Постанова

від 06.11.2019 по справі 420/1683/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/1683/19 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

рішення суду першої інстанції прийнято

у м. Одеса 03 липня 2019 року

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Запорожана Д.В, Осіпова Ю.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И Л А :

21.03.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» (далі по тексту - ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» , позивач) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області, (далі по тексту - ГУ ДФС Одеській області , відповідач) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України, в якому позивач просив:

- Визнати протиправним та скасувати наказ №1906 від 15.03.2019 р. , виданий ГУ ДФС в Одеській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що запит №613/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019 р ГУ ДФС Одеській області не відповідає принципам правової передбачуваності та правової визначеності, не відповідає п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом » та п.п.73.3 ст.73 ПК України, про що позивач вказав у відповіді.

15.03.2019 р. начальник ГУ ДФС в Одеській області прийняв наказ №1906 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» на підставі п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України, та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 11.03.2019 р. №187/11/15-32-14-10-05. До того ж, вказує, що оскаржуваний наказ №1906 від 15.03.2019 р. не відповідає приписам ПК України, оскільки не містить мету призначення перевірки, підстав для проведення перевірки, визначених ПК України.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ" в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт вказує на те, що підставою для прийняття наказу №1906 про проведення перевірки відповідач зазначив п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України, що виключає правомірність самого наказу так як, згідно ч.10 цієї ж статті строки, підстави та порядок проведення документальних виїзних перевірок підприємств не поширюються на перевірки, що проводяться відповідно до кримінального процесуального закону. При цьому апелянт зазначає, що посилання у спірному Наказі на доповідну записку заступника начальника управління аудиту відповідача як на підставу для проведення перевірки свідчить про необґрунтованість та безпідставність цього наказу.

Також апелянт зазначає, що запит було складено з порушенням вимог пп.78.1.11. п.78.1 ст.78, а також п.73.3ст.73 Податкового кодексу України, оскільки з запиту неможливо встановити, які сумніви виникли у органу доходів і зборів та потребують додаткового пояснення або спростування платником податків, ані інших підстав для його надіслання, передбачених п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

В зв`язку із неявкою сторін, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно п.2 ч. 1 ст. 311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу ГУ ДФС в Одеській області від ДФС України надійшов лист від 14.01.2019 року №1101/7/99-99-14-04-02-17, яким доручено вжити відповідні контрольно - перевірочні заходи у порядку визначеному ст. ст. 345-354 Митного кодексу України на предмет правильності визначення митної вартості імпортованих товарів в тому числі по ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» .

На підставі даних викладених у листі ДФС України від 14.01.2019 р. №1101/7/99-99-14-04-02-17 ГУ ДФС в Одеській області було складено запит про надання інформації та копії документів №613/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019 р.

На зазначений запит позивач надав відповідь від 28.02.2019 р. № 4657676868790, яким відмовилось надавати ГУ ДФС в Одеській області документи, які витребовувались від платника податків.

ГУ ДФС в Одеській області була складена доповідна записка №187/11/15-32-14-10-05 від 11.03.2019 р. в якій викладено пропозицію призначити документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. відповідно до п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України.

15.03.2019 р. начальник ГУ ДФС в Одеській області прийняв наказ №1906 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» на підставі п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України, та на підставі доповідної записки заступника начальника ГУ ДФС в Одеській області Бондаренка А.Б. від 11.03.2019 р. №187/11/15-32-14-10-05.

Проведення вказаної перевірки наказано провести за період з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р.

Позивач не допустив посадових осіб контролюючого органу до перевірки, що було оформлено актом про відмову в допуску до проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи від 21.03.2019 р. №279/15-32-14-10-11/39962406 (а.с.40-41).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 16, 20, 73, 78 Податкового кодексу України, п. п. 9, 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245, суд першої інстанції прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки ненадання інформації на складений у відповідності до вимог чинного законодавства запит контролюючого органу є підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пп. пп. 20.1.3, 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали; проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України передбачено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України, документальною позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка підприємства, яка не передбачена планами роботи органу доходів і зборів і може проводитися якщо виявлено факти або отримано документальну інформацію, які свідчать про порушення підприємством вимог законодавства з питань державної митної справи, якщо підприємство не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

З огляду на наведені норми законодавства суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язковою передумовою здійснення документальної позапланової перевірки є, зокрема, направлення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Приписи п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України визначать, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу витягнутої руки під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

Аналогічні за своїм змістом вимоги до запиту, його оформлення та підстав для його складання і направлення закріплені у п. п. 9, 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 (далі по тексту - Порядок №1245) .

Згідно з п. 10 Порядку № 1245, запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1245, письмовий запит про подання інформації надсилається суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлення за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, фактів, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; виникнення потреби у визначенні рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається , що запит ГУ ДФС в Одеській області щодо надання інформації та копій документів №613/10/15-32-14-10-07 від 15.01.2019 року містить посилання на підставу його направлення , яка полягає у здійсненні контролюючим органом митного контролю та з урахуванням встановлених обставин можливого порушення підприємством митного законодавства України при ввезені товарів на митну територію України, попередньо виявлених за результатом проведеного аналізу; міститься відображення запитуваної інформації з переліком документів , які пропонуються надати; наявна гербова печатка ГУ ДФС в Одеській області.

У відповідності до вимог частини 5 статті 334 Митного кодексу України з метою здійснення митного контролю після випуску товарів органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати документи або їх засвідчені копії, інформацію (у тому числі в електронній формі), що стосуються переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України або за її межами.

З огляду на вищезазначені вимоги митного законодавства, саме проаналізована контролюючим органом можливість наявності порушень з боку суб`єктів господарської діяльності вимог митного законодавства спонукає до направлення запитів щодо надання копій документів та здійснення контролюючих заходів з проведення перевірок для спростування або підтвердження отриманої інформації.

Також, необхідно зауважити, що як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що інформація про порушення митного законодавства була отримана ДФС України від старшого детектива - керівника Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Національним антикорупційним бюро України Бровко Б. в рамках порушених кримінальних провадженнях від 11.10.2017 року № 52017000000000682 та від 09.07.2018 року № 520180000000679, та була переадресована до ГУ ДФС в Одеській області для вжиття відповідних контрольно - перевірочних заходів у порядку , визначеному ст. 345-354 Митного кодексу України.

В рамках визначеної вимоги ч.5 ст.334 Митного кодексу України, відповідач склав та направив на адресу позивача лист-запит щодо надання інформації та копій документів від 15.01.2019 р. №613/10/15-32-14-10-07.

Однак, у відповідь на даний запит позивач листом від 28.02.2019 р. №4657676868790 повідомив про відмову в наданні документів із посиланням на невідповідність надісланого запиту.

У зв`язку з ненаданням позивачем пояснень та документів, відповідач склав доповідну записку від 11.03.2019 р. №187/11/15-32-14-10-05 щодо необхідності призначення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства з дотриманням вимог законодавства України з питань державної митної справи за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. відповідно до п.2 ч.7 ст.346 Митного кодексу України.

При цьому суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на невідповідність запиту від 15.01.2019 р. №613/10/15-32-14-10-07 (а.с.35) про надання документів вимогам ст. 73 Податкового кодексу України та Порядку № 1245, оскільки зазначений запит містив чітко визначену підставу його направлення, а саме: виявлення за результатами аналізу митного оформлення товарів протягом 2016-2017 років позивачем за 31 митними деклараціями фактів можливого порушення митного законодавства України при ввезенні товарів а митну територію України; посилання на вимогу законодавства у відповідності до якої направлено запит: п. 5 ст. 334 Митного кодексу України; перелік документів, які пропонується надати.

Запит скріплений печаткою контролюючого органу.

Посилання апелянта на те, що в запиті не зазначені конкретні підстави для його надсилання, не зазначено, які саме факти свідчать про порушення платником податків законодавства з питань державної митної справи, судом не приймаються до уваги, оскільки, як вказав вище суд, у запиті чітко визначено фактичну підставу для його направлення.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, щодо посилання ТОВ «АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ» на окремі дефекти запиту про надання інформації не впливають на його обов`язок надати всю необхідну інформацію за запитом, оскільки відсутність або неповнота посилань на конкретні джерела отримання податкової інформації не повинні розглядатися як підстава для визнання запиту таким, що не відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, та, як наслідок, бути підставою для визнання наказу про проведення податкової перевірки протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 11 квітня 2019 року по справі № 804/1188/18 (провадження № К/9901/55389/18) та в постанові від 21 травня 2019 року по справі № 808/2500/17 (провадження № К/9901/47700/18).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п.78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до ч. 1 ст. 349 Митного кодексу України, посадові особи органу доходів і зборів мають право приступити до проведення документальної (планової чи позапланової) виїзної перевірки декларанта чи зустрічної звірки на підприємстві за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення керівнику відповідного підприємства або уповноваженій ним особі під розписку посвідчення на право проведення перевірки, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу доходів і зборів, мета проведення перевірки, вид (планова чи позапланова) та підстави її проведення, дати початку та закінчення перевірки, посади, спеціальні звання та прізвища посадових осіб органу доходів і зборів, які проводитимуть перевірку, пред`явлення службових посвідчень зазначених осіб, а також надання копії наказу органу доходів і зборів про проведення перевірки.

Водночас вимоги щодо змісту наказу врегульовано абзацом 3 п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, відповідно до якого в наказі зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з матеріалів справи вбачається, оскаржуваний наказ відповідача №1906 від 15.03.2019 року (а.с.39) відповідає вимогам абз.3 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, а саме: в наказі зазначено дату його видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта, який перевіряється, адресу об`єкта, перевірка якого проводиться, мету, вид, підстави для проведення перевірки (п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України), дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.

Наказ підписаний начальником ГУ ДФС в Одеській області Г. Мілютіним та містить печатку контролюючого органу.

Відповідно до п.1.22 цього Наказу, що при організації проведення документальної позапланової (крім перевірок, визначених у підпункті 1.2.3 цього пункту) або фактичної перевірки обґрунтовані пропозиції щодо необхідності її проведення оформлюються доповідною запискою (висновком) за підписом керівника відповідного структурного підрозділу, який має інформацію, що може слугувати підставою для проведення документальної позапланової або фактичної перевірки відповідно до чинного законодавства.

Доповідна записка (висновок) надається на розгляд керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДФС, який приймає рішення про доцільність проведення такої перевірки та визначає підрозділ, який буде здійснювати (очолювати) цю перевірку, відповідати за її організацію, у тому числі направлення повідомлення до Інформаційно-аналітичної групи, координацію дій залучених до перевірки працівників інших структурних підрозділів та органів ДФС, а також реалізацію матеріалів перевірки.

Щодо доводів Апелянта про те, що однією із підстав перевірки є доповідна записка, то суд апеляційної інстанції не бере цей довід до уваги, оскільки підставою для проведення перевірки зазначеної в наказі від 15.03.2019 року № 1906 є п. 2 ч. 7 ст. 346 Митного кодексу України.

Тому посилання в наказі на доповідну записку не свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваного наказу, оскільки останній, як було встановлено раніше, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення перевірки та за наявності передбаченої податковим законодавством підстави для її проведення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ" - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПЕРСПЕКТИВА ЮМТ" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національне антикорупційне бюро України, про визнання протиправним та скасування наказу - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Запорожан Д.В. Осіпов Ю.В.