Постанова

від 06.11.2019 по справі 640/6187/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/6187/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Клочкова Н.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Порто Трейд до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2019 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Порто Трейд (далі - позивач, ТОВ Порто Трейд ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1), Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач 2), у якій позивач просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №№1009847/41159141, 1009845/41159141, 1009846/41159141 від 03 грудня 2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних №1, №2, №3 від 02 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд ;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №1, №2, №3 від 02 жовтня 2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, подані товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд .

Основним видом діяльності позивача є діяльність у сфері транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів залізничним транспортом, код КВЕД ДК 009:2010 52.29 Інша допоміжна діяльність у галузі транспорту.

Для організації залізничних перевезень між позивачем та публічним акціонерним товариством Українські залізниці укладено договір.

12 вересня 2018 року між позивачем (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Юнігран (клієнт) укладено договір №2/09, відповідно до умов якого експедитор на підставі заявок клієнта, за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язані з цим послуги шляхом укладання правочинів з підприємствами, уповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками (орендарями, балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах договору.

З метою виконання умов договору, як зазначено у позовній заяві, позивач забезпечив організацію перевезення вантажів товариства з обмеженою відповідальністю Юнігран згідно наданих заявок на перевезення.

В подальшому позивачем складено низку податкових накладних, які направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

31 жовтня 2018 року позивачу надійшли квитанції, відповідно до яких реєстрація вказаних вище накладних була зупинена, як таких, що відповідають критеріям оцінки ступеня ризику, визначеному підпунктом 2.1 пункту2 Критеріїв ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з пропозицією надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

28 листопада 2018 року позивачем у електронній формі засобами електронного зв`язку подано повідомлення №4 про подання пояснень, а також копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

03 грудня 2018 року комісією відповідача прийнято рішення №1009847/41159141, №1009845/41159141 та №1009846/41159141 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №2, №3 від 02 жовтня 2018 року, підставою відмови зазначено: не надання платником податку копій документів: розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

13 грудня 2018 року позивачем подано скарги на вказані вище рішення Комісії, які залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що останній є юридичною особою приватного права та є платником податку на додану вартість.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2018 року №1009847/41159141, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №1 від 02 жовтня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд (01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 33в, офіс 301, код ЄДРПОУ 41159141) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2018 року №1009845/41159141, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №2 від 02 жовтня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд (01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 33в, офіс 301, код ЄДРПОУ 41159141) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Визнано протиправним та скасовано рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2018 року №1009846/41159141, прийняте комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №3 від 02 жовтня 2018 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд (01033, місто Київ, вулиця Антоновича, будинок 33в, офіс 301, код ЄДРПОУ 41159141) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що у відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю Порто Трейд зареєстровано як юридична особа з 17 лютого 2017 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами економічної діяльності товариства зазначено: код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і. у.; Код КВЕД 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.20 Вантажний залізничний транспорт; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; Код КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н. в. і. у. (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch).

У відповідності до наданої до суду копії витягу з рішення Державної служби України з безпеки на транспорті №636 від 19 липня 2018 року, видом господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю Порто Трейд є перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів залізничним транспортом (Т.1, арк. 41).

Матеріалами справи також підтверджується, що між позивачем (замовником) та публічним акціонерним товариством Українська залізниця (перевізником) укладено договір про надання послуг №01326/ПЗЗ-2018 від 23 червня 2018 року, предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що позивач, як замовник, має право укладати договори на власний розсуд із підприємствами, які зацікавлені в перевезеннях вантажів, та виступати платником послуг з перевезення вантажу, користування вагонами та інших послуг, передбачених цим договором. (Т.1, арк. 26-40).

При цьому, в матеріалах справи наявна копія особового рахунку 8261888 за жовтень 2018 року, відповідно до якого позивачем сплачувались послуги ПАТ Укрзалізниця (Т.1, арк. 55).

Також, з матеріалів справи вбачається, що 12 вересня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд (експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Юнігран (клієнт) укладено договір №2/9 про організацію перевезень вантажів, відповідно до умов якого експедитор згідно даного договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок клієнта за його рахунок та за винагороду (плату) організує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов`язані з цим послуги шляхом укладання правочинів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами - власниками(орендарями, балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору. Дані правочини здійснюються від імені експедитора за рахунок клієнта (пункт 1.2. договору).

У відповідності до пункту 1.3 договору для організації перевезень вантажів, вказаних в заявках клієнта, експедитор має право залучати рухомий склад ПАТ Укрзалізниця , рухомий склад власності, оренди, операторського управління експедитора або інших юридичних осіб.

Пунктом 3 договору передбачені умови, на яких проводяться розрахунки за надані позивачем послуги.

14 вересня 2018 року, 24 вересня 2018 року та 24 жовтня 2018 року до вказаного вище договору №2/9 сторонами договору було укладено додаткові угоди №1, №2, №3.

Так, на виконання умов вказаного вище договору №2/9 від 12 вересня 2018 року товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд та товариством з обмеженою відповідальністю Юнігран складені та підписані акти надання послуг №17 від 02 жовтня 2018 року на суму 141032,86 грн, №18 від 02 жовтня 2018 року на суму 219 384, 45 грн. та №19 від 02 жовтня 2018 року на суму 78 351, 59 грн.

Також, у відповідності до наявної в матеріалах справи копії виписки з рахунку позивача вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю Юнігран було проведено попередню оплату за договором.

За результатом господарських операцій позивачем 02 жовтня 2018 року складено та подано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1, №2 та №3.

За наслідками обробки податкової накладної, контролюючий орган надіслав позивачу квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31 жовтня 2018 року, відповідно до яких податкові накладні прийняті, однак їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної .

28 листопада 2018 року на підтвердження здійснення вказаних господарських операцій, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №4, разом поясненнями та документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції .

03 грудня 2018 року Комісія Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №1009847/41159141 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 02 жовтня 2018 року, №1009845/41159141 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 02 жовтня 2018 року та №1009846/41159141 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 02 жовтня 2018 2017 року у зв`язку з ненаданням платником податків розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, документи неможливо ідентифікувати/пошкоджені.

Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями, позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з відповідними скаргами, які рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 22 грудня 2018 року №53389/41159141/2, №53380/41159141/2 та №53447/41159141/2 залишені без задоволення, а рішення про відмову у реєстрації податкових накладних - без змін (Т.1, арк. 65-75).

Крім того, позивачем надано суду копії податкових накладних №10 від 26 жовтня 2018 року, №12 від 29 жовтня 2018 року, які складені та направлені до податкового органу позивачем за одних і тих же обставин, щодо одного одних і тих же суб`єктів господарювання, за одних і тих же документів, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку матеріалам, обставинам справи, а також наданим поясненням та запереченням сторін колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), Податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 21 Постанови № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної та бути обґрунтованим.

Наведене в сукупності свідчить про те, що у будь-якому випадку контролюючий орган повинен був в оскаржуваному рішенні чітко вказати які копії документів не було надано позивачем та які з наданих документів складені з порушенням законодавства та, норми якого закону порушені при складанні документів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до яких податкові накладні від 02 жовтня 2018 року №1, №2, №3 прийняті, але їх реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкових накладних ступеню ризиків, що визначені підпунктом 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, судом встановлено, що податковий орган повинен був у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 2 Критеріїв, а і відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Більш того, суд звертає увагу, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операції по ним.

Однак, в порушення вимог законодавства, з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та які саме розрахункові документи не було надано позивачем.

Крім того, оспорюване рішення містить лише загальне твердження про неможливість ідентифікувати документи/пошкоджені, проте, не зазначено конкретного переліку документів, яких, на думку Комісії, не вистачає для реєстрації податкових накладних, що повністю невілює принцип визначеності, прозорості та обґрунтованості рішення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що позивача, як платника податків, відповідач 2 проінформував щодо неможливості ідентифікувати документи, що позбавило позивача можливості повторно надати такі документи у форматі, який би дозволив їх відкрити та ідентифікувати, у тому разі, що неможливість ідентифікації цих документів полягала саме у наданні позивачем документів в іншому форматі, який комісія не мала можливості відкрити.

Також, зазначає, що відсутність технічної можливості ідентифікувати документи, подані платником податків не є безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної.

Водночас, відповідач не навів жодного правого обґрунтування щодо підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, зазначених у підпункті 2.1. пункту 2 критеріїв, та підстав їх віднесення до позивача.

На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №1009847/41159141, №10099845/41159141 та №1009846/41159141 від 03 грудня 2018 року щодо відмови в реєстрації податкових накладних №1, №2 та №3 від 02 жовтня 2018 року.

При цьому, зауважує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням того, що судом встановлено, що оскаржувані рішення були прийняті саме комісією Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а не Державної фіскальної служби України, а також враховуючи надання з боку позивача первинних документів, які свідчать про проведення господарських операцій, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №1009847/41159141, №10099845/41159141 та №1009846/41159141 від 03 грудня 2018 року щодо відмови в реєстрації податкових накладних №1, №2 та №3 від 02 жовтня 2018 року.

Крім того, пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З огляду на протиправність вказаного вище рішення відповідача 2, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №1, №2 та №3 від 02 жовтня 2018 року, подані товариством з обмеженою відповідальністю Порто Трейд в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 06 листопада 2019 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак,

О.Є. Пилипенко