Рішення

від 31.10.2019 по справі 517/481/19

ФРУНЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 517/481/19

Провадження № 2-о/517/37/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2019 року смт. Захарівка

Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.,

при секретареві Грабовій І.Г.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

заінтересованої особи ОСОБА_3 ,

свідків ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Захарівка Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_6 , заінтересовані особи: ОСОБА_7 , Карабанівська сільська рада Захарівського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: ОСОБА_9 , Карабанівська сільська рада Захарівського району Одеської області, в якій просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_10 , на час відкриття спадщини, тобто до смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1.

В заяві посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Карабанове Захарівського району помер заявника дід - ОСОБА_11 .

Після смерті ОСОБА_11 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме право власності на земельну ділянку площею 6,31 гектарів, яка розташована на території Карабанівської сільської ради Захарівського району Одеської області.

Спадщину після смерті діда ОСОБА_11 прийняв його син та заявника батько ОСОБА_10 , але не оформив своїх спадкових прав, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маяки Григоропільського району, Респуліка Молдова.

Після смерті заявника батька ОСОБА_12 відкрилась спадщина на належне йому майно. До складу якої входить право власності на земельну ділянку вищевказану, яка належить ОСОБА_11 , спадщину після якого прийняв ОСОБА_10 , спадкова справа № 30/2013, але не оформив своїх спадкових прав в зв`язку зі смертю.

Факт родинних відносин заявника із спадкодавцем підтверджується свідоцтвом про народження.

Спадкодавець ОСОБА_10 заповіт не залишав. Спадкоємцями за законом першої черги є його сини: ОСОБА_8 та ОСОБА_9

19 березня 2019 року ОСОБА_8 звернувся до нотаріальної контори з наміром оформити спадщину. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, державний нотаріус Романова І.С. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину, через те, що відсутні відомості про постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на запит нотаріальною контори про наявність заповіту та заведенної спадкової справи на майно померлого ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в Республіці Молдова, надійшла відповідь від компетентних органів Республіки Молдови про відсутність заповіту та спадкової справи.

Таким чином, оскільки заявник позбавлений можливості оформити в нотаріальному порядку свої спадкові права на земельну ділянку, тому звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Заявник та його представник у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_9 у судовому засіданні вимоги заявника визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення.

Представник заінтересованої особи Карабанівської сільської ради Захарівського району Одеської області у судове засідання не з`явився, але попередньо надав до суду заяву, в якій вказав, що вимоги заяви визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення, просить розглядати справу без його участі.

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно із ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Карабанове Фрунзівського району Одеської області помер заявника дід ОСОБА_11 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фрунзівського районного управління юстиції, актовий запис № 149 (а.с. 11).

Після смерті ОСОБА_11 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме право власності на земельну ділянку площею 6,31 гектарів, яка розташована на території Карабанівської сільської ради, масив № 18 , ділянка № 2 , кадастровий номер земельної ділянки: 5125281900:01:001:0306, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 290313 (а.с. 12-14).

Спадщину після смерті діда ОСОБА_11 прийняв його син та заявника батько ОСОБА_10 , але не оформив своїх спадкових прав, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Маяки Григоропільського району, Респуліка Молдова, про що складений відповідний актовий запис за № 3 від 29.03.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 15-16).

Після смерті заявника батька ОСОБА_13 відкрилась спадщина на належне йому майно. До складу якої входить право власності на земельну ділянку згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 290313, яка належить ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадщину після якого прийняв ОСОБА_10 , спадкова справа № 30/2013, але не оформив своїх спадкових прав в зв`язку зі смертю, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 33525089 від 19.03.2013 року (а.с. 17).

Факт родинних відносин заявника із спадкодавцем ОСОБА_10 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис № 23 від 11 вересня 1976 року, в якому померлий ОСОБА_10 записаний заявника ОСОБА_14 батьком (а.с. 18).

Спадкодавець ОСОБА_10 заповіт не залишав. Спадкоємцями за законом першої черги є його сини: ОСОБА_15 та ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ч. 2 ст. 1223ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Заповіт щодо свого майна спадкодавець не залишав. Відповідно до ст. 1261 ЦК України заявник є спадкодавцем за законом першої черги.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Частиною 3 статті 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини (встановлено статтею 1270 ЦК України), він не заявив про відмову від неї.

19 березня 2019 року ОСОБА_8 звернувся до нотаріальної контори з наміром оформити спадщину. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, державний нотаріус Романова І.С. відмовила заявнику у видачі свідоцтва про право на спадщину, через те, що відсутні відомості про постійне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на запит до нотаріальної контори про наявність заповіту та заведенної спадкової справи на майно померлого ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в Республіці Молдова, надійшла відповідь від компетентних органів Республіки Молдови про відсутність заповіту та спадкової справи (а.с. 20).

Згідно довідки від 19.06.2019 року № 460 виданої адміністрацією селища Маяк Григоропільського району, ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно постійно проживав та був зареєстрований до дня своєї смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

У вказаній квартирі крім покійного на день його смерті проживали та були зареєстровані ОСОБА_14 та його брат ОСОБА_16 (а.с. 22).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, яке видано державним нотаріусом с. Маяки Григоропільського району ОСОБА_14 є спадкодавцем ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 23).

З витребуваної судом інформації з нотаріальної контори, а саме з листа від 16.10.2019 року № 808/01-16 та копії спадкової справи № 30/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 встановлено наступне: заповіт щодо майна ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 не посвідчувався; спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї зверталися; спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Заповіт щодо майна ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 не посвідчувався; спадкоємці із заявами про прийняття спадщини або відмову від неї не зверталися; спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с. 48-92).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили всі обставини викладені у заяві щодо постійного проживання ОСОБА_6 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_10 , на час відкриття спадщини, тобто до смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1.

Пленум Верховного Суду України в п. 1 своєї Постанови № 5 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення роз`яснив, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з майбутнім вирішенням спору про право.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Листом Вищого спеціалізованого суду Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 визначено, що заяви про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягають задоволенню судом, якщо у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи.

Згідно із роз`ясненнями, викладених у листі Верховного суду України від 01 січня 2012, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належить до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - чинним законнодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх Рішеннях по справах проти Туреччини (зокрема, Loizidou v.Turkey , Cyprus v. Turkey ), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic of Moldova and Russia , Ilascu and Others v. Moldova and Russia ), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії ( Namibia case ), наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії ( Namibia case ) так званого намібійського винятку , який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи намібійський виняток у справі Кіпр проти Туреччини ( Case of Cyprus v. Turkey ), ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих та такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

За таких обставин, вимоги заявника є обґрунтовані і суд вважає за необхідне їх задовольнити.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухвалені судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 209, 212-215, 234, 235, 258-259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_6 - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_10 , на час відкриття спадщини, тобто до смерті останнього - ІНФОРМАЦІЯ_1 в кв. АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 07 листопада 2019 року.

Суддя: