Рішення

від 04.11.2019 по справі 916/2627/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2627/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання Г.С.Граматик

за участю представників:

від позивача - Татаріна О.О.,

від відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Приватної фірми «Товарна» про стягнення заборгованості в сумі 90910,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватної фірми «Товарна» про стягнення заборгованості за надані послуги водопостачання та водовідведення в сумі 105723,52 грн., посилаючись на наступне.

01.11.2000 р. між Приватною фірмою «Товарна» та Комунальним підприємством «Одесводоканал» укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 4172/1.

Як вказує позивач, відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038-ХХІV від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП «Одесводоканал» реорганізовано шляхом приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» , яке є правонаступником всіх прав та зобов`язань КП «Одесводоканал» (п. 1.5 договору оренди), що підтверджується п. 1.1 його статуту. Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія «Інфоксводоканал» , що діє на підставі Положення про філію.

Згідно п. 2.1. договору позивач та відповідач зобов`язуються керуватися Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65, існуючими ДСТУ та іншими нормативними актами.

Так, позивач вказує, що з жовтня 2008 р. діють нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, що затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 р. № 190.

Як зазначає позивач, згідно Правил № 190 і договору ТОВ «Інфокс? в особі філії «Інфоксводоканал» надавало відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення.

Наразі позивач зазначає, що відповідно до п. 1.1 договору від 01.11.2000 р. позивач надає послуги з подачі питної води та прийому стічних вод на об`єкти споживача у відповідності з дислокацією об`єктів.

Так, пункт 1.2 договору від 01.11.2000 р. передбачає обов`язок своєчасно сплачувати надані йому послуги водопостачання та водовідведення.

Водночас, як вказує позивач, пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору встановлено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об`єктах відповідача у відповідності до дислокації. Сплата за послуги водопостачання та водовідведення проводяться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача. Оплата здійснюється за тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Однак, за ствердженнями позивача, відповідач не виконував у повному обсязі свій обов`язок щодо оплати отриманих послуг водопостачання та водовідведення, в результаті чого за період з 01.05.2019 р. по 01.08.2019 р. у нього утворилась заборгованість в сумі 105723,52 грн.

При цьому позивач зазначає, що відповідно пп. 2.3.8 договору № 4172/1 від 01.11.2000 р. відповідача зобов`язано щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 5-те число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання та фактичної оплати населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок у відповідності з Правилами № 190.

За ствердженнями позивача, відповідно до умов договору розрахунки заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення у спірний період здійснювались позивачем на підставі даних відповідача, які були внесені до особового кабінету та за тарифами, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 597 від 26.06.2018 р., № 1250 від 23.10.2018 р.

Наразі позивач зауважив, що 21.08.2019 р. Філією «Інфоксводоканал» було надіслано відповідачу досудове попередження № 63420 від 20.08.2019 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2019 р. позов ТОВ «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2627/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.09.2019 р.

У судовому засіданні господарського суду 27 вересня 2019 року по справі № 916/2627/19 було протокольно оголошено перерву до 15 жовтня 2019 року о 14 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.09.2019 р. повідомлено відповідача - Приватну фірму «Товарна» про те, що розгляд справи № 916/2627/19 відбудеться у судовому засіданні 15 жовтня 2019 р.

У судовому засіданні господарського суду 15 жовтня 2019 року по справі № 916/2627/19 було протокольно оголошено перерву до 04 листопада 2019 року о 15 год. 00 хв., про що під розписку повідомлено представника позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.10.2019 р. повідомлено відповідача - Приватну фірму «Товарна» про те, що розгляд справи № 916/2627/19 відбудеться у судовому засіданні 04 листопада 2019 р.

04.11.2019 р. позивач звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі в частині позовних вимог на суму 14812,89 грн., вказуючи про відсутність спору у вказаній частині позову у зв`язку із частковою сплатою відповідачем боргу на вказану суму. Наразі у вказаній заяві позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 90910,63 грн. та витрати по сплаті судового збору - 1921,00 грн.

Разом з тим, як з`ясовано судом, відповідачем - Приватною фірмою «Товарна» 30.10.2019 р. було частково сплачено заявлену до стягнення суму боргу в розмірі 14812,89 грн., про що свідчить платіжне доручення № МАВ2593091 від 30.10.2019 р., призначення платежу по якому є часткова оплата по рахункам № 933766:01 (платник ПФ Товарна код 20951393).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що предмет спору між сторонами у вказаній частині позову відсутній.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2019 р. провадження у справі № 916/2627/19 закрито в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Приватної фірми «Товарна» про стягнення заборгованості в сумі 14812,89 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідач відзив на позов не надав, також відповідач у судові засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані поштові повідомлення про вручення ухвал суду про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Під час розгляду справи по суті позивач наполягав на їх задоволенні у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 листопада 2000 року між Комунальним підприємством «Одесводоканал» (водоканал) та Приватною фірмою «Товарна» (абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 4172/1, згідно п. 1.1, 1.2 якого Водоканал надає послуги з постачання питної води по ГОСТ 2874-82 «Вода питна» та приймання стічних вод на об`єкти абонента у відповідності з додатками № 1, 2, 3, які кожного року до 15 листопада направляються водоканалу. Абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання і водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі, прилади та пристрої на них у належному порядку, відповідно до встановлених Правил, перерахованих у п. 2.1. даного договору та діючого законодавства.

У відповідності з п. 2.1 вказаного договору його сторони зобов`язуються керуватися діючими «Правилами користування системи централізованого комунального водопостачання та водовідведення міст і селищ України» , затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, «Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення» , затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 р. № 30; «Правилами приймання виробничих стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затвердженими розпорядженням Одеської облдержадміністрації № 87/А-98 від 09.02.1998 р., чинними ДСТУ та іншими нормативними актами, прийнятими у встановленому законодавством порядку.

Пунктами 2.2.1, 2.2.2 договору передбачено, що водоканал зобов`язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності до стану мереж та споруд; доводити до відома абонента про припинення подачі води та приймання стоків не менше, ніж за одну добу до відключення у зв`язку з проведенням планового ремонту водопровідно-каналізаційних систем через засоби масової інформації.

Згідно п. 2.3.8 договору абонент зобов`язується щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 5-те число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання та фактичної оплати населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок у відповідності із Правилами № 190.

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що облік спожитої води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об`єктах абонента у відповідності з даними додатків № 1, 2, 3. За відсутності приладів обліку води тимчасово до його встановлення кількість спожитої води визначається відповідно до затверджених у встановленому порядку нормативів водоспоживання.

За умовами п. 3.2 договору оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «Водоканалу» . Оплата здійснюється за тарифами, які затверджені в установленому діючим законодавством порядку (п. 3.3 договору).

Вказаний договір було укладено строком на 5 років та строк його дії встановлений в п. 5.3 договору, який становить з 01.11.20003 р. до 01.11.2005 р. Договір вважається пролонгованим на наступні п`ять років, якщо до кінця місяця після закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить про зміну або припинення його дії.

Таким чином, Приватна фірма «Товарна» була абонентом КП «Одесводоканал» на основі Правил користування системами комунального водопостачання і водовідведення та договору № 4172/1 від 01.11.2000 р.

Як зазначає позивач та з`ясовано судом, КП «Одесводоканал» в подальшому було реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ «Інфокс» , яке стало правонаступником всіх прав та обов`язків реорганізованого КП «Одесводоканал» на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал» від 17.12.2003 р., що вбачається зі статуту ТОВ «Інфокс» .

При цьому на базі орендованого ТОВ «Інфокс» цілісного майнового комплексу КП «Одесводоканал» була створена філія «Інфоксводоканал» , яка є структурним підрозділом ТОВ «Інфокс» та діє на підставі Положення про філію (нова редакція), затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «Інфокс» (протокол № 01-05/2017 від 19.05.2017 р.).

Сторонами до договору на послуги водопостачання та водовідведення (населення) № 4172/1 від 01.11.2000 р. підписано додаток № 1 - дислокація об`єктів підприємства ПФ «Товарна» .

15.05.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» та Приватною фірмою «Товарна» була укладена додаткова угода до договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4172/1 від 01.11.2000 р., згідно п. 1 якої змінено банківські реквізити водоканалу.

Таким чином, Приватна фірма «Товарна» є абонентом позивача згідно договору № 4172/1 від 01.11.2000 р.

Як з`ясовано судом, жодна із сторін не зверталась з відповідною заявою про припинення дії договору № 4172/1 від 01.11.2000 р. після закінчення строку його дії, у зв`язку з чим вказаний договір є діючим.

Як вказує позивач та не спростовано відповідачем, на виконання умов вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» надавало відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, однак відповідач послуги з водопостачання в повному обсязі не сплачував, у зв`язку з чим у нього за період з 01.05.2019 р. по 01.08.2019 р. виникла заборгованість, яка становить на день розгляду справи 90910,63 грн., про стягнення якої заявлено даний позов.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Так, укладений між сторонами по справі договір про надання послуг водопостачання і водовідведення є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, з наданого позивачем до суду обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення вбачається, що позивачем фактично надавались послуги водопостачання з травня 2019 року по липень 2019 р. включно.

В п. 2.3.8. договору № 4172/1 зазначено, що відповідач зобов`язаний щомісячно, за встановленою формою з 1-го по 5-те число у письмовій формі, надавати відомості про водоспоживання та фактичної оплати населенням послуг водокористування за минулий місяць. При їх ненаданні у строк проводиться розрахунок у відповідності із Правилами № 190.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем вносилися дані до особового кабінету про водоспоживання з травня 2019 року по липень 2019 року включно, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 18), в якому містяться показники обсягів спожитої води за вказаний період.

При цьому, згідно наявного в матеріалах справи звіту по абоненту 117101 (а.с. 17) та звіту-доповнення до акту звірки за травень 2019 р. - серпень 2019 р. (а.с. 19), водоспоживання абонента за травень 2019 р. становить 2930 м 3 (показник водолічильника був 28537 - став 31467) та з урахуванням корегування на водомірі та споживання субабонента об`єм водоспоживання ПФ «Товарна» становить 1995 м 3 ; водоспоживання абонента за червень 2019 р. становить 1275 м 3 (показник водолічильника був 31467 - став 32742) та з урахуванням споживання субабонента об`єм водоспоживання ПФ «Товарна» становить 1266 м 3 ; водоспоживання абонента за липень 2019 р. становить 1556 м 3 (показник водолічильника був 32742 - став 34298).

Як з`ясовано судом, нарахування за послуги водопостачання у спірному періоді здійснювались позивачем згідно даних, внесених відповідачем до особового кабінету (а.с. 18) та згідно звіту по абоненту 117101 (а.с. 17), а також діючих тарифів, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1250 від 23.10.2018 р.

Так, загальна вартість наданих послуг водопостачання за період 01.05.2019 р. по 01.08.2019 р. розрахована за тарифами, затвердженими Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 597 від 26.06.2018 р., № 1250 від 23.10.2018 р., та склала 105723,52 грн.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем наданих позивачем послуг з водопостачання є підставою виникнення у відповідача зобов`язання оплатити вказані послуги відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, умовами п. 3.2 договору № 4172/1 передбачено порядок оплати відповідачем послуг з водокористування, згідно якого оплата послуг водопостачання та водовідведення здійснюється щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача.

Однак, відповідач не сплачував щомісячно вказані послуги, як передбачено умовами договору. Зокрема, відповідачем за послуги водопостачання було сплачено лише суму в розмірі 14812,89 грн. в ході розгляду справи, у зв`язку з цим у відповідача існує заборгованість за надані послуги у період з 01.05.2019 р. по 01.08.2019 р. в сумі 90910,63 грн. (105723,52 грн. - 14812,89 грн.).

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем не виконані належним чином зобов`язання за спірним договором № 4172/1 від 01.11.2000 р. щодо сплати за надані позивачем послуги водопостачання у встановлений договором строк, суд доходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 90910,63 грн. При цьому докази, які б підтверджували факт повної сплати відповідачем отриманих послуг за вказаним договором № 4172/1 від 01.11.2000 р., в матеріалах справи відсутні. Наразі несплатою позивачу суми заборгованості за надані згідно договору № 4172/1 від 01.11.2000 р. послуги з водопостачання відповідач порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 90910,63 грн. відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок відповідача з урахуванням остаточно заявленої до стягнення суми боргу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» до Приватної фірми «Товарна» про стягнення заборгованості в сумі 90910,63 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Приватної фірми «Товарна» (65036, м. Одеса, вул. Старицького, буд. 10, гуртожиток; код ЄДРПОУ 20951393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5; код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії «Інфоксводоканал» (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5; код ЄДРПОУ 26472133; р/р НОМЕР_1 в АБ «Південний» , МФО 328209) заборгованість в сумі 90910/ дев`яносто тисяч дев`ятсот десять/грн. 63 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1921/одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2019 р.

Суддя В.С. Петров