Рішення

від 29.10.2019 по справі 1.380.2019.003870

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003870

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді Кухар Н.А.

секретаря судового засідання Шавель М.М.

за участю:

представника позивача - Яцуляк Т.Р.

представника відповідача - Куля Є.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 ) звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС (79000, вул. Костюка, 1, м. Львів). у якому просить :

- визнати протиправними та скасувати Рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA209000/2019/000253/2 від 21.05.2019 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00675 від 22.05.2019 року;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи - 39420875) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати;

- зобов`язати Львівську митницю ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи - 39420875) надати звіт про виконання судового рішення у десятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 30.07.2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині ухвали шляхом долучення до позовної заяви квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою суду від 13.08.2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позову зазначає, що за наявності усіх документів, позивач через свого представника звернувся до митного органу для здійснення митного оформлення імпортованого транспортного засобу. У поданій митній декларації митна вартість транспортного засобу позивачем була визначена за ціною визначеною відповідно до рахунку - фактури у розмірі 15600 злотих. Зазначає, що під час ввезення автомобіля з території Республіки Польща, митна вартість вказаного автомобіля становила - 15700 злотих. Проте, відповідачем протиправно, в порушення норм ст. 57 Митного кодексу України та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення . Вважає, що застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права позивача. Просив позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач подав відзив на позов, у якому зазначено, що в митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом митної вартості транспортного засобу, оскільки заявлена митна вартість автомобіля не відповідала інформації про вартість даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та становить 8293 євро. Митна вартість заявлена декларантом не може бути визнана у зв`язку з відсутністю підтвердження числових значень складових митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах другій - третій статті 53 Митного кодексу України (відсутні касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, додаткові документи не подавалися).

Представник відповідача стверджує, що митний орган послідовно намагався застосовувати методи визначення митної вартості, а фактично вдалося застосувати лише шостий (резервний) метод. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення такими, що прийняте відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 через свого представника за довіреністю ОСОБА_2 придбав 27.04.2019 року у Республіці Польща в компанії, яка спеціалізувалася на продажу автомобілів - Pro Cars Przemyslaw Demski (адреса: - 59-700, Boleslawiec, Rynek 31/32 /6, номер NIP: НОМЕР_2 ) легковий автомобіль марки PEUGEOT, модель 308, тип - кузова універсал, рік виготовлення 2015 р., модельний рік 2015 р., дата першої реєстрації 10.12.2015 р., номер двигуна немає даних, номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1560 см.куб, 88 Kw, тип двигуна - дизельний, повна маса 1870 кг., колісна формула 4х2, кількість сидячих місць включаючи водія 5, колір синій, призначений для використання по дорогах загального користування, техпаспорт транспортного засобу № НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , за ціною 15600 злотих відповідно до Рахунку - фактури ПДВ (VAT) № 12/04/2019 від 27.04.2019 року, відповідно до якого за вказаний автомобіль було сплачено готівку 15600 злотих. Відповідно до митної експортної декларації - супровідного експортного документа за формою EX A №MRN: 19PL402010E0492279 від 03.05.2019 року, яка оформлялася митним органом Республіки Польща PL402010 під час вивезення вказаного автомобіля з території Республіки Польща, була зазначена митна вартість вказаного автомобіля - 15700 злотих.

Позивач в позовній заяві зазначає, що 04.05.2019 року через митного брокера ТзОВ Смарт Вей Логістика (ідентифікаційний код юридичної особи - 41399387; 79031, Львівська область, м. Львів, Сихівський район, вул. Карла Мікльоша, будинок 11, квартира 34) було подано в електронному вигляді митному органу - Відділ митного оформлення Скнилів митного поста Західний (Львівська область, м. Городок, вул. Львівська, 659 Б) - попередню митну декларацію з обсягом даних, необхідних для пропуску товарів через митий кордон України та доставлення до митного органу призначення, тип ДКД - ЕЕ № UA 209190.2019.35766 від 04.05.2019 року. В даній декларації було зазначено фактурну вартість вказаного автомобіля - 15600 злотих, що при курсі злотого - 6,957005 грн., за 1 злотий, становить митну вартість - 108529, 28796 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості декларантом в попередній митній декларації було зазначено підтверджуючі документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, техпаспорт транспортного засобу № НОМЕР_4 , рахунок - фактура (інвойс) (Commercial invoice), рахунок - фактура ПДВ (VAT) № 12/04/2019 від 27.04.2019 року відповідно до якого за вказаний автомобіль було сплачено готівкою 15600 злотих.

04.05.2019 року представником позивача - ОСОБА_2 було доставлено вказаний автомобіль на митну територію України через митницю на кордоні - Відділ митного оформлення 1-4 митного поста Мостиська , пункт пропуску Шегині - Медика . Працівниками вказаного митного пропуску було проведено огляд вказаного автомобіля, про що було складено відповідний акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.05.2019 року.

21.05.2019 Львівською митницею ДФС прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2019/000253/2 по митній декларації №UA209190/2019/036941, за яким митну вартість легкового автомобіля марки PEUGEOT, модель 308, тип - кузова універсал, рік виготовлення 2015 р., модельний рік 2015 р., дата першої реєстрації 10.12.2015 р., номер двигуна немає даних, номер кузова НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1560 см.куб, 88 Kw, тип двигуна - дизельний, повна маса 1870 кг., колісна формула 4х2, кількість сидячих місць включаючи водія 5, колір синій, призначений для використання по дорогах загального користування, визначено за 6 (резервним) методом митної вартості.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що митна вартість заявлена декларантом не може бути визнана у зв`язку з відсутністю документального підтвердження митної вартості та неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених в частинах другій - третій статті 53 цього Кодексу (відсутні касові або товарні чеки, банківські платіжні документи, документи про транспортні витрати не подавалися, додаткові документи не подавалися). У органу доходів і зборів виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості транспортного засобу, яка згенерована відповідно до постанови КМУ № 1077 від 12.12.2018, АСАУР складає 8900, 00 євро. Касові або товарні чеки до митного оформлення не подавались (ч. 1 ст. 368 МКУ), документи щодо оплати товару до митного оформлення не подавалися. У фактурі вказано, що оплата здійснювалася готівкою. Однак, сума оплати (15600 польських злотих) перевищує дозволену межу розрахунків готівкою для підприємств (15000 злотих, відповідно до нормативного регулювання РП.Dz U 2018 poz 646 Ustava z dnia 6 marca 2018 r Pravo przedsicbiorcow). Крім того у рішенні вказано, що власник автомобіля вказаний у реєстраційному документі -(S Cehariv) та продавець є різними особами. У поданій експортній декларації статистична вартість відрізняється від заявленої фактурної. У експортній декларації міститься посилання на документ заява про транспортні витрати , яка засвідчує наявність транспортних витрат, однак до митного оформлення не подавалася. За результатами дослідження висновку № 9/40 від 10.05.2019 року виявлено наступне: - експертом вказано, що автомобіль ввезено 04.04.2019 та огляд проводився 04.04.2019, тоді як автомобіль перетнув кордон 05.04.2019; на с.6 експертом вказано, що країною експортером є Нідерланди, відповідно до цього було враховано вартість нормогодинни ремонтних робіт. Однак, автомобіль був проданий польським підприємством Pro Cars Przemyslaw Demski (Boleslawiec PП), відповідна інформація щодо Польщі як країни відправлення внесена до гр. 15 МД. Така помилка призвела до неправильного розрахунку вартості робіт - у даному додатку 3 (витяг з Schwarcke Net) вказано пробіг (119585 км), що не відповідає показнику одометра, встановленому фото експертом та відображеному у фототоблицях (75406). Також зазначена дата першої реєстрації автомобіля (11.2015) не відповідає зазначеній у реєстраційних документах (10.12.2015). Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять про вартість страхування, транспортні (перевезні) документи, а також документи, що місять відомості про вартість перевезення товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Додаткових документів декларантом не надавалося. Проведено консультації з декларантом згідно ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60) з причин відсутності в органу доходу і зборів та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г(ст.63 МКУ) з причин відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в органу доходів і зборів. Митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС. Виходячи із вищенаведеного, митна вартість товару становитиме 8900, 00 євро.

Відповідно до цього, Львівською митницею ДФС винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209190/2019/00675, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією №UA209190.2019.036941 від 10.05.2019. Причиною відмови зазначено наступне: Неможливість завершення митного оформлення, по причині необхідності внесення змін у гр. 12, 45МД (у зв`язку із коригуванням митної вартості товару № 1 після прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2019/000253/2 від 20.05.2019). Декларантом порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст. 257 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 та наказ Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа від 30.05.2012 № 651) невірно розраховано митну вартість, неправильно заповнена графа 12, 45 ВМД, МКУ № 4495- VI від 13.03.2012 р., ст. 54, п.6, п.п.1.

Незгода позивача з вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості № UA209000/2019/000253/2 від 21.05.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00675 від 22.05.2019 року, стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій статті цієї статті.

Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Згідно з частиною четвертою 54 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

З системного аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку проте, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції зазначав, що при перевірці поданої митної декларації №UA209190.2019.036941 від 10.05.2019 від 10.05.2019 року та документів, долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб. Касові або товарні чеки до митного оформлення не подавалися, документи щодо оплати товару до митного оформлення не подавалися. Сума оплати у розмірі 15600 польських злотих перевищує дозволену межу розрахунків готівкою для підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення на підтвердження ціни імпортованого товару позивачем подано рахунок - фактуру ПДВ (VAT) № 12/04/2019 від 27.04.2019 року, згідно якої за автомобіль марки PEUGEOT, було сплачено 15600 злотих. (а.с.45).

Відповідно до ч. 1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Разом з тим, прихідний касовий ордер, касовий чек чи інший документ про прийняття визначеної суми готівки від громадянина до митного оформлення не подавалися.

Відповідно до вимог Тимчасового порядку та ч. 3 ст. 53 МК України, Львівська митниця ДФС повідомила декларантові про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання визначеного переліку документів, разом з тим, такі подані не були.

Таким чином, оскільки подані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем підтверджені не були, зважаючи на вимоги ч. 3 ст. 58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав.

Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини восьмої статті 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Як встановлено судом на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення ідентичних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх фізичні характеристики, якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що свідчить про неможливість застосування другорядного методу визначення митної вартості ціною договору щодо ідентичних товарів.

Крім того, на момент перевірки заявленої позивачем митної вартості були відсутні митні оформлення подібних товарів, які б співпадали по асортименту продукції, не відомі та документально не підтверджені їх якість та репутація даної продукції на ринку від виробника за час максимально наближений до моменту прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, що свідчить про неможливість застосування другорядного методу визначення митної вартості ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Другорядний метод визначення митної вартості ціною договору на основі віднімання вартості щодо подібних товарів також не був застосований, оскільки на момент визначення заявленої позивачем митної вартості було відсутнє документальне підтвердження про ціну одиниці товару, що були продані на території України, з поправкою відповідно до ч. 2, 3 ст. 62 МК України.

Другорядний метод визначення митної вартості на основі додавання вартості (обчислена вартість) не був застосований, оскільки відсутнє документальне підтвердження щодо витрат, які включаються в ціну товарів відповідно до ст. 63 МК України.

Таким чином, митницею послідовно застосовувались методи визначення митної вартості, разом з тим, таку визначити за жодним з них не вдалося, тому відповідно до ст. 64 МК України митна вартість на імпортований позивачем товар визначена з використанням резервного методу.

Вказаний метод визначення митної вартості передбачає, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень ст. 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Під жоден із цих критеріїв імпортний товар позивача не підходить, тому перешкод до застосування резервного методу не було.

Суд також звертає увагу на те, що визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ "Оцінка товару для митних цілей" та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до п. 2(а) ст. VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Згідно з п. 2(Ь) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (Ь), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (а) і (Ь) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Враховуючи наведене, митним органом у якості джерела інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості використано середню ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання АСАУР в сумі 8900 Євро.

Суд також звертає увагу на те, що у рахунку зазначено суму до оплати 15600 злотих з відміткою оплачено готівкою , разом з тим, позивач не надав банківських платіжних документів щодо оплати за товар або чеків про оплату готівкою, а надані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованого автомобіля.

Таким чином, відсутні будь-які документи про оплату за транспортний засіб, що унеможливлює підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до п. 4 та п. 5 ч. 2 ст. 53, ст. 58, ст. 368 МК України.

Додаткових документів для спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об`єктивності заявленої митної вартості товарів позивачем надано не було.

Надаючи оцінку висновку експертного дослідження № 9/40 від 10.05.2019 року наданому митному органу, суд зазначає наступне.

У висновку експертного дослідження № 9/40 від 10.05.2019 року встановлено, що вартість не розмитненого і незареєстрованого в Україні (що ввозиться митну територію України) автомобіля PEUGEOT-308, реєстраційний номер HP-842-G, ідентифікаційний номер кузова НОМЕР_3 , тип - кузова універсал, , рік виготовлення 2015 р., модельний рік 2015 р., об`єм двигуна 1560 см.куб, 88 Kw, потужність двигуна 88,00 кВт, тип двигуна - дизельний, повна маса 1870 кг., колісна формула 4х2, кількість сидячих місць включаючи водія 5, колір синій, призначеного для використання по дорогах загального користування станом на 07.05.2019 року, становить 92031, 57 грн.

Коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування вищевказаного висновку.

У рішенні про коригування митної вартості від 21.05.2019 року № UA209000/2019/000253/2 зазначено, що за результатами дослідження висновку № 9/40 від 10.05.2019 року виявлено наступне: - експертом вказано, що автомобіль ввезено 04.04.2019 та огляд проводився 04.04.2019, тоді як автомобіль перетнув кордон 05.04.2019; на с.6 експертом вказано, що країною експортером є Нідерланди, відповідно до цього було враховано вартість нормогодинни ремонтних робіт. Однак, автомобіль був проданий польським підприємством Pro Cars Przemyslaw Demski (Boleslawiec PП), відповідна інформація щодо Польщі як країни відправлення внесена до гр. 15 МД. Така помилка призвела до неправильного розрахунку вартості робіт - у даному додатку 3 (витяг з Schwarcke Net) вказано пробіг (119585 км), що не відповідає показнику одометра, встановленому фото експертом та відображеному у фототоблицях (75406). Також зазначена дата першої реєстрації автомобіля (11.2015) не відповідає зазначеній у реєстраційних документах (10.12.2015).

Суд зазначає, що такі документи як висновок експертного дослідження транспортного засобу не входить у перелік документів, необхідних для підтвердження митної вартості товарів передбачених ст. 53 Митного кодексу України та ст. 368 Митного кодексу України.

Таким чином, висновок відповідача, щодо сумнівів у правильності заявленої позивачем митної вартості ТЗ є обґрунтованим, оскільки надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості ТЗ та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за нього.

Відтак, відповідачем було правомірно відмовлено позивачу у митному оформленні товару за заявленою ним митною вартістю відповідно до вимог митного законодавства, так як митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.

Додаткових документів для спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об`єктивності заявленої митної вартості товарів позивачем надано не було.

Розглядаючи вказану справу, суд вказує, що відповідачем було правомірно обрано резервний метод визначення митної вартості.

Суд вказує, що висновки, за результатами розгляду вказаної справи відповідають висновкам Верховного Суду в аналогічних правовідносинах, що містяться в постанові від 15 травня 2018 року (справа №809/1260/17), яку судом враховано на виконання приписів ч.5 ст. 242 КАС України.

Також, суд враховує висновки Верховного Суду щодо нормативного регулювання подібних спірних правовідносин, викладений у постановах від 02.04.2019 по справі №826/14258/15 (провадження №К/9901/23135/18), від 02.04.2019 по справі №815/4150/14 (провадження №К/9901/3483/18), суть яких зводиться до того, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу.

Отже, зважаючи на положення МК України та зазначені висновки Верховного Суду, які, відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого відповідачем рішень та відсутність підстав для їх скасування.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем було доведено правомірність прийняття рішення Львівської митниці ДФС про коригування митної вартості № UA209000/2019/000253/2 від 21.05.2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209190/2019/00675 від 22.05.2019 року.

Враховуючи вищенаведене у задоволені позову слід відмовити.

Відтак, не підлягає до задоволення також і похідна позовна вимога - зобов`язати Львівську митницю ДФС (ідентифікаційний код юридичної особи - 39420875) надати звіт про виконання судового рішення у десятиденний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно вимог статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246 КАС України , суд -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Львівської митниці ДФС (79000, вул. Костюка, 1, м. Львів, 39420875) про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду .

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Львівський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 07 листопада 2019 року.

Суддя Кухар Н.А.