Ухвала

від 04.11.2019 по справі 340/2561/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження

04 листопада 2019 року м. Кропивницький справа № 340/2561/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (28613, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Лебедине, код ЄДРПОУ - 23093493) провизнання протиправним та скасування рішення, а також, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 26 вересня 2019 року № 269 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

- зобов`язати Жовтневу сільську раду Устинівського району Кіровоградської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2.00 га, що розташована на території Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області з дотриманням вимог законодавства.

30.10.2019 р за вхід. №17606 до суду надійшла заява представника позивача (Т.О. Дем`яненко за договором про надання правової допомоги) про закриття провадження, яка обґрунтована наступним.

Суб`єкт владних повноважень самостійно виправив своє порушення, що підтверджується фотокопією рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 28.10.2019 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно в приватну власність, орієнтовною площею 2,00 га (пасовищ), для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Тому, на підставі п.8 ст.238 КАСУ просить суд закрити провадження у справі.

Віршуючи клопотання про закриття провадження у справі судом встановлено наступне.

Згідно ч. 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.

Судом встановлено, що предметом позову адміністративної справи №340/2561/19 є визнання незаконним та скасування рішення Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області від 26 вересня 2019 року №269 Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що Жовтнева сільська рада Устинівського району Кіровоградської області 28 жовтня 2019 року прийняла рішення №283, яким надала ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно в приватну власність, орієнтовною площею 2,00 га (пасовищ), для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи, що у своїй заяві позивач надав докази, що свідчать про виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних порушень і фактичне дозволу на розробку проекту землеустрою. При цьому враховує, що таке клопотання подано самим позивачем, що дає підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача після такого виправлення можливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними.

У зв`язку з викладеним суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про закриття провадження у справі №340/2561/19 на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України підлягає задоволенню, а провадження по справі закриттю.

При цьому, статтею 239 КАС України передбачені наслідки закриття провадження у справі.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч.1, ст.239 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною другою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, питання щодо повернення судового збору буде вирішено у разі надходження відповідного клопотання позивача.

Щодо стягнення витрат за надання правничої допомоги в розмірі 5000 грн. суд зазначає наступне.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до ст.30 цього Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 05.09.2019 року по справі №826/841/17 .

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат за надання правничої допомоги додано ордер серії КР №141860 на підставі договору про надання правової допомоги від 08.10.2019 року, квитанція від 11.10.2019 року на суму 5000 грн. та розрахунок.

Згідно ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до розрахунку витрати на правничу допомогу за результатами розгляду справи згідно умов договору 40% від мінімальної заробітної плати за годину адвоката, а саме 4173 грн. х 40% =1669,20 грн.

Проте, суд не бере зазначене посилання до уваги, оскільки позивачем до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги 08.10.2019 року доданий не був. Будь-яких обґрунтувань щодо застосування саме зазначеного розрахунку не викладено. Тому, виключає можливість дослідити умови договору на які є посилання у розрахунку та застосування 40% від мінімальної заробітної плати за годину адвоката.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що вона складається з 16 аркушів. При цьому, позовна заява викладена на 3 аркушах та 7 аркушів доказів, інші аркуші процесуальні документи суду. З наведеного вбачається, що дана справа є незначної складності.

Водночас суд зазначає, що докази долучені до матеріалів справи це документи, які подавалися позивачем суб`єкту владних повноважень для розгляду, тому окремих дій щодо з`ясування, отримання чи збирання доказів представником не вчинялися.

З наданого представником розрахунку вбачається, що ряд послуг, як-то: 1. надання попередньої консультації, 2. вивчення та правовий аналіз матеріалів, вивчення нормативної бази є складовими частинами такої послуги, як складання позовної заяви, тому без вчинення хоча б однієї вищезазначених дій виключають кінцевий результат у вигляді складання позовної заяви.

При цьому, відповідно до матеріалів справи жодного судового засідання проведено не було.

Поряд з тим, відсутні докази на підтвердження фактичного отримання адвокатом Дем`яненко Т.О. коштів в сумі 5000 грн. від ОСОБА_2 , яким міг би бути витяг з Книги обліку доходів і витрат адвоката як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність за жовтень 2019 року. При цьому сама по собі квитанція до прибуткового касового ордера б/н від 11.10.2019 на суму 5000 грн., підписана та видана адвокатом, без доказів дійсного оприбуткування цих коштів у відповідності до норм податкового законодавства України, не може слугувати достатнім доказом понесення витрат на правничу допомогу позивачем.

З урахуванням викладеного,, сума витрат на правничу допомогу на представництво інтересів позивача у судових засіданнях не охоплює той обсяг, який зазначений в розрахунку.

Зважаючи на вказане та недостатність безспірних доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо їх стягнення в сумі 5000 грн. суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 1669,20 грн.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі Двойних проти України (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі Меріт проти України (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Керуючись 9, 47, 189, 238, 241, 246, 248, 256, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача Дем`яненко Т.О. - задовольнити.

Закрити провадження у справі №340/2561/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (28613, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Лебедине, код ЄДРПОУ - 23093493) про визнання протиправним та скасування рішення, а також, зобов`язання вчинити певні дії.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1669,20 грн. (тисяча шістсот шістдесят дев`ять гривень двадцять копійок), за рахунок бюджетних асигнувань Жовтневої сільської ради Устинівського району Кіровоградської області (28613, Кіровоградська область, Устинівський район, с. Лебедине, код ЄДРПОУ - 23093493 ).

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295 КАС України.

Пунктом 15.15 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук