Рішення

від 15.10.2019 по справі 910/8793/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2019Справа № 910/8793/19 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інкотранс"

про стягнення 122 950,08 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники за позовом:

від позивача - Сечко С.В.;

від відповідача - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 122 950,08 грн. суми сплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою суду від 17.07.2019 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.

06.08.2019 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 17.09.2019.

У судовому засіданні 17.09.2019 судом оголошено перерву до 15.10.2019.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від12.08.2019 та ухвала суду в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України були відправлені за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03022, м. Київ, вул. Трутенка, буд. 3.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв`язку (за закінченням строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з`явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез`явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Правом на подання відзиву відповідач у визначений судом строк не скористався та заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч.2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засідання 15 жовтня 2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2016 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Українська страхова група (надалі - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рем Транс" (надалі - Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) №241-2840-16-00002.

Предметом даного договору є страхування майнових інтересів, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язаних з відшкодуванням шкоди, заподіяної Страхувальником, або іншою особою, життю, здоров`ю, працездатності, майну третіх осіб, включаючи власників вантажу та багажу (вантажобагажу), під час експлуатації будь - якого виду транспортного засобу та здійснення перевезень чи транспортного експедирування вантажу.

02 листопада 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Рем Транс (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Адама Україна (Клієнт) було укладено договір транспортного експедирування (в міжнародному сполученні та по території України) № 019К/16.

Предметом зазначеного договору є організація або виконання Експедитором транспортно-експедиторського обслуговування Клієнта, пов`язаного з перевезенням вантажу, зокрема, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України та/або в міжнародному сполученні різними видами транспорту, а також надання Клієнту інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів (п. 1.1).

Відповідно до договору № 019К/16, Експедитор має право укладати від свого імені договори та інші угоди з транспортними, експедиторськими та іншими організаціями, які залучаються для виконання Експедитором своїх зобов`язань за договором № 010К/16.

З метою організації та виконання перевезень вантажу Клієнта за договором №019К/16, 27 січня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Рем Транс (Експедитор 1) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю Інкотранс (Експедитор 2) договір транспортного експедирування (по території України) №012П/16, згідно якого Експедитор 2 зобов`язався за винагороду та за рахунок Експедитора 1 організувати або виконати, транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів по території України, а також надати Експедитору 1 інші послуги, пов`язані з перевезенням вантажів.

Договором № 012П/16 передбачено право Експедитора 2, для виконання своїх зобов`язань, укладати від свого імені та за рахунок Експедитора 1 договори з транспортними та/або експедиторськими організаціями: автомобільними перевізниками, складами зберігання та іншими організаціями, при цьому згідно п. 5.1.2. договору сторона, яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань за цим договором, несе перед іншою Стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання цією третьою особи.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю Інкотранс (Експедитор Замовник), з метою виконання свого зобов`язання по організації перевезення вантажу за договором № 012П/16, 04 травня 2017 року уклало з Фізичною особою підприємцем Лихогляд Дмитром Сергійовичем (Перевізник) договір заявку (договір доручення) на надання транспортних послуг № б/н, , за умовами, якого Перевізник взяв на себе зобов`язання перевезти транспортним засобом (державний номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 ), вантаж ЗЗР (засоби захисту рослин) за маршрутом Київська обл. м. Обухів, в?л. Промислова 18 - Харківська область, с. Савинці (склад вантажоотримувача ПП Бізон - Тех 2006 .

Згідно пункту 16 договору заявки Перевізник несе повну матеріальну відповідальність з доставку вантажу у повному обсязі.

04 травня 2017 року в транспортний засіб - вантажний автомобіль ISUZU NQR 71Р , державний номерний знак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ), вантажовідправником ТОВ Адама Україна , склад ТОВ Ренус Ревайвел , було завантажено 3000 літрів Засобу захисту рослин Відблок Плюс МЕ , про що свідчить підпис водія в товарно-транспортній накладній № УТ - 006144 від 04.05.2017 року.

04 травня 2017 року в пункті розвантаження Харківська область, Балаклійський район, смт. Савинці, вул. 20 - ї Гвардійської дивізії 30 , склад ПП Бізон - Тех 2006 при розвантаженні автомобіля ISUZU NQR 71Р , державний номерний знак НОМЕР_1 була виявлена нестача вантажу Засобу захисту рослин, Відблок Плюс МЕ у кількості 320 літрів.

Як вбачається з пояснень водія ОСОБА_2 , останній 04.05.2017 року завантажився по маршруту м. Обухів, вул. Промислова № 18 - смт. Савинці Балаклійського району Харківської області, вантаж ЗЗР (засоби захисту рослин) у кількості 3-х тон. Виїхав в районі 16:30 по трасі Київ - Харків. Перша зупинка була на АЗС SHELL , друга зупинка, в м. Лубни, магазин АТБ, третя в м. Чутов Полтавської області, біля поста ДАІ, по часу 01:30 - 05:20. Коли прибув в смт. Савенці була виявлена нестача вантажу в розмірі 16 коробок (32 каністри по 10 літрів). Права задня частина автомобіля була вскрита, вирізано промбировачного троса довжиною більш 1 - го метра, на задньої частині тенту зроблено надріз 10-15 см. За припущенням водія крадіжка могла відбутися тільки в смт. Чугово, біля посту ДАІ.

По даному факту Чутівським відділенням поліції Карлівського відділу поліції ГУ НП в Полтавській області порушено кримінальну справу за ознаками скоєння кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, номер провадження 12017170350000212.

Оскільки втратою вантажу, його власнику ТОВ Адама Україна було завдано матеріальної шкоди, вартість якої склала 136 611 (сто тридцять шість тисяч шістсот одинадцять) грн 20 коп, останній звернувся до ТОВ Рем Транс (Експедитора за договором № 019К/16 від 02.11.2016 року) із претензією № 1 від 23.05.2017 року, з вимогою компенсації вартості втраченого вантажу.

Зазначена претензія ТОВ Рем Транс була розглянута, вимоги зазначені в претензії були визнані такими, що відповідають чинному законодавству України, що регулює відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності, у зв`язку з чим ТОВ Рем Транс сплатило на користь ТОВ Адама Україна грошову суму в розмірі 136 611 грн 20 коп (згідно платіжного доручення № 1387 від 10.07.2017 року).

05 травня 2017 року ТОВ Рем Транс на виконання умов договору добровільного страхування цивільної відповідальності перевізника (експедитора) № 241-2840-16-00002 від 28.07.2016 повідомило ПрАТ Страхова компанія Українська страхова група про настання страхового випадку пов`язаного із втратою вантажу під час перевезення.

Вказана в заяві подія Страховиком була визнана страховим випадком, у зв`язку з чим на підставі страхового акту № ДКЦВ - 13711 від 20.07.2017 року, розрахунку остаточної суми страхового відшкодування ДКЦВ № 13711 від 20.07.2017 року, розпорядження про виплату страхового відшкодування від 21.07.2017 року, згідно платіжного доручення № 14289 від 21.07.2017 року на рахунок ТОВ Рем Транс було сплачено 122 950 (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн 08 коп страхового відшкодування.

Згідно статті 979 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як передбачено ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Частиною 1 статті 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має правo стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Частиною 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, м є право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, які інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виплати третій особі страхового відшкодування у позивача виникло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору (ч. 1 ст. 932 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" передбачено, що експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, які притягнені ним до виконання договору транспортного експедирування, в тому ж порядку, як і за власні дії.

За порушення зобов`язання за договором транспортно-експедиційного обслуговування відповідно до статті 934 Цивільного кодексу, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення обов`язків за договором транспортного експедирування у порядку, передбаченому Цивільним кодексом. Окрім того, відповідно до ч.1, ч.3 ст. 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність за невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Окрім того, експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Положеннями ст. 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження - вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 133 Статуту Автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 401 від 27.06.1969 р. автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частина 4 статті 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 618 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник відповідає за порушення зобов`язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

За умовами договору транспортного експедирування № 012П/16 від 27.01.2016 року укладеного між ТОВ Рем Транс то ТОВ Інкотранс , останнє несе відповідальність за втрату, нестачу або пошкодження вантажу, що прямо вказано у 5.1.2. договору, якими передбачено, що сторона яка залучила третю особу до виконання своїх зобов`язань, несе перед іншою стороною відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань цією третьою особою.

За таких обставин, договором № 012П/16 від 27.01.2016 року виключена можливість перекладання відповідальності за втрату вантажу на третіх осіб (в даному випадку перевізника), а навпаки, відповідальність покладена виключно на експедитора - 2, яким є ТОВ Інкотранс .

З матеріалів справи вбачається, що отриманий для перевезення вантаж, був доставлений за призначенням у меншій кількості, ніж його було прийнято від відправника, що підтверджується відміткою водія у товарно-транспортній накладній, що спричинило збитки власнику на суму дійсної вартості втрачених матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 932 ЦК України, ч. 3 ст. 14 Закону України "Про транспортно-експедиторські послуги" за втрату вантажу відповідальним перед клієнтом лишається саме експедитор (в даному випадку виконавець ТОВ Інкотранс ), який в подальшому має право в порядку регресу відшкодувати збитки, заподіяні невиконанням або неналежним виконанням обов`язків іншою особою, а також застосувати інші засоби відповідальності, що передбачені договором між експедитором та іншою собою або цивільним законодавством.

Таким чином, ТОВ Інкотранс не було дотримано умов щодо забезпечення схоронності та цілісності вантажу, що перевозився. З матеріалів справи слідує, що викрадення вантажу відбулося в період часу, коли автомобіль ще не був зареєстрований на складі під розвантаження, а обов`язок забезпечити збереження вантажу покладався на виконавця в особі водія.

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи вищевикладених правових норм, а також оскільки шкода майну страхувальника була завдана неправомірними діями відповідача - ТОВ Інкотранс , який всупереч чинного законодавства України, що регулює відносини у сфері транспортно-експедиторської діяльності, перевезень та договірних зобов`язань, взятих на себе зобов`язань щодо збереження вантажу, прийнятого до перевезення та передачі у належній кількості вантажоодержувачу, не виконав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 122 950,08 грн. основного боргу позивачем нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інкотранс (03022, м. Київ, вул. Трутенка, буд.3, код 38514695) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код 30859524) 122 950 (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) грн. 08 коп. основного боргу, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 31.10.2019

Суддя І.І. Борисенко