Постанова

від 31.10.2019 по справі 916/1375/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/1375/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Малого підприємства "КВИ"

на рішення Господарського суду Одеської області

у складі судді Щавинської Ю.М.

від 08.07.2019

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів Таран С.В., Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.

від 11.09.2019

за позовом Малого підприємства "КВИ"

до відповідача: Акціонерного товариства "Одесаобленерго"

про скасування рішення комісії

за участю представників:

позивача: не з`явилися.

відповідача: Дзиговська С.М.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Мале підприємство "КВИ" (далі - МП "КВИ") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Акціонерного товариства "Одесаобленерго" (далі - АТ "Одесаобленерго") про скасування рішення комісії центрального РЕМ "Одесаобленерго", оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018, щодо нарахування МП "КВИ" недооблікованої електричної енергії обсягом 9575 кВт/год. вартістю 18169,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відсутні докази навмисного пошкодження приладів обліку саме споживачем. Крім цього, на думку позивача, відповідачем неправильно застосовано при розрахунку оперативно-господарської санкції формулу.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

09.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Одесаобленерго" (Постачальник), та Малим підприємством "КВИ" (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №3722Ц (далі договір №3722Ц від 09.02.2009), відповідно до пункту 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію cпоживачу для забезпечення потреб електроустановок cпоживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а cпоживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

За умовами пункту 2.1 договору №3722Ц від 09.02.2009 під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

В силу підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору №3722Ц від 09.02.2009 постачальник електричної енергії зобов`язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням розділу 6 цього договору (додаток "Обсяги постачання електричної енергії споживачу"), згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін", із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами, а також забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії."

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 договору №3722Ц від 09.02.2009 визначено, що споживач зобов`язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки.

Відповідно до підпунктів 4.2.3, 4.2.4 пункту 4.2 договору №3722Ц від 09.02.2009 споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електричної енергії; пошкодження засобів обліку, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку, споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов визначених Методикою. Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження.

Споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог підпунктів 4.2.1-4.2.3 пункту 4.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили (підпункт 4.2.5 пункту 4.2 договору №3722Ц від 09.02.2009).

Згідно з пунктом 4.4 договору №3722Ц від 09.02.2009 у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Пунктом 7.1 договору №3722Ц від 09.02.2009 передбачено, що облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами Правил улаштування електроустановок та Правил користування електричною енергією. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка "Порядок розрахунків".

За умовами пункту 9.4 договору №3722Ц від 09.02.2009 цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Як вбачається з матеріалів справи, жодна зі сторін письмово про своє бажання розірвати договір №3722Ц від 09.02.2009 не повідомляла, тому вказаний договір є чинним, оскільки його дію було автоматично пролонговано.

22.02.2013 Центральним РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" та Малим підприємством "КВИ" підписано акт про пломбування №051936, в якому зазначено про те, що з метою паспортизації позивачем проведено пломбування приладу обліку електроенергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228, передано позивачу на збереження пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги, а також попереджено останнього про персональну відповідальність за пошкодження встановлених пломб та приладів обліку згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", а саме: за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

В подальшому 26.04.2016 представниками Акціонерного товариства "Одесаобленерго" за участю представника позивача проведено перевірку цеху Малого підприємства "КВИ", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 38, за результатами якої складено акт про порушення №038814, в якому зафіксовано порушення останнім пунктів 3.2, 10.2 Правил користування електричною енергією, зокрема, неправильну роботу приладу обліку (маються мікротріщини на пломбувальних вушках електролічильника, з правої бічної сторони зроблено отвір, відкручено два захисних гвинта під кожухом приладу обліку), а також підозру впливу на роботу приладу обліку високочастотним полем. Водночас у вказаному акті зазначено про те, що прилад обліку №02005228 знято, укладено в пакет, який в подальшому опломбовано, та вилучено представниками енергопостачальника, при цьому повідомлено позивача про те, що засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду даного акту відбудеться 05.05.2016 о 14:00-16:00 за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2а, та запропоновано споживачу з`явитися на зазначене засідання.

Акт про порушення №038814 від 26.04.2016 підписаний трьома представниками відповідача та представником позивача директором ОСОБА_1 без зауважень.

05.05.2016 у присутності представника Малого підприємства "КВИ" відбулося засідання комісії Центрального РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №61, про направлення приладу обліку №02005228 на метрологічну експертизу, а також зазначено про те, що рішення за результатами розгляду акту про порушення №038814 від 26.04.2016 буде прийнято після проведення вказаної експертизи.

З висновку експертного електротехнічного та трасологічного дослідження №772/773 від 26.03.2018, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, вбачається, що механізм утворення пошкодження цоколя досліджуваного лічильника електричної енергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 біля правого пломбувального гвинта полягав у просвердлюванні його бічної стінки з подальшим закладанням (заклеюванням) отвору накладкою з внутрішнього боку лічильника, втулки кріплення пломбувальних гвинтів досліджуваного приладу обліку пошкоджень не мають, слідів термічного впливу на втулках кріплення пломбувальних гвинтів досліджуваного приладу обліку немає, механізм утворення пошкоджень монтажних стойок цоколю досліджуваного приладу обліку електроенергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 полягав у зламі. Досліджуваний лічильник електричної енергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 перебуває у непрацездатному стані, встановити факт втручання в процес обліку досліджуваним лічильником електричної енергії MTX 3R30.DH.4LО-GO4 №02005228 шляхом електромагнітного впливу не вбачається можливим.

19.06.2018 відбулося засідання комісії Центрального РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією з розгляду акту про порушення №038814 від 26.04.2016, на якому був присутній представник Малого підприємства "КВИ".

Відповідно до протоколу №61/1 від 19.06.2018, яким оформлено вищезазначене рішення комісії, розрахунок обсягу та вартості недооблікованої електроенергії за актом про порушення №038814 від 26.04.2016 відповідачем проведено згідно з пунктом 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, з урахуванням дозволеної потужності Р=80 кВт за період, що складає 6 місяців.

Згідно з протоколом №61/1 від 19.06.2018, розрахунком нарахування недооблікованої електроенергії за актом про порушення №038814 від 26.04.2016 та рахунком-фактурою №3722/1 позивачу нараховано недообліковану електроенергію обсягом 9575 кВт/год на суму 18169,13 грн з урахуванням ПДВ.

Протокол №61/1 від 19.06.2018, розрахунок нарахування недооблікованої електроенергії за актом про порушення №038814 від 26.04.2016 та рахунок-фактуру №3722/1 позивач отримав 19.06.2018, що підтверджується проставленим на них підписом директора Малого підприємства "КВИ" Коцюби В.І.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2018 у справі №916/1375/18 позов задоволено повністю. Скасовано рішення комісії Центрального РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформлене протоколом №61/1 від 19.06.2018 про нарахування Малому підприємству "КВИ" недооблікованої електричної енергії обсягом 9575 кВт/год вартістю 18169,13 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства "Одесаобленерго" на користь Малого підприємства "КВИ" 1762 гривні судового збору та 1700 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18 грудня 2018 року рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2018 у справі №916/1375/18 залишено без змін.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2019 задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства "Одесаобленерго". Скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 у справі №916/1375/18, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

У вказаній постанові Верховний суд, скасовуючи попередні судові рішення і направляючи дану справу на новий розгляд, вказав про те, що судами першої та апеляційної інстанції було допущено вибіркову оцінку доказів у справі та порушено вимоги процесуального закону щодо оцінки обставин справи за сукупністю наданих доказів, зокрема, вимоги ст. 86 ГПК України.

Верховним судом було зазначено, що господарськими судами не досліджено, чи зверталося МП "КВИ", як підприємство, відповідальне за збереження і цілісність встановленого на його території розрахункового засобу обліку електричної енергії, до постачальника електричної енергії з приводу неправильної роботи приладу обліку.

Також колегією суддів було зазначено про передчасність висновків судів щодо безпідставного визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії АТ "Одесаобленерго" за пп. "в" п. 2.5 Методики та як наслідок передчасність висновків про необґрунтованість виконаного відповідачем розрахунку до акта про порушення.

Верховний Суд зауважив, що станом на момент прийняття рішення комісії Центрального РЕМ "Одесаобленерго", оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018, Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 №312, які набрали чинність з 11.06.2018, проте Правила користування електричною енергією були чинними на час складання акта про порушення.

Так, порушення уповноваженими представниками постачальника електричної енергії фіксувалося 26.04.2016 в період дії ПКЕЕ, а положення Методики застосовувалося АТ "Одесаобленерго" 19.06.2018 після набрання чинності Правил роздрібного ринку електричної енергії.

При цьому, як правилами, які втратили чинність, так і за новими правилами на роздрібному ринку електричної енергії передбачений порядок притягнення споживачів до відповідальності за виявлені порушення.

Крім того, відповідач неодноразово вказував, що зазначення в протоколі ПКЕЕ є суто технічною опискою та в жодному разі прийняте рішення про застосування до відповідача положень Методики не ґрунтується на вимогах ПКЕЕ.

Наведених тверджень відповідача господарські суди попередніх інстанцій не перевірили та не зазначили у своїх судових рішеннях, яким чином це впливає на суть порушення та проведений розрахунок нарахувань вартості не облікованої електричної енергії за формулою згідно з Методикою відповідно до суті виявленого порушення.

За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 у справі №916/1375/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції мотивовані тим, що складений відповідачем акт про порушення №038814 від 26.04.2016, який підтверджує факт пошкодження приладу обліку електроенергії, підписаний представником позивача без зауважень та заперечень, що свідчить про обґрунтованість застосування до останнього оперативно-господарської санкції, при цьому розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії Акціонерним товариством "Одесаобленерго" проведено правильно, а зазначення відповідачем в протоколі №61/1 від 19.06.2018 положень Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, є технічною опискою, яка не впливає на сутність встановленого правопорушення.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

Мале підприємство "КВИ" 25.09.2019 звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі № 916/1375/18, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 по справі №916/1375/18 повністю. Прийняти нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі про скасування рішення комісії центрального РЕМ Одесаобленерго . оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018. Стягнути з AT Одесаобленерго на користь МГІ КВИ судові витрати.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач зазначив, що висновки викладені у рішенні Господарського суду Одеської області віл 08 липня 2019 року та постанові Південно-західного апеляційного господарського сулу від 11 вересня 2019 року по справі №916/1375/18 є передчасними, оскільки зроблені без врахування та дослідження всіх обставин справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що стало наслідком ухвалення незаконного судового рішення.

Підпис ОСОБА_1 у акті про порушення №038814 не свідчить про те, що у нього не було зауважень, заперечень до акта та що він погодився з фактом пошкодження, оскільки згода або не згода має бути зазначена саме працівниками енергопостачальника, які складають акт.

Незгода споживача із вказаним в акті порушеннями підтверджуються тим, що саме споживач просив провести незалежну експертизу засобу обліку. Це вбачається з протоколу №61 від 05.05.2016 року та Акту-повідомлення про направлення на експертизу від 05.05.2016 року.

Поданий відповідачем до місцевого господарського суду диск з відеозаписом проведеної Акціонерним товариством "Одесаобленерго" перевірки, за результатами якої було складено акт про порушення №038814 від 26.04.2016, не може вважатися належним і достовірним доказом у даній справі, оскільки всупереч приписам процесуального закону даний електронний доказ не засвідчений електронним цифровим підписом. Крім того, скаржник зауважує, що під час проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса експертного електротехнічного та трасологічного дослідження експертом було здійснено демонтаж кожуху та порушено цілісність індикатора магнітного поля досліджуваного лічильника електричної енергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228, тому в силу положень частини четвертої статті 101 Господарського процесуального кодексу України висновок експертного дослідження №772/773 від 26.03.2018 не повинен прийматися судом до розгляду. Водночас Мале підприємство "КВИ" зазначає про наявність підстав для звільнення від відповідальності за пошкодження приладу обліку електроенергії у зв`язку з недоведеністю його вини у пошкодженні приладу обліку електроенергії.

Висновок касаційного суду про те, що аргументи позивача стосовно того, що обов`язковою передумовою нарахування оперативно-господарської санкції є встановлення вини споживача, є безпідставним.

Висновок касаційного суду щодо безпідставного визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії за пп. в п. 2.5 Методики є передчасним.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство "Одесаобленерго" просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Здійснивши розгляд касаційної скарги, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Касаційний господарський суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про скасування рішення комісії Центрального РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" з розгляду актів про порушення правил користування електричною енергією, оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018 про нарахування Малому підприємству "КВИ" недооблікованої електричної енергії обсягом 9575 кВт/год вартістю 18169,13 грн.

Укладений між сторонами договір №3722Ц від 09.02.2009 є належною підставою виникнення у сторін за цим договором господарського зобов`язання відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України (статті 11, 202, 509 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною четвертою статті 26 Закону України "Про електроенергетику", що був чинним на момент проведення перевірки та складання за її результатами акту про порушення №038814 від 26.04.2016, передбачено, що споживач енергії несе відповідальність, зокрема, за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією.

Правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, пошкодження приладів обліку (частини перша, друга статті 27 Закону України "Про електроенергетику").

В силу частини першої статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11.06.2017, а відтак був чинним на час прийняття відповідачем оспорюваного рішення, учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з частиною другою статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, пошкодження приладів обліку, використання приладів обліку електричної енергії, неповірених або неатестованих в установленому порядку тощо.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов`язань до суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов`язання, що використовуються самими сторонами зобов`язання в односторонньому порядку. До суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Статтею 236 Господарського кодексу України встановлено перелік оперативно-господарських санкцій та визначено, що перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

В силу приписів статті 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред`явлення претензії порушнику зобов`язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.

Зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини другої статті 20 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції врахував, що під час вирішення спору про застосування енергопостачальником електричної енергії до споживача оперативно-господарської санкції у вигляді донарахування вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення останнім Правил користування електричною енергією, суд повинен дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення, а також перевірити правильність визначення енергопостачальником розміру застосованої санкції відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 (далі Методика).

Водночас апеляційний господарський суд вірно зазначив, що станом на момент проведення перевірки та складання за її результатами акту про порушення №038814 від 26.04.2016 були чинними Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 (далі Правила користування електричною енергією), проте на момент прийняття Центральним РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" оспорюваного рішення, оформленого протоколом №61/1 від 19.06.2018, Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018, якою затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила роздрібного ринку електричної енергії), що набрали чинності з 11.06.2018.

Південно-західний апеляційний господарський суд прийняв до уваги приписи обох вищезазначених нормативних актів в залежності від об`єкту та періоду оцінки, а також вірно застосував положення Методики, яка була чинною як на час проведення перевірки та складання акту, так і на дату прийняття оспорюваного рішення.

Відповідно до підпунктів 4, 26, 27 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування, не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії, у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 1.2 Правил користування електричною енергією визначено, що недоврахована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно.

За умовами пункту 3.3 Правил користування електричною енергією відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Споживач несе відповідальність за технічний стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження (підпункт 4.2.4 пункту 4.2 договору №3722Ц від 09.02.2009).

22.02.2013 Центральним РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" та Малим підприємством "КВИ" підписано акт про пломбування №051936, в якому зазначено про те, що з метою паспортизації позивачем проведено пломбування приладу обліку електроенергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228, передано позивачу на збереження пломби, пломбувальний матеріал, прилади обліку і їх ланцюги, а також попереджено останнього про персональну відповідальність за пошкодження встановлених пломб та приладів обліку згідно зі статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", а саме: за несанкціонований доступ до приладів і ланцюгів обліку, втручання в роботу обліку електроенергії, порушення цілісності пломб та пломбувального матеріалу, пошкодження приладів обліку.

Отже, з огляду на вищевикладені приписи Правил користування електричною енергією, узгоджені сторонами умови договору №3722Ц від 09.02.2009 та положення акту про пломбування №051936 від 22.02.2013 саме на позивача покладено відповідальність за технічний стан, охорону та збереження розрахункового приладу обліку електроенергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228.

Згідно з підпунктом 1 пункту 10.3 Правил користування електричною енергією споживач зобов`язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать споживачу за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені на території споживача.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції у матеріалах справи відсутні та учасниками справи до суду не подано жодного доказу на підтвердження того, що Мале підприємство "КВИ" зверталося до відповідача з приводу несправності в роботі електролічильника MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228.

У разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики (пункт 6.40 Правил користування електричною енергією).

Чинне законодавство не містить обмеженого переліку ознак, які характеризують поняття "пошкодження приладів обліку", при цьому у пункті 2.1 Методики наведено невичерпний перелік таких характеристик, зокрема, розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо.

Встановлення такого правопорушення як "пошкодження приладів обліку", яке включає в себе як пошкодження цілісності корпусу приладу обліку, так і невірну роботу приладу обліку, беручи до уваги необмежений перелік ознак, які характеризують поняття "пошкодження приладів обліку", є самостійною підставою для застосування до порушника оперативно-господарських санкцій.

Отже, Мале підприємство "КВИ", як споживач електричної енергії, було зобов`язане забезпечувати належний технічний стан і цілісність переданого йому на збереження розрахункового засобу обліку MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228, відтак підтверджені висновком експертного електротехнічного та трасологічного дослідження №772/773 від 26.03.2018, складеним Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, пошкодження цоколя вказаного лічильника біля правого пломбувального гвинта шляхом просвердлювання бічної стінки з подальшим закладанням (заклеюванням) отвору накладкою та перебування даного засобу обліку у непрацездатному стані є окремим та самостійним порушенням Правил користування електричною енергією, що не зобов`язує енергопостачальника встановлювати факт втручання саме споживача у роботу приладу обліку.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції у матеріалах справи відсутні жодні докази на підтвердження того, що пошкодження та непрацездатність розрахункового засобу обліку MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 зумовлені винними діями відповідача або обставинами непереборної сили, а тому є безпідставними аргументи скаржника про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за пошкодження приладу обліку електроенергії на підставі підпункту 4.2.5 пункту 4.2 договору №3722Ц від 09.02.2009, в силу якого Споживач не несе відповідальності перед Постачальником електричної енергії відповідно до вимог підпунктів 4.2.1-4.2.3 пункту 4.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини Постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Процедура застосування оперативно-господарських санкцій за правопорушення зазначеного виду передбачена підпунктом 3 пункту 2.1 Методики, відповідно до якої санкції застосовуються на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричних полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). Наведений пункт Методики передбачає застосування останньої у разі виявлення пошкодження приладів обліку з деталізацією можливих видів порушень та інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладу обліку електричної енергії.

Водночас пошкодження приладу обліку та інші дії споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, є окремими видами порушень Правил користування електричною енергією, тому виявлення одного з них (пошкодження приладу обліку) не ставиться в залежність від іншого.

Пунктом 2.1 Методики також передбачено, що у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою. До отримання енергопостачальником результатів експертизи (у визначених цією Методикою випадках) ця Методика не застосовується.

За умовами пункту 4.4 договору №3722Ц від 09.02.2009 у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стали причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

Згідно з пунктом 6.41 Правил користування електричною енергією у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

Системний аналіз викладених норм законодавства свідчить про те, що у разі підписання споживачем (уповноваженою особою споживача) акта про порушення Правил користування електричною енергією без заперечень та зауважень, за умови дотримання порядку складання цього акта та відсутності дефектів останнього, споживач, який у майбутньому заперечує викладені в акті дані, повинен довести обставини, які перешкоджали поданню таких заперечень при складанні акта або інші поважні причини, з яких заперечення не були надані.

26.04.2016 представниками Акціонерного товариства "Одесаобленерго" за участю представника позивача проведено перевірку цеху Малого підприємства "КВИ", розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Житомирська, 38, за результатами якої складено акт про порушення №038814, в якому зафіксовано порушення останнім пунктів 3.2, 10.2 Правил користування електричною енергією, зокрема, неправильну роботу приладу обліку (маються мікротріщини на пломбувальних вушках електролічильника, з правої бічної сторони зароблено отвір, відкручено два захисних гвинта під кожухом приладу обліку), а також підозру впливу на роботу приладу обліку високочастотним полем. Водночас у вказаному акті зазначено про те, що прилад обліку №02005228 знято, укладено в пакет, який в подальшому опломбовано, та вилучено представниками енергопостачальника, при цьому повідомлено позивача про те, що засідання комісії постачальника електроенергії з розгляду даного акту відбудеться 05.05.2016 о 14:00-16:00 за адресою: м. Одеса, вул. Краснова, 2а, та запропоновано споживачу з`явитися на зазначене засідання. Акт про порушення №038814 від 26.04.2016 підписаний трьома представниками відповідача та представником позивача директором ОСОБА_1 без зауважень.

Зазначений акт фіксує факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією, між тим не містить жодних заперечень чи зауважень останнього щодо відображеного в акті правопорушення або стосовно порушення уповноваженими особами Акціонерного товариства "Одесаобленерго" порядку проведення перевірки та складання даного акту. При цьому будь-які докази на підтвердження порушення працівниками відповідача порядку складення акту про порушення №038814 від 26.04.2016 або наявності недоліків (дефектів) зазначеного акту у матеріалах справи відсутні та позивачем до суду не подані.

Апеляційний господарський суд вірно враховно, що, незважаючи на підписання позивачем акту про порушення №038814 від 26.04.2016 без заперечень, 05.05.2016 у присутності представника Малого підприємства "КВИ" відбулося засідання комісії Центрального РЕМ Акціонерного товариства "Одесаобленерго" з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією, на якому було прийнято рішення, оформлене протоколом №61, про направлення приладу обліку №02005228 на метрологічну експертизу, а також зазначено про те, що рішення за результатами розгляду акту про порушення №038814 від 26.04.2016 буде прийнято після проведення вказаної експертизи.

З висновку експертного електротехнічного та трасологічного дослідження №772/773 від 26.03.2018, складеного Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, вбачається, що механізм утворення пошкодження цоколя досліджуваного лічильника електричної енергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 біля правого пломбувального гвинта полягав у просвердлюванні його бічної стінки з подальшим закладанням (заклеюванням) отвору накладкою з внутрішнього боку лічильника, втулки кріплення пломбувальних гвинтів досліджуваного приладу обліку пошкоджень не мають, слідів термічного впливу на втулках кріплення пломбувальних гвинтів досліджуваного приладу обліку немає, механізм утворення пошкоджень монтажних стойок цоколю досліджуваного приладу обліку електроенергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 полягав у зламі. Досліджуваний лічильник електричної енергії MTX 3R30.DH.4LO-GO4 №02005228 перебуває у непрацездатному стані, встановити факт втручання в процес обліку досліджуваним лічильником електричної енергії MTX 3R30.DH.4LО-GO4 №02005228 шляхом електромагнітного впливу не вбачається можливим.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків стосовно того, що відсутність у зазначеному висновку експертного дослідження попередження експерта про кримінальну відповідальність пояснюється відмінністю між висновком експерта та висновком експертного дослідження, що не виключає можливість прийняття висновку експертного дослідження як належного доказу та здійснення його оцінки.

Судами обґрунтовано відхилено посилання позивача на норми ч. 4 ст. 101 ГПК України щодо неможливості прийняття висновку експерта, складеного за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, оскільки зазначення у мотивувальній частині висновку про демонтаж кожуху та порушення цілісності індикатора магнітного поля жодним чином не свідчить про знищення об`єкту дослідження та неможливість проведення додаткової або повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. При цьому висновків з жодних питань, що стосувалися саме дослідження кожуха або індикатора магнітного поля, експертне дослідження не містить.

Крім того, дослідивши наданий позивачем до суду першої інстанції висновок №19-2039 від 31.05.2019, судом апеляційної інстанції вірно зазначено про те, що вказаний висновок жодним чином не спростовує висновків суду щодо недотримання споживачем електричної енергії вимог підпунктів 26, 27 пункту 10.2 Правил користування електричною енергією, які були чинними станом на час проведення перевірки та виявлення порушення, щодо незабезпечення збереження і цілісності розрахункових засобів обліку електричної енергії. При цьому зі змісту висновку №19-2039 від 31.05.2019 вбачається, що експертом було безпосередньо досліджено лише закритий комплекс обліку (ЗКУ), що представляє собою спеціальну шафу, в якій розміщено лічильник, для установки на фасад будівлі, між тим підставою застосування до позивача оперативно-господарської санкції стало порушення цілісності саме лічильника як засобу обліку.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що просвердлювання бічної стінки приладу обліку електроенергії, яке зафіксовано представниками позивача в акті про порушення №038814 від 26.04.2016 та підтверджено висновком експертного дослідження, має наслідком порушення цілісності корпусу електролічильника, при цьому експертом підтверджується і факт неправильної роботи приладу обліку, що також є очевидним порушенням, оскільки лічильник при працюючому електрообладнанні не обліковував електричну енергію, яка фактично споживалася позивачем.

Законодавство в сфері електроенергетики не зобов`язує постачальника електричної енергії доводити факт можливості вчинення споживачем порушення або спосіб його вчинення, оскільки постачальник має довести лише факт встановлення і передачі на збереження споживачу засобу обліку та, власне, сам факт виявлення порушення у вигляді пошкодження або неправильної роботи приладу обліку, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для застосування до Малого підприємства "КВИ" оперативно-господарської санкції.

При цьому колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з доводами скаржника про те, що поданий відповідачем до місцевого господарського суду електронний доказ, а саме: диск з відеозаписом проведеної Акціонерним товариством "Одесаобленерго" перевірки, за результатами якої було складено акт про порушення №038814 від 26.04.2016, всупереч приписам частини другої статті 96 Господарського процесуального кодексу України не засвідчений відповідачем своїм електронним цифровим підписом, а тому не повинен прийматися судом до уваги.

Між тим апеляційний господарський суд вірно зауважив, що в силу пункту 4.1 Методики споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, відтак з огляду на те, що здійснення відеофіксації проведення перевірки та складання працівниками відповідача за її результатами відповідного акту про порушення не є обов`язковим та, як наслідок, не свідчить про недійсність або наявність недоліків (дефектів) цього акту, питання належності зазначеного електронного доказу не має вирішального значення для розгляду даної справи, оскільки неприйняття зазначеного відеозапису до уваги не спростовує вищевикладених висновків суду про наявність підстав для застосування до позивача оперативно-господарської санкції.

Безумовною підставою для застосування підпункту "в" пункту 2.5 Методики для проведення розрахунку є ненадання інформації споживачем щодо паспортних даних струмоприймачів, відмови споживача від вимірювання струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних струмоприймачів на повну потужність.

У підписаному сторонами акті про порушення №038814 від 26.04.2016 зазначено про те, що відсутня можливість визначення усієї потужності струмоприймачів.

За таких обставин, акт про порушення №038814 від 26.04.2016 містить відомості щодо відсутності можливості як визначити потужність за наявними струмоприймачами, так і максимальну потужність всіх увімкнених струмоприймачів на час проведення перевірки, що є достатнім для реалізації підпункту "в" пункту 2.5 Методики, при цьому неможливість визначення усієї потужності струмоприймачів не спростована позивачем, яким зазначений акт підписано без зауважень.

Перевіривши зроблений відповідачем розрахунок нарахування Малому підприємству "КВИ" вартості недооблікованої електроенергії за актом про порушення №038814 від 26.04.2016, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов цілком вірного висновку, що вказаний розрахунок Акціонерним товариством "Одесаобленерго" здійснено правильно.

Як Правилами користування електричною енергією, які втратили чинність, так і Правилами роздрібного ринку електричної енергії передбачений порядок притягнення споживачів до відповідальності за виявлені порушення. Зокрема, згідно з пунктом 8.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

При цьому, зі змісту протоколу №61/1 від 19.06.2018 вбачається, що про порушення позивачем Правил користування електричною енергією зазначено в контексті порушення, встановленого актом про порушення №038814 від 26.04.2016, під час складення якого вказані Правила були чинними.

Водночас як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, що зазначення пунктів Правил користування електричною енергією щодо строків сплати рахунку та можливості оскарження рішення комісії є технічною опискою, яка не впливає на сутність встановленого правопорушення та проведення розрахунку нарахувань вартості необлікованої електричної енергії за формулою згідно з Методикою, відтак не може лише з формальних причин призвести до скасування оспорюваного рішення.

Відповідно до підпункту 8.2.6 пункту 8.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, які набрали чинності з 11.06.2018, акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Акт про порушення №038814 відповідачем складено 26.04.2016, а згідно з листом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса №55/05-26/9/19 від 25.03.2019 висновок експертного електротехнічного та трасологічного дослідження №772/773 від 26.03.2018 разом з об`єктом дослідження були отримані відповідачем 12.04.2018, тобто до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

За таких обставин та з огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що складення акту про порушення та отримання відповідачем результатів експертного дослідження відбулися до набрання чинності Правилами роздрібного ринку електричної енергії, а чинні на той час Правила користування електричною енергією не встановлювали строків розгляду такого акту, Акціонерне товариство "Одесаобленерго" мало "законне сподівання" на застосування приписів саме діючого нормативного акту, який не регламентував часових обмежень для розгляду акту про порушення.

З огляду на викладене, доводи скаржника про порушення відповідачем порядку розгляду акту про порушення №038814 від 26.04.2016, а саме: не розгляд зазначеного акту протягом 60 календарних днів з дати отримання висновку експертної установи, як того вимагають Правила роздрібного ринку електричної енергії є необґрунтованими.

Інші доводи, викладені в касаційній скарзі колегією суддів відхиляються, оскільки останні є такими, що не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та зводяться до переоцінки доказів, а суд касаційної інстанції в силу частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

9. Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Малого підприємства "КВИ" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 08.07.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.09.2019 у справі №916/1375/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

О. Мамалуй