Ухвала

від 06.11.2019 по справі 760/24486/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 760/24486/19

Провадження1-кс/991/1514/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду скаргу захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , на постанову прокурора про відмову задоволенні клопотання у межах кримінального провадження № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України,

установив:

23 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга, мотивована тим, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України, за фактом подання суб`єктом декларування ОСОБА_5 завідомо недостовірних відомостей в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, а саме ОСОБА_5 не зазначив відомості про отриману позику в розмірі 1249287,70 доларів США від ОСОБА_6 за договором від 10.07.2014.

В ході досудового розслідування, проведено допит свідка ОСОБА_6 , який вказав, що за рахунок коштів отриманих від DEODAR HOLDINGS LIMITED, на підставі договору позики від 02.01.2009 № 02/01-09, він надав ОСОБА_5 позику у розмірі 1249287,70 доларів США, про що складено договір позики від 10.07.2014.

31.12.2009 між ОСОБА_6 та DEODAR HOLDINGS LIMITED укладено додаткову угоду № 1 до договору від 02.01.2009, якою змінено термін повернення позики на 31.12.2014.

13.08.2019 свідком ОСОБА_7 до НАБУ надано додаткову угоду від 15.12.2014 до договору, відповідно до якої ОСОБА_8 та DEODAR HOLDINGS LIMITED погодили строк повернення позики до 31.12.2030, однак на думку сторони захисту укладення додаткової угоди не відбувалося.

Крім того, свідок ОСОБА_6 вказав, що кошти передавалися ОСОБА_5 купюрами по 100 доларів США в коробці для паперу формату А4, проте така коробка не може вмістити кошти в сумі 1249287,70 доларів США купюрами по 100 доларів США.

Зазначив також, що за версією слідства в дату можливого підписання договору позики від 10.07.2014 ОСОБА_5 перебував неподалік вишки по вул. Винниченка, біля офісу ОСОБА_6 протягом 14 хвилин, однак сторона захисту вважає, що в такий проміжок часу не могли бути проведені дії щодо підписання договору позики від 10.07.2014.

На думку сторони захисту, з метою повного та всебічного встановлення обставин даного кримінального провадження, з`ясування причин розбіжностей наявна необхідність у проведенні одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 щодо обставин укладення договору позики від 10.07.2014.

Крім того, в межах даного кримінального провадження стороною обвинувачення 07.08.2019 проведено одночасний допит ОСОБА_5 та ОСОБА_9 з приводу розбіжностей в їхніх показаннях щодо укладення договору позики від 10.07.2014.

Посилаючись на те, що зазначені ним обставини обов`язково підлягають з`ясуванню, 08.10.2019 адвокат ОСОБА_3 звернувся до прокурора в даному кримінальному провадженні із клопотанням про проведення одночасного допиту двох свідків.

Постановою прокурора від 10.10.2019 в задоволенні даного клопотання відмовлено, оскільки вирішення питання щодо проведення такої слідчої дії як одночасний допит двох осіб під час виконання вимог ст. 290 КПК України не виявляється можливим.

Вказану постанову захисник вважає необґрунтованою, оскільки стадія досудового розслідування в кримінальному провадженні триває та з метою повного та всебічного встановлення обставин даного кримінального провадження наявна необхідність в проведенні одночасного допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тому просить скасувати постанову прокурора від 10.10.2019 про відмову у задоволенні клопотання захисника про проведення одночасного допиту та зобов`язати прокурора його провести.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, з підстав викладених в ній, просив задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що наразі досудове розслідування завершене, і всі отримані докази можуть бути визнані недопустимими.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 303 КПКпредметом оскарження є рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій. Існування такого предмета оскарження зумовлене задекларованою та імплементованою вКПКзасадою змагальності сторін у кримінальному провадженні, оскільки одне із законодавчих положень, завдяки якому реалізується зазначена засада, передбачене у ч. 2ст. 22 КПК, якою встановлено, що сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Зміст процесуального рішення прокурора у формі постанови в кожному випадку повинен відповідати вимогам ст. 110 КПК України, а саме мотивувальна частина повинна містити зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цьогоКодексу.

В судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, за фактом подання суб`єктом декларування ОСОБА_5 завідомо недостовірних відомостей в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції» за 2015, 2016, 2017, 2018 роки, а саме ОСОБА_5 не зазначив відомості про отриману позику в розмірі 1249287,70 доларів США від ОСОБА_6 за договором від 10.07.2014.

09.07.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України.

08.10.2019 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до прокурора САП ОСОБА_4 із клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, в якому просив провести одночасний допит ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з метою з`ясування причин розбіжностей у їхніх показах, наданих під час досудового розслідування даного кримінального провадження.

Постановою прокурора САП ОСОБА_4 від 10.10.2019 в задоволенні клопотання про проведення одночасного допиту ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відмовлено. Постанова прокурора мотивована тим, що наразі у кримінальному провадженні у відповідності до вимог ст. 290 КПК України, відбувається ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування. Вирішити питання щодо проведення такої слідчої дії як одночасний допит двох осіб під час виконання вимог ст. 290 КПК України, не виявляється можливим. Зазначені в клопотанні питання можуть бути вирішені під час судового розгляду кримінального провадження у відповідності до ст. 352 КПК України.

Дослідивши копію постанови про відмову у задоволенні клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що вказана постанова є необґрунтованою, прийнятою в супереч вимогам Кримінального процесуального кодексу, та такою, що обмежує право сторони захисту на збирання доказів.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

В той же час, слідчий суддя враховує, що наразі в кримінальному провадженні, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України, відбувається ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

Згідно ч. 1, 3ст. 219 КПК Україниcтрок досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження. Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченомустаттею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Відповідно до ч. 8ст. 223 КПК Українислідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьоюстатті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Доказів, які б свідчили про закінчення досудового розслідування по кримінальному провадженні № 42018000000002019 від 17.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України до суду на час розгляду цієї скарги не надано.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні не закінчено, отже прокурор має відповідні повноваження на вчинення процесуальних дій в порядку, передбаченому КПК України.

Частиною 1 ст. 36 КПК України визначено, що прокурор здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.

Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування, зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання чи заяву, проте рішення по суті викладеного приймає прокурор (слідчий) самостійно.

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами. Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено покладання слідчим суддею на прокурора обов`язку вчиняти слідчі (розшукові) дії, про які просить захисник, а саме провести додатковий допит свідка, тому в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 2, 7, 110, 220, 224, 303-306, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати постанову прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 від 10.10.2019 про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про проведення одночасного допиту ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

В задоволенні іншої частини вимог скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1