Рішення

від 22.10.2019 по справі 905/1155/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.10.2019 Справа № 905/1155/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи №905/1155/19

за позовом Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області, м. Маріуполь Донецька область, в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, м. Маріуполь Донецької області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп , м. Львів,

про стягнення штрафу у розмірі 8 781 556, 32 грн.,-

Представники сторін:

Прокурор: Комісар О.О. - за службовим посвідченням № 043187 від 06.05.2016р.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Суть спору:

Керівник Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп , м. Львів про стягнення штрафу у розмірі 8 781 556, 32 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем строку виконання робіт, передбачених Договором підряду за №1217, укладеного між позивачем та відповідачем 9 серпня 2017 року, внаслідок чого виникли правові підстави для нарахування штрафу у відповідності до приписів п. 6.2. Договору.

Обґрунтовуючи порушення інтересів держави прокурором зазначено, що внаслідок невиконання відповідачем умов Договору порушуються інтереси територіальної громади міста Маріуполя, представником якої є позивач, яким, у свою чергу, не було вжито належних заходів задля усунення порушення таких інтересів. Крім того, прокурор звертає увагу, що ним отримано лист від позивача, за змістом якого останній проти звернення прокурора до господарського суду не заперечував та підтримував позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 1 липня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

23 липня 2019 року від позивача до суду надійшли письмові пояснення по справі за вих. № 34-41825-34.1 від 19 липня 2019 року, за якими останній проти подачі прокурором даної позовної заяви не заперечує та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

2 вересня 2019 року від прокурора до суду надійшли письмові пояснення до позовної заяви за вих. № 01-56-31-19 від 30.07.2019р. стосовно обґрунтування порушення інтересів держави та підстав представництва прокурора у даній справі.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті.

Прокурор у судове засідання з`явився, під час дебатів наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Протягом розгляду справи суд намагався повідомити відповідача усіма можливими способами. Так, за телефоном, який розміщено на сайті PROZORRO як засіб зв`язку із відповідачем, судом була здійснена спроба передати телефонограму, проте номер не обслуговується.

На адресу учасника ТОВ Вест Білдінг Групп Тамрук-Середи Н.Б також надсилалася копія ухвали по справі. Згідно із повідомленням про вручення рекомендованого відправлення вбачається, що ухвала отримана адресатом 3.10.2019 року.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази направлення на юридичну адресу відповідача процесуальних документів по справі №905/1155/19, а також спроб встановити зв`язок з відповідачем шляхом застосування усіх можливих заходів, а також враховуючи обмежений процесуальний строк розгляду справи, суд робить висновок про належне виконання обов`язку повідомити відповідача про час та місце розгляду зазначеної справи та зазначає, що незабезпечення відповідачем умов для своєчасного отримання ним кореспонденції не може перешкоджати захисту прав третіх осіб у суді.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та відповідачем не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки сторін за наявними в ній матеріалами.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

9 серпня 2017 року за результатами відкритих торгів на закупівлю робіт за бюджетні кошти між Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп (далі - Підрядник) укладено Договір підряду № 1217 (далі - Договір), п. 1.1. якого встановлено, що Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника з використанням своїх матеріалів, механізмів, устаткування і транспорту, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити наступну роботу: капітальний ремонт фасаду з утепленням будівлі міського центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді (МЦХЕТУМ) та Комунальної дитячо-спортивної школи № 5 та благоустрій прилеглої території у відповідності з ДСТУ Б.Д.1.1-1: 2013 (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація).

Відповідно до п.п. 1.2. - 1.3. Договору види і обсяги робіт визначаються дефектним актом, а строки виконання робіт визначаються календарним графіком виконання робіт, які є невід`ємними частинами Договору.

Ціна Договору складає 8 781 556, 32 грн. разом з ПДВ. (п. 2.1. Договору)

Згідно з п. 3.1. Договору Замовник здійснює оплату за фактом виконання робіт.

Відповідно до п. 3.7. Договору джерелом фінансування є кошти міського та державного бюджетів.

П. 4.1.2. Договору Підрядник зобов`язаний приступити до виконання робіт після реєстрації дозволу на виконання будівельних робіт відповідною державною архітектурно-будівельною інспекцією та виконати зазначений у кошторисі об`єм робіт якісно і в строк згідно з календарним графіком: 120 календарних днів у період з 11 серпня 2017 року по 8 грудня 2017 року.

За порушення зазначених строків Підрядник несе відповідальність згідно з п. 6.2. Договору.

Відповідальність сторін врегульовано Розділом 6 Договору.

У разі невиконання або неналежного виконання умов Договору сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства України та цього Договору. За несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором, що пов`язані з порушенням термінів, Підрядник сплачує Замовнику штраф у розмірі 10% від суми Договору за кожен день прострочення порушеного зобов`язання. (п.п. 6.1.-6.2. Договору)

Відповідно до п. 11.1. Договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін. Договір діє до повного погашення зобов`язань обома сторонами за Договором.

Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору. (п. 11.2. Договору)

Договір та Додаткові Угоди до нього складено, підписано та скріплено печатками сторін належним чином.

Між контрагентами також складено та підписано належним чином Календарний графік на виконання робіт за Договором № 1217 від 9 серпня 2017 року, згідно якого вбачається, що роботи виконуються у період з 11 серпня 2017 року по 8 грудня 2017 року включно.

Також в матеріалах справи наявний План Фінансування, що є Додатком № 2 до Договору, згідно якого вбачається, що ціна робіт складає 8 781 556, 32 грн.

План Фінансування складено та підписано належним чином.

Як вбачається з Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 18 вересня 2017 року та 23 жовтня 2017 року, Підрядником було виконано роботи загальною сумою у розмірі 199 223, 31 грн. Зазначені об`єми виконаних робіт також підтверджуються Актами № 1/152/9 та № 2/160/10. Акти та Довідки складено, підписано та скріплено печатками сторін без зауважень.

6 грудня 2017 року складено низку Дефектних Актів на невиконані роботи, відповідно до яких вбачається перелік невиконаних робіт. Зазначені Акти затверджені з боку позивача.

В матеріалах справи наявна претензія № 31.4-69894-34.5.1. від 6 грудня 2017 року Замовника до Підрядника, у якій зазначено, що Підрядником виконано лише 7 відсотків від встановленого спірним Договором обсягу робіт, а тому Замовник просить Підрядника негайно приступити до виконання робіт у терміни, визначені Договором. Замовник звертає увагу Підрядника, що у відповідності до п. 6.2. Договору останньому нараховано штрафні санкції у розмірі 49 147 393, 53 грн., але їх сплата не звільняє контрагента від виконання своїх зобов`язань за Договором. Підсумовуючи, Замовник стверджує, що у разі невиконання зазначених вимог протягом тижня, він буде вимушений звернутися до суду із позовом про стягнення штрафу та зобов`язання Підрядника виконати роботи за Договором.

6 серпня 2018 року прокурор листом № 69-10191вих-18 звернувся до позивача з проханням про надання інформації щодо стану виконання договорів підряду за усіма тендерними закупівлями на проведення робіт, проведеними позивачем (32 штуки).

У відповідь на зазначений вище лист позивачем листом № 34-23022-07 від 07.09.2018 року надано інформацію щодо усіх проведених процедур закупівель, зокрема, щодо спірного Договору позивачем зазначено, що роботи не були виконані в повному обсязі.

За результатами вивчення вказаних закупівель та на підставі листа Маріупольської міської ради прокурором виявлено факт порушення зобов`язань, взятих на себе Товариством з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп за Договором підряду № 1217 від 9 серпня 2017 року з капітального ремонту фасаду з утепленням будівлі міського центру художньо-естетичної творчості учнівської молоді та Комунальної дитячо-спортивної школи № 5 та благоустрою прилеглої території.

22 березня 2019 року прокурор звернувся до позивача з листом № 01-45-89-вих-19, за змістом якого прокурор з`ясовує, чи вживав або збирається вживати позивач будь-які заходи цивільно-правового характеру з метою примушення ТОВ Вест Білдінг Груп до виконання своїх зобов`язань за спірним Договором.

Листом від 24 квітня 2019 року за вих. № 34-8917-34.1 на адресу прокурора позивач повідомив, що 6 грудня 2017 останній звернувся до відповідача з претензією про сплату штрафу та вимагав виконання договірних зобов`язань, але претензія залишилась без відповіді. Таким чином, позивач констатує, що ним було вжито заходи з досудового врегулювання спору. Стосовно самостійного захисту своїх прав в суді позивачем зазначено, що у рішенні про місцевий бюджет не затверджувались бюджетні призначення на сплату судового збору для подання позовної заяви до суду. Таким чином, позивач не заперечує проти звернення прокурора до суду щодо невиконання договірних зобов`язань ТОВ Віст Білдінг Груп за спірним Договором та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо процесуальної дієздатності прокурора на позов в межах цієї справи суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту. Зазначена процесуальна норма є відображенням функціональних обов`язків прокуратури, встановлених Законом України Про прокуратуру , так згідно ст.23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, ключовим у визначенні наявності процесуальних прав прокурора на позов є встановлення наявності у спірному питанні інтересу держави та фактів відсутності або неефективності захисту таких інтересів.

За змістом рішення Конституційного суду України по справі №1-1/99 від 08 квітня 1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. В основі інтересів держави є потреба у здійсненні дій, спрямованих зокрема на захист економічної безпеки в державі, а також захист усіх суб`єктів права власності та господарювання. Враховуючи, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі чого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Держава, за змістом частини 4 статті 13 Конституції України, прийняла на себе зобов`язання, через свої органи, забезпечити захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, встановивши рівність усіх суб`єктів власності перед законом.

Відповідно до ст.2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і Законів України.

Реалізація цієї гарантії здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, інтерес держави полягає у забезпеченні міцного та самодостатнього місцевого самоврядування кожної територіальної общини в її територіальних межах. Держава, в свою чергу, гарантує наділення органів місцевого самоврядування певними державними повноваженнями та надає можливість населенню управляти власними справами, спільно приймати рішення та діяти з метою їх реалізації.

Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

Інтереси держави у сфері бюджетних відносин полягають в ефективному формуванні бюджету та використанні бюджетних коштів, дотриманні цілей бюджетних асигнувань та призначень, своєчасному поверненні невикористаних бюджетних коштів.

У відповідності до ст. 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету .

Згідно із ст. 64 Закону до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать у тому числі, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

Згідно з Положенням, затвердженим рішенням міської ради від 18 грудня 2018 року № 7/38-3443, компетентним органом щодо захисту бюджетних інтересів держави є Департамент розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради, який відповідно до п.п. 1.2., 3.5. Положення є головним розпорядником бюджетних коштів та забезпечує в межах повноважень ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України позивач, як розпорядник бюджетних коштів, має організувати внутрішній контроль для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів;досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень та запобігання порушенням бюджетного законодавства та забезпечення інтересів держави у процесі управління об`єктами державної власності.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором зробило неможливим своєчасне виконання будівельних робіт, ефективне та своєчасне використання бюджетних коштів.

Всупереч покладеним на позивача обов`язкам останнім не вжито заходів щодо стягнення суми штрафних санкцій за невиконання умов Договору у примусовому порядку та не подано відповідний позов до суду, що у свою чергу призвело до порушення ефективного захисту інтересів держави в умовах прострочення виконання підрядником зобов`язань за договором .

Невиконання відповідачем договірних зобов`язань спричинило настання негативних наслідків для позивача, які полягають у несвоєчасному використанні бюджетних коштів .

Порушення інтересів держави полягає насамперед в тому, що відповідачем не виконано умови Договору, що у свою чергу тягне за собою порушення інтересів територіальної громади міста Маріуполь, а саме неможливістю користування комунальним майном та відсутністю надходження стягнутих в судовому порядку штрафних санкцій за Договором у міський бюджет.

Таким чином, нездійснення захисту у даному випадку виявляється в пасивній поведінці позивача, якому було відомо про порушення державних інтересів. Враховуючи також наявність необхідних повноважень на здійснення захисту інтересів держави, але відсутність дій з боку позивача зумовило самостійне подання прокурором такого позову.

Невиконання Договору призвело до того, що позивач вимушений був повторно проводити повторні публічні закупівлі UA-2018-03-21-001049 b зі строком виконання робіт з травня по грудень 2018 року, що також складає суспільний, а отже державний інтерес, адже територіальна громада міста Маріуполь не мала можливості користуватися комунальним майном, яке станом на дату проведення нової процедури закупівлі робіт з ремонту повинно було б вже бути відремонтованим та знаходитися в користуванні у відповідної територіальної громади. Грубі порушення відповідачем зобов`язань за Договором завдало шкоди у тому числі інтересам дітей, які відвідують спортивні секції та інші позашкільні заняття у будівлі міського центру та Комунальної дитячо-спортивної школи № 5, які вимушені були навчатися в умовах проведення капітального ремонту.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язань за спірним Договором та несплата штрафних санкцій за невиконання договірних зобов`язань є загрозою порушення економічних інтересів держави, чим завдається шкода інтересам територіальної громади міста Маріуполя.

Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора, що у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Як вбачається з пояснень позивача останнім дійсно не вживалися будь-які дії щодо стягнення штрафних санкцій за Договором в примусовому порядку з підстав відсутності необхідної кількості бюджетних коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Суд також враховує висновок Великої Палати Верховного суду по справі №903/129/18 (постанова від 15.10.2019 року), в якому зазначено , що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи органу самоврядування про неможливість самостійно звернутись до суду з позовом за захистом права через відсутність коштів для сплати судового збору, сам факт не звернення до з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження щодо захисту, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Враховуючи викладене, суд вважає, що прокурором на підставі ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України Про прокуратуру процесуально правомірно подано зазначений позов в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради.

Надавши правову кваліфікацію відносинам, що склались між сторонами, суд робить висновок, що вони пов`язані із підрядом. За приписами ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України , ст.317 Господарського кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до ст. 318 ГК України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх.

Проаналізувавши зміст договору, суд зазначає що правовідносини сторін договору регулюються , крім договору, главою 33 ГК України.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Таке імперативне врегулювання договірних відносин усуває будь-які сумніви щодо юридичного значення умов договору: вони є юридично обов`язковими, гарантують право учасникам договірних відносин бути впевненими в тому, що кожна зі сторін має виконувати умови договору належним чином, а цивільні права, що ґрунтуються на його умовах, підлягають захисту в тій же мірі і в той же спосіб, що і права, які прямо передбачені актами цивільного законодавства або випливають із них.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України встановлено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. ст. 611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 549, ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань підрядник сплачує неустойку, встановлену договором. Неустойка (штраф, пеня) - це грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, у тому числі штрафу, яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення останнім правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В обґрунтування нарахованих штрафних санкцій прокурор посилається на п. 6.2. спірного Договору, яким встановлено сплату підрядником штрафу у розмірі 10 % від суми договору за кожен день прострочення договірних зобов`язань.

Станом на 20 листопада 2017 року позивачем нараховано штраф у розмірі 49 147 393, 53 грн., але прокурор, установивши, що розмір штрафу значно більший від ціни спірного Договору, вважає, що у даному випадку підлягає застосування частини 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, за змістом якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інший обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, прокурор просить стягнути штрафні санкції за Договором в рамках ціни Договору, а саме у розмірі 8 781 556, 32 грн.

Враховуючи тривалий характер порушення та встановлення сторонами обов`язку сплачувати штраф за кожний день порушення, а також приймаючи до увагу загальний принцип правомірності правочину та відсутність доказів визнання недійсною угоду сторін про порядок застосування штрафних санкцій, проаналізувавши розрахунок штрафних санкцій з урахуванням ст. 232 ГК України, за якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином здійснював свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим прокурор правомірно вимагає стягнути з відповідача штрафні санкції за недобросовісне виконання зобов`язань за спірним Договором кожний день порушення.

Після перевірки судом наданих до матеріалів справи доказів, враховуючи також позицію прокурора стосовно зменшення штрафних санкцій, суд вважає позовні вимоги доведеними та підтвердженими належними доказами. Відповідач не спростував позицію прокурора та позивача, не заперечував проти розміру штрафних санкцій, не навів аргументів та доказів, за яких штрафні санкції можуть бути зменшені , у зв`язку з чим суд вважає позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь прокуратури.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Керівника Маріупольської місцевої прокуратури № 1 Донецької області в інтересах держави в особі Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп , м. Львів про стягнення штрафу у розмірі 8 781 556, 32 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп (79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 222, код ЄДРПОУ 39088669) на користь Департаменту розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради (87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Митрополитська, будинок 5, код ЄДРПОУ 37426079) штраф у розмірі 8 781 556, 32 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Вест Білдінг Груп (79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 222, код ЄДРПОУ 39088669) на користь прокуратури Донецької області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Університетська, будинок 6, код ЄДРПОУ 25707002, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , Держказначейська служба України, МФО-820172, отримувач - Прокуратура Донецької області) судовий збір у розмірі 131 723, 35 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.

Суддя П.В. Демідова

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2019р.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).