Рішення

від 06.11.2019 по справі 420/6094/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6094/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 16, код ЄДРПОУ 36154293) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Одесі (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 38, код ЄДРПОУ 41404999) про скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 16, код ЄДРПОУ 36154293) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Одесі (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 38, код ЄДРПОУ 41404999) про скасування арешту, накладеного на невизначене майно, все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» за реєстраційним номером обтяження: 11875132 від 23.11.2011 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-19/1802/29994058 від 23.11.2011, що видана державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Саламаха В.В.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що постановою від 23.11.2011 року Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 23.11.2011 року №В-19/1802/29994058 (державний виконавець - Саламаха В.В.) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ Автоконтейнерсервіс .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування арешту від 17.09.2019 року обгрунтовуючи це тим, що у ТОВ Автоконтейнерсервіс відсутня будь яка заборгованість зі сплати податків, зборів чи інших загальнообов`язкових платежів.

У відповідь на заяву щодо скасування арешту ТОВ Автоконтейнерсервіс було повідомлено, що на виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 29994058 по примусовому виконанню виконавчого листа від 29.09.2011 №2а/1570/5946/2011 про стягнення штрафу на користь ДПІ у Приморському районі м. Одеси в розмірі 169,32 грн. Також, було повідомлено про те, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить - 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить - 1 рік, у зв`язку із чим виконавче провадження № 29994058 було знищено у порядку, передбаченому законодавством. Відтак, будь-яка можливість скасування арешту нерухомого майна ТОВ Автоконтеинерсервіс у позасудовому порядку неможлива.

При цьому позивач зазначив, що ГУ ДПС в Одеській області листом №1805/10/15-32-50-08-09 від 03.10.2019 року повідомило, що у ТОВ Автоконтеинерсервіс заборгованість зі сплати податків, зборів чи інших загальнообов`язкових платежів - відсутня, в відтак, правові підстави для накладення арешту на майно ТОВ Автоконтеинерсервіс - відсутні.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 30.10.2019 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 06.11.2019 року на 11:00 год.

Крім того, ухвалою судді від 30.10.2019 року було витребувано з Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Одесі належним чином засвідчені копії документів, що були підставою для накладення арешту на невизначене майно, все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» за реєстраційним номером обтяження: 11875132 від 23.11.2011 року згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-19/1802/29994058 від 23.11.2011, що видана державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Саламаха В.В.

Відповідач відзив на позов та витребувані матеріали суду не надав.

У судове засідання, призначене на 06.11.2019 року на 11:00 год., сторони не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно приписів ст.268 КАС України.

06.11.2019 року через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2011 року по справі №2а/1570/5946/2011 позовну заяву Державної податкової інспекції у Приморському районі до товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» (код ЄДРПОУ 36154293) заборгованість по податку на прибуток підприємств у сумі 169,32 гривень на розрахунковий рахунок №31111009700008, код платежу 11021000, одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.

Постановою від 23.11.2011 року Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 23.11.2011 року №В-19/1802/29994058 (державний виконавець - Саламаха В.В.) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ Автоконтейнерсервіс .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування арешту від 17.09.2019 року обґрунтовуючи це тим, що у ТОВ Автоконтейнерсервіс відсутня будь яка заборгованість зі сплати податків, зборів чи інших загальнообов`язкових платежів.

У відповідь на заяву щодо скасування арешту ТОВ Автоконтейнерсервіс було повідомлено, що на виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 29994058 по примусовому виконанню виконавчого листа від 29.09.2011 №2а/1570/5946/2011 про стягнення штрафу на користь ДПІ у Приморському районі м. Одеси в розмірі 169,32 грн. Також, було повідомлено про те, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень становить - 3 роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративних стягнень, строк зберігання яких становить - 1 рік, у зв`язку із чим виконавче провадження № 29994058 було знищено у порядку, передбаченому законодавством.

При цьому судом встановлено, що ГУ ДПС в Одеській області листом №1805/10/15-32-50-08-09 від 03.10.2019 року повідомило, що у ТОВ Автоконтеинерсервіс відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів чи інших загальнообов`язкових платежів.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством законами України Про виконавче провадження від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606-XIV) та Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно зі ст. 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини 1 статті 17 Закону № 606-ХІV примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Положенням ч. 1 ст. 19 Закону № 606-ХІV встановлено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону № 606-ХІV у заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону № 606-ХІV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувана державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини 1 статті 57 Закону № 606-ХІV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону № 606-ХІV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 3 ст. 57 Закону № 606-ХІV постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до положень пунктів 9.9, 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 25.12.2008 року № 2274/5, передбачено, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII передбачені підстави зняття арешту з майна.

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ч.1).

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (ч.2).

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (ч.3).

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону (ч.4).

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч.5).

Як встановлено судом, на виконанні Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 29994058 по примусовому виконанню виконавчого листа від 29.09.2011 № 2а/1570/5946/201 1 про стягнення штрафу на користь ДПІ у Приморському районі м. Одеси в розмірі 169,32 грн.

Постановою від 23.11.2011 року Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 23.11.2011 року №В-19/1802/29994058 (державний виконавець - Саламаха В.В.) про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження було накладено арешт на все нерухоме майно ТОВ Автоконтейнерсервіс .

Разом з цим, як вбачається з листа ГУ ДПС в Одеській області №1805/10/15-32-50-08-09 від 03.10.2019 року, у ТОВ Автоконтеинерсервіс відсутня заборгованість зі сплати податків, зборів чи інших загальнообов`язкових платежів.

З огляду на зазначене, враховуючи, що у ТОВ Автоконтейнерсервіс відсутня заборгованість по податку на прибуток підприємств у сумі 169,32 гривень, яка була предметом розгляду по справі №2а/1570/5946/2011 та яку було стягнуто з ТОВ Автоконтейнерсервіс постановою суду від 29.08.2011 року, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать до задоволення шляхом скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-19/1802/29994058 від 23.11.2011, що видана державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Саламаха В.В., якою накладений арешт на невизначене майно, все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» за реєстраційним номером обтяження: 11875132 від 23.11.2011 року.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.. . Поняття майна в ст. 1 Протоколу № 1 тлумачаться дуже широко, воно охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. Воно має автономний зміст, до нього Європейський суд з прав людини включає не лише фізичні матеріальні об`єкти, а й інші права, інтереси та блага, відповідно до яких особа може мати певний матеріальний інтерес.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 272, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 16, код ЄДРПОУ 36154293) до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Одесі (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 38, код ЄДРПОУ 41404999) - задовольнити.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №В-19/1802/29994058 від 23.11.2011, що видана державним виконавцем Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Саламаха В.В., якою накладений арешт на невизначене майно, все нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» за реєстраційним номером обтяження: 11875132 від 23.11.2011 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Одесі (65023, м. Одеса, вул. Пастера, 38, код ЄДРПОУ 41404999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоконтейнерсервіс» (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 16, код ЄДРПОУ 36154293) судові витрати у розмірі 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.А. Радчук.

.