Ухвала

від 04.11.2019 по справі 925/137/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

04 листопада 2019 року м.Черкаси Справа № 925/137/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем судового засідання Вініченко О.Б., за участю:

ліквідатор банкрута Кандаурова А.П. (особисто),

ініціюючого кредитора Опенько Д.А. (по довіреності),

ОСОБА_2 : не з`явився,

ТОВ Аграрно інвестиційна група : не з`явився,

ТОВ СП Фастівська імені Зеленька : не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву №02-01/304 від 31.07.2019 року ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника

у справі №925/137/15

за заявою державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Валява"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 28.09.2015 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кандаурову А.П.

До господарського суду від ліквідатора надійшла заява №02-01/304 від 31.07.2019 року про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника:

- покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ СП Валява (адреса: 19520, Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд.5, код ЄДРПОУ 35870914) у розмірі 15 637 102 (п`ятнадцять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч сто дві гривні) 90 коп. у зв`язку з доведенням товариства до банкрутства на колишнього керівника ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та засновників ТОВ Аграрно інвестиційна група (02099, м.Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 37332080) та товариства з обмеженою відповідальністю СП Фастівецьке ім.Зеленька (08541, Київська обл., Фастівський район, с. Фастівець, вул. Тхоржевського, буд.25А, ЄДРПОУ 36415548);

- стягнути солідарно з колишнього керівника ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1) та засновників ТОВ Аграрно інвестиційна група (02099, м.Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б,код ЄДРПОУ 37332080) та ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька (08541, Київська обл., Фастівський район, с. Фастівець, вул. Тхоржевського, буд. 25А, ЄДРПОУ 36415548) грошові кошти у розмірі 15 637 102 (п`ятнадцять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч сто дві) грн. 90 коп. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями товариства з обмеженою відповідальністю СП Валява .

Ухвалою господарського суду від 06.08.2019 року призначено заяву ліквідатора до розгляду на 03.09.2019 року та направлено ухвалу суду усім учасникам судового процесу: ОСОБА_2 , ТОВ Аграрно інвестиційна група , ТОВ СП Фастівецьке ім. Зеленька .

02.09.2019 року від ТОВ Аграрно інвестиційна група надійшли письмові заперечення на подану заяву ліквідатора (Т5, а.с.174-178), в яких просять суд відмовити у задоволенні заяви.

04.11.2019 року від ліквідатора ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька надійшов відзив на заяву ліквідатора, в якому ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька просить залишити заяву без задоволення в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява у зв`язку з доведенням до банкрутства на ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька , як учасника боржника.

У судове засідання представники ОСОБА_2 , ТОВ Аграрно інвестиційна група , ТОВ СП Фастівецьке ім. Зеленька не з`явилися, про час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про причини неявки не повідомили, тому заяву розглядається за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши доводи та пояснення представника ініціюючого кредитора та ліквідатора банкрута, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд відмовляє у задоволенні заяви ліквідатора №02-01/304 від 31.07.2019 року про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника з наступних підстав та мотивів.

З матеріалів заяви встановлено, що заборгованість ТОВ СП Валява перед іншими підприємствами та державними установами і органами становить 15 637 102 (п`ятнадцять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч сто дві) грн. 90 коп. (ухвала господарського суду Черкаської області від 28.05.2015 року у справі №925/137/15).

В тому числі заборгованість банкрута перед державними органами та установами на загальну суму 15 124 830 грн. 89 коп. (заборгованість перед Державним публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Украгролізинг , Корсунь-Шевченівською ДПІ Смілянського управління ГУ ДФС у Черкаській області).

Вказана заборгованість виникла та залишається непогашеною у зв`язку із відсутністю активів у боржника.

За твердженням ліквідатора банкрута, заборгованість перед державним підприємством виникла через незаконні дії керівників/учасників ТОВ СП Валява , які за попередньою змовою, безпідставно відчужили майно державного підприємства вартістю 41 202 392 грн.

Зокрема, ліквідатором встановлено, що до порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ СП Валява володіло значними майновими активами, а саме: майновий комплекс за адресою: Черкаська область, с.Валява, вул. Жовтнева, 5, земельна ділянка кадастровий номер 712038 1000:02:001:1970, на якій розташований майновий комплекс за адресою Черкаська область, с.Валява, вул. Жовтнева, 5.

Крім того, Боржник отримав в лізинг високовартісне сільськогосподарське обладнання від державного підприємства (лінії утримання свиней).

02.11.2013 року відбулися загальні збори учасників ТОВ СП Валява у складі: ТОВ Аграрно інвестиційна група (частка в статутному капіталі 65,22%) в особі директора ОСОБА_3 ; ТОВ СП Фастівська імені Зеленька (частка в статутному капіталі 34,78%) в особі ОСОБА_4 .

Громадяни ОСОБА_3 та ОСОБА_4 користуючись наданими їм організаційно-розпорядчими функціями, прийняли рішення оформлене протоколом №1/02/11-13, про внесення рухомого та нерухомого майна на суму 74 711 391,09 грн. до статутного капіталу ТОВ СП Козин . Цими ж Зборами уповноважили директора ТОВ СП Валява ОСОБА_2 бути присутнім на загальних зборах учасників ТОВ СП Козин та голосувати від імені ТОВ СП Валява .

В той же день, 02.11.2013 року відбулися загальні збори учасників ТОВ СП Козин у складі: ТОВ Аграрно інвестиційна група (частка в статутному капіталі 63,38%), в особі директора ОСОБА_3 ; ТОВ СП Валява (частка в статутному капіталі 36,62%), в особі директора ОСОБА_2 та керівника підприємства ТОВ СП Козин ОСОБА_7 . На вирішення загальних зборів були винесені такі питання порядку денного: обрання голови та секретаря зборів; про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ СП Козин ; про перерозподіл часток в статутному капіталі ТОВ СП Козин ; про затвердження та підписання нової редакції статуту ТОВ СП Козин . Рішення зборів оформлені протоколом №1/02/11-13 від 02.11.2013 року.

По пункту 2 порядку денного вирішили збільшити розмір статутного капіталу ТОВ СП Козин з 66 186 935,78 грн. до 140 898 326,87 грн. за рахунок внеску ТОВ СП Валява , у вигляді: нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Шевченка, буд . б/н вартістю 63 212,00 грн. без ПДВ; нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: Черкаська область, Городищенський район, с. Валява, вул. Жовтнева, буд 5, вартістю 19 847 301,02 грн. без ПДВ; рухомого майна (лінії утримання свиней), вартістю 41 633 539,70 грн. без ПДВ; рухомого майна (автотранспортних засобів), вартістю 478 011,00 грн. без ПДВ; рухомого майна (побутова техніка, оргтехніка, офісне майно), вартістю 237428,86 грн. без ПДВ.

Загальна вартість майна, яке передається до статутного капіталу ТОВ СП Козин складає 74 711 391,09 грн. з урахуванням суми ПДВ.

По пункту 3 порядку денного вирішили перерозподілити частки таким чином: ТОВ СП Валява - 70,23%; ТОВ Аграрно інвестиційна група - 29,77%.

По пункту 4 порядку денного вирішили затвердити та підписати нову редакцію статуту ТОВ СП Козин .

02.11.2013 року ТОВ СП Валява та ТОВ СП Козин підписали Акт приймання-передачі переданого до статутного капіталу майна.

06.11.2013 року проведено державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ СП Козин , що була затверджена протоколом №1/02/11-13 від 02.11.2013 року.

29.11.2013 року ТОВ СП Козин в особі ОСОБА_7 , в подальшому діючи як власник майна (яке набуте ним внаслідок внесення учасником ТОВ СП Валява до статутного капіталу), продав дане майно на підставі договору ТОВ Трейдагропостач-61 .

Ліквідатор банкрута стверджує, що внесення майна в Статутний капітал ТОВ СП Козин призвело до безоплатного відчуження на користь ТОВ СП Козин всього нерухомого, рухомого майна та виробничих потужностей, що знаходилось у власності ТОВ СП Валява . У результаті описаних вище правочинів ТОВ СП Валява позбулось всього нерухомого, рухомого майна необхідного для ведення господарської діяльності, що призвело до неможливості розрахуватись з кредиторами та стало підставою для порушення справи про банкрутства.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань на момент підписання Протоколу загальних зборів учасників від 02.11.2013 року директором ТОВ СП Валява був ОСОБА_2 . Органами управління ТОВ СП Валява були загальні збори учасників: ТОВ Аграрно інвестиційна група (частка в статутному капіталі 65,22%), в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька (частка в статутному капіталі 34,78%), в особі ОСОБА_4 .

Директором ТОВ СП Козин був ОСОБА_7 , органами управління ТОВ СП Козин (юридична особа на користь якої відчужено майно ТОВ СП Валява ) ТОВ Аграрно інвестиційна група (частка в статутному капіталі 63,38%), в особі директора ОСОБА_3 , ТОВ СП Валява (частка в статутному капіталі 36,62%), в особі директора ОСОБА_2 .

Таким чином, засновники ТОВ СП Козин (юридичної особи, якій було передано майно) та ТОВ СП Валява (юридична особа, яка передала майно) співпадають в частині ТОВ Аграрно інвестиційна група , а ТОВ СП Валява є особою, яка передає майно, і особою, яка приймає майно, враховуючи той факт, що ТОВ СП Валява входить у склад засновників ТОВ СП Козин .

Отже, засновник ТОВ Аграрно інвестиційна група , що одночасно входив до складу органів управління, як ТОВ СП Валява , так і ТОВ СП Козин є зацікавленою відносно ТОВ СП Валява особою.

Відтак, відчуження майна шляхом внесення його в статутний капітал ТОВ СП Козин , відбувалось на вкрай невигідних умовах, а саме: із заінтересованою особою ТОВ СП Валява , з огляду на те, що ТОВ Аграрно інвестиційна група входить в органи управління, як ТОВ СП Валява так і ТОВ СП Козин із заінтересованою особою, з огляду на те, що ТОВ СП Валява є засновником ТОВ СП Козин ; ТОВ СП Валява не отримала коштів за повне відчуження всіх активів, якими могла розрахуватися з кредиторами.

Підписанти вказаних протоколів та змін до статутних документів відчужили майно з метою вивести все рухоме та нерухоме майно ТОВ СП Валява на користь ТОВ СП Козин , що призвело до банкрутства ТОВ СП Валява та спричинило матеріальні та майнові збитки його кредиторам.

Ліквідатором банкрута до господарського суду м. Києва було подано заяву про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до установчих документів, скасування реєстраційного запису в Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням господарського суду м. Києва від 06.12.2018 року по справі №910/8913/18 частково задоволено позовні вимоги ліквідатора ТОВ СП Валява , а саме визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ СП Козин оформленні протоколом №1/02/11-13 в частині:

- Збільшення розміру статутного капіталу ТОВ СП Козин за рахунок внеску ТОВ СП Валява рухомого майна (лінії для утримання свиней) вартістю 41 633 539,70 грн.;

- Перерозподілу часток в статутному капіталі ТОВ СП Козин ;

- Затвердження та підписання нової редакції Статуту ТОВ СП Козин ;

- В іншій частині в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ Сільськогосподарське підприємство Козин від 02.11.2013 року відмовлено;

- Визнати недійсним статут ТОВ Сільськогосподарське підприємство Козин (код 36287137) в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин від 02.11.2013 року;

- Скасувати записи про реєстрацію змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство Козин (код 36287137), внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі рішення загальних зборів від 02.11.2013 року.

На думку ліквідатора, вказані обставини доводять винні дії/бездіяльність керівників та учасників ТОВ СП Валява в листопаді 2013 року, які призвели до утворення боргу підприємства у розмірі 15 637 102 грн. 90 коп. та неможливості його погашення.

Керівник ТОВ СП Валява здійснював виведення лізингового майна, яке належить ДПАТ ПАК Украгролізинг . Відчуження майна відбувалося з метою уникнення розрахунків із наявними кредиторами.

За таких обставин, ліквідатором подано до суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява у зв`язку із доведенням до банкрутства на керівників та учасників боржника.

02.09.2019 року від ТОВ Аграрно Інвестиційна Група надійшли письмові заперечення наступного змісту.

Ліквідатором не доведено наявності усіх елементів цивільного правопорушення, необхідних для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, а саме: відсутні докази, які підтверджують протиправність поведінки ТОВ Аграрно інвестиційна група .

Як вбачається, ТОВ Аграрно Інвестиційна Група володіла часткою в статутному капіталі ТОВ СП Валява 65,22% та в статутному капіталі ТОВ СП Козин 63,38%.

Після злиття підприємств у 2013 році частка ТОВ Аграрно Інвестиційна Група в статутному капіталі ТОВ СП Козин складала 29,77%, тобто ТОВ СП Валява набула переважну частку в статутному капіталі ТОВ СП Козин - 70,23%, що вказує на економічний ефект.

Зазначене цілком спростовує твердження ліквідатора ТОВ СП Валява Кандаурової А.П . , яка також не врахувала, що у зв`язку із зобов`язанням ТОВ СП Валява повернути земельні ділянки загальною площею 46,4339 га, а саме: земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 22,1994 га кадастровий номер 7120381000:02:001:1970; земельну ділянку за адресою: Черкаська область, Городищенський район, в адмінмежах Валявської сільської ради площею 24,2345 га, кадастровий номер 7120381000:02:001:1971 (постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.03.2013 року №13/5026/1248/2012), злиття підприємств було економічно виправдано.

За таких обставин, ТОВ Аграрно Інвестиційна Група просить суд відмовити у задоволенні заяви ліквідатора.

04.11.2019 року від ліквідатора ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька надійшов відзив на заяву ліквідатора, в якому ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька просить залишити заяву без задоволення в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява у зв`язку з доведенням до банкрутства на ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька , як учасника боржника.

04.11.2019 року представник ініціюючого кредитора Національної акціонерної компанії Украгролізинг Опенько Д.А підтримала в повному обсязі позовну заяву ліквідатора ТОВ СП Валява .

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1, 3 статті 3 ГПК України , судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України , Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексом України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

В силу частини 3 статті 13 ГПК України , кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За змістом частин 1, 2 статті 73 ГПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина 1 статті 76 ГПК України ).

Згідно частин 1, 2 статті 79 ГПК України , достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Як встановлено судом, позовна заява ліквідатора боржника №02-01/304 від 31.07.2019 року про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява вмотивована тим, що незаконні дії керівників/учасників ТОВ СП Валява , які за попередньою змовою безпідставно відчужили майно державного підприємства вартістю 41 202 392 грн. призвели до банкрутства підприємства.

Відповідні обставини, на переконання ліквідатора боржника, є підставами для покладення субсидіарної відповідальності на відповідачів за позовом у даній справі в розмірі 15 637 102 (п`ятнадцять мільйонів шістсот тридцять сім тисяч сто дві гривні) 90 коп. у зв`язку з доведенням до банкрутства ТОВ СП Валява .

Умови і порядок захисту прав кредиторів як суб`єктів господарювання визначається статтею 215 ГК України та статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства .

Так, відповідно до приписів статті 215 ГК України , встановлено підстави відповідальності за порушення законодавства про банкрутство, у випадках, передбачених законом, суб`єкт підприємництва - боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства. Умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Згідно із статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Кодексом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства", затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 , об`єктом аналізу є фінансово-господарський стан підприємств, зокрема фінансові, виробничі та інвестиційні аспекти їх діяльності. Активами підприємства-боржника є ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому. Доведення до банкрутства визначено в зазначених Методичних рекомендаціях як умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення управненою особою дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб`єкта господарської діяльності.

Згідно із статтею 35 ГПК України , обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За твердженням ліквідатора банкрута в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності колишнього керівника Косяна ОСОБА_8 Володимировича та засновників ТОВ Аграрно інвестиційна група , ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька товариство втратило активи на суму 41 633 539,70 грн., що завдало значну матеріальну шкоду боржнику.

Згідно статті 13 ЦК України , цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно частин 1,2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до частин 1,2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частин 1,2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 619 ЦК України , договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Як встановлено судом, кредитором попередньо були заявлені грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство. У зв`язку з відчуженням майна від боржника на користь інших юридичних осіб, відсутністю майна у боржника та виявленням ліквідатором ознак доведення до банкрутства боржника діями його засновника (власника), в порядку передбаченому законом ліквідатором в інтересах кредиторів (в інтересах ліквідаційної маси) заявлено вимогу про покладання субсидіарної відповідальності на колишнього керівника боржника.

Суд вважає не обґрунтованою заяву ліквідатора щодо застосування припису про субсидіарну відповідальність за частиною 2 статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства стосовно стягнення сум кредиторської заборгованості колишнього керівника ОСОБА_2 та засновників ТОВ Аграрно інвестиційна група , ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька для включення стягнутих коштів до ліквідаційної маси використання для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленої Законом.

Ліквідатором не доведено наявності усіх елементів цивільного правопорушення, необхідних для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, а саме: відсутні докази, які підтверджують протиправність поведінки колишнього керівника ТОВ СП Валява ОСОБА_2 та засновників ТОВ Аграрно інвестиційна група та ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька .

Поряд з цим, ліквідатором боржника не надано суду доказів на підтвердження вини відповідачів, яка спричинила доведення боржника до банкрутства.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви ліквідатора ТОВ СП Валява - арбітражного керуючого Кандаурової А.П. до колишнього керівника ОСОБА_2 та засновників ТОВ Аграрно інвестиційна група та ТОВ СП Фастівецьке ім.Зеленька про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ СП Валява , у зв`язку з доведенням до банкрутства в межах справи №925/137/15 в повному обсязі.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, статтею 234 ГПК України , суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ СП Валява №02-01/304 від 31.07.2019 року.

Ухвала суду набрала законної сили, однак може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С.С. Боровик