Ухвала
06 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 318/432/18
провадження № 61-193836ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Штелик С. П. вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства Агропромислова фірма Алекс на рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 березня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до приватного підприємства Агропромислова фірма Алекс про розірвання договорів оренди землі,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 звернулися до суду із позовом до ПП Агропромислова фірма Алекс про розірвання договорів оренди землі.
Позов мотивовано тим, що їм на праві власності належать земельні ділянки, а саме: ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :02:007:0029 площею 9,0301 га; ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:008:0018 площею 9,0422 га; ОСОБА_3 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:001:0006 площею 16,1896 га; ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:005:0035 площею 9,8394 га; ОСОБА_15 , (спадкоємець ОСОБА_4 ) належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03 :002:0008 площею 8,84 га; ОСОБА_5 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:008:0017 площею 9,0301 га; ОСОБА_6 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:008:0004 площею 9,1401 га; ОСОБА_7 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :02:011:0071 площею 9,2795 га; ОСОБА_8 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:001:0001 площею 10,3499 га; ОСОБА_9 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:001:0025 площею 8,9501 га; ОСОБА_9 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800:03:005:0025 площею 11,5886 га; ОСОБА_10 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:001:0015 площею 11,2799 га; ОСОБА_11 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:004:0007 площею 12,9615 га; ОСОБА_12 належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим № 2322481800 :03:002:0025 площею 9,3694 га, які розташовані на території Великознам`янської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, із цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Право оренди на зазначені земельні ділянки зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Згідно пункту 8 договорів оренди землі, їх укладено терміном на 10 років.
Також вказують, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельними ділянками та не виконує умов договору, які є істотними. На дату подачі позовної заяви, в рахунок погашення заборгованості за користування в 2017 році за належними їм земельними ділянками, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за 2017 рік позивачі від відповідача не отримували. На неодноразові звернення до відповідача про здійснення повного розрахунку за договором оренди останній відповідав відмовою. Вважають, що відповідачем порушено умови пунктів 9, 11, 13 договорів оренди землі, а саме: орендну плату у строки та у розмірах визначених договором за користування земельною ділянкою не сплачено позивачам. Розмір орендної плати один раз у два роки не переглядався, не зважаючи зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, що є підставою для розірвання договору оренди землі. Зазначають, що ними було вжито і заходи досудового врегулювання спору з відповідачем, направлено, рекомендованим листом (з описом вкладення), повідомлення на адресу відповідача, згідно змісту якого останнього повідомлено, що ПП АПФ Алекс не виконує пунктів 9, 11, 13 договорів оренди землі.
Посилаючись на зазначені обставини просили суд, достроково припинити договірні відносини за взаємною згодою сторін підписавши додаткову угоду до договору (проект якої направлено разом з повідомленням), яку повернути протягом 30 днів з моменту отримання повідомлення. Одночасно, просили відповідача з моменту отримання повідомлення не проводити будь-які сільськогосподарські роботи на їх земельних ділянках, повернути земельні ділянки з дня припинення дії договору.
Рішенням Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 березня 2019 року позов задоволено. Розірвано договори оренди землі, укладені між позивачами та приватним підприємством Агропромислова фірма Алекс . Вирішено питання про судові витрати.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 березня 2019 року залишено без змін.
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Верховного Суду, приватне підприємство Агропромислова фірма Алекс просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного випровадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Предметом позову в даній справі є вимоги про розірвання договорів оренди землі, розмір орендної плати яких станом на 01 січня 2019 року не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 960 500 грн (1 921 * 500).
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України .
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на апеляційне провадження, тому апеляційний суд мав право визнати вказану справу малозначною.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (Zubac v. Croatia (Зубак проти Хорватії), від 05 квітня 2018 року).
Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України, тому підстав для відкриття провадження у вказаній справі на підставі частини третьої статті 389 ЦПК України не вбачається.
Крім того, судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України
суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389 , 394 ЦПК України .
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19 , пунктом 2 частини третьої статті 389 , пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України , Верховний Суд
У Х В А Л И В:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства Агропромислова фірма Алекс на рішення Кам`янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 14 березня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 17 вересня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до приватного підприємства Агропромислова фірма Алекс про розірвання договорів оренди землі відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя С. П. Штелик
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2019 |
Оприлюднено | 08.11.2019 |
Номер документу | 85467605 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Штелик Світлана Павлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні