Рішення

від 04.11.2019 по справі 340/1817/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1817/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом

прокурор: заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7) в інтересах держави,

відповідач: Комишуватська сільська рада (27152, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Комишувате, код ЄДРПОУ 04365371)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: дошкільний навчальний заклад "Ромашка" с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області (27152, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, село Комишувате, вул. Набережна, 10, код ЄДРПОУ 36734917)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Комишуватської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що за наслідками вивчення органами прокуратури стану законності у сфері використання земель закладів освіти Новоукраїнського району виявлено порушення у діяльності Комишуватської сільської ради, якою не оформлено правовстановлюючі документи на земельну ділянку, на якій розташований дошкільний навчальний заклад "Ромашка", а також на будівлі та споруди вказаного закладу. Внаслідок цього будівлі, споруди та земельна ділянка комунального закладу освіти використовується без оформлення та реєстрації права власності чи користування. Це порушення створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном, ризики для нормального функціонування навчального закладу та навчально-виховного процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства. З цих підстав прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави у суді на підставі статті 23 Закону України "Про прокуратуру", просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комишуватської сільської ради щодо неоформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку за адресою: вул. Набережна, 10, с. Комишувате, Новоукраїнський район, Кіровоградська область, на якій розташований дошкільний навчальний заклад "Ромашка";

- зобов`язати Комишуватську сільську раду в межах повноважень вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку;

- визнати протиправною бездіяльність Комишуватської сільської ради щодо неоформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди дошкільного навчального закладу "Ромашка" с. Комишувате, розміщені за адресою: вул. Набережна, 10, с.Комишувате, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

- зобов`язати Комишуватську сільську раду в межах повноважень вжити заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на вказані будівлі та споруди комунального закладу освіти дошкільний навчальний заклад "Ромашка".

Ухвалою судді від 03.09.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено дошкільний навчальний заклад "Ромашка" с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області (надалі - ДНЗ "Ромашка").

Відповідач надав до суду заяву про визнання позову, у якій повідомив, що технічна документація із землеустрою на земельну ділянку ДНЗ "Ромашка" та правовстановлюючі документи на його будівлі та споруди не були виготовлені у зв`язку з відсутністю на це коштів у місцевому бюджеті.

Третя особа у наданих до суду поясненнях щодо позову повідомила, що наразі розпочато процедуру виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та будівлі дитячого садка.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини.

На території Комишуватської сільської ради за адресою: вул. Набережна, 10, с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області розміщений та діє комунальний заклад освіти - дошкільний навчальний заклад "Ромашка" за типом дошкільного закладу ясла-садок. Вказаний освітній заклад є комунальною установою, а його засновником відповідно до Статуту є Комишуватська сільська рада. (а.с. 21 - 25, 59 - 63)

Згідно з пунктом 1.3 Статуту засновник або уповноважений ним орган здійснює фінансування дошкільного органу, його матеріально-технічне забезпечення, надає необхідні будівлі з обладнанням і ремонтом приміщень, їх господарське обслуговування, харчування та медичне обслуговування дітей.

Пунктом 9.1 Статуту передбачено, що відповідно до рішення сімнадцятої сесії двадцять третього скликання Комишуватської сільської ради №113 від 30.01.2001 року дошкільному закладу передано в оперативне управління земельну ділянку, будівлі, споруди, комунікації, інвентар, обладнання, спортивні та ігрові майданчики.

Як свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, відомості щодо реєстрації права власності, користування, оперативного управління на нерухоме майно та земельну ділянку, розташовані за адресою: вул. Набережна, 10, с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області - за місцем знаходження ДНЗ "Ромашка", у цих реєстрах відсутні. (а.с. 30 - 31)

Таким чином, будівлі та споруди вказаного комунального закладу та земельна ділянка, на якій вони розташовані, використовуються без оформлення та реєстрації прав на них.

Виявивши у травні 2019 року вказане порушення, заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури, використовуючи повноваження, надані статтями 23, 24 Закону України "Про прокуратуру", звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що відповідно до статті 143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Право комунальної власності передбачене статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 цієї статті територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо управління комунальною власністю належать повноваження щодо управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; у сфері освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту до їх відання належать такі власні (самоврядні) повноваження: 1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; 2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійно-технічної освіти у державних і комунальних загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах, вищої освіти у комунальних вищих навчальних закладах, створення необхідних умов для виховання дітей, молоді, розвитку їх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних навчально-виховних закладів, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких організацій. (статті 29, 32 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Частиною 5 статті 11 Закону України "Про освіту" передбачено, що органи місцевого самоврядування створюють умови для здобуття дошкільної освіти шляхом формування і розвитку мережі закладів освіти.

3гідно з частиною 3 статті 22, частиною 6 статті 25 Закону України "Про освіту" заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний.

Засновник закладу освіти зобов`язаний зокрема забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про дошкільну освіту" засновником закладу дошкільної освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад дошкільної освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов`язків засновника.

Частиною 2 статті 37, частиною 1 статті 38 Закону України "Про дошкільну освіту" передбачено, що утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладів дошкільної освіти фінансуються за рахунок коштів засновника (засновників) цих закладів.

Матеріально-технічна база закладу дошкільної освіти включає будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інше. Майно закладу дошкільної освіти належить йому на правах, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 80 Закону України "Про освіту" до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством.

Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України.

Так, згідно з пунктом "ґ" частини 2 статті 92 Земельного кодексу України заклади освіти незалежно від форми власності набувають права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Як передбачено частинами 9, 10 статті 79-1 Земельного кодексу України, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

За визначенням, наведеним у пункті 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 4 цього Закону державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: зокрема право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; інші речові права відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться зокрема на підставі рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном.

Відповідно до частин 1, 2 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Суд установив, що ДНЗ "Ромашка" перебуває у власності територіальної громади Комишуватської сільської ради, а повноваження щодо управління його майном від імені територіальної громади здійснює Комишуватська сільська рада.

Передавши рішенням №113 від 30.01.2001 року нерухоме майно в оперативне управління ДНЗ "Ромашка", відповідач як власник цього майна не вжив заходів щодо оформлення речових прав на нього та їхньої державної реєстрації.

Земельна ділянка комунальної власності, на якій розташовані будівлі та споруди ДНЗ "Ромашка", як об`єкт цивільних прав не сформована, у постійне користування третій особі у встановленому порядку не передана, а державна реєстрація права на неї не проведена.

Відтак суд прийшов до висновку, що відповідач, як орган місцевого самоврядування та засновник комунального закладу освіти, всупереч покладених на нього Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законами України "Про освіту", "Про дошкільну освіту" обов`язків, не вжив заходів щодо оформлення речових прав на об`єкти нерухомого майна комунальної власності, а саме будівлі та споруди ДНЗ "Ромашка" та земельну ділянку, на якій вони розташовані, допустивши таким чином протиправну бездіяльність.

Згідно з пунктом 4 частиною 2 статі 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, з метою забезпечення необхідних умов функціонування і розвитку системи дошкільної освіти позов прокурора слід задовольнити.

Згідно з пунктом 4 частиною 2 статі 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем не понесені.

При зверненні прокурора до суду з цим позовом прокуратурою Кіровоградської області платіжним дорученням №947 від 07.06.2019 року сплачено судовий збір у сумі 3842 грн. (а.с. 54)

Частиною 1 статті 142 КАС України передбачено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п`ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Зважаючи на те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, тому позивачу слід повернути з державного бюджету 50% відсотків судового збору, сплаченого прокуратурою Кіровоградської області за подання цього позову, що становить 1921 грн.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 142, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7) до Комишуватської сільської ради (27152, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, с. Комишувате, код ЄДРПОУ 04365371) задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Комишуватської сільської ради щодо неоформлення речових прав на будівлі та споруди дошкільного навчального закладу "Ромашка" с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області та земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Зобов`язати Комишуватську сільську раду вчинити дії щодо оформлення речових прав на будівлі та споруди дошкільного навчального закладу "Ромашка" с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області та земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Повернути прокуратурі Кіровоградської області з бюджету судовий збір у сумі 1921 грн., що перераховані платіжним дорученням №947 від 07.06.2019 року.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи. Позивачу надіслати також копію платіжного доручення №947 від 07.06.2019 року, оригінал якого залишити в матеріалах адміністративної справи.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш