Ухвала

від 06.11.2019 по справі 289/192/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

06 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 289/192/18

провадження № 61-19403ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М.,

Кузнєцова В. О.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності на спадкове майно.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся, ОСОБА_3 , спадщину після її смерті він прийняв шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

До складу спадкового майна, що залишилось після смерті бабусі, зокрема, входить дві земельні ділянки: земельна ділянка площею 2,8833 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області; земельна ділянка площею 0,7602 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області.

Зазначав, що звернувшись до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину на вищевказані земельні ділянки, отримав відмову, оскільки оригінали державних актів вважаються втраченими, а також державні акти видані після смерті бабусі, в яких неправильно зазначено її прізвище та кадастрові номери.

Враховуючи вищевикладене просив, встановити факт належності земельної ділянки площею 2,8833 га (кадастровий номер 1825082600:06:000:7118), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Забілоцька сільська рада, та земельної ділянки площею 0,7602 га (кадастровий номер 1825082600:03:000:7257), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, Забілоцька сільська рада - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Забілоччя, Радомишльського району Житомирської області; визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті бабусі, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Забілоччя, Радомишльського району Житомирської області право власності на спадкове майно - вищевказані земельні ділянки.

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено факт належності земельної ділянки площею 2,8833 га (кадастровий номер 1825082600:06:000:7118), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, та земельної ділянки площею 0,7602 га (кадастровий номер 1825082600:03:000:7257), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Забілоччя, Радомишльського району Житомирської області.

Визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті бабусі, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Забілоччя, Радомишльського району Житомирської області - право власності на спадкове майно, а саме: земельну ділянку площею 2,8833 га (кадастровий номер 1825082600:06:000:7118), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що належала померлій ОСОБА_3 ; земельну ділянку площею 0,7602 га (кадастровий номер 1825082600:03:000:7257), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області, що належала померлій ОСОБА_3 .

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 закрито з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами належним чином не встановлено всі обставини у справі. Зазначає, що вона не брала участі у справі у суді першої інстанції та визнання за ОСОБА_2 права власності на спадкове майно впливає на її права та інтереси, оскільки вона є спадкоємицею п`ятої черги. Висновок апеляційного суду про закриття провадження у справі є помилковим та позбавляє її права на захист порушених прав, свобод та інтересів.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 року слід відмовити з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині треті цієї статті.

Частиною другою статті 17 ЦПК України встановлено, що не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз вказаних норм процесуального законодавства дає підстави дійти висновку, що касаційному оскарженню підлягають рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку.

Проте заявник оскаржив у касаційному порядку рішення суду першої інстанції, яке не було предметом перегляду по суті судом апеляційної інстанції.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач

відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на вищевказані обставини та норми закону у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 року слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки з доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що оскаржуване рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 рокуне було предметом апеляційного перегляду.

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Апеляційний суд зазначив, що судове рішення, оскаржене особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків такої особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є заявник, або містити висновки про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Закриваючи апеляційне провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання заявника на порушення її законних прав та інтересів є безпідставними, оскільки остання у визначений законом строк не подавала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , разом з нею не проживала, із заявою до суду про встановлення факту прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 також не зверталася.

Враховуючи викладене, апеляційний суддійшов правильного висновку про закриття апеляційного провадження у справі.

Правильність застосування апеляційним судом при прийнятті постанови норм процесуального права, зокрема статті 362 ЦПК України, не викликає сумнівів.

Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд у порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом норм права є очевидним і не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись пунктом 1, 5 частини другої, пунктом 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 18 травня 2018 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 24 вересня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Забілоцької сільської ради Радомишльського району Житомирської області про встановлення факту належності майна та визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. О. Кузнєцов