Рішення

від 04.11.2019 по справі 904/3189/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2019м. ДніпроСправа № 904/3189/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Вязовської К.В., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Добролежа Дениса Олександровича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР Сервіс Дніпро", м. Дніпро

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БОЧКИ СК", м. Дніпро

про відшкодування завданих збитків в розмірі 339 930,90 грн.

Представники:

Від позивача Тарасевич С.В. - адвокат

Від відповідача Іваненко Г.М. - адвокат

Від третьої особи Шишкін О.П. - адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець Добролежа Денис Олександрович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР Сервіс Дніпро" про відшкодування завданих збитків, спричинених втратою автомобіля, переданого на зберігання по договору про надання послуг з технічного обслуговування в розмірі 339 930,90 грн.

Ухвалою суду від 26.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 20.08.2019.

07.08.2019 відповідач надав до суду заяву про заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

13.08.2019 відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позову заперечив та зазначив, що пожежа виникла поза межами відповідальності відповідача близько 4 години ранку 09.09.2018, з майна, яке не належить та не використовуються і не контролюється відповідачем, складоване на земельній ділянці, до якої відповідач не має жодного відношення, а в подальшому пожежа під впливом вітру поширилась на орендовану відповідачем будівлю.

Відповідач у відзиві стверджує, що у даній справі відносно відповідача мав місце випадок, який став непереборною силою та у виникненні якого відсутня вина відповідача і за який останній не може нести відповідальність.

В судовому засіданні 20.08.2019 відповідач надав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача ТОВ "БОЧКИ СК", яке обґрунтоване тим, що осередок пожежі виражений зоною першочергового виникнення горіння, яке знаходиться на території, що прилягає до будівлі по ремонту автомобілів і на якій зберігались пластикові ємності та металеві бочки належні ТОВ "БОЧКИ СК", отже й відповідачем у даній справі має бути саме ТОВ "БОЧКИ СК".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2019 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/3189/19 за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БОЧКИ СК" (49023, м. Дніпро, вул. Орловська, 23). Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 10.09.2019.

В судовому засіданні 10.09.2019 представник третьої особи надав письмові пояснення.

Представник відповідача судовому засіданні заявив усне клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи ПрАТ "АТП 11263". Необхідність залучення третьої особи пояснив тим, що саме на території третьої особи сталася пожежа.

Представник позивача заперечив проти зазначеного клопотання.

Ухвалою суду від 10.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи ПрАТ "АТП 11263" та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 09.10.2019.

09.10.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі.

Представник відповідача підтримав наданий раніше наданий відзив та не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.

Представник третьої особи не заперечив проти закриття підготовчого провадження та призначення справи для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.10.2019.

28.10.2019 позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій повідомив суд, що 03.10.2019 року була подана заява від 02.10.2019 року судовому експерту Цаберябому В.М., на проведення судової автотоварознавчої експертизи по визначенню розміру матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля DAF ХР НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ФОП Добролежі Д.О. 25.10.2019 року було отримано висновок експерта автотоварознавця №146/19 від 20.10.2019 року, яким встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAF ХР НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ФОП Добролежі Д.О. складає 363 693,00 грн., тобто на 23 762,10 грн. більше, аніж в первинних позовних вимогах.

Позивач зазначив, що 09.10.2019 року ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було закрито підготовче провадження у справі №904/3189/19, проте, позивач не мав об`єктивної можливості подати дану заяву про збільшення позовних вимог в строк, встановлений п.2 ч.2 ст.46 ГПК України - до закінчення підготовчого засідання, адже, висновок судової автотоварознавчої експертизи №146/19 від 20.10.2019 року, на підставі якого зазначені позовні вимоги збільшуються, був отриманий представником позивача лише 25.10.2019 року, тобто вже після ухвали про закриття підготовчого засідання у даній справі.

За викладених обставин позивач просив суд визнати поважними та такими, що об`єктивно не залежали від волі Фізичної-особи підприємця Добролежі Дениса Олександровича та його представника, причини пропуску строку на подання заяви про збільшення позовних вимог. Поновити строк на подання заяви про збільшення позовних вимог у справі №904/3189/19. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР Сервіс Дніпро" на користь Фізичної особи-підприємця Добролежі Дениса Олександровича 363 693,00 грн. матеріальних збитків, спричинених втратою автомобіля, переданого на зберігання по договору про надання послуг з технічного обслуговування, судові витрати у розмірі 6 755,39 грн., які складаються з витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви: 5 455,39 грн. та витрат пов`язаних із залученням експерта: 1 300,00 грн.

29.10.2019 в судовому засіданні було оголошено перерву 04.11.2019.

30.10.2019 відповідач подав до суду заперечення, в яких заперечував проти поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог та висновку експерта автотоварознавця №146/19 від 20.10.2019. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що аналіз матеріалів справи, зокрема дата відправлення позовної заяви - 25.07.2019 р. дозволяє зробити висновок, що з дати відправлення позовної заяви та дати відкриття провадження у справі пройшло вже більше 90 днів. З дати переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження пройшло 68 дні. Відповідач зазначив, що причиною пропуску всіх строків надання доказів, за твердженням позивача, є ще не готовий висновок експерта, який, до речі, замовлений Позивачем 03.10.2019 р. Відповідач зазначив, що враховуючи, відсутність будь-яких об`єктивних причин пропуску встановленого законодавцем строку для збільшення позовних вимог, а також те, що ст.46 ГПК України не передбачена можливість відновлення строку для збільшення позовних вимог, заява про збільшення позовних вимог від 28.10.2019 р. не може бути задоволена.

Суд вивчивши заяву позивача про збільшення позовних вимог, зазначає наступне:

Відповідно до ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

- позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

- позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

- відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 207 ГПК України головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому засіданні або в інший строк, визнаний судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи; суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причини не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Судом встановлено, що заява про збільшення позовних вимог подана позивачем після закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті. При цьому, причини на які посилається позивач, як на підставу поважності пропуску строку, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач до експерта звернувся лише 02.10.2019, тобто вже після прийняття позовної заяви до розгляду (26.07.2019), та через два місяці після переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (20.08.2019).

Об`єктивних підстав неможливості звернутися до експерта раніше, позивач суду не надав. Усні пояснення позивача, надані в судовому засіданні, стосовно того, що у вересні 2019 експерт перебував у відпустці, тому у позивача не було можливості звернутися до нього із заявою, жодними доказами не підтверджено, крім того позивач не був позбавлений права звернутися із заявою до іншого експерта, для своєчасного надання такого висновку до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд не приймає в якості доказів висновок експерта автотоварознавця №146/19 від 20.10.2019, доданий позивачем до заяви про збільшення позовних вимог.

Враховуючи пропуск позивачем встановленого законом процесуального строку для подачі заяви про збільшення позовних вимог, суд залишає заяву позивача про збільшення позовних вимог без розгляду.

Таким чином, судом розглядаються позовні вимоги у первісній редакції (викладеній у прохальній частині позову).

В судовому засіданні 04.11.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Також відповідач подав через канцелярію суду промову в дебатах, в якій зазначив, що у даній справі стався саме випадок, тому, на його думку, відповідач звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання по зберіганню транспортного засобу позивача саме на підставі випадку. Також, у своїй промові відповідач заперечив проти прийняття висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля від 13.04.2019 №049/19, в якості належного доказу по справі.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 04.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2018 року між мною, Фізичною особою-підприємцем Добролежею Денисом Олександровичем (замовник - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІР Сервіс Дніпро" (виконавець - відповідач) було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування, ремонту автотранспортних засобів та поставки запасних частин та витратних матеріалів №060918.

Відповідно до п.1.1. договору виконавець зобов`язується за завданням замовника надавати послуги з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів (надалі - АТЗ) замовника і надавати, за необхідності, останньому запасні частини та витратні матеріали, а замовник зобов`язується сплатити послуги, запасні частини та витратні матеріали у розмірі та на умовах передбачених дійсним договором.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що виконавець починає виконувати роботу після оформлення замовником наряду-замовлення (листа-заявки). Оригінал листа-заявки залишається у виконавця, а його копія у замовника.

Відповідно до п. 2.5.договору, після приймання АТЗ виконавець несе відповідальність за його схоронність та комплектність до моменту передачі його замовнику. Виконавець не несе відповідальність за гроші, документи та цінні речі, які знаходяться у автотранспортному засобі.

Згідно з п. 3.1.4 договору, в період здійснення робіт та при вимушеному очікуванні запасних частин, які постачаються виконавцем, АТЗ надається безкоштовна охоронювана стоянка.

Згідно з п. 5.3. договору, сторона, яка порушила свої обов`язки за цим договором та спричинила цим збитки іншій стороні, зобов`язана відшкодувати збитки.

Сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо це трапилось не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона докаже, що прийняла всі залежні від неї заходи для належного виконання зобов`язань (п. 5.6. договору).

Жодна сторона не несе відповідальності з невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це не невиконання або неналежне виконання обумовлено дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини зобов`язана не пізніше 10 календарних днів з дати настання обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону та надати підтверджуючі документи регіональною ТТП України (п. 5.7. договору).

Відповідно до п. 7.1. договору, цей договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє протягом одного року.

Відповідно до наряду - замовлення №290 від 06.09.2018 до договору №060918 від 06.09.2018, позивачем було зроблено замовлення у відповідача на виконання такого виду робіт: діагностика ходової, заміна рмк. стабілізатора автомобіля марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 .Приймання автотранспортного засобу Виконавцем відбулось 06.09.2018 року, що підтверджується нарядом-замовленням №290 від 06.09.2018.

Позивач зазначає, що після проведення діагностики належного позивачу автомобіля, та визначення виду та переліку ремонтних робіт, необхідних для його ремонту, в усному порядку, зі старшим механіком підприємства ТОВ "ТІР Сервіс Дніпро" було визначено строк проведення ремонту - 2-3 робочі дні.

У позовній заяві позивач зазначає, що 09.09.2018 року, приблизно о 10:00 год., позивачу зателефонував старший механік ТОВ "ТІР Сервіс Дніпро" та повідомив, що автомобіль позивача постраждав під час пожежі, яка відбулась на СТО по вул. Орловська, 21, де позивач його залишав для проведення ремонтних робіт.

Після прибуття до ТОВ "ТІР Сервіс Дніпро" позивачем було виявлено, що автомобіль марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , був знищений повністю внаслідок пожежі.

За даним фактом слідчим відділенням Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню №12018040680001669, відомості про яке внесено до ЄРДР 02.10.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 270 КК України.

Відповідно до Акту про пожежу від 10.09.2018 року, під час пожежі, яка відбулась 09.09.2018 року за адресою: м. Дніпро, вул. Орловська, 21 , було знищено автомобіль "ДАФ 105" 2006 року випуску, який належав позивачу.

Згідно з Технічним висновком №132/2018 від 15.09.2018 року щодо ймовірності причини пожежі, яка виникла 09.09.2018 року на території ПрАТ "АТП 11263" розташованому за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Орловська, 21, вбачається:

1. Осередок пожежі, яка виникла на території ПрАТ "АТП 11263" розташованому за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Орловська, 21, виражений зоною першочергового виникнення горіння і знаходиться на території, яка прилягає до будівлі по ремонту автомобілів, і обмежується ділянкою, на якій зберігались пластикові ємності та металеві бочки;

2. Пожежа, на території ПрАТ "АТП 11263" розташованому за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Орловська, 21, найімовірніше, виникла внаслідок нанесення стороннього джерела запалювання.

25.01.2019 року слідчим СВ Чечелівського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Прудкосвист С.О., було винесено постанову про залучення до кримінального провадження №12018040680001669 у якості потерпілого Добролежу Дениса Олександровича .

Висновком експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля від 13.04.2019 №049/19 встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 339 930, 90 грн.

Вартість проведення експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку була оплачена позивачем у сумі 700 грн., що підтверджується квитанцією №19007 від 13.04.2019.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 339 930,90 грн., завдані внаслідок знищення автомобіля DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, переданого відповідачу на зберігання по договору про надання послуг з технічного обслуговування, а також 700 грн. витрат пов`язаних із проведенням експертного дослідження, що і є причиною виникнення цього спору.

При цьому, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що пожежа виникла поза межами відповідальності відповідача, з майна, яке не належить та не використовуються і не контролюється відповідачем, складоване на земельній ділянці, до якої відповідач не має жодного відношення, а в подальшому пожежа під впливом вітру поширилась на орендовану відповідачем будівлю. Відповідач стверджує, що у даній справі відносно відповідача мав місце випадок, який став непереборною силою та у виникненні якого відсутня вина відповідача і за який, останній не може нести відповідальність.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Предметом спору у даній справі є відшкодування збитків, які позивачеві заподіяно внаслідок пожежі та знищення автомобіля DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, переданого відповідачу на зберігання по договору про надання послуг з технічного обслуговування.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 Цивільного кодексу України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку про те, що вказаний договір є змішаним, оскільки містить у собі елементи договору про надання послуг та договору зберігання, оскільки відповідно до п. 2.5. договору після приймання АТЗ виконавець несе відповідальність за його схоронність та комплектність до моменту передачі його замовнику. Виконавець не несе відповідальність за гроші, документи та цінні речі, які знаходяться у автотранспортному засобі.

Отже, на нього розповсюджується норми Глави 66 Цивільного кодексу України, які стосуються договору зберігання.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частини 1 статті 942 ЦК України, зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. При цьому, якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Разом з тим для виконавця за договором послуг, який здійснює підприємницьку діяльність законодавцем встановлена відповідальність за порушення договору:, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.906 ЦК України). За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігай відповідає на загальних підставах (ч.1 чт. 950 ЦК України).

При цьому, збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості (стаття 951 Цивільного кодексу України).

З наданого позивачем висновку експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля від 13.04.2019 №049/19 встановлено, вартість матеріального збитку, завданого власнику DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 339 930,90 грн.

Враховуючи, що сторони умовами п. 2.5.договору погодили, що після приймання АТЗ виконавець несе відповідальність за його схоронність та комплектність до моменту передачі його замовнику, суд погоджується з доводами позивача, що знищення майна, автомобіля DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, є наслідком невжиття заходів для збереження майна, що передбачено умовами договору.

Посилання відповідача на відсутність його вини у спричиненні пожежі, не позбавляють його обов`язку виконувати умови договору в частині забезпечення схоронності майна, переданого йому на технічне обслуговування.

Слід зазначити, що відповідач у своїй промові заперечив проти прийняття в якості доказу зазначеного висновку експертного дослідження від 13.04.2019 №049/19, при цьому, клопотання про призначення експертизи, в ході розгляду справи відповідач не заявляв.

За таких обставин, суд вважає за можливе прийняти в якості допустимого доказу висновок експертного дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля від 13.04.2019 №049/19, яким визначено в розмір збитку в сумі 339 930,90 грн.

За загальним правилом обов`язковою передумовою для покладення відповідальності за порушення зобов`язання є вина особи, яка його порушила (ч. 1 ст. 614 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 5.6 договору, сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо це трапилось не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона докаже, що прийняла всі залежні від неї заходи для належного виконання зобов`язань.

Жодна сторона не несе відповідальності з невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це не невиконання або неналежне виконання обумовлено дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини зобов`язана не пізніше 10 календарних днів з дати настання обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону та надати підтверджуючі документи регіональною ТТП України (п. 5.7. договору).

У п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Стаття 217 Цивільного кодексу України встановлює дві основні підстави звільнення особи, яка порушила зобов`язання, від відповідальності. Такими обставинами є випадок та непереборна сила. Доведення наявності випадку або непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору .

Частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та п.3.1 Регламенту ТПП(2) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа , вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Щодо встановлення факту настання форс-мажору , слід зазначити, що відповідно до 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", виключною компетенцією засвідчувати зазначену подію наділена Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) та її регіональні підрозділи.

Як випливає із наведеного, сам по собі факт існування обставини (виникнення пожежі, введення воєнного стану тощо) форс-мажором не є. Така обставина стане форс-мажорною лише у випадку, якщо особою буде доведено неможливість виконання через неї передбачених умовами договору зобов`язань.

Зважаючи не вищевикладене, саме сертифікат ТПП України підтверджує період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) і є належним доказом , який підтверджує неможливість належного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Обов`язок щодо отримання сертифікату ТПП України в разі настання форс-мажорних обставин сторонами встановлено і в самому Договору, відповідно до п.5.7 якого жодна сторона не несе відповідальності з невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором, якщо це не невиконання або неналежне виконання обумовлено дією обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини зобов`язана не пізніше 10 календарних днів з дати настання обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону та надати підтверджуючі документи регіональною ТТП України .

За змістом ст. 617 ЦК України особа звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання за умови доведення цією особою, що порушення є наслідком непереборної сили.

Всупереч цьому, відповідачем не надано до справи належних доказів відсутності його вини у неналежному зберіганні майна згідно з укладеним договором (сертифікат ТПП України, тощо), як і не доведено вжиття всіх залежних від нього заходів щодо збереження ввіреного йому майна відповідно до вимог частини 2 статті 614 ЦК України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків у розмірі 339 930,90 грн., завданих внаслідок знищення автомобіля DAF XF 105.410, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2006 року випуску, переданого відповідачу на зберігання по договору про надання послуг з технічного обслуговування, а також 700 грн. витрат пов`язаних із проведенням експертного дослідження.

Одночасно з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що в разі встановлення осіб, винних у підпалі, відповідач не буде позбавлений права звернутися до них з регресним позовом про стягнення понесених збитків.

Посилання відповідача на те, що пожежа на підприємстві є випадком, а не форс-мажором судом не приймаються з наступних підстав.

Під випадком ("casus") в практиці розуміються будь-які діяння, не викликані чиїмось наміром або необережністю, тобто відсутність вини порушника. Випадковою можна визнати обставину, яку не можна передбачити та попередити при застосуванні обов`язкової для боржника обачності, хоча вона могла б бути передбачена та попереджена, якщо б боржник віднісся до свого зобов`язання з більшою обачністю, ніж та, до якої він був зобов`язаний або якщо на місці боржника була б інша особа.

Поняття та ознаки непереборної сили розкриваються у п. 1 ч. 1 ст. 263 ЦК. Непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Як підстава звільнення особи, що порушила зобов`язання, від відповідальності непереборна сила характеризується двома ознаками. По-перше, це зовнішня до діяльності сторін обставина, яку сторони, хоча б навіть і передбачили, але не могли попередити. До таких обставин, як правило, відносять стихійні лиха (землетрус, повінь, пожежі ) та соціальні явища (війни, страйки, акти владних органів тощо). По-друге, ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія, яка не є звичайною.

Таким чином, пожежа, що сталася на підприємстві не є випадком в розумінні ст. 617 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з приписами ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74 76-79, 86, 91, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Добролежа Дениса Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР Сервіс Дніпро", Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні Відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БОЧКИ СК" про відшкодування завданих збитків, спричинених втратою автомобіля, переданого на зберігання по договору про надання послуг з технічного обслуговування в розмірі 339 930,90 грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІР Сервіс Дніпро" (49046, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Передова, 427А, код ЄДРПОУ 42095739) на користь Фізичної особи-підприємця Добролежа Дениса Олександровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) 339 930,90 грн. - збитків, витрат на оплату судового збору - 5 098,96 грн. , витрати на проведення експертизи - 700,00 грн ., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08.11.2019

Суддя Н.Г. Назаренко