Рішення

від 06.11.2019 по справі 917/1559/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.19 Справа № 917/1559/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засідання Отюговій О.І ., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ,01001, ідентифікаційний код 21560766) в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (3600, м. Полтава, вул. Соборності,33 , ідентифікаційний код 01186975 )

до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації, вул. Леніна, 117, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область,38500

про стягнення 30 327,43 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

06.09.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації про стягнення 30 327,43 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що протягом І півріччя 2019 року Полтавською філією ПАТ Укртелеком надані телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах населенню смт.Диканька та Диканьського району, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги. При цьому, витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах, становили 30327,43 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2019 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов. Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

30.09.2019 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому Управління праці та соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації, зокрема, зазначає, що на 2019 рік кошти на компенсацію пільг з послуг зв`язку управлінню соціального захисту населення Диканської райдержадміністрації не передбачені, Договір про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг з оплати послуг зв`язку на 2019 рік не укладено, управління соціального захисту населення Диканської райдержадміністрації нарахування пільг з послуг зв`язку наданих протягом 2019 року не проводить. Управлінням подано на розгляд сесії районної ради пропозиції щодо виділення коштів для покриття боргу з послуг зв`язку за І півріччя 2019 року. Чергова сесія Диканської районної ради відбудеться 03 жовтня 2019 року, зазначене питання включено до розгляду. А тому відповідач проти позову заперечує, просить суд розгляд позову відтермінувати до розгляду питання виділення коштів на погашення боргу за надані послуги з районного бюджету на сесії Диканської районної ради.

28.10.2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач стверджує, що відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, протягом І півріччя 2019 року на загальну суму 30327,43 грн., незалежно від того чи укладався договір про таке відшкодування, а відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2019 році не є підставами для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення ( ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 19 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Закону України Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до п. 3 ст. 63 Закону України Про телекомунікації , телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Матеріали справи свідчать, що протягом І півріччя 2019 року Полтавською філією ПАТ Укртелеком надані телекомунікаційні послуги (послуги зв`язку) на пільгових умовах населенню смт.Диканька та Диканьського району, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та на яких поширювались дія п. 19 ч. 1 ст. 12, п. 10 ч. 1 ст. 13, п. 18 ч. 1 ст. 14, п. 20 ч. І ст. 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", п. 16 ст. 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"" п. 11 ст., 20, ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", п. б ч. 1 ст. 6, ч. З ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", ч. 5 ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", п. 4 ч. З ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" та ін.

Всього витрати позивача, понесені внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах, становлять 30327,43 грн.

Як зазначає позивач, на виконання п. 10 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 ( Положення № 117) позивач подавав на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці. Поіменні списки абонентів за формою 2-пільга щомісячно надсилались Позивачем на електронну адресу Відповідача: dikankaups2n@adm-pl.gov.ua та в письмовому вигляді - на поштову адресу Відповідача.

Відповідно до п. 11 Положення № 117 та п. 2 Постанови № 256. Відповідач був зобов`язаний щомісяця звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі з отриманою від Позивача інформацією, та здійснювати розрахунки з ним на підставі поданих Позивачем щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги, однак відповідач розрахунків не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

ПАТ Укртелеком надає телекомунікаційні послуги категоріям споживачів на пільгових умовах відповідно до пункту 19 частини першої статті 12, пункту 10 частини першої статті 13, пункту 18 частини першої статті 14, пункту 20 частини першої статті 15 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ; пункту 18 статті 6-1, пункту 10 статті 6-2, пункту 17 статті 6-3, пункту 19 статті 6-4 Закону України Про жертви нацистських переслідувань ; пункту 11 статті 20 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , пункту 6 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист , пункту 4 частини третьої статті 13 Закону України Про охорону дитинства .

Вказані вище положення законодавства закріплюють реалізацію державних соціальних гарантій певним категоріям громадян; визначеному законодавчо обов`язку оператора телекомунікаційних послуг надавати послуги зв`язку тим категоріям громадян, які мають установлені законодавством пільги з їх оплати, відповідає обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість наданих послуг суб`єкту господарювання, який їх надає.

За змістом підпункту б пункту 4 частини першої статті 89 та статті 102 БК України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на відшкодування вартості послуг зв`язку, які надані тим категоріям громадян, яким державою надані пільги з їх оплати, що здійснюється за рахунок субвенцій з Державного бюджету України на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 року №256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів ведуть персоніфікований облік отримувачів пільг за соціальною ознакою згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги , а також здійснюють розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих ними щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2 Порядку).

Згідно з пунктом 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

При цьому чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з частинами першою та другою статті 509, частинами третьою та четвертою статті 11 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу; цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Позивач є суб`єктом господарювання, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, метою діяльності позивача як учасника господарських відносин є досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку відповідно до частини другої статті 3 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

З огляду на вказані норми законодавства у позивача виникло цивільне право на відшкодування вартості послуг зв`язку, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а у відповідача як органу, через який діє держава у цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).

Закон України Про телекомунікації та Правила не передбачають жодного обмеження щодо надання послуг у разі відсутності коштів на зазначені цілі.

Дана правова позиція також наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №906/621/17, яка враховується судом при розгляді даної справи.

Отже, заперечення відповідача щодо необхідності укладення договору є безпідставним та необґрунтованими.

Частиною другою статті 218 ГК України та статтею 617 ЦК України не передбачено такої підстави для звільнення від відповідальності, як відсутність у боржника необхідних коштів.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі -ЄСПЛ), а саме, у справі Кечко проти України (заява № 63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

В рішеннях ЄСПЛ від 18 жовтня 2005 року у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України та від 30 листопада 2004 року у справі Бакалов проти України також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).

Таким чином, відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем щодо послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на соціальні пільги, протягом І півріччя 2019 року на загальну суму 30327,43 грн., незалежно від того чи укладався договір про таке відшкодування, а відсутність бюджетних призначень на відповідні видатки в 2019 році не є підставою для звільнення відповідача від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання.

Прохання відповідача у відзиві розгляд справи відтермінувати до розгляду питання виділення коштів на погашення боргу за надані послуги з районного бюджету на сесії Диканської районної ради взагалі не узгоджується із чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

З огляду на повне задоволення позовних вимог судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Диканської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 117, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область,38500, ідентифікаційний код 03195116 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ,01001, ідентифікаційний код 21560766) в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (3600, м. Полтава, вул. Соборності,33 , ідентифікаційний код 01186975 ) 30327,43 грн. заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг (послуги зв`язку) на пільгових умовах протягом І півріччя 2019 року, 1921 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення підписано 06.11.2019 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.