Рішення

від 29.10.2019 по справі 904/3197/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2019 Справа № 904/3197/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС", с. Стольне, Менський район, Чернігівська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційно-насіннєва компанія "АГРОПРОМХІМ", м. Кривий Ріг

про стягнення 259 974,00грн.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційно-насіннєва компанія "АГРОПРОМХІМ" (далі - Відповідач) про стягнення 259 974,00 грн., з яких: повернення суми попередньої оплати у розмірі 120 000,00 грн., пеня у розмірі 45 974,00 грн., штраф у розмірі 36 000,00 грн., збитки у розмірі 64 000,00 грн.

Позов мотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної поставки попередньо оплаченого товару.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву Відповідачем не подано, у зв`язку із чим, суд вирішує спір за наявними в матеріалах справи документами на підставі ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Ухвали суду, що направлялись за адресою місцезнаходження Відповідача згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись до суду із зазначенням «за закінченням терміну зберігання» .

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (п. 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 Правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 Правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення "закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення "у зв`язку з відсутністю адресата".

Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

17.10.2019 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті.

Згідно положень ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 29.10.2019 року підписано вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дафніс" (далі - Покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційно-насіннєва компанія "Агропромхім" (далі - Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 16-11/18 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, найменування, кількість, ціна та вартість якого зазначається в специфікації, яка є невід`ємною частиною договору, що передбачає передплату у розмірі 100%. Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Товар, що передбачений договором є безпосередньо пов`язаним з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що покупець проводить попередню оплату в розмірі 100%.

Строк поставки товару продавцем - протягом п`яти робочих днів з моменту попередньої оплати за товар. Передача товару покупцю оформлюється накладною (ними), яка (які) є необхідною та достатньою підставою, що підтверджує факт отримання покупцем товару відповідно до умов цього договору (п.п. 3.1., 3.2 договору).

Пунктом 3.3. сторони передбачили, що товар вважається прийнятим покупцем з моменту відвантаження товару та підписання відповідної накладної.

16.11.2019 сторонами підписано специфікацію № 1, за якою передбачено обов`язок продавця передати покупцю 44 т. насіння ячменя Талбот 1 р загальною вартістю 439 999,56 грн.

Як убачається з матеріалів справи, 19.11.2018 року Позивачем проведено попередню оплату товару на суму 439 999,82 грн. з ПДВ на підставі виставленого Відповідачем рахунку № СФ-0000056 від 16.11.2018.

22.01.2019 та 24.01.2019 Відповідачем поставлено товар в загальній кількості 32 т., що підтверджується накладними № 571 та № 148.

Таким чином, Відповідачем порушено умови договору в часті строків та обсягів поставки. Кількість недопоставленого товару склала 12 тон, вартістю 120 000,00 грн.

Враховуючи те, що на час розгляду справи Відповідачем не виконано свого обов`язку щодо поставки решти попередньо оплаченого товару, Позивач просить повернути відповідну суму попередньої оплати.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на відсутність доказів в підтвердження поставки товару на всю суму отриманої попередньої оплати, вимоги позивача в частині повернення попередньої оплати в розмірі 120 000,00 грн. є обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Крім повернення суми попередньої оплати, позивач вимагає стягнення з відповідача 45 974,00 грн. пені та 139 974,00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 4.3. договору у випадку порушення строку передачі товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Здійснивши перевірку розрахунку заявленої до стягнення суми пені, суд дійшов висновку, щодо невірного визначення Позивачем початку періоду прострочення (26.11.2018 замість 27.11.2018) та здійснив перерахунок суми пені, що підлягає стягненню з Відповідача сума якої склала 45 540,76 грн.

Крім того, Позивачем заявлено до стягнення штраф у розмірі 36 000,00 грн., який розраховано в розмірі 30% від суми недопоставленого товару.

Пунктом 4.4. сторони погодили, що крім пені, передбаченої пунктом 4.3., у випадку порушення строків передачі товару більше ніж на 10 календарних днів, а також передачу товару не в повному обсязі протягом встановленого строку, продавець зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 30% від вартості недопоставленого товару.

З огляду на викладені обставини, вимоги позивача в частині стягнення штрафу слід визнати обґрунтованими.

Позивач також вимагає сплати збитків у розмірі 64 000, 00 грн., які за його доводами, понесені останнім у зв`язку з недопоставкою Відповідачем товару, що зумовило необхідність купівлі такого товару у іншого суб`єкта господарювання, але за вищою ціною, про що свідчить поданий до справи договір поставки насіння № 26/12/18 від 26.12.2018 року.

Відповідно до п. 4.2 договору сторона, що порушила взяті на себе за цим договором зобов`язання відшкодувати іншій стороні завдані збитки, а також сплатити штрафні санкції, передбачені договором.

Відповідно до положень ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

З огляду на положення наведених норм матеріального права, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Факт невиконання (неналежного виконання) Відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині поставки попередньо оплаченого Позивачем товару, доведений матеріалами справи.

Стосовно наявності прямого причинного зв`язку між протиправною поведінкою Відповідача (порушенням зобов`язання з поставки товару) та витратами Позивача, які понесені ним у вигляді оплати аналогічного товару за вищою ціною, слід визнати, що матеріали справи не містять жодних доказів в підтвердження того, що Позивач не мав можливості придбати аналогічний товар за іншою ціною, яка б відповідала ціні, що була запропонована Відповідачем, а отже, не доведення належними доказами причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та витратами позивача, виключає підстави для задоволення позову в зазначеній частині вимог.

За викладених вище обставин, заявлені вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення суми попередньої оплати у розмірі 120 000,00 грн., пені у розмірі 45 540,76 грн., штраф у розмірі 36 000,00 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

У складі судових витрат Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи , встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В обґрунтування суми понесення витрат на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., Позивачем подано до матеріалів справи договір про надання правової допомоги від 23.04.2019, додаток № 1 від 23.04.2019 та акт наданих послуг № 1 від 23.04.2019.

До складу зазначених витрат в акт надання послуг № 1 включено послуги з підготовки відповіді на відзив та інших процесуальних документів, які фактично в даній справі адвокатом не надавалися, що свідчить про необґрунтованість витрат на суму 4000,00 грн.

Таким чином, обґрунтованими витратами на оплату правничої допомоги, які має сплатити позивач у зв`язку з розглядом даної справи, є сума 16 000,00 грн.

За умови часткового задоволення позову, відповідно до приписів п. 2 ч. 1, п. 3, ч. 4 ст. 129 ГПК України, витрати з оплати судового збору та витрати на оплату правничої допомоги, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73, 74, 76-79, 86, 98, 101, 123, 126, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селекційно-насіннєва компанія "АГРОПРОМХІМ" (50074, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 5, кабінет 21, код ЄДРПОУ 37664715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАФНІС" (15661, Чернігівська обл., Менський район, село Стольне, вулиця Миру, будинок 17, код ЄДРПОУ 39836809) 120 000,00 грн. основного боргу, 45 540,76 грн. пені, 36 000,00 грн.. штрафу, 12 403,74 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 3 023, 11 грн. витрат зі сплати судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів із дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.11.2019

Суддя О.В. Ліпинський