Постанова

від 04.11.2019 по справі 312/331/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 312/331/17

АДРЕСА_3

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство Агрофірма Гюнівська ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Великобілозерська районна державна адміністрація Запорізької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Агрофірма Гюнівська на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2019 року в складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року приватне акціонерне товариство Агрофірма Гюнівська (далі - ПрАТ Агрофірма Гюнівська ) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Великобілозерська районна

державна адміністрація Запорізької області (далі - Великобілозерська

РДА Запорізької області), в якому просило визнати договір оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року, укладений між ним та ОСОБА_1 , поновленим на умовах додаткової угоди, запропонованої позивачем.

Позов мотивовано тим, що 10 грудня 2013 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі б/н.

Заявник зазначав, що 05 квітня 2015 року набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція) № 191-VIII від 12 лютого 2015 року, яким, зокрема, викладена нова редакція частини третьої статті 19 Закону України Про оренду землі , відповідно до якої строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як сім років.

Вказував, що керуючись вищезазначеним законом та вимогами статті 93 Земельного кодексу України, 27 квітня 2017 року звернувся до ОСОБА_1 з письмовою пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі, згідно якої останньому запропоновано змінити умови пунктів 8, 9 договору, встановивши строк дії договору оренди землі - сім років та орендну плату в розмірі 23 тис. грн на рік (без утримання податків та зборів).

Зазначав, що до теперішнього часу його пропозиція щодо зміни правовідносин шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, залишена відповідачем без задоволення.

Також, вказував, що оскільки протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі, відповідач не направив на адресу позивача повідомлення про заперечення у поновленні вказаного договору, позивач до цього часу продовжує користуватися земельною ділянкою та виконувати свої зобов`язання за договором оренди землі, в силу приписів статті 33 Закону України Про оренду землі .

На думку позивача, вищезазначений договір оренди землі вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі.

Вважає, що існують законні підстави для зміни правовідносин між сторонами шляхом визнання договору оренди землі поновленим на умовах додаткової угоди, яка встановлює строк дії договору оренди землі сім років та орендну плату в розмірі 23 тис. грн на рік, починаючи з 2017 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Великобілозерського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року позов ПрАТ Агрофірма Гюнівська задоволено.

Визнано договір оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року, укладений між ПрАТ Агрофірма Гюнівська та ОСОБА_1 , поновленим на умовах додаткової угоди наступної редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до Договору оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року

село Гюнівка Великобілозерського району Запорізької області

Орендодавець: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 26 серпня 1997 року Великобілозерським РВ УМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 , з одного боку, та

Орендар: ПрАТ Агрофірма Гюнівська , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00849273, місцезнаходження: 71410, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Гюнівка, вул. Поштова, буд. № 12, в особі директора Корабльова О. В., діючого на підставі Статуту, з другого боку, вирішили внести наступні зміни до договору оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року, номер запису про інше речове право: 5300280, кадастровий номер земельної ділянки 2321183500:03:004:0022.

1. Пункт 8 розділу Строк дії договору викласти в наступній редакції:

Строк дії договору - до 08 квітня 2021 року. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію .

2. Пункт 9 розділу Орендна плата викласти в наступній редакції:

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 23 тис. грн 00 коп. на рік за об`єкт оренди, без утримання податків та зборів .

3. Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін і Сторони підтверджують по ним свої зобов`язання.

4. Дана Додаткова угода складена в двох ідентичних екземплярах, які мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної із Сторін.

5. Дана Додаткова угода є підставою для реєстрації Державним реєстратором Великобілозерської РДА Запорізької області або іншою особою, уповноваженою законодавством України здійснювати реєстраційні дії у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права ПрАТ Агрофірма Гюнівська оренди земельної ділянки, кадастровий номер 2321183500:03:004:0022, на умовах даної Додаткової угоди.

6. У пункті 12 Договору оренди слова та надання послуг виключити, слова видатковими відомостями замінити словом актами .

7. У пункті 13 Договору оренди в абзаці третьому слова розмірів земельного податку замінити словами граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України .

8. Розділ Умови і строки передачі земельної ділянки в оренду Договору оренди виключити.

Орендодавець: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 26 серпня 1997 року Великобілозерським РВ УМВС України в Запорізькій області, адреса: АДРЕСА_1 .

Орендар: ПрАТ Агрофірма Гюнівська , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 00849273, місцезнаходження: Запорізька область, Великобілозерський район, с. Гюнівка, вул. Поштова, буд. № 12, в особі директора Корабльова О. В.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов ПрАТ Агрофірма Гюнівська , виходив з того, що надані сторонами докази свідчать про те, що після закінчення строку дії договору оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року, позивач продовжував користуватися земельною ділянкою, яка належить відповідачу, а відповідач протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не повідомив позивача щодо свого небажання

поновлювати договір оренди землі, що дає підстави визнати його поновленим на умовах додаткової угоди.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ПрАТ Агрофірма Гюнівська відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що право ПрАТ Агрофірма Гюнівська на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у

зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2019 року до касаційного суду надійшла касаційна скарга ПрАТ Агрофірма Гюнівська на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2019 року, в якій заявник,посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Великобілозерського районного суду Запорізької області від 10 жовтня 2018 року .

Касаційна скарга мотивована тим, що спірний договір відповідно до пункту 6 статті 33 Закону України Про оренду землі є поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які передбачені договором.

Короткий зміст вимог відзиву на касаційну скаргу

Відзив до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 312/331/17 з суду першої інстанції .

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Вказана справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 10,92 га, розташованої на території Гюнівської сільської ради Великобілозерського району Запорізької області. Цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 2321183500:03:004:0022.

10 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та ПрАТ Агрофірма Гюнівська укладено договір оренди землі б/н.

Державна реєстрація права оренди земельної ділянки проведена 08 квітня 2014 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1 договору оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування об`єкт оренди - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 8 вказаного договору оренди землі, договір укладено на три роки, з урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Пунктом 20 договору оренди землі узгоджено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється в триденний строк після державної реєстрації цього договору за актом приймання-передачі об`єкта оренди.

За моментом державної реєстрації, коли договір оренди набуває чинності, яка відбулась 08 квітня 2014 року, строк дії договору оренди між сторонами спливав 08 квітня 2017 року.

До закінчення строку дії договору оренди землі - 7 лютого 2017 року ОСОБА_1 надіслав на адресу позивача лист-повідомлення, із змісту якого вбачається небажання відповідача поновлювати договір оренди землі.

10 травня 2017 року ПрАТ Агрофірма Гюнівська надіслало на адресу відповідача пропозицію від 27 квітня 2017 року, в якій запропоновано останньому укласти додаткову угоду до договору оренди землі, а також проект додаткової угоди до договору оренди землі б/н від 10 грудня 2013 року.

За змістом листа відповідача ОСОБА_1 . від 26 травня 2017 року у відповідь на вказану пропозицію, останній, посилаючись на норми статей 8, 14, 41, 55, 68 Конституції України та статті 33, 34 Закону України Про оренду землі , відмовляється підписувати додаткову угоду до договору оренди землі.

Зазначений лист направлено на адресу позивача 01 червня 2017 року та отримано ним 06 червня 2017 року.

Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.

Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та

інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша - п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33).

Так, відповідно до частини першої - п`ятої статті 33 цього Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше

ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає

проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другої - п`ятої цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Друга самостійна підстава для поновлення орендних відносин передбачена частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі .

Згідно до частинами шостою, восьмою статті 33 Закону України Про оренду землі в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця із запереченням у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. А поновлення договору передбачає іншу ситуацію між сторонами договору, коли проти фактичного подальшого користування орендованою земельною ділянкою орендарем після закінчення строку дії договору не заперечує орендодавець, земля продовжує перебувати в користуванні орендаря та сторони уклали додаткову угоду про подальші орендні відносини, яка укладається на той же строк і на тих же самих умовах.

У зв`язку з цим відмінностями у застосуванні положень частин другої - п`ятої та положення частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх - частини другої - п`ятої) або ті самі (частина шоста) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки - частини другої - п`ятої) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста).

Зміна умов договору у будь-якій частині виключає продовження договору з підстав, передбачених частиною статті 33 закону України Про оренду землі .

Частиною 4 цієї норми також врегульовано, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

З огляду на наведений аналіз правових норм, якими врегульовані відносини оренди землі, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що, пропонуючи орендодавцю ОСОБА_1 укласти договір на нових умовах щодо строку та орендної плати, ПрАТ Агрофірма Гюнівська повинно було дотриматись процедури, визначеної положеннями частин другої - п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі та пунктом 8 договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з

урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно із положеннями, викладеними у абзаці 1 частини першої статті 31 Закону України Про оренду землі договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Тому, якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо змін у орендній платі та щодо інших істотних умов договору, переважне право припиняється як це унормовано частиною четвертою статті 33 спеціального закону. Відтак, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним.

Вказані правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17 (провадження № 61-41452св18), 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17 (провадження № 61-44899св18), 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17 (провадження № 61-43640св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17 (провадження № 61-41192св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17 (провадження № 61-43639св18), якою вирішені аналогічні правовідносини між ПрАТ Гюнівська з іншим орендодавцем.

Таким чином, у цій справі право ПрАТ Агрофірма Гюнівська на користування земельною ділянкою відповідача ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 Закону України Про оренду землі ).

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Агрофірма Гюнівська залишити без задоволення.

Постанову Запорізького апеляційного суду від 25 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко В. О. Кузнєцов