Рішення

від 07.11.2019 по справі 920/983/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2019 Справа № 920/983/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Соп`яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи № 920/983/19

за позовом: Приватного підприємства РІО-ЛОГІСТИК (вул. Л. Курбаса, буд. 36, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 36609370),

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Шосткинський завод хімічних реактивів (вул. Індустріальна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 05761264),

про стягнення 55 412 грн. 86 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Милимук О. Я., довіреність № 01/11/19-2-юр від 01.11.2019 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 26.09.2019 провадження у справі №920/983/19 відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 16.10.2019.

В судовому засіданні 16.10.2019 розгляд справи №920/983/19 по суті відкладено на 07.11.2019.

За клопотанням позивача ухвалами господарського суду Сумської області від 26.09.2019 та від 16.10.2019 Калуському міськрайонному суду Івано-Франківської області доручено забезпечити проведення судових засідань у справі № 920/983/19 в режимі відеоконференції.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 55 412 грн. 86 коп., з яких: 45000 грн. 00 коп. основного боргу, 7 990 грн. 27 коп. пені, 1 200 грн. 82 коп. - 3% річних, 1 221 грн. 77 коп. інфляційних збитків, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання транспортно-експедиційних послуг №15/18 від 01.01.2018, а також просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача в режимі відео конференції позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своєї позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

01 січня 2018 року між Приватним підприємством РІО-ЛОГІСТИК і Приватним акціонерним товариством Шосткинський завод хімічних реактивів було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №15/18 (далі за текстом - Договір ), відповідно до умов якого та відповідно до узгоджених сторонами заявок відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов`язання від свого імені, за плату і за рахунок відповідача надавати останньому транспортно-експедиційні послуги, які пов`язані з організацією та/або виконанням перевезень вантажів відповідача в міжнародному та/або в регіональному сполученні (далі за текстом - послуги ), а відповідач зобов`язувався приймати та оплачувати надані Експедитором послуги на умовах, викладених в цьому Договорі.

Згідно з п. 2.2. Договору узгоджені сторонами заявки регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення відповідача на перевезення вантажу. В заявках сторонами можуть погоджуватись та відображатися також інші істотні умови даного Договору, які не були обумовлені сторонами в момент його підписання. Всі заявки є невід`ємними та складовими частинами даного Договору.

Згідно з п. 4.2. Договору приймання-передача наданих послуг здійснюється уповноваженими представниками Сторін зі складанням Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

При цьому, в пункті 4.3. Договору Сторони узгодили, що приймання-передача наданих послуг в цілому оформлюється наступним чином:

4.3.1. після факту надання послуг (виконання доручення) Експедитор складає Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках, підписує його, скріплює печаткою та на свій вибір:

- або передає нарочно представнику Замовника,

- або надсилає за допомогою засобів поштового зв`язку на адресу Замовника.

4.3.2. Замовник зобов`язаний підписати та повернути Експедитору один примірник Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) протягом 5 робочих днів із моменту його отримання або в цей же строк надати Експедитору вмотивовану відмову в підписанні отриманого Акту.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що протягом жовтня-грудня 2018 року ним було надано відповідачу послуги з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, зокрема:

- транспортні послуги з перевезення вантажів за маршрутом: м. Шостка (Україна) -м. Нижньокамськ (Росія), автомобіль АЕ НОМЕР_1 ; вантажовідправник: ПрАТ Шосткинський завод хімічних реактивів ; вантажоотримувач: ПАТ Нижньокамськнафтохім . Загальна вартість наданих транспортних послуг разом з експедиційною винагородою становить 42 000,00 грн. Факт надання вищевказаних послуг підтверджується: міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 460914 від 08.10.2018 p.; Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № PJI-0001622 від 12.10.2018 p.; рахунком Експедитора № РЛ-0001622 від 12.10.2018 p.;

- транспортні послуги з перевезення вантажів за маршрутом: м. Шостка (Україна) - м. Кудіново (Росія), автомобіль АЕ9664ВК; вантажовідправник: ПрАТ Шосткинський завод хімічних реактивів ; вантажоотримувач: ТОВ ZMZ . Загальна вартість наданих транспортних послуг разом з експедиційною винагородою становить 18 000,00 грн. Факт надання вищевказаних послуг підтверджується: заявкою на транспортно-експедиторське обслуговування від 20.12.2018 p.; міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 492837 від 21.12.2018 p.; Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № PJI-0002012 від 26.12.2018 р. та рахунком Експедитора №PЛ-0002012 від 26.12.2018 р.

Всього, загальна вартість наданих Експедитором Замовнику вищевказаних транспортних послуг за період включно: з жовтня по грудень 2018 р.) становить 60000,00 грн.

Згідно з пунктом 5.3. Договору оплата вартості доручення (наданих послуг) проводиться Замовником на підставі виставлених Експедитором Рахунків на оплату та Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

У відповідності до пункту 5.4. Договору оплата вартості доручення (наданих послуг) проводиться Замовником протягом 10 календарних днів з моменту (дати) отримання від Експедитора Рахунку на оплату та Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Проте відповідач у строки, встановлені Договором, оплату послуг не здійснив, сплативши позивачу частково 15000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2741 від 26.12.2018 р., відповідно до якого рахунок Експедитора №PЛ-0001622 від 12.10.2018 р. оплачено частково.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача за надані позивачем транспортно-експедиційні послуги складає 45 000,00 грн.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту ЦК України) за договором про надання послуг, одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не установлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина перша статті 612 названого Кодексу визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача 03.04.2019 було додатково надіслано вимогу №1/19 про сплату заборгованості , проте зазначена вимога залишена відповідачем без відповідного реагування.

Судом встановлено, що Акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №РЛ-0001622 від 12.10.2018 р. та № PЛ-0002012 від 26.12.2018 p., якими засвідчено факт надання позивачем транспортних послуг отримано та підписано відповідачем без зауважень. До того ж про факт отримання вантажу в повному обсязі і без ушкоджень /втрат/, свідчать відповідні відмітки вантажоодержувачів у накладних CMR, копії яких мітяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не подано доказів сплати боргу або обґрунтованих заперечень вимогам позивача, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 45000 грн. 00 коп. основного боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7990 грн. 27 коп. пені, нарахованої за період з 05.04.2019 по 05.07.2019 відповідно до вимог п.п. 6.3.8. пункту 6.3. Договору, яким передбачено, що за несвоєчасне проведення розрахунків Замовник сплачує Експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від несвоєчасно перерахованої суми.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України , у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Зі змісту ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань вбачається, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7990 грн. 27 коп. пені, нарахованої за період з 05.04.2019 по 05.07.2019.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 200 грн. 82 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 22.10.2018 по 19.09.2019, а також 1 221 грн. 77 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 05.01.2019 по 31.08.2019, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України , якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23.01.2012 у справі № 37/64.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012, до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Перевіривши розрахунок розміру 3% річних та інфляційних збитків, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 1 200 грн. 82 коп. - 3% річних, нарахованих за період з 22.10.2018 по 19.09.2019, а також 1 221 грн. 77 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 05.01.2019 по 31.08.2019, оскільки нарахування здійснено позивачем методологічно та арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно Закону України Про судовий збір та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Шосткинський завод хімічних реактивів (вул. Індустріальна, буд. 1, м. Шостка, Сумська область, 41100, код 05761264) на користь Приватного підприємства РІО-ЛОГІСТИК (вул. Л. Курбаса, буд. 36, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 36609370) 45000 грн. 00 коп. основного боргу, 7 990 грн. 27 коп. пені, 1 200 грн. 82 коп. - 3% річних, 1 221 грн. 77 коп. інфляційних збитків, 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 07.11.2019.

Суддя О.Ю. Соп`яненко