Постанова

від 05.11.2019 по справі 280/2805/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 280/2805/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

за участю секретаря судового засідання Іотової А.О.,

за участю представника відповідача: Радової С.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року в адміністративній справі №280/2805/19, прийняте в м. Запоріжжя, (суддя суду першої інстанції Прасов О.О.), повне рішення складено 29.07.2019 року, за позовом товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в :

10 червня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ звернулось з адміністративним позовом, в якому просив: визнати та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 28.02.2019 року №0002701407 про нарахування грошових зобов`язань з податку на додану вартість.

В обґрунтування адміністративного позову позивачем сформований податковий кредит з податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН у визначеному законом порядку. Оскільки податкові накладні зареєстровані відповідачем, то відповідно господарські операції та контрагенти позивача не є ризиковими. Позивач також зазначає, що податковим органом під час перевірки було використано лише дані інформаційних баз, однак наявність відповідної інформації не є безумовним доказом нереальності господарських операцій. Також, позивач зазначає, що всі первинні документи, оформлені в рамках договору підряду, укладеного з ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ не мають дефектів щодо форми та змісту або походження, які в силу приписів ст. 198 та 201 ПК України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Таким чином, на думку позивача, первинні документи засвідчують факт реального виконання господарських зобов`язань.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач фактично поніс витрати на сплату ПДВ у складі вартості послуг, придбаних у ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ . Обов`язок щодо сплати до бюджету ПДВ, з вартості вказаних послуг, належить безпосередньо контрагенту. Позивач зазначає, що відповідач не надав суду доказів того, що ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ не задекларував податкові зобов`язання по спірним операціям. В свою чергу, в разі невиконання контрагентом власних податкових обов`язків позивач не має нести за це юридичну відповідальність. Позивач зазначає, що документи та інші дані, які спростовують або підтверджують реальність здійснення господарської операції, відображеної в податковому обліку, повинні оцінюватись з урахуванням специфіки кожної господарської операції. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних (джерел) вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що документально оформлені операції ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ з ТОВ УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ неможливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення господарських операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для надання послуг або здійснення діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів і транспортних засобів. Виписані від ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними посадовими особами, оскільки підписи належать особам, які не мають жодного відношення до здійснення фінансово-господарської діяльності вказаними підприємствами. Первинні документи, надані позивачем до перевірки містять дефекти у своєму змісті, не розкривають суті господарських відносин, крім того, до перевірки позивачем не було надано всіх запитуваних податковим органом первинних документів.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 14.12.2018 року по 20.12.2018 року посадовими особами Головного управління ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ за період діяльності квітень 2018 року з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ у квітні 2018 року, за результатами якої складено акт №805/08-01-14-07/33471657 від 28.12.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ пп. 14.1.36, пп. 14.1.181, пп. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України в результаті чого в періоді, що перевірявся, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету на загальну суму 100 750 грн., у т.ч.: квітень 2018 року у сумі 100 750 грн..

Позивачем було подано заперечення на акт перевірки, які за результатами розгляду було залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення №0002701407 від 28.02.2019 року, яким ТОВ УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього на суму 151125.00 грн., в тому числі 100750 грн. за основним платежем та 50375 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з правомірністю та обґрунтованістю податкового повідомлення-рішення №0002701407 від 28.02.2019 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що складені між ТОВ УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ та ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ первинні документи не свідчать про реальність господарських операцій між цими суб`єктами господарювання. Надані до перевірки документи містять недоліки у своєму змісті та суперечать одне одному, відтак, висновки акту перевірки щодо заниження суми податку на додану вартість за наслідками господарських операцій у періоді, що перевірявся, підтверджені у ході розгляду справи, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пп. 14.1.181,п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності ж з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. (п. 201.1 ст. 201 ПК України)

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до ч.2 ст.9 означеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань платників здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення).

Надані позивачем для підтвердження реальності здійснення господарських операцій, первинні документи не відображають зміст та обсяг укладених договорів, містять розбіжності та суперечливості їх змісту, що вказує на обгрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем ПДВ, сплачених в ціні послуг документально наданих позивачу ТОВ СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ .

Так, згідно наданого позивачем договору підряду, що 01.04.2017 між ТОВ «УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ» (замовник) та ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» (підрядник) укладено Договір підряду №01/04 (а.с.69-71), згідно з п.1.1 якого підрядник приймає на себе зобов`язання виконати умови Договору згідно заявки замовника (надання послуг та поставка товару).

Згідно з п.1.2 Договору підряду №01/04 від 01.04.2017 обсяг, зміст робіт та вартість робіт і матеріалів, використовуваних для проведення робіт, визначається проектно-кошторисною документацією або додатковими угодами до договору.

У відповідності до ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України зазначено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Позивачем не надано ні до суду ні до перевірки проектно-кошторисну документацією або додаткові угоди до Договору підряду №01/04 від 01.04.2017.

Натомість, позивачем надано до суду: «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2018 року» (форма КБ-3); «Підсумкову відомість ресурсів. Коригування проекту основної будівлі (витрати - по факту)» ; «Акт №01-19449-04 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року» (форма КБ-2в); «Акт №б/н приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року» (форма КБ-2в) (а.с.72-112).

У «Підсумковій відомості ресурсів. Коригування проекту основної будівлі (витрати - по факту)» зазначено, що витрати пов`язані з виконанням робіт за квітень 2018 року складають 253179,94 грн.

Однак, дана сума не збігається з інформацією та сумами в інших первинних документах, наданих до суду позивачем.

Надані до суду позивачем первинні документи: «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2018 року» (форма КБ-3); «Підсумкова відомість ресурсів. Коригування проекту основної будівлі (витрати - по факту)» ; «Акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року» (форма КБ-2в), не відповідають вимогам до цих документів, визначених ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 за №293 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013» .

Так, у вказаних документах відсутня інформація про адресу будівництва та найменування об`єкту.

Всі документи надані до суду позивачем не містять відомості про об`єкт будівництва, не вказано де саме виконувались роботи.

Таким чином, неможливим є ідентифікація за наслідками яких саме підрядних робіт, по якому саме об`єкту, була складена надана позивачем первинна документація.

Позивачем також надано до суду платіжні доручення: 1) №12078 від 11.05.2018 на суму 63720,41 грн. з призначенням платежу - «Часткова сплата за БМР згідно договору №01/04 від 01.04.2018р., за роботи квітень 2018р. у т.ч. ПДВ 20% - 10620,07 грн.» ; 2) №12182 від 12.06.2018 на суму 88826,00 грн. з призначенням платежу - «Часткова сплата за БМР згідно договору №01/043 від 01.04.2018р., за роботи травень 2018р. у т.ч. ПДВ 20% - 14804,27 грн.» ; 3) №12395 від 07.09.2018 на суму 80644,00 грн. з призначенням платежу - «Часткова сплата за БМР згідно договору №01/043 від 01.04.2018р., за роботи серпень 2018р. у т.ч. ПДВ 20% - 13440,67 грн.» (а.с.113-118), які на його думку підтверджують факт понесення витрат підприємством у зв`язку із здійсненням господарських операцій, пов`язаних з його діяльністю, та вказують на правомірність формування податкового кредиту за рахунок ПДВ, сплачених в ціні виконаних робіт.

Однак, позивачем не надано до суду Договір №01/04 від 01.04.2018 на підставі якого Платіжним дорученням №12078 від 11.05.2018 було сплачено кошти у сумі 63720,41 грн.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться записи про те, що ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 41621871) зареєстровано як юридичну особу 28.09.2017 та поставлено на облік у Головному управлінні регіональної статистики 29.09.2017 та Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м.Києві 28.09.2017.

Таким чином, ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» не могло 01.04.2017 укласти Договір підряду №01/04, оскільки ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» лише 28.09.2017 було зареєстровано як юридична особа та поставлено на облік у контролюючому органі.

Позивач зазначає, що при складанні договору підряду №01/04 було допущено технічну описку в дату договору та помилково вказано дату 01.04.2017 року замість 01.04.2018 року.

Натомість на підтвердження зазначених доводів, ні до перевірки, ні до суду першої інстанції позивачем не було надано жодних додаткових угод або інших документів про внесення виправлень в Договір підряду №01/04. Також, позивачем не надано будь-яких доказів від сторони контрагента про те, що вірною датою договору останній визнає саме 01.04.2018 року.

Крім того, під час перевірки встановлено, що за «Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта» сформованою на 17.12.2018 у ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» (код ЄДРПОУ 41621871) відсутнє нерухоме майно (а.с.192-193).

Згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» за 1 квартал 2018 року на підприємстві працювала 1 особа (а.с.203-204).

Відповідно до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» за 2 квартал 2018 року на підприємстві працювало 6 осіб (а.с.205-206).

Позивачем не спростовано доводи відповідача щодо вирахування людино-годин для виконаної ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» у квітні 2018 року роботи.

В свою чергу, у Договорі підряду №01/04 від 01.04.2017 відсутні умови щодо можливості залучення ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» до виконання робіт субпідрядників. Тобто, роботи за Договором підряду №01/04 від 01.04.2017 мали бути виконані у квітні 2018 року ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» власними силами.

При цьому, у «Довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2018 року» (форма КБ-3), «Підсумковій відомості ресурсів. Коригування проекту основної будівлі (витрати - по факту)» , «Актах приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2018 року» (форма КБ-2в), взагалі не згадуються субпідрядники.

Відтак, суд першої інстанції правомірно погодився із позицією відповідача, що у ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» були відсутні трудові та матеріальні ресурси для виконання умов Договору підряду №01/04 від 01.04.2017.

Позивач ні до перевірки, так і до суду не надав регістри бухгалтерського обліку: оборотно-сальдові відомості по рахунках 10, 15, 20, 28, 31, 36, 37, 63.

Отже, з урахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не надано до суду доказів використання господарської операції з ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» у власній діяльності, а складені між ТОВ «УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ» та ТОВ «СПЕЦ-СТРОЙ СТАНДАРТ» первинні документи не свідчать про реальність господарських операцій між цими суб`єктами господарювання.

Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції відповідачем доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з його контрагентом у періоді, що перевірявся, вказане свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ та скасування податкового повідомлення - рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції тому, підстави для зміни або скасування рішення суду - відсутні.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю УКРПРОМВЕНТИЛЯЦІЯ - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року в адміністративній справі №280/2805/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 06.11.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай