходячи зі змісту ч.2 ст.386 ЦК України, позов про превентивний захист права власності може бути пред`явлений власником, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою. Отже, майбутня вимога заявника про заборону вчинення дій з боку відповідача є вимогою немайнового характеру (про це безпосередньо було зазначено заявником в заяві заявника від 10.09.2019 року про забезпечення позову), що свідчить про те, що суд безпідставно посилається в ухвалі на позицію Верховного суду України, висловлену у постанові від 07.06.2018 року по справі № 5027/398-б/2012, оскільки вона стосується умов застосування заходів до забезпечення позову за вимогами саме майнового характеру;

- забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

- суд в оскаржуваній ухвалі не взяв до уваги, що підготовчі дії відповідача, направлені на витребування майна у заявника можуть завдати шкоди економічним інтересам заявника, який буде позбавлений можливості здійснювати подальшу господарську діяльність, оскільки саме за рахунок майна сформовано статутний капітал заявника;

- застосування заходів забезпечення позовних вимог заявника до відповідача за даних умов є вимушеною необхідністю, що в подальшому забезпечить захист порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, на думку скаржника, господарським судом Вінницької області при винесені ухвали від 12.09.2019 року неповно встановлено обставини, що мають значення для даної справи та необґрунтовано відмовлено у прийнятті доказів заявника, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права /матеріали оскарження ухвали а.с. 33-42 /.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Ол-Мак на ухвалу господарського суду Вінницької області від 12.09.2019 року у справі № 902/767/19, розгляд справи призначено на 06.11.2019 року /матеріали оскарження ухвали а.с. 57-58 /.

31.10.2019 року Приватне підприємство Продкомпанія подано до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. № 36361/19 від 31.10.2019 року), в якому відповідач заперечує проти апеляційної скарги ТОВ Ол-Мак /матеріали оскарження ухвали а.с.70-74 /.

В судовому засіданні 06.11.2018 року, представники апелянта ТОВ Ол-Мак підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили оскаржувану ухвалу суду від 12.09.2019 року скасувати, а заяву про забезпечення позову задоволити.

Представник ПП Продкомпанія , заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників заявника та відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ :

10.09.2019 року на адресу господарського суду Вінницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю Ол-Мак надійшла заява вих. № 238 від 10.09.2019 року про забезпечення позову, в якій позивач просив вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно заявника, а саме:

- 4/5 (чотири п`ятих) частини приміщень Торгового комплексу Бастилія , який розташований за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.31, та в цілому складається з приміщень літ. А , загальною площею 6043,2 кв.м., до складу яких входять приміщення літери А , загальною площею 4750,3 кв.м, а саме.:

літери А : цокольний поверх: приміщеннях 1:№ 1-11 - насосна, площа 11,8 кв.м.; №1- 12 - коридор, площа 5,5 кв.м.; № 1-13 - коридор, площа 13,1 кв.м.; № 1-14 - машинне відділення, площа 16,9 кв.м.; № 1-15 - холодильник, площа 29,2 кв.м.; № 1-16 - майстерня, площа 17,3 кв.м.; № 1-17 - коридор, площа 26,2 кв.м.; № 1-18 - склад, площа 38,2 кв.м.; № 1-19 - коридор, площа 26,9 кв.м.; № 1-20 - електрощитова, площа 18.9 кв.м.; № 1-21 - побутова, площа 12,8 кв.м.; № 1- 22 - комора апаратури, площа 15,3 кв.м.; № 1-23 кабінет, площа 17,4 кв.м.; № 1-24 - сходова клітина, площа 26.7 кв.м.; № 1-25 - коридор, площа 9,3 кв.м.; № 1-26 - склад, площа 11,6 кв.м.; № 1-27 - вивантажувальна, площа 212,5 кв.м.; № 1-28 - кладова, площа 8,7 кв.м.; № 1-29 - комора, площа 17,8 кв.м.; № 1-30 - сходова клітина, площа 26,3 кв.м.; № 1-31 - побутова, площа 5,3 кв.м.; № 1-32 - душова, площа 0,8 кв.м.; № 1-33 - санвузол, площа 1,5 кв.м.; № 1-34 - туалет, площа 1,7 кв.м.; № 1-35 - кімната комірника, площа 3,7 кв.м.;

Всього по цокольному поверху, приміщення № 1: з № 1-11 по № 1-35 загальна площа 575,4 кв.м.

І поверх: приміщення № 2: № 2-1 - тамбур, площа 11,7 кв.м.; № 2-2 - кіоск, площа 7,8 кв.м.; № 2-3 - торговий зал, площа 928,1 кв.м.; № 2-4 - тамбур, площа 9,6 кв.м.; № 2-5 - моніторна, площа 4,7 кв.м.; № 2-6 - моніторна, площа 4,7 кв.м.; № 2-7 - каса, площа 3,5 кв.м.; № 2-8 - фасовочна, площа 10,8 кв.м.; № 2-9 - тамбур, площа 2,7 кв.м.; № 2-10 - коридор, площа 22,2 кв.м.; № 2-11 - умивальник, площа 4,3 кв.м.; № 2-12 - туалет, площа 1,4 кв.м.; № 2-13 - туалет, площа 1,4 кв.м.; № 2-14 - туалет, площа 1,6 кв.м.; № 2-15 - туалет, площа 1,6 кв.м.; № 2- 16 - туалет, площа 2,9 кв.м.; № 2-17 - умивальник, площа 1,8 кв.м.; № 2-18 - коридор, площа 6,3 кв.м.; № 2-19 - гардеробна, площа 9,5 кв.м.; № 2-20 - сходова клітина, площа 3,5 кв.м.; № 2-21 - комора, площа 3,0 кв.м.; № 2-22 - торговий зал, площа 132,1 кв.м.; № 2-23 - банкетний зал, площа 23,1 кв.м.; № 2-24 - кладова. площа 4,9 кв.м.; № 2-25 - умивальник, площа 1,2 кв.м.; № 2- 26 - туалет, площа 1,2 кв.м.; № 2-27 - умивальник, площа 1,2 кв.м.; № 2-28 - туалет, площа 1,2 кв.м.; № 2-29 - підсобне приміщення, площа 2,6 кв.м.; № 2-30 - підсобне приміщення, площа 2.5 кв.м.; № 2-31 - кабінет, площа 5,5 кв.м.; № 2-32 - миєчна, площа 5.5 кв.м.; № 2-33 - сходоваклітина, площа 26,9 кв.м.; № 2-34 - коридор, площа 8,1 кв.м.; № 2-35 кабінет, площа 13,4 кв.м.; № 2-36 - цех м`ясний, площа 12,4 кв.м.; № 2-37 - коридор, площа 8,8 кв.м.; № 2-38 - кухня, площа 81,8 кв.м.; № 2-39 - електрощитова, площа 6,0 кв.м.; № 2-40 - коридор, площа 31,7 кв.м.; № 2-41 - миєчна, площа 12,9 кв.м.; № 2-42 - комора, площа 3,1 кв.м.; № 2-43 - роздягальня, площа 7,9 кв.м.; № 2-44 - душова, площа 1,2 кв.м.; № 2-45 - душова, площа 1,3 кв.м.; № 2-46 - роздягальня, площа 8,5 кв.м.; № 2-47 - коридор, площа 32,1 кв.м.; № 2-48 - сходова клітина, площа 26,7 кв.м.; № 2-49 - коридор, площа 10,6 кв.м.; № 2-50 - електрощитова, площа 0,8 кв.м.; № 2-51 - туалет, площа 1,9 кв.м.; № 2-52 - туалет, площа 0,8 кв.м.; № 2-53 - туалет, площа 1,0 кв.м.; № 2-54 - умивальня, площа 3,1 кв.м.; № 2-55 - коридор, площа 5,5 кв.м.; № 2-56 - рибний цех, площа 6,2 кв.м.; № 2-57 - склад, площа 12,6 кв.м.; № 2-58 - кухня, площа 34,3 кв.м.; № 2-59 - м`ясний цех, площа 9,2 кв.м.; № 2-60 - кондитерська, площа 9,1 кв.м.; № 2-61 - коридор, площа 30,2кв.м.; № 2-62 - пекарня, площа 11,1 кв.м.; № 2-63 - миєчна, площа 11,2 кв.м.; № 2-64 - комора, площа 6,8 кв.м.; № 2-65 - цех приготування, площа 17,7 кв.м.; № 2-66 - сходова клітина, площа 17,6 кв.м.; № 2-67 - кабінет, площа 8,4 кв.м.; № 2-68 - кабінет, площа 7,1 кв.м.; № 2-69 - кабінет, площа 14,1 кв.м.; № 2-70 кімната для прийому їжі, площа 9,9 кв.м.; № 2-71 - роздягальня, площа 14,7 кв.м.; № 2-72 - коридор, площа 27,5 кв.м.; № 2-73 - цех приготування, площа 7,9 кв.м.; № 2-74 - умивальник, площа 2,7 кв.м.; № 2-75 - холодильник, площа 9,1 кв.м.; № 2-76 - холодильник, площа 5,1 кв.м.;

Приміщення № 2-1 - літнє кафе, площа 100,2 кв.м.;

Всього по першому поверху, приміщення № 2 загальна площа - 1903,3 кв.м.;

II поверх: приміщення № 3: № 3-1 - сходова клітина, площа 71,8 кв.м.; № 3-2 - торговий зал, площа 1214,8 кв.м.; № 3-3 - обідній зал, площа 30,0 кв.м.; № 3-4 - коридор, площа 14,1 кв.м.; № 3-5 - сходова клітина, площа 6,4 кв.м.; № 3-6 - сходова клітина, площа 26,9 кв.м.; № 3-7 -коридор, площа 5,9 кв.м.; № 3-8 - обідній зал, площа 330,8 кв.м.; № 3-9 - коридор, площа 8,3 кв.м.; № 3-10 - щитова, площа 0,6 кв.м.; № 3-11 - сходова клітина, площа 26,7 кв.м.; № 3-12 - коридор, площа 32,9 кв.м.; № 3-13 - туалет, площа 2,1 кв.м.; № 3-14 - примірна, площа 10,5 кв.м.; № 3-15 - туалет, площа 2,2 кв.м.; № 3-16 - вмивальня, площа 5,4 кв.м.; № 3-17 - туалет, площа 1,6 кв.м.; № 3-18 - комора, площа 1,6 кв.м.; № 3-19 - коридор, площа 8,9 кв.м.; № 3-20 - обідній зал, площа 30,1 кв.м.; приміщення № 3- II - веранда, площа 37,1 кв.м.;

Всього по другому поверху, приміщення № 3 загальна площа - 1868,7 кв.м.;

III поверх: приміщення № 4: № 4-1 - сходова клітина, площа 21,6 кв.м.; № 4-2 - коридор, площа 47,9 кв.м; № 4-3 - машинне відділення, площа 23,9 кв.м.; № 4-4 - кабінет, площа 7,0 кв.м.; № 4-5 - кімната відпочинку, площа 8,8 кв.м.; № 4-6 - туалет, площа 2,1 кв.м.; № 4-7 - туалет, площа 2,5 кв.м.; № 4-8 - кабінет, площа 18,8 кв.м.; № 4-9 - кабінет, площа 16,5 кв.м.; № 4-10 - кабінет, площа 35,6 кв.м.; № 4-11 - кабінет, площа 27,0 кв.м.; № 4-12 - венткамера, площа 1,6 кв.м.; № 4-13 - венткамера, площа 8,6 кв.м.; № 4-14 - коридор, площа 6,0 кв.м.; № 4-15 - комора, площа 3,2 кв.м.; № 4-16 - кабінет, площа 18,6 кв.м.; № 4-17 - машинне відділення, площа 11,8 кв.м.; № 4-18 - кабінет, площа 10,2 кв.м.; № 4-19 - кабінет, площа 12,8 кв.м.; № 4-20 - кабінет, площа 11,0 кв.м.; № 4-21 - кабінет, площа 25,3 кв.м.; Всього по приміщенню № 4 - 320,8 кв.м.;

Приміщення № 5: № 5-1 - коридор, площа 5,1 кв.м.; № 5-2 - котельня, площа 77,0 кв.м.; Всього по приміщенню № 5 - 82,1 кв.м.;

Всього по третьому поверху, приміщення № 4 та № 5 загальна площа - 402,9 кв.м.;

- 4/5 частини земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:083:0064, цільове призначення - для комерційних потреб (роздрібної торгівлі та комерційних послуг), загальною площею - 0,4670 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 31 , на якій розташований вищезазначений Торговий комплекс Бастилія .

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник вказує, що станом на 10.09.2019 року ТОВ Ол-Мак є власником нерухомого майна, а саме 4/5 частин приміщень Торгового комплексу Бастилія , який розташований за адресою: м.Вінниця, вул.Пирогова, 31, а ПП Продкомпанія вчиняються дії, направлені на витребування майна у власника, які полягають в наступному.

Так, відповідач ПП Продкомпанія в підготовчому засіданні по справі № 127/2381/19 визнав позовні вимоги, тобто погодився з тим, що рішення власника ПП Продкомпанія Кожухівського В.С. від 07.04.2017 є протиправним та підлягає скасуванню. Такі дії відповідача свідчать про те, що відповідач визнав в підготовчому засіданні по справі № 127/2381/19 факт відсутності волі відповідача на передачу майна ОСОБА_1 . Під час розгляду справи № 127/2381/19 ПП Продкомпанія та ОСОБА_1 не повідомили суд про осіб, що є власниками майна, виведеного зі складу майна Приватного підприємства Продкомпанія на підставі рішення № 3/17 власника ПП Продкомпанія Кожухівського Володимира Станіславовича від 07.04.2017 року, приховали інформацію про належність майна, яке було вилучено зі статутного капіталу ПП Продкомпанія оскаржуваним рішенням № 3/17, іншим особам та не подали заяву про їх залучення, про що свідчить ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2019 року по справі № 127/2381/19.

Відтак, заявник стверджує, що ПП Продкомпанія вчиняє навмисні дії, що можуть бути кваліфіковані, як протиправний вплив на права заявника як власника майна.

Заявник вказує, що предметом позову з яким ТОВ Ол-Мак має намір звернутись до суду є заборона ПП Продкомпанія`вчиняти будь-які дії щодо порушення права приватної власності ТОВ Ол-Мак на спірне майно /матеріали оскарження ухвали а.с. 1-5 /.

На підтвердження своєї заяви про забезпечення позову, ТОВ Ол-Мак надано наступні копії документів:

- Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.09.2019 року № 179472068;

- копію Договору про поділ майна подружжя від 10.04.2017 року;

- копію рішення власника ПП Продкомпанія Кожухівського В.С. від 07.04.2017 року;

- копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 21.03.2019 року по справі № 127/2381/19 /матеріали оскарження ухвали а.с. 7-17 /.

12.09.2019 року господарським судом Вінницької області за наслідками розгляду заяви ТОВ ОЛ-МАК про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно заявника у справі № 902/767/19 прийнято оскаржувану ухвалу, якою в задоволенні вказаної заяви відмовлено.

Розглянувши матеріали справи , апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.137 ГПК України. позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Апеляційним судом враховується, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Таким чином, забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Як вже зазначалось, в заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно заявника ТОВ Ол-Мак посилається на те, що відповідачем ПП Продкомпанія вчиняються навмисні дії, які направлені на витребування майна у заявника, у зв`язку з цим позивач не виключає застосування до правовідносин положення ч.2 ст. 386 ЦК України, якою унормовані засади захисту права власності саме від порушення.

Разом з тим, заявник не зазначив, які докази вказують на наявність обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову, та у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у даній справі № 902/767/19, заявник лише обмежився посиланням на справу № 127/2381/19, в якій ТОВ Ол-Мак залучено у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, розглядом якого є визнання протиправним і скасування рішення № 3/17 власника ПП Продкомпанія Кожухівського В.С. від 07.04.2017 року.

Заявником жодним чином не доведено, як саме невжиття заходів забезпечення позову у справі № 902/767/19 може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача ТОВ Ол-Мак , за захистом яких він має намір звернутись до суду при розгляді справи № 902/767/19.

Слід зазначити, що саме лише припущення (посилання) заявника на потенційне вчинення підготовчих дій, які направлені на витребування майна у заявника не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову без надання при цьому належних доказів на підтвердження вказаних обставин.

При цьому, колегія суддів враховує, що посилання заявника, як на підставу вжиття заходів забезпечення позову у даній справі, а саме на вчинення ПП Продкомпанія навмисних дій, які можуть бути кваліфіковані, як протиправний вплив на права ТОВ Ол-Мак , колегією суддів не приймається до уваги з підстав юридичної неспроможності, оскільки визнання протиправним і скасування рішення № 3/17 власника ПП Продкомпанія Кожухівського В.С. від 07.04.2017 року здійснювалось в порядку визначеному Законом, зокрема, при розгляді судової справи № 127/2381/19, у тому числі за участі залученого ТОВ Ол-Мак у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заява ТОВ Ол-Мак про вжиття визначених товариством заходів забезпечення позову, не містять обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можливо дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову.

Також, апеляційний суд звертає увагу, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову № 238 від 10.09.2019 року, заявник фактично просить накласти арешт на нерухоме майно, власником якого він являється.

Як слідує з долученої заявником Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 179472068, 4/5 частини земельної ділянки кадастровий номер 0510100000:02:083:0064, загальною площею - 0,4670 га, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул.Пирогова, буд.31. та 4/5 (чотири п`ятих) частини приміщень Торгового комплексу Бастилія , який розташований за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, буд. 31 та в цілому складається з приміщень літ. А , загальною площею 6043,2 кв.м., до складу яких входять приміщення літери А , загальною площею 4750,3 кв.м., станом на 02.09.2019 року зареєстровані за заявником ТОВ Ол-Мак на підставі акту оцінки та приймання-передачі майна до Статутного капіталу ТОВ Ол-Мак укладеного 25.04.2017 року між ОСОБА_1 та ТОВ Ол-Мак .

Так, у постанові від 07.06.2018 року по справі № 5027/398-б/2012 Верховний суд України висловив позицію, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З наведеного слідує, що чинним господарським процесуальним законодавством передбачена можливість застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту, лише відносно майна або грошових сум, що належать відповідачеві у справі.

Враховуючи викладе, колегія суддів зазначає, що визначені законом підстави для задоволення заяви ТОВ Ол-Мак про забезпечення позову, а саме шляхом накладення арешту на нерухоме майно заявника - відсутні.

Окрім того, аналізуючи питання обсягу дослідження належних доказів долучених заявником до своєї заяви про забезпечення позову, апеляційний суд враховує наступне.

Згідно з положеннями ст.91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів Згідно з оригіналом , назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляються нижче реквізиту.

Досліджуючи ряд додатків (доказів), долучених заявником до заяви про забезпечення позову, колегія суддів зазначає, що останні жодним чином не засвідчені та не містять підписів відповідальних осіб, отже колегія суддів вважає, що ТОВ Ол-Мак не дотримано і приписів ст. 91 ГПК України.

Заперечення скаржника ТОВ Ол-Мак , викладені ним у апеляційній скарзі, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому відхиляються, як необґрунтовані.

Відповідно до ст.ст.74, 76 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п.1 част.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що скаржник не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень. Ухвала господарського суду Вінницької області від 12.09.2019 року у справі № 902/767/19 ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ол-Мак" на ухвалу господарського суду Вінницької області про відмову в забезпеченні позову від 12.09.2019р. у справі № 902/767/19 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області про відмову в забезпеченні позову від 12.09.2019р. у справі № 902/767/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали оскарження ухвали у справі № 902/767/19 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "07" листопада 2019 р.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.