Постанова

від 06.11.2019 по справі 320/884/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Терлецька О.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року Справа № 320/884/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ВОД-ТЕПЛОКОМ

до Державної фіскальної служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ВОД-ТЕПЛОКОМ (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому просило:

- скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 12.12.2018 р. № 1021415/41377981;

- зареєструвати податкову накладну від 01.11.2018 р. № 39 в ЄРПН.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови позивачу в реєстрації поданої ним податкової накладної в ЄРПН, що товариством надані відповідні підтверджуючі документи, а також з того, що оскаржуване рішення Комісії від 12.12.2018 р. № 1021415/41377981 не містять обґрунтованих підстав, з яких воно прийнято.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДФС у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наводячи у своїй скарзі норми податкового та процесуального законодавства та зазначаючи, що позивачем не було надано всіх необхідних первинних документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію поданої ним податкової накладної.

Крім того, в апеляційній скарзі ГУ ДФС в Київській області зазначає, що його не було залучено до участі в розгляді цієї справи та наполягаї на тому, що спірне рішення про відмову в прийнятті податкової накладної прийнято саме Комісією ГУ ДФС в Київській області, а не ДФС.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване ним рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

У строк, установлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду - зміні з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ ВОД-ТЕПЛОКОМ (код ЄДРПОУ 41377981) є юридичною особою та платником ПДВ.

Між позивачем і ТОВ ПОДІЛЬСЬКИЙ ЕНЕРГОКОНСАЛТИНГ було укладено договір про виконання робіт (послуг), для виконання обов`язків за яким підприємство використовувало орендований транспорт. Послуги надавались транспортними засобами, орендованими у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договорами оренди транспортного засобу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України ТОВ ВОД-ТЕПЛОКОМ була складена податкова накладна від 01.11.2018 р. № 39, що виписана за послуги згідно акта виконаних робіт від 01.11.2018 р. № 29, за які оплата здійснена в повному обсязі.

30.01.2018 р. ТОВ ВОД-ТЕПЛОКОМ отримало квитанцію № 1, в якій зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК № 39 - зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У зв`язку з цим, ТОВ ВОД-ТЕПЛОКОМ в порядку п.п 201.16.2. п. 201.16 ст. 201 ПКУ було направлено на адресу ДФС України пояснення з копіями документів, підтверджуючих реальність здійснення операцій по ПН від 01.11.2018 р. № 39, реєстрація якої зупинена.

Рішеннями Комісії ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/PK в ЄРПН (далі - Комісія ДФС), від 12.12.2018 р. № 1021415/41377981 відмовлено у реєстрації зазначеної ПН № 39.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Постанова № 1246), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

У п. 188.1. ст. 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

У пп. 14.1.60 п. 14 ст. 14 ПК України визначено, що ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п.192.1. ст.192 та п.201.10. ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. ст.200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до п.201.16. ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до п.п. 74.2, 74.3 ст. 74 ПК України в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У підпункті 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 21.03.2018 р. № 959/99-99-07-18 (далі - Критерії № 959) визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, якщо:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Згідно з п.п. 3-7 Порядку № 177 податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,03, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

У пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2. ст.74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до пп.201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Отже, законодавством регламентовано чіткий порядок реєстрації податкових накладних в ЄРПН та правові підстави для зупинення їх реєстрації і для відмови у її здійсненні.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної платника у зв`язку зі встановлення його ризиковості за вищевказаними Критеріями, податковий орган зобов`язаний не лише зазначити загальний пункт або підпункт таких Критеріїв, а вказати посилання на конкретний з них, яким, на його думку, не відповідає платник. Невиконання контролюючим органом зазначеної вимоги призводить до обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких документів на власний розсуд.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 р. по справі № 821/1173/17.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено (як зазначено в квитанції) через встановлення ризиковості позивача відповідно з посиланням на пп. 1.6 п. 1 Критеріїв без визначення, якому саме з критеріїв, що містяться у вказаному підпункті, відповідає позивач та які конкретно документи йому слід подати та/або пояснення для усунення виниклих сумнівів щодо реальності задекларованих ним операцій /Т.1 а.с.40/.

Водночас, колегія суддів відзначає, що позивачем було подано контролюючому органу відповідні письмові пояснення та первинні документи на підтвердження спірних операцій.

Однак, в порушення вищенаведених нормативних приписів Комісією прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної із зазначенням причиною для відмови зазначено ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні /Т.1 а.с.42/.

При цьому, навіть у самому рішенні (формі рішення) зазначено, що податковий орган має підкреслити документи, які не були надані платником. Однак, жодного із зазначених документів не підреслено. Ті з них, що відповідають характеру та економічному змісту спірних операцій, позивачем надавалися податковому органу, що підтверджується матеріалами справи, а більшість із зазначених у рішенні Комісії операцій взагалі не є операціями, з приводу яких позивачем подано для реєстрації в ЄРПН спірну податкову накладну.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інсанції щодо протиправності рішення Комісії від 12.12.2018 р. № 1021415/41377981 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та необхідності його скасування.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію поданої ним податкової накладної і що підставою для відмови в її реєстрації стало надання платником копій документів, які складені з порушеннями законодавства та/або не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію, спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було встановлено вище, позивачем подані всі необхідні документи, які саме документи апелянт вважає неподаними ані в рішені про зупинення реєстрації, ані в оскаржуваному рішенні конкретно не вказано, а натомість наведено взаємовиключаючий перелік операцій та видів документів.

Твердження апелянта про те, що його не було залучено до участі в розгляді цієї справи і що спірне рішення про відмову в прийнятті податкової накладної прийнято саме Комісією ГУ ДФС в Київській області, а не ДФС, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки у вказаному рішенні про відмову у прийнятті поданої позивачем ПН від 01.11.2018 р. № 39 не зазначено, що воно прийнято саме Комісією ГУ ДФС в Київській області, як на тому наполягає апелянт, жодних доказів на підтвердження таких доводів суду не надано.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що таке рішення прийнято Комісією ГУ ДФС в Київській області, а не ДФС. Нітомість у квитанції про зупиення поданої позивачем ПН № 39 вказано, що документ доставлено саме до ДФС України та прийнято і що таку квитанцію відправлено також ДФС України /Т.1 а.с.40/. Відомостей про ГУ ДФС в Київській області не міститься.

Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи.

Разом з тим, перевіряючи рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції при вирішенні позовних вимог в частині щодо реєстрації спірної податкової накладної було неправильно обрано спосіб захисту та в порушення вимог ст. 245 КАС України вирішено зареєструвати податкову накладну № 39 від 01.11.2018 р. в ЄРПН (абзац 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції) замість зобов`язання ДФС України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю ВОД-ТЕПЛОКОМ (код ЄДРПОУ 41377981) податкову накладну від 01.11.2018 р. № 39 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.

При цьому, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тож, застосування в цій справі саме такого способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДФС зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 р. по справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 р. по справі № 826/4475/16.

Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 р. N 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Крім того, у рішенні від 10.04.2008 р. по справі Вассерман проти Росії Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 317 КАС України, колегія суддів приходить до всинвоку, що апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області підлягає задоволенню частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року - зміні шляхом викладення абзацу третьої його резолютивної частини в наступній редакції: Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю ВОД-ТЕПЛОКОМ (код ЄДРПОУ 41377981) податкову накладну від 01.11.2018 р. № 39 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання , а в іншій частині - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року - змінити, викласти абзац третій його резолютивної частини в наступній редакції: Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю ВОД-ТЕПЛОКОМ (код ЄДРПОУ 41377981) податкову накладну від 01.11.2018 р. № 39 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання .

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 06 листопада 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: