Рішення

від 04.11.2019 по справі 912/1937/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2019 рокуСправа № 912/1937/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участю секретаря судового засідання Солдатової К.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1937/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17", 25006, м. Кропивницький, пров. Центральний, 3

до відповідача: Фермерського господарства "Стожари", 27341, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Єлизаветградка, вул. Жовтнева, 79

про розірвання договору та стягнення 12 408,41 грн

Представники:

від позивача - ОСОБА_1 , підписант згідно витягу з ЄДР;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17" (далі - ТОВ "Агро-Парк 17", позивач) звернулось до господарського суду з позовною, яка містить вимоги до Фермерського господарства "Стожари" про наступне:

- стягнути з Фермерського господарства "Стожари" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17" заборгованість з орендної плати в розмірі 12 408,41 грн;

- розірвати Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,9926 га, що розташована на території Єлисаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520555400:02:000:0378, який був укладений між ОСОБА_2 та ФГ "Стожари".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що відповідно до договору міни земельної ділянки, який укладено між ним та фізичною особою ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17" набуло право власності на земельну ділянку, яка є предметом вказаного договору. Разом з цим, до укладення вказаного договору міни між вказаною фізичною особою та ФГ "Стожари" було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до змісту якого відповідач зобов`язувався виплачувати орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою.

Як вказує позивач, відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути, а також, на підставі ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" просить розірвати зазначений вище договір оренди, укладений між відповідачем та фізичною особою.

Ухвалою господарського суду від 15.07.2019 подану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1937/19; ухвалено розглядати справу №912/1937/19 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.08.2019.

05.08.2019 до господарського суду надійшов відзив ФГ "Стожари" від 05.08.2019, згідно якого відповідач позовні вимоги заперечив та просить в задоволенні позову відмовити з наступних підстав:

- умовами договору оренди передбачено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату гр. ОСОБА_2 , а новий власник - ТОВ "Агро-Парк 17" не виконав свого обов`язку щодо інформування орендаря про перехід до нього права власності на орендовану земельну ділянку у визначений законом строк, а тому немає підстав вважати, що право позивача на своєчасне отримання орендної плати було порушено з вини орендаря;

- договір оренди розірванню не підлягає, оскільки відповідач бажає зберегти та продовжити орендні відносини.

Ухвалою від 24.09.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та постановив справу № 912/1937/19 призначити до судового розгляду по суті на 07.10.2019.

Відповідачем надіслано на адресу суду заяву від 04.10.2019, у якій повідомлено, що ФГ "Стожари" з метою врегулювання спору мирним шляхом сплатило на розрахунковий рахунок позивача 12 408,41 грн заборгованості з орендної плати. яка заявлена до стягнення у даній справі, та на підтвердження викладених обставин надано платіжне доручення №611 від 02.09.2019 на суму 12 408,14 грн.

07.10.2019 суд розпочав розгляд справи по суті та ухвалою від 07.10.2019 відклав розгляд справи на 24.10.2019.

В судовому засіданні 24.10.2019 оголошено перерву до 04.11.2019.

04.11.2019 суд продовжив розгляд справи по суті та заслухав пояснення присутнього представника позивача.

Представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 04.11.2019 не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу №912/1937/19 в судовому засіданні 04.11.2019 за відсутності представників сторін.

В судовому засіданні 04.11.2019 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2013 між Фізичною особою Барабулею Любов Олексіївною (Орендодавець) та Фермерським господарством "Стожари" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір оренди (а.с. 18-22).

Згідно пункту 1.1 Договору оренди, Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області.

В оренду надається земельна ділянка загальною площею 3,99 га, у тому числі 3,99 га ріллі, кадастровий номер 3520555400:02:000:0378 (п.2. Договору оренди).

Відповідно до п. 8 Договору оренди, договір укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 2 (два) місяця до закінчення строку дії договору оренди повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його.

Земельна ділянка передається в оренду для вирощування на ній сільськогосподарських культур. Цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 15,16 Договору оренди).

Відповідно до п. 9 Договору оренди, орендна плата за цим договором складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і у грошовій формі, із якої вираховується податок з доходів орендодавця згідно Податкового кодексу України. Орендна плата може вноситись орендарем , зокрема, натуральною формою, яка здійснюється шляхом передачі сільськогосподарської продукції чи товарів у кількості та розмірі пропорційній їх погодженій сторонами ціни до розміру орендної плати у грошовій формі.

Пунктом 12 Договору оренди визначено, що орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

Договір підписано ОСОБА_3 .О. та та уповноваженою особою ФГ "Стожари".

Вказаними особами також підписано акт прийому-передачі земельної ділянки в оренду земельної ділянки площею 3,99 га, у тому числі 3,99 га ріллі, кадастровий номер: 3520555400:02:000:0378, яка знаходиться території Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області (а.с. 23).

В подальшому, відповідно до Договору міни (обміну) земельних ділянок № 616 від 13.09.2016 (далі - Договір міни), який посвідчений приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17" набуло право власності на земельну ділянку загальною площею 3,9926 га, у межах плану, що розташована на території Єлизаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520555400:02:000:0378, що належала ОСОБА_2 (а.с. 10-14).

13.09.2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, інформація про право власності позивача на Земельну ділянку була зареєстрована під № 16359099 (а.с. 15-16).

Як вказує позивач, після того як йому стало відомо про існування між ОСОБА_4 та ФГ "Стожари" орендних правовідносин щодо земельної ділянки, яка належить йому на праві власності, ним було направлено на адресу Відповідача повідомлення про зміну власника земельної ділянки з кадастровим номером 3520555400:02:000:0378.

Вказане повідомлення направлено позивачем 06.10.2017 та отримано відповідачем 11.10.2019, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 17).

У вказаному повідомленні позивач повідомив відповідачеві нові реквізити для перерахування орендної плати починаючи з 2017 року.

Як повідомляє позивач, станом на дату подання позову за ФГ "Стожари" рахується заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою в загальній сумі 12 408,41 грн, в тому числі за 2016 рік - у розмірі 1 378,71 грн, за 2017 рік - у розмірі 5 514,85 та за 2018 рік - у розмірі 5 514,85 грн.

Відповідач свої зобов`язання щодо сплати орендної плати не виконав.

Враховуючи невиконання відповідачем умов Договору, 09.08.2019 позивач направив на адресу відповідача лист про розірвання Договору з угодою щодо його розірвання, яки залишено останнім без належного реагування (а.с. 93-95).

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивачем до суду з поданим позовом про стягнення орендної плати та розірвання Договору оренди від 14.03.2013.

При вирішенні спору у даній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Згідно із ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до земельних відносин належать відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Згідно ч. 1 ст. 148- 1 ЗК України, до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Частиною 4 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором

Виходячи з аналізу наведених норм, після укладення договору міни (обміну) відбувається зміна власника ділянки, а тому в силу ч. 1 ст. 148-1 ЗК України, зміст договору оренди земельної ділянки зберігає свою чинність для нового власника до якої переходять усі права і обов`язки. Підписання раніше укладеного договору оренди землі, новим власником діючим законодавством не вимагається.

Таким чином, ТОВ "Агро-Парк 17" є орендодавцем за договором оренди земельної ділянки від 14.03.2013.

Частиною першою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється, зокрема, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Положеннями ст. 13 Закону України "Про оренду землі", встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Пунктом 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно зі ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 цього ж Кодексу, якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею cт. 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За повідомленням позивача, що не заперечується відповідачем, за ФГ "Стожари" рахується заборгованість зі сплати орендної плати за 2016-2018 роки у загальному розмірі 12 408,41 грн.

Разом з цим, судом встановлено, що після звернення позивача з позовом до суду та відкриття провадження у справі № 912/1937/19 заборгованість з орендної плати в сумі 12 408,41 грн сплачена відповідачем на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується платіжним дорученням № 610 від 02.09.2019 (а.с. 63).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 12 408,41 грн заборгованості зі сплати орендної плати, провадження у справі 912/1937/19 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Суд роз`яснює, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Приписами ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря: використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з пунктом д статті 141 Земельного кодексу України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Систематичність несплати означає несплату орендної плати два і більше рази.

Пунктом 38 Договору оренди сторони передбачили, що дія договору припиняється, зокрема, шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Таким чином, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичного порушення договору оренди земельної ділянки, така обставина може бути підставою для розірвання договору.

При цьому, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 02.05.2018 по справі № 925/549/17.

Як встановлено п. 12 Договору оренди, орендар вносить орендну плату один раз на рік, за перший рік оренди, орендна плата сплачується до 31 грудня року, в якому укладено цей договір, пропорційно фактичній кількості днів оренди, в подальшому орендна плата сплачується один раз на рік до 25 грудня поточного року.

В даному конкретному випадку за відповідачем рахувалась заборгованість з орендної плати починаючи з 2016 року.

Отже, мала місце систематична несплата орендної плати, що відповідно до наведених вище норм та положень чинного законодавства є правовою підставою для розірвання договору оренди.

Окрім того, згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як вказує позивач, згідно поданих письмових пояснень, у відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду відповідальності за її несплату.

Відповідно до п. 11 Договору оренди, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахування індексації.

Однак, відповідач в порушення умов Договору оренди жодного разу таких обрахувань не проводив, що також на його думку є істотним порушенням умов Договору, оскільки впливає на розмір орендної плати.

Суд погоджується з доводами позивача та зазначає, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі та строки.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем умов договору оренди, факт якого доведений наявними у справі доказами, позивач позбавлений можливості отримувати орендні платежі у відповідному розмірі та строки, на які він розраховував під час укладення цього договору, наведене є підставою для розірвання договору в судовому порядку.

Заперечення відповідача стосовно того, що умовами Договору оренди передбачено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату гр. ОСОБА_2 , а новий власник - ТОВ "Агро-Парк 17" не виконав свого обов`язку щодо інформування орендаря про перехід до нього права власності на орендовану земельну ділянку у визначений законом строк, а тому немає підстав вважати, що право позивача на своєчасне отримання орендної плати було порушено з вини орендаря спростовується наведеними вище обставинами.

Зокрема, як зазначалось вище, позивач повідомляв відповідача про зміну власника земельної ділянки, що підтверджено матеріалами справи.

Крім того, необізнаність відповідача про зміну власника земельної ділянки не звільняє його від обов`язку сплачувати орендну плату за Договором оренди земельної ділянки. Натомість, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження сплати відповідачем орендної плати первісному орендодавцеві.

Враховуючи викладені обставини, вимоги діючого законодавства, які регулюють правовідносини між сторонами у справі, встановлений судом факт систематичної несплати відповідачем орендної плати протягом 2016-2018 років, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що відповідачем істотно порушено умови Договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013, укладений між фізичною особою ОСОБА_2 та ФГ "Стожари", у зв`язку з чим зазначений договір підлягає розірванню в судовому порядку на підставі ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оренду землі", у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Згідно з п. 21 Договору оренди, після припинення дії договору, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Оскільки провадження у справі в частині вимог про стягнення 12 408,41 грн боргу закрито, позов у іншій частині задоволено, понесені по справі судові витрати відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених та закритих вимог.

Судовий збір за позовною вимогою про розірвання договору покладається на відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням викладеного, оскільки провадження у даній справі в частині стягнення 12 408,41 грн боргу закрито у зв`язку із відсутністю предмету спору, сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачеві за наявності відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 231, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки від 14.03.2013 задовольнити.

Розірвати договір оренди від 14.03.2013 земельної ділянки загальною площею 3,9926 га, що розташована на території Єлисаветградківської селищної ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520555400:02:000:0378, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Стожари".

Провадження у справі № 912/1937/19 в частині стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 12 408,41 грн закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

Стягнути з Фермерського господарства "Стожари" (27341, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Єлизаветградка, вул. Жовтнева, 79, ідентифікаційний код 32840871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17" (25006, м. Кропивницький, пров. Центральний, 3, ідентифікаційний код 40138796) 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-Парк 17" за адресою: 25006, м. Кропивницький, провул. Центральний, 3 та Фермерському господарству "Стожари" за адресою: 27341, Кіровоградська область, Олександрівський район, смт. Єлизаветградка, вул. Горького, 7 А та за адресою: 27341, Кіровоградська область, АДРЕСА_1 смт. АДРЕСА_2 , вул. Жовтнева, 79.

Повне рішення складено 08.11.2019.

Суддя В.В.Тимошевська