Рішення

від 21.10.2019 по справі 910/8925/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2019Справа № 910/8925/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроцентрмонтаж";

2) ОСОБА_1

про стягнення 449 821, 16 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Хитрова Л.В. - представник за довіреністю № 5606-К-О від 13.09.2019

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду м. Києва звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк", позивач) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроцентрмонтаж" (далі - ТОВ "Електроцентрмонтаж", відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування від 30.01.2015 р. у сумі 449 821, 16 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення позичальником - ТОВ "Електроцентрмонтаж" (відповідачем-1) зобов`язань щодо повного і своєчасного повернення кредиту за договором банківського обслуговування з наданням кредитного ліміту від 30.01.2015 р., внаслідок чого у ТОВ "Електроцентрмонтаж" (позичальника) утворилась заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути вказану заборгованість виник також у поручителя (фізичної особи) - ОСОБА_1 (відповідача-2) в силу договорів поруки № POR1453888766777 від 29.01.2016 р. та POR1455871933592 від 19.02.2016 р., якими забезпечувалось повернення кредитного ліміту.

У позові АТ КБ "Приватбанк" просить стягнути солідарно з ТОВ "Електроцентрмонтаж" та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 449 821,16 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 р. вказану заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) учасників спору, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач-1 - ТОВ "Електроцентрмонтаж" у строк, встановлений законом, відзиву на позов не надав, його позиція щодо заявлених до них вимог суду невідома. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач-2 - ОСОБА_1 надав відзив на позов, у якому в частині вимог, заявлених до нього, заперечив з огляду на те, що він не був ознайомлений з кредитним договором, укладеним із відповідачем-1, а анкета-заява про відкриття банківського поточного рахунку та приєднання до Умов та правил банківських послуг від 30.01.2015 р., підписана між ТОВ "Електроцентрмонтаж" і банком, не є таким кредитним договором.

Також у своєму відзиві відповідач-2 просив залишити позов без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки на копії позовної заяви, яку АТ КБ "Приватбанк" направив відповідачу, був відсутній підпис представника банку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представники відповідачів-1, 2 в судове засідання повторно не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідач-1 заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав. Відповідач-2 подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті позову, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Установлено, що 30.01.2015 р. ТОВ "Електроцентрмонтаж" (клієнт) звернувся до ПАТ КБ "Приватбанк" (банк) із заявою про відкриття поточного рахунку, у якій зазначив, що він погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http://privatbank.ua), тарифами банку (далі - Умови).

Відповідно до пункту 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Як вбачається із заяви про відкриття поточного рахунку від 30.01.2015 р., клієнт, підписавши цю заяву, погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені на сайті банку: www.pb.ua, тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою із зразками підписів і відбитки печатки складають договір банківського обслуговування. Відносини між банком і клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку, смс-ресурс зазначений банком.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 глави 71 ЦК України і не випливає із суті кредитного договору

Отже, установлено, що на підставі зазначеної заяви відповідача-1, окрім обслуговування розрахункової картки ТОВ "Електроцентрмонтаж", банком здійснювалось також надання кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача-1 № НОМЕР_1 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У відповідності до пункту 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта.

Кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди (пункт 3.2.1.1.3 Умов).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом: одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Згідно із п. 3.2.1.2.1.4 Умов банк проводить обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта згідно з наступним порядком. При надходженні розрахункових документів клієнта в банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку клієнта, банк здійснює їх оплату відповідно до "Умов та правил надання банківських послуг" в межах встановленого ліміту.

За результатами операцій, проведених за поточним рахунком клієнта протягом банківського дня, перед закриттям банківського дня на поточному рахунку клієнта може бути сформоване як кредитове сальдо (у випадку перевищення величини надходжень на поточний рахунок над величиною списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами клієнта з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня), так і дебетове сальдо (у випадку перевищення величини списань з поточного рахунку згідно з розрахунковими документами клієнта над величиною надходжень на поточний рахунок з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня).

Відповідно до розділу 3.2.1.4 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до пункту 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Отже, кредитування ТОВ "Електроцентрмонтаж" за послугою кредитний ліміт, встановленою Умовами, полягало в проведенні його платежів понад залишок коштів на його поточному рахунку у межах встановленого кредитного ліміту, за користування якими відповідач-1 зобов`язаний був сплачувати банку відсотки та винагороду за користування лімітом (комісію).

Судом встановлено, на виконання умов кредитного договору від 30.01.2015 р. банк у період з 29.02.2016 р. по 12.06.2019 р. надав клієнту (ТОВ "Електроцентрмонтаж") кредитний ліміт у розмірі 450 000,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка з особового рахунку клієнта № НОМЕР_1 .

При цьому, Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 254 від 18 червня 2003 р., визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити.

Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України передбачено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або видсилання клієнту.

За таких обставин, банківські виписки з рахунку відповідача -1 у банківській установі позивача є належними, допустимими і достатніми доказами у розумінні ст.ст. 76, 77, 79 ГПК України, що підтверджують факт здійснення господарських операцій між банком та ТОВ "Електроцентрмонтаж" з надання позичальнику кредиту.

Також із матеріалів справи вбачається, що відповідач-1, зі свого боку, зобов`язання з повернення використаних кредитних коштів виконав неналежним чином, надані йому кредитні кошти не повернув.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач-1 - ТОВ "Електроцентрмонтаж" доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх зобов`язань за кредитним договором від 30.01.2015 р., не надав, а в матеріалах справи вони відсутні, тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з позичальника кредитної заборгованості у сумі 449 821,16 грн., є правомірними.

Розглядаючи позов в частині заявлених вимог до поручителя про солідарне стягнення вказаної суми заборгованості з відповідача-2, суд врахував наступне.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Із матеріалів справи вбачається, що у якості забезпечення виконання зобов`язання за послугою "кредитний ліміт" відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, між АТ КБ "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) були укладені договори поруки № POR1453888766777 від 29.01.2016 р. та POR1455871933592 від 19.02.2016 р. (далі - договори поруки). Предметом цих договорів є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Електроцентрмонтаж" (боржник) зобов`язань за розділом "Кредитний ліміт" Умов та Правил надання банківських послуг (угода № 1).

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки на підставі п. 2 ст. 554 ЦК України.

Зі змісту пункту 1.1.1 договорів поруки вбачається, що поручитель відповідає за зобов`язаннями відповідача-1 по сплаті кредиту, що вказана в кредитній угоді, процентної ставки за користування кредитом згідно з п. 3.2.1.4.1.2 у розмірі 32 % річних, а за період користування кредитом згідно з п. 3.2.14.1.3 - у розмірі 64 %, комісійної винагороди, а також кредиту в розмірі 200 000,00 грн.

Цим же пунктом сторони погодили - якщо під час виконання угоди зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується і обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1.1 договорів поруки).

Крім того, відповідно до пункту 1.2 договорів поруки сторони погодили, що поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів та інших платежів, всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Також у п. 1.5 договорів поруки сторонами погоджено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за угодою-1 боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідач-2, заперечуючи проти вимог про солідарне стягнення кредитної заборгованості з поручителя у сумі 449 821,16 грн., зазначив, що він не надав згоди нести відповідальність за зобов`язаннями відповідача-1 за кредитним договором, оскільки з умовами кредитного договору від 30.01.2015 р. він ознайомлений не був.

Однак, суд не погоджується із такими доводами відповідача-2 з огляду на наступне.

Зі змісту пункту 1.1.1 договорів поруки, на яких міститься підпис відповідача-2, вбачається, що поручитель відповідає за зобов`язаннями відповідача-1 по сплаті, зокрема, кредиту в розмірі 200 000,00 грн. (підпункт г пункту 1.1). Якщо під час виконання угоди № 1 ("кредитний ліміт") зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується і обсяг відповідальності поручителя, то поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за угодою № 1 ("кредитний ліміт"), в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні (п. 1.1.1 договорів поруки).

Ураховуючи дані положення договорів поруки, суд приходить до висновку, що згода поручителя за зобов`язаннями відповідача-1 за кредитним договором від 30.01.2015 р., була отримана банком під час укладення договорів поруки.

При цьому суд приймає до уваги, що стягнення у даному позові заявлене лише на основну заборгованість (тіло кредиту) без будь-яких нарахувань відсотків чи штрафних санкцій.

Отже, зважаючи на приписи чинного законодавства, умови договорів поруки та встановлені у справі обставини, у поручителя (відповідача-2) виник солідарний обов`язок погасити заборгованість за кредитом у сумі 449 821,16 грн. При цьому суд встановив, що порука не є припиненою, зокрема, на підставі ст. 559 Цивільного кодексу України. А у договорах сторони визначили, що строк припинення поруки - через 15 років після укладення цього договору поруки (п. 4.1), тобто порука є дійсною.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

За таких обставин позовні вимоги про солідарне стягнення з відповідача-2 ( ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитом в сумі 449 821,16 грн. підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача-2 по залишення позову без розгляду, то суд розглянувши відповідне клопотання, вважав, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду з огляду на те, що положення п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України застосовуються у разі, коли до суду звертається позивач із позовом, який ним не підписаний, а не у разі направлення копії такого позову іншим учасникам. Разом з тим, з наданої відповідачем-2 копії позовної заяви вбачається, що вона була підписана представником банку - адвокатом Балашовим О.В., тобто обставини про які вказує відповідач-2 не відповідають дійсності.

Усі інші доводи відповідача-2 щодо неналежності поданої банком позовної заяви суд відхиляє, як такі, що не мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроцентрмонтаж", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 449 821, 16 грн. задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроцентрмонтаж" (02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6а, офіс 616, ідентифікаційний код 36214121) та з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 449 821 (чотириста сорок дев`ять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 6 747 (шість тисяч сімсот сорок сім) грн. 32 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 21 жовтня 2019 року.

Повний текст рішення складений 5 листопада 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.