Рішення

від 02.10.2019 по справі 925/708/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року м. Черкаси справа № 925/708/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі прокурора відділу прокуратури Черкаської області Бутар В.С., представників сторін: позивача -1- не з`явилися, позивача -2- не з`явилися; відповідача - не з`явилися, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради (позивач -1), Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради (позивач -2) до товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю за державні кошти, стягнення 41504 грн. 26 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Смілянської місцевої прокуратури (далі - прокурор) звернувся в господарський суд Черкаської області в інтересах держави в особі Смілянської міської ради (позивач-1) та Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради (позивач-2) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія» , у якому просив суд:

визнати недійсними додаткову угоду № 1 від 18.04.2017 року, додаткову угоду № 2 від 13.07.2017 року, додаткову угоду № 3 від 15.08.2017 року, додаткову угоду № 4 від 19.09.2017 року до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія» ;

стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія» на користь Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, р/р 35414078086293, МФО 854018, ГУДКСУ в Черкаській області, надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 41504 грн. 26 коп.;

відшкодувати понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що спірні додаткові угоди № 1 від 18.04.2017 року, № 2 від 13.07.2017 року, № 3 від 15.08.2017 року, № 4 від 19.09.2017 року до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, укладені між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель щодо збільшення ціни товару.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/708/19 за правилами загального позовного провадження, справу призначено до судового розгляду у підготовчому засіданні на 11.07.2019 року. Клопотання керівника Смілянської місцевої прокуратури про витребування доказів задоволено, витребувано в Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради (позивач-2) належним чином завірені копії накладних про оплату товару згідно договору № 76 від 14.02.2007 року, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Черкаська регіональна продовольча компанія» , та додаткових угод № 1 від 18.04.2017 року, № 2 від 13.07.2017 року, № 3 від 15.08.2017 року, № 4 від 19.09.2017 року.

Відповідач в особі свого представника 03.07.2019 року подав відзив на позовну заяву (вх. № 20195/19 ), у якому заперечував проти позову з мотивів необґрунтованості і безпідставності позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради не пред`являлись зауваження чи претензії щодо підвищення ціни, чи до відповідності критеріям експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати. Сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, збільшення ціни за одиницю товару не призвели до перевищення суми передбаченої на закупівлю товарів та збільшення ціни договору.

Ухвалою суду від 11.07.2019 року відкладено підготовче засідання на 08.08.2019 року.

Позивач -1 в особі свого представника 06.08.2019 року надав суду на виконання ухвали суду від 14.06.2019 року платіжні доручення за договором № 76 від 14.02.2017 року.

Прокурор 05.08.2019 року подав відповідь на відзив (вх. № 23998/19), в якій спростовував доводи відповідача, наведені у відзиві, наполягав на задоволенні позову повністю. Договором про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару з урахуванням даних моніторингу споживчих цін на соціально значущі товари у Черкаській області, що здійснюється органами державної статистики або індексу зростання цін, визначеного Державним комітетом статистики. Згідно даних Державної служби статистики України, зазначених у листі від 21.05.2019 № 11.1-03/100-19, коливання ціни на рибу хек, мінтай у бік збільшення, у порівнянні лютий 2017 року (укладання договору) та квітень 2017 року (укладання додаткової угоди № 1), у порівнянні квітень 2017 року (укладання додаткової угоди № 1) та липень 2017 року (укладання додаткової угоди № 2), у серпні 2017 року (укладення додаткової угоди № 3), у вересні 2017 року (укладення додаткової угоди № 4) не відбувалось, навпаки, ціна на товар зменшилась. Прокурор вказав, що повинно існувати коливання ціни на ринку, а не у конкретно визначеного постачальника.

Ухвалою суду від 08.08.2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 17.09.2019 року.

В судовому засіданні 17.09.2019 року оголошено перерву до 02.10.2019 року.

В судове засідання 02.10.2019 року позивачі явку своїх представників не забезпечили, представник позивача -1 подав клопотання про розгляд справи без його участі (вх. № 28419/19 від 17.09.2019 року), позивач -2 направив суду заяву (вх. № 21048/19 від 10.07.2019 року), якою позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх та провести розгляд справи без участі їх представника.

Відповідач в засідання суду явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, в судових засіданнях 11.07.2019 року, 08.08.2019 року, 17.09.2019 року представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

В засіданні суду 02.10.2019 року прокурор підтримала позовні вимоги з підстав та в розмірі, зазначених у позовній заяві, письмовій відповіді на відзив, просила суд позов задовольнити повністю.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 статті 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивачів та відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно із ст.ст. 233 ч. 6, 240 ч. 1 ГПК України, у судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з таких підстав.

Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради проведено відкриті торги щодо закупівлі 2707 кг риби хек с/м та 2707 кг риби мінтай с/м з очікуваною вартістю 309843, 00 грн., для навчальних закладів м. Сміла.

04.01.2017 року оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель Prozorro через систему електронних торгів за № UA-2017-01-04-000028-b оголошення про проведення відкритих торгів. Основним критерієм вибору переможця є ціна.

Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися фізичні особи-підприємці: ОСОБА_1 з остаточною пропозицією 253300 грн., ОСОБА_2 з остаточною пропозицією 309789 грн. 08 коп. та товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія , остаточна пропозиція 257900 грн.

За результатом проведення торгів переможцем вказаного аукціону визначено товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія з ціновою пропозицією 257900 грн.

14.02.2019 року між позивачем-1 - Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, як замовником, та відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія , як постачальником, було укладено договір про закупівлю за державні кошти № 76 (далі - Договір, а.с. 37-39).

У договорі сторони домовилися, зокрема, про наступне:

п.п. 1.1 - постачальник зобов`язується у 2017 році поставити замовнику хек с/м, мінтай с/м - код (класифікатор ДК 021:2015 (CPV))-15220000-6-Риба, рибне філе та інше м`ясо риби морожені (далі товар) перелік та кількісні вимоги до якого визначено технічної специфікації, а замовник - прийняти і оплатити такий товар;

п.п. 1.2. - найменування товару - хек с/м у кількості 2707 кг, мінтай с/му кількості 2707 кг;

п.п. 1.4. - орієнтовані обсяги закупівлі товарів встановлені у додатку № 1 до Договору;

п.п. 2.1. - постачальник повинен поставити замовнику товар, якість якого відповідає вимогами усіх національних стандартів;

п.п. 3.1. - 3.2. - ціна цього договору становить 257900 грн. без ПДВ.

п.п. 3.6. зміна вартості одиниці товару допускається у випадку передбачених згідно ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі

п.п. 3.8. при зміні ціни замовник керується ч.2 ст. 632 ЦКУ, застосовуючи ціни, які встановлені або регулюються уповноваженим органом державної влади, тому зміна ціни за одиницю товару можлива лише з урахуванням даних моніторингу споживчих цін на соціально значущі товари у Черкаській області, що здійснюється органами державної статистики та розміщуються на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі у рубриці Економічна ситуація та прогнози або індексу зростання цін, визначеного Державним комітетом статистики;

п.п. 3.9. зміна ціни у більшу сторону буде можлива , якщо така умова передбачена нормами законодавства, чинними на момент внесення таких змін до договору.

п.п. 4.1. - розрахунки проводяться замовником після підписання столронами накладних в порядку поетапної оплати замовником поставленого товару, по мірі надходження коштів з міського бюджету на рахунок управління освіти.

п.п. 5.1. - термін поставки товарів: поставка здійснюється відповідно до графіка та заявок замовника, наданих постачальнику у письмовій формі чи надіслані електронною поштою.

Сторони керуючись ч.4 ст. 367 ГКУ погодили у договорі графік поставки товару, який є невід`ємною частиною цього договору.

у розділі VI Договору сторони погодили права та обов`язки сторін;

п.п. 10.1-10.2. - цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року.

П.п. 11.1 зміни в цей договір можуть бути внесені згідно ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору.

п.п. 12.1. - невід`ємною частиною цього договору є - специфікація, графік поставки продуктів.

Договір підписаний його сторонами та скріплений їхніми печатками.

До Договору сторони підписали Додаток 1 до договору специфікацію на хек с/м у кількості 2707 кг, на суму 107217 грн. 70 коп. та мінтай с/м у кількості 2707 кг, на суму 107698 грн. 97 коп., всього на 257900 грн.

До Договору сторони підписали Додаток 2 до договору графік поставки та адреси закладів (а.с. 39).

18.04.2017 року між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія укладено додаткову угоду № 1 до договору (далі-додаткова угода № 1), якою внесено зміну ціни за одиницю товару: замовник і постачальник у зв`язку з коливанням цін на хек с/м та мінтай с/м на ринку Черкаської області, що підтверджується експертним висновком № 0-314 від 05.04.2017 року, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою, що проданий додатком № 2 до додаткової угоди, на підставі п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , п.п. 3.7, 3.8, 3.9 договору та протоколу засідання тендерного комітету № 54 від 13.04.2017 року, погодились змінити і доповнити договір, а саме: відповідно до розділу 3 договору затвердити подану цінову пропозицію (додаток № 1).

Цінова пропозиція за одиницю товару, визначено: хек - 52,25 грн./кг., мінтай - 52,51 грн./кг. Решта умов договору залишається незмінною (а.с. 44).

13.07.2017 року сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору (далі-додаткова угода № 2), якою внесено зміну ціни за одиницю товару: сторони домовились, у зв`язку з коливанням цін на хек та мінтай на ринках Черкаської області та м. Сміла, відповідно до висновку Черкаської торгово-промислової палати від 14.06.2017 року № 0-521, відповідно до п.п. 3.6, 3.7 розділу 3 договору погодились змінити і доповнити договір, а саме: відповідно до розділу 3 договору затвердити подану цінову пропозицію.

Цінова пропозиція за одиницю товару, визначено: хек - 57,47 грн./кг., мінтай - 57,76 грн./кг. Решта умов договору залишається незмінною (а.с. 50).

15.08.2017 року між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія укладено додаткову угоду № 3 до договору (далі-додаткова угода № 3), якою внесено зміну ціни за одиницю товару: замовник і постачальник у зв`язку з коливанням цін на хек с/м та мінтай с/м на ринку Черкаської області, що підтверджується експертним висновком № 0-657 від 25.07.2017 року, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою, що проданий додатком № 2 до додаткової угоди, на підставі п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , п.п. 3.7, 3.8, 3.9 договору та протоколу засідання тендерного комітету № 66 від 11.08.2017 року, погодились змінити і доповнити договір, а саме: відповідно до розділу 3 договору затвердити подану цінову пропозицію (додаток № 1).

Цінова пропозиція за одиницю товару, визначено: хек - 63,20 грн./кг., мінтай - 63,50 грн./кг. Решта умов договору залишається незмінною (а.с. 59).

19.09.2017 року між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія укладено додаткову угоду № 4 до договору (далі-додаткова угода № 4), якою внесено зміну ціни за одиницю товару: замовник і постачальник у зв`язку з коливанням цін на хек с/м та мінтай с/м на ринку Черкаської області, що підтверджується експертним висновком № 0-797 від 05.09.2017 року, виданим Черкаською торгово-промисловою палатою, що проданий додатком № 2 до додаткової угоди, на підставі п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , п.п. 3.7, 3.8, 3.9 договору та протоколу засідання тендерного комітету № 76 від 14.09.2017 року, погодились змінити і доповнити договір, а саме: відповідно до розділу 3 договору затвердити подану цінову пропозицію (додаток № 1).

Цінова пропозиція за одиницю товару, визначено: хек - 67,50 грн./кг., мінтай - 66,90грн./кг. Решта умов договору залишається незмінною (а.с. 68).

У позовній заяві та поясненнях у судовому засіданні прокурор зазначила, що при укладенні додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4 до договору поставки про закупівлю товару за державні кошти №76 від 14.02.2017 року суперечать вимогам ч.2 ст.632 ЦК України, п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» , а тому мають бути визнані судом недійсними. Оскільки грошові кошти в сумі 41504 грн. 26 коп. сплачені відповідачу на підставі недійсних додаткових угод, то вказані кошти є надмірно сплаченими бюджетними коштами, які підлягають стягненню на користь другого позивача.

Вимога прокурора про визнання недійсними вказаних додаткових угод та стягнення надмірно сплачених бюджетних коштів є предметом спору у справі, що розглядається.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, вимоги прокурора витікають із суті цього договору.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобов`язань поставки, загальні положення про купівлю-продаж визначені параграфом 1 глави 54, особливості поставки - параграфом 3 глави 54 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобов`язання і договір - розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, правові наслідки порушення зобов`язання, відповідальність за порушення зобов`язання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі -ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлено Законом України «Про публічні закупівлі» .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується:

до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.

Принципи здійснення публічних закупівель наведено в ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» , якою визначено, що закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників та максимальної економії та ефективності.

Частиною першою статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Предметом закупівлі є товар - хек с/м, мінтай с/м, очікувана вартість цієї закупівлі становила 257900 грн. (з ПДВ).

Оскільки вартість предмета закупівлі (товару) перевищує 200 тисяч гривень, то до спірних правовідносин застосовуються норми Закону України «Про публічні закупівлі» .

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.ч. 1, 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Тобто, для зміни ціни за одиницю товару законодавець встановив наступні обов`язкові умови:

- ціна за одиницю товару не може бути збільшена ніж на 10 % від встановленої ціни за одиницю товару в договорі;

- відбулося коливання ціни такого товару на ринку;

- зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Інших умов для збільшення ціни за одиницю товару Законом не передбачено.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України від 27.10.2016 року № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору , внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Одним з органів який може надати таке підтвердження є Державна служба статистики України.

Відповідно до Положення про Державну службу статистики України, Держстат є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, одним з основних завдань якого є реалізація державної політики у сфері статистики. Держстат організовує і проводить статистичні спостереження за соціально-економічними та демографічними явищами і процесами в Україні та її регіонах шляхом збирання форм державної статистичної звітності та проведення спеціально організованих статистичних спостережень. Утім, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

Пунктом 3.8 договору на закупівлю риби хек с/м та мінтай с/м сторони дійшли згоди, що зміна ціни за одиницю товару можлива лише з урахуванням даних моніторингу споживчих цін на соціально значущі товари у Черкаській області, що здійснюється органами державної статистики або індексу зростання цін, визначеного Державним комітетом статистики.

Згідно даних Державної служби статистики України, зазначених у листі від 21.05.2019 року № 11.1-03/100-19, середні споживчі ціни на рибу хек, мінтай по Черкаській області у лютому 2017 року становлять - 64 грн. 94 коп., у квітні 2017 року - 64 грн. 92 коп., у липні 2017 року - 63 грн. 13 коп., у серпні 2017 року - 63 грн.75 коп., у вересні 2017 року - 62 грн.74 коп.

Отже, коливання ціни на рибу хек с/м, мінтай с/м у бік збільшення, у порівнянні лютий 2017 року (укладення договору) та квітень 2017 року (укладення додаткової угоди № 1), липень 2017 року (укладення додаткової угоди № 2), серпень 2017 року (укладення додаткової угоди № 3), у вересень 2017 року (укладення додаткової угоди № 4) не відбувалось, навпаки, ціна на товар зменшилась.

Разом з тим, відповідач звернувся до позивача -2 з листом № 173 від 10.04.2017 року з проханням щодо підвищення ціни на рибу хек с/м до 52,25 грн./кг. та мінтай с/м до 52,51 грн./кг., долучивши експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-314 від 05.04.2017 року, згідно якого рівень роздрібної ринкової вартості продуктів харчування, згідно заявки замовника, станом на 04.04.2017 року, у Черкаській та Кіровоградській областях становить: хек с/м - 68,10-75,30 грн./кг., мінтай с/м - 68,10-75,30 грн./кг., що підтверджується протоколом засідання тендерного комітету№ 54 від 13.04.2017 року, на якому розглянуто лист відповідача щодо підвищення ціни на товар.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 18.04.2017 року до договору та збільшено ціну за одиницю товару: на 9,95 % рибу хек с/м, до 52,25 грн./кг., та на 9,99 % на рибу мінтай с/м, до 52,51 грн./кг.

Відповідач звернувся до позивача -2 з листом № 199 від 20.06.2017 року з проханням щодо підвищення ціни на рибу хек с/м до 57,47 грн./кг. та мінтай с/м до 57,76 грн./кг., долучивши експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-521 від 14.06.2017 року, згідно якого середній рівень роздрібної ринкової вартості продуктів харчування, згідно заявки замовника, станом на 14.06.2017 року, у м. Черкаси та Черкаській області становить: хек с/м - 65,90-66,30 грн./кг., мінтай с/м - 65,90-66,80 грн./кг., що підтверджується протоколом засідання тендерного комітету № 61 від 05.07.2017 року на якому розглянуто лист відповідача щодо підвищення ціни на товар.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 2 від 13.07.2017 року та збільшено ціну за одиницю товару: на 9,99 % рибу хек с/м, до 57,47 грн./кг., та на 9,99 % на рибу мінтай с/м, до 57,76 грн./кг.

Відповідач звернувся до позивача -2 з листом № 241 від 02.08.2017 року з проханням щодо підвищення ціни на рибу хек с/м до 63,20 грн./кг. та мінтай с/м до 63,50 грн./кг., долучивши експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-657 від 25.07.2017 року, згідно якого середній рівень роздрібної ринкової вартості продуктів харчування, згідно заявки замовника, станом на 25.07.2017 року, у м. Черкаси та Черкаській області становить: хек с/м - 66,50-67,90 грн./кг., мінтай с/м - 66,20-67,90 грн./кг., що підтверджується протоколом засідання тендерного комітету № 66 від 11.08.2017 року на якому розглянуто лист відповідача щодо підвищення ціни на товар.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 3 від 15.08.2017 року та збільшено ціну за одиницю товару: на 9,97 % рибу хек с/м, до 63,20 грн./кг., та на 9,94 % на рибу мінтай с/м, до 63,50 грн./кг.

Відповідач звернувся до позивача -2 з листом № 267 від 11.09.2017 року з проханням щодо підвищення ціни на рибу хек с/м до 68,00 грн./кг. та мінтай с/м до 68,50 грн./кг., долучивши експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати № О-797 від 07.09.2017 року, згідно якого середній рівень роздрібної ринкової вартості продуктів харчування, згідно заявки замовника, станом на 05.09.2017 року, у м. Черкаси та Черкаській області становить: хек с/м - 67,50-68,80 грн./кг., мінстай с/м - 66,90-69,00 грн./кг., що підтверджується протоколом засідання тендерного комітету № 76 від 14.09.2017 на якому розглянуто лист відповідача щодо підвищення ціни на товар.

За результатами розгляду листа сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 19.09.2017 року та збільшено ціну за одиницю товару: на 6,8 % на рибу хек с/м до 67,50 грн./кг., та на 5,35 % на рибу мінтай с/м, до 66,90 грн./кг.

Отримані відповідачем для укладення спірних додаткових угод № № 1, 2, 3, 4 до договору експертні висновки Черкаської торгово-промислової палати суперечать відомостям Державної служби статистики України. Вказані висновки містять різні дані щодо території, на які проводиться моніторинг цін (Черкаська область, Кіровоградська область), спосіб реалізації товару (роздрібна, оптова, дрібно-оптова), та в цілому не підтверджують динаміки щодо збільшення ціни.

З експертних висновків Черкаської торгово-промислової палати не можливо було зробити висновок про коливання цін на споживчому ринку у бік збільшення, оскільки при укладені основного договору та додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4 в частині внесення змін до договору про збільшення ціни за одиницю товару, за основу бралися дані моніторингу цін на споживчому ринку розміщені на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України, а не дані торгово-промислової палати.

Крім того, висновок Черкаської торгово-промислової палати свідчить про середній рівень ринкової вартості продуктів харчування, в тому числі на хек с/м, мінтай с/м, та ніяким чином на свідчить про коливання збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку.

Отже, дані викладені у висновках не можуть підтверджувати вартість продукції станом на день укладання додаткових угод, тим більше підтверджувати факт наявності коливання ціни.

Крім того, видаткові накладні додані відповідачем до відзиву на позовну заяву не спростовують даних щодо відсутності коливання ціни на товар в бік збільшення на ринку в цілому.

Таким чином, жодного належного обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на хек с/м, мінтай с/м, відповідачем не надано.

Пунктами 3.8., 11.1. договору визначено, що при зміні ціни договору замовник керується ч.2 ст.632 ЦК України, застосовуючи ціни, які встановлені або регулюються уповноважним органом державної влади, тому зміна ціни за одиницю товару можлива лише з урахуванням даних моніторингу споживчих цін на соціально значущі товари у Черкаській області, що здійснюється органами державної статистики та розміщуються на сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі у рубриці Економічна ситуація та прогнози або індексу зростання цін, визначеного Державним комітетом статистики; зміни в цей договір можуть бути внесені згідно ст. 36 «Про публічні закупівлі» .

Згідно з ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

З аналізу зазначених положень Закону України «Про публічні закупівлі» слідує те, що вони є спеціальними нормами, які визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, та повинні застосовуватися переважно щодо норм Цивільного кодексу України (статті 651) та Господарського кодексу України (стаття 188), які визначають загальну процедуру внесення змін до договору.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного господарський суд вважає, що додаткові угоди № 1 від 18.04.2017 року, № 2 від 13.07.2017 року, № 3 від 15.08.2017 року, № 4 від 19.09.2017 року, якими внесено зміни до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року укладені між сторонами, з порушенням вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, підлягають визнанню недійсними.

Підставою недійсності правочину згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Стаття 207 ГК України передбачає, що господарське зобов`язання, яке не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частина 3 ст. 215 ЦК України визначає, що якщо недійсність правочину прямо не встановлено законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки додаткові угоди № 1 від 18.04.2017 року, № 2 від 13.07.2017 року, № 3 від 15.08.2017 року, № 4 від 19.09.2017 року, укладено сторонами без жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на хек с/м, мінтай с/м, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору суд вважає, що наявні правові підстави для визнання недійсними вищезазначених додаткових угод.

Щодо позовної вимоги керівника Смілянської місцевої прокуратури про стягнення з відповідача 41504 грн. 26 коп. надміру сплачених бюджетних коштів на підставі ч. 2 ст. 208 ГК України та ст. 1212 ЦК України, суд зазначає наступне.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок іншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, а отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi вказаної норми лише за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення,

Враховуючи викладене, набуте стороною майно (грошові кошти) за правочином, який в подальшому було визнано судом недійсним, є безпідставно отриманим та підлягає поверненню іншій стороні на підставі п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

Недійсні додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4 було укладено між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради (позивач -2) та товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія (відповідач).

Оскільки додаткові угоди є недійсними, то товариство з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія повинно повернути Управлінню освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради кошти, які були отримані за недійсними додатковими угодами.

Згідно інформації Управління освіти, молоді та спорту виконавчого комітету Смілянської міської ради (лист від 20.05.2019 року № 01-01-06/1239, а.с. 32-36) на виконання договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року поставлено 1027,02 кг риби хек с/м за ціною 47,52 грн./кг, на суму 48803,99 грн.

На виконання договору з урахуванням додаткової угоди № 1 поставлено 1570,69 кг товару мінтай с/м, за ціною 52 грн. 51 коп. за кілограм, на загальну суму 82477 грн. 40 коп.

На виконання договору з урахуванням додаткової угоди № 2 поставлено 290 кг товару мінтай с/м, за ціною 57 грн. 76 коп. за кілограм, на загальну суму 16750 грн. 40 коп.

На виконання договору з урахуванням додаткової угоди № 3 поставлено 143,10 кг товару хек с/м за ціною 63 грн. 20 коп. за кілограм, на загальну суму 9043 грн. 92 коп. та 275 кг товару мінтай с/м, за ціною 63 грн. 50 коп., на суму 17462 грн. 50 коп.

На виконання договору з урахуванням додаткової угоди № 4 поставлено 1027,30 кг товару хек с/м за ціною 67 грн. 50 коп. за кілограм, на загальну суму 69342грн. 76 коп. та 208,9 кг товару мінтай с/м, за ціною 66 грн. 90 коп. за кілограм, на загальну суму 13975 грн. 40 коп.

Згідно договору ціна за одиницю товару має становити: хек с/м- 47 грн. 52 коп., мінтай с/м- 47 грн.74 коп.

Всього, на виконання оскаржуваних угод поставлено товару риба хек у кількості 1170,4 кг., тобто повинно бути сплачено 55617 грн. 40 коп. (1170,4*47,52=55617,40). Фактично, з урахуванням оскаржуваних угод сплачено 78386 грн. 68 коп. (9043,92+69342,76=78386,68). Таким чином, за закупівлю товару хек с/м надміру сплачено бюджетних коштів на суму 22769 грн. 28 коп. (78386,68-55617,40=22769,28).

Всього, на виконання оскаржуваних угод поставлено товару мінтай с/м у кількості 2344,59 кг., тобто повинно бути сплачено 111930 грн. 72 коп. (2344,59*47,74=111930,72). Фактично, з урахуванням оскаржуваних угод сплачено 130665 грн. 70 коп. (82477,40+16750,40+17462,50+13975,40=130665,70). Таким чином, за закупівлю товару мінтай с/м надміру сплачено бюджетних коштів на суму 18734 грн. 98 коп. (130665,70-111930,72=18734 грн. 98коп.).

З урахуванням зазначеного, на підставі оскаржуваних додаткових угод надміру сплачено бюджетних коштів на суму 41504 грн. 26 коп. (22769,28+18734,98=41504,26 грн.).

Заперечень по суті розрахунків прокурора щодо отриманих за вказаними угодами коштів по завищеній ціні відповідач суду не подав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне щодо належності звернення керівника Смілянської місцевої прокуратури до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно частини четвертої статті 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Частинами першою, третьою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Виходячи з викладеного, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

В контексті зазначеного слід враховувати, окрім іншого, і рішення Конституційного Суду України про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді від 08.04.1999 № 3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (частина 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, п. 27).

У рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 року № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Наявність інтересів держави повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом, про що зазначено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частина третя, четверта статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частина третя статті 23 Закону України Про прокуратуру ).

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У силу вимог ч. 1 ст. 61 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Згідно Положення про управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради затвердженого рішенням сесії Смілянської міської ради від 06.06.2013 38-16/VI управління є самостійною юридичною особою (самостійним структурним підрозділом Смілянської міської ради), до основних напрямків діяльності якого серед іншого належить організація харчування дітей у навчальних закладах за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до абзацу 2 розділу 6 вказаного Положення управління є головним розпорядником коштів по галузях в межах повноважень.

Статтею 55 Бюджетного кодексу України визначені захищені видатки загального фонду бюджету, серед яких, на забезпечення продуктами харчування.

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012 року видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. Придбання продуктів харчування для загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за Кодом 2230.

Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської є головним розпорядником коштів, а тому, безпідставно та незаконно витрачені державні кошти у розмірі 41504 грн. 26 коп., підлягають поверненню на користь саме цього управління.

При цьому, ні Смілянською міською радою, ні Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради упродовж двох років, тобто з часу укладання оскаржуваних додаткових угод, не вжито заходів щодо визнання їх недійсними та повернення безпідставно витрачених коштів до бюджету у судовому порядку.

Смілянською місцевою прокуратурою проінформовано Смілянську міську раду та Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів реагування, з метою їх усунення, що підтверджено листом Смілянської місцевої прокуратури від 15.05.2019 року № 148-2796вих19 та листом від 03.06.2019 року № 148-3227вих19.

Смілянська міська рада та Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради не вбачали підстав для пред`явлення до суду позову про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю № 76 від 14.02.2017 (лист управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради від 04.06.2019 року № 01-02/1486, лист Смілянської міської ради від 04.06.2019 року № 01-01-52/572).

Відповідна позиція свідчить про пасивність дій уповноважених органів та відсутність з їх боку будь-яких намірів захистити порушені інтереси держави.

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про публічні закупівлі уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014 року Міністерство є уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Отже, відповідно до наведених норм Міністерство економічного розвитку і торгівлі України є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 вересня 2018 року у справі № 924/1237/17 та від 23.01.2019 року у справі № 920/331/18, а також у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 року у справі № 924/1256/17.

Водночас, прокурор у позові наголошував на тому, що Держаудитслужба є органом, уповноваженим здійснювати від імені держави контроль за дотриманням законодавства про державні закупівлі, при цьому право на звернення до суду в інтересах держави про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства немає.

Порядок здійснення моніторингу публічних закупівель та дії Державної аудиторської служби у разі виявлення за результатами моніторингу порушень вимог Закону чітко регламентовано ст. 7-1 Закону України Про публічні закупівлі .

Пунктами 6, 8, 11 ст. 7-1 Закону визначено, що за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Якщо замовник не усунув порушення, визначене у висновку, і таке порушення матиме негативний вплив для бюджетів, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю проводить перевірку закупівлі відповідно до Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні . Керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про призначення перевірки закупівлі, яке оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття. При цьому процедура закупівлі на період проведення перевірки закупівлі не зупиняється.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року №43 Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі. Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.п. 8, 10 ч. 1 ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю у Державної аудиторської служби України є право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 07.11.2018 року у справі № 820/8558/15, від 03.10.2018 року № 804/8443/16 аналізуючи вказані норми права дійшла висновку, що орган державного фінансового контролю проводить державний фінансовий контроль щодо підконтрольних установ. Його право вимоги передбачено ст. 10 Закону України Про основні засади здійснення фінансового контролю і можуть бути адресовані виключно підконтрольним установам, а звернення до суду в інтересах держави можливе лише у випадку не незабезпечення такими установами вимог щодо усунення порушень законодавства з питань збереження і використання активів, виявлених під час здійснення державного фінансового контролю.

Аналогічного висновку про відсутність повноважень у вказаного органу дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 912/898/18 (постанова від 21.03.2019 року). Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, проте оскільки сторонами не доведено, а судами не встановлено, що вказаний орган здійснюючи фінансовий контроль виявив порушення законодавства у спірних правовідносинах, у нього не виникло право на звернення у суд із даним позовом, тому у спірних правовідносинах Держаудитслужба не набула статусу позивача.

У даному випадку моніторинг публічної закупівлі Управлінням Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області не здійснювався та відповідно дані порушення не виявлялись, а за незаконними додатковими угодами кошти отримані не підконтрольною органам Державної аудиторської служби установою, а товариством, то правові підстави для пред`явлення даного позову в інтересах Державної аудиторської служби відсутні.

Вказане підтверджується листом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 20.05.2019 року № 26-23-15-12/1-18/2364-2019, що моніторинг вказаної закупівлі Управлінням не здійснювався та правові підстави для звернення органу державного фінансового контролю з позовом до суду за фактом можливого безпідставного укладення додаткових угод про збільшення ціни до договору, на даний час, відсутні.

Процесуальним законодавством передбачено, що позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Частиною 1 ст.53 ГПК України встановлено, що у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що керівник Смілянської місцевої прокуратури в даному випадку обґрунтовано звернувся з позовом про стягнення з відповідача грошових коштів в інтересах держави в особі саме міської ради та управління освіти, як сторони правочинів, а не в інтересах держави в особі Державної аудиторської служби, оскільки служба має право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані лише підконтрольними установами за незаконними договорами. Відповідач (особа що отримала кошти) не є підконтрольною установою Державної аудиторської служби.

Отже, в розумінні положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України прокурор, звертаючись з позовом у справі визначив належного суб`єкта, навів причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, довів належними та допустимими доказами обставини здійснення ним повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надав докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює захист інтересів держави.

З урахуванням викладеного суд позов визнає обґрунтованим, доказаним і задовольняє повністю. Доводи відповідача, приведені ними в обґрунтування заперечень проти позову, господарський суд відхиляє через їх невідповідність встановленим фактичним обставинам справи та вказаним вище нормам чинного законодавства.

На підставі статті 129 ГПК України з відповідача на користь прокуратури Черкаської області підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 9605,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 18.04.2017 року до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія .

Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 13.07.2017 року до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія .

Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 15.08.2017 року до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія .

Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 19.09.2017 року до договору про закупівлю за державні кошти № 76 від 14.02.2017 року, укладеного між Управлінням освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія , ідентифікаційний код юридичної особи 37787425, місцезнаходження: 18019, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6 на користь Управління освіти, молоді та спорту Смілянської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 38627941, місцезнаходження: 20701, Черкаська область, м. Сміла, вул. Перемоги, 18, р/р 35414078086293, МФО 854018, ГУДКСУ в Черкаській області - 41504 грн. 26 коп. надмірно сплачених бюджетних коштів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Черкаська регіональна продовольча компанія , ідентифікаційний код юридичної особи 37787425, місцезнаходження: 18019, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 6 на користь прокуратури Черкаської області, код ЄДРПОУ 02911119, р/р 35212034003751, ВДКСУ м. Київ, код банку 820172, код класифікації видатків бюджету 2800 - 9605 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.11.2019 року.

Суддя В.М. Грачов