Ухвала

від 05.11.2019 по справі 910/9758/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/9758/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс

до Товариства з обмеженою відповідальністю Натана-Фарм

про стягнення 22 297, 03 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Вегера А.В.

Представники сторін:

від позивача: Поштар Т.П. - довіреність від 18.03.2018;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Натана-Фарм (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22 297, 03 грн., з яких 20 205, 02 грн. основного боргу, 121, 94 грн. інфляційних втрат, 132, 00 грн. 3% річних, 1 838, 07 грн. пені.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір поставки товарів медичного призначення № ТКП-241 від 11.03.2019, відповідно до умов якого позивач поставив продукцію, яка у встановлені строки відповідачем оплачена не була, внаслідок чого за ним виникла заборгованість. У зв`язку з цим позивач вирішив звернутись до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.07.2019 вищевказану позовну заяву залишено без руху на підставі статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02.08.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2019 відкрито провадження у справі № 910/9758/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2019 року.

04.09.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву, відповідно до змісту якої позивач вказує, що основний борг відповідачем було оплачено, та підтримує позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 24.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 22.10.2019 року.

Проте, підготовче засідання 22.10.2019 року не відбулось у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівлі господарського суду міста Києва, що зумовило тимчасове припинення роботи суду для проведення дій, спрямованих на відшукання та знешкодження вибухо - небезпечних речовин і предметів. Після проведення відповідної перевірки робота господарського суду міста Києва була відновлена.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2019 підготовче засідання призначено на 05.11.2019 року.

30.10.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові пояснення у справі.

Розглянувши наявні у матеріалах справи докази. суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 20 205, 01 грн., враховуючи наступне.

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У даній справі предметом заявленого позову є стягнення з відповідача, зокрема, основного боргу в сумі 20 205, 02 грн.

Судом встановлено, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом оплатив частину основного боргу в сумі 20 205, 01 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 2592 від 01.08.2019 на суму 700, 00 грн., № 2607 від 12.08.2019 на суму 5 000, 00 грн., № 2632 від 28.08.2019 на суму 14 505, 01 грн.

Відтак на момент звернення позивача до суду між сторонами існував матеріально-правовий спір.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 20 205, 01 грн. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Крім того, у підготовчому засіданні 05.11.2019 року представником позивача подано заяву про відмову від позову в частині позовних вимог про стягнення 0, 01 грн. основного боргу, 121, 94 грн. інфляційних втрат, 132, 00 грн. 3% річних та 1 837, 07 грн. пені.

Розглянувши означену заяву, суд зазначає наступне.

Положеннями частини 1 статті 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частина 2 вищевказаної норми процесуального права передбачає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1-3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (частина 5 статті 191 Господарського процесуального кодексу України).

Аналіз приписів статті 191 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти до висновку, що підставами відмови господарським судом у задоволенні заяви про відмову від позову є:

- представник відповідної сторони обмежений у повноваженнях на вчинення процесуальної дії (відмови від позову);

- відмова позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, суперечить інтересам особи, яку він представляє.

Як зазначив Верховний Суд у постанові № 925/2151/14 від 17.04.2019, положення статті 191 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у вигляді того, що така відмова порушує права як товариства, так і інших осіб, окрім випадків коли особу позивача представляє її законний представник і його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Також приписами статті 191 Господарського процесуального кодексу України не визначено підставу для відмови у задоволенні заяви про відмову від позову у зв`язку з її недостатньою обґрунтованістю.

Розглянувши подану позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог, суд встановив, що її підписано представником позивача Поштар Тетяною Петрівною, яка діє на підставі довіреності від 18.03.2019, виданої директором Товариства з обмеженою відповідальністю Мазілкіним В.Г., посадове становище якого підтверджується інформацією, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Враховуючи, що відмова від позову або частини позовних вимог є формою реалізації передбаченого статтею 14 Господарського процесуального кодексу України принципу диспозитивності господарського судочинства та не суперечить інтересам позивача, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову в частині позовних вимог про стягнення 0, 01 грн. основного боргу, 121, 94 грн. інфляційних втрат, 132, 00 грн. 3% річних та 1 837, 07 грн. пені.

У зв`язку з тим, що позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову в частині позовних вимог про стягнення 0, 01 грн. основного боргу, 121, 94 грн. інфляційних втрат, 132, 00 грн. 3% річних та 1 837, 07 грн. пені, і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі підлягає закриттю на підставі частини 3 статті 191 та пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 3 статті 7 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки провадження у справі в частині позовних вимог закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що сплачений за означені позовні вимоги підлягає поверненню позивачу на підставі пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

При цьому, відповідно до частини 3 статті 7 Закону України Про судовий збір , суд вважає за необхідне повернути позивачу 50% судового збору, сплаченого за подання частини позовних вимог про стягнення 0, 01 грн. основного боргу, 121, 94 грн. інфляційних втрат, 132, 00 грн. 3% річних, 1 837, 07 грн. пені, від яких позивач відмовився відповідно до статті 191 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 130, 185, 191, 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/9758/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс до Товариства з обмеженою відповідальністю Натана-Фарм в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 20 205 (двадцять тисяч двісті п`ять) грн. 01 коп. на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс від позову в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Натана-Фарм 0, 01 грн. основного боргу, 121, 94 грн. інфляційних втрат, 132, 00 грн. 3% річних, 1 837, 07 грн. пені.

3. Закрити провадження у справі № 910/9758/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс до Товариства з обмеженою відповідальністю Натана-Фарм в частині позовних вимог про стягнення 0 (нуль) грн. 01 коп. основного боргу, 121 (сто двадцять одну) грн. 94 коп. інфляційних втрат, 132 (сто тридцять дві) грн. 00 коп. 3% річних, 1 837 (одна тисяча вісімсот тридцять сім) грн. 07 коп. пені. на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма Технокомплекс (03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 65; код ЄДРПОУ 19117325) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 822 (одну тисячу вісімсот двадцять дві) грн. 05 коп., сплачений на підставі платіжного доручення № 863 від 17.07.2019.

5. Відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та відповідно до підпункту 17.5 п. 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано 08.11.2019 року.

Суддя В.С. Ломака