Рішення

від 06.11.2019 по справі 564/1456/19

КОСТОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1456/19

Рядок статзвіту № 51

06 листопада 2019 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої судді Грипіч Л. А.

з участю секретаря Федас І. О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Костопіль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

Представник органу опіки та піклування Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області звернувся до суду в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 з позовною заявою до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що з 23.04.2019 року на первинному обліку у службі у справах дітей Костопільської РДА перебуває неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишилася без піклування батьків, внаслідок смерті її батька. Місце перебування матері ОСОБА_2 невідоме.

З 23.04.2019 року неповнолітня ОСОБА_3 влаштована на тимчасове проживання у сім`ю бабусі ІНФОРМАЦІЯ_2 лінії батька громадянки ОСОБА_4

Матір дитини проживала за місцем реєстрації у с. Трубиці, Костопільського району, Рівненської області у будинку чоловіка ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу у 2009 році ОСОБА_2 місце проживання залишила та більше 10-ти років на території сільської ради не проживає, участі у вихованні своєї дочки ОСОБА_3 не приймає, не цікавиться її життям, здоров`ям, навчанням, матеріально дитині не допомагає. Родинні зв`язки між матір`ю та дочкою втрачені.

ОСОБА_2 за місцем проживання характеризувалася негативно, оскільки ніде не працювала та не мала постійного місця проживання. Крім того, ОСОБА_2 була позбавлена батьківських прав стосовно двох менших дітей, яких народила, проживаючи в цивільному шлюбі з ОСОБА_6 у с. Тростянець, Золотолинської сільської ради, Костопільського району. За період проживання із 2009 року по 2011 рік на території Золотолинської сільської ради ОСОБА_2 зарекомендувала себе з негативної сторони, оскільки ніде не працювала, домашнє господарство не вела, вихованням та утримуванням своїх дітей не займалася, а згодом виїхала із села у Житомирську область звідки родом.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, позивач просить суд позбавити її батьківських прав відносно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 та стягнути аліменти на її утримання.

Ухвалою судді Костопільського районного суду від 19.06.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, однак відповідач не подала до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила позов задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом вчасно та належним чином шляхом надсилання судових повісток та розміщення оголошення на офіційному веб порталі судової влади України. Причини неявки суду невідомі.

Суд, враховуючи згоду представника позивача на проведення заочного розгляду справи, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка інспектор по роботі з молоддю Підлужненської сільської ради Никончук ОСОБА_7 . В. підтвердила всі обставини викладені в позовній заяві та вказала на негативну поведінку матері ОСОБА_2 по відношенню до своєї дитини, її виховання та утримання. Зазначила, що відповідач покинула свою дитину і вже більше 10-ти років на території Підлужненської сільської ради не проживає, місце її проживання невідоме. Вихованням та утриманням дитини займається бабуся по лінії батька ОСОБА_4 .

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, свідка та дослідивши письмові докази по справі, вважає заявлені вимоги обґрунтованими.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 02.10.2002 року Підлужненською сільською радою Костопільського району, Рівненської області.

Батько дитини ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 19.04.2019 року Виконавчим комітетом Підлужненської сільської ради Костопільського району, Рівненської області.

Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям та здоров`ям своєї дитини, її навчанням, участі у вихованні та утриманні своєї дочки не приймає, немає місця роботи, часто змінює своє місце проживання. На сьогоднішній день її місце перебування невідоме.

З 23 квітня 2019 року неповнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на первинному обліку у службі у справах дітей Костопільської РДА, як така, що залишилася без піклування батьків, внаслідок смерті її батька.

З 23.04.2019 ІНФОРМАЦІЯ_3 неповнолітня ОСОБА_3 влаштована на тимчасове проживання у сім`ю бабусі ІНФОРМАЦІЯ_2 лінії батька громадянки ОСОБА_4 .

Як вбачається з інформації Підлужненської сільської ради Костопільського району Рівненської області №443/02-17 від 19.04.2019 року та №557/02-17 від 24.05.2019 року відповідач ОСОБА_2 більше 10-ти років на підвідомчій території Підлужненської сільської ради не зареєстрована і не проживає, місце проживання її невідоме. За період відсутності, ОСОБА_2 не приймала участі у вихованні своєї дочки ОСОБА_3 , не піклувалася про стан її здоров`я, духовний та моральний розвиток, не цікавилася її потребами, матеріально дитину не підтримувала.

Згідно інформації КЗ Костопільська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат I-II ступенів Рівненської обласної ради №240 від 24.05.2019 року неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_4 На вихідні та канікули дитину забирає бабуся. Матір дитини ОСОБА_2 не цікавиться поведінкою та успіхами своєї дочки, не відвідує батьківські збори, на даний час зв`язку з мамою немає, місцезнаходження її невідоме.

З інформації Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області №6009/212/03-2019 від 14.05.2019 року вбачається, що на даний час інформація, щодо місця перебування/проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки Житомирської області, відсутня. Відомостей у електронних базах органів Національної поліції України відносно ОСОБА_2 немає. На підвідомчій території Підлужненської сільської ради ОСОБА_2 . не проживає більше 10-ти років. У розшук не оголошувалась.

Згідно висновку органу опіки та піклування Костопільської районної державної адміністрації №1803/01-31/19 від 29.05.2019 року, складеного на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини Костопільської районної державної адміністрації від 28 травня 2019 року №22 Про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , орган опіки та піклування не заперечує щодо позбавлення громадянки ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої дочки ОСОБА_3 .

Згідно висновку органу опіки та піклування Підлужненської сільської ради Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 №1193/02-17 від 22.10.2019 року, орган опіки та піклування Підлужненської сільської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , оскільки вона не виконує батьківські обов`язки щодо виховання та утримання неповнолітньої дитини, участі у її вихованні не приймає, матеріально не допомагає, не цікавиться станом здоров`я дитини, її потребами, а також її духовним та моральним розвитком. ОСОБА_2 не приймає участі у вирішенні проблем, які виникають у житті дитини, не з`являється, не телефонує.

Зібрані матеріали справи, а саме рішення комісії з питань захисту прав дитини Костопільської РДА №22 від 28.05.2019 року Про доцільність позбавлення батьківських прав , висновок органу опіки та піклування Костопільської РДА №1803/01-31/19 від 29.05.2019 року Про доцільність позбавлення батьківських прав , висновок органу опіки та піклування Підлужненської сільської ради №1193/02-17 від 22.10.2019 року Про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 стосовно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , акт обстеження матеріально-побутових умов та умов виховання в сім`ї від 22.10.2019 року, інформація з КЗ Костопільська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат I-II ступенів Рівненської обласної ради №240 від 24.05.2019 року про участь ОСОБА_2 у навчанні та вихованні ОСОБА_3 , інформація з Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області №6009/212/03-2019 від 14.05.2019 року, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 , інформація Підлужненської сільської ради Костопільського району, Рівненської області №443/02-17 від 19.04.2019 року та №557/02-17 від 24.05.2019 року, вказують на те, що відповідач ОСОБА_2 не цікавиться життям та здоров`ям своєї дитини, не приймає участі у її вихованні та утриманні. Неналежне виховання неповнолітньої ОСОБА_3 є наслідком безвідповідальності матері та нездатність її у вирішенні життєвих труднощів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матір не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема не забезпечує її матеріально, не цікавиться її духовним та фізичним розвитком, не займається її вихованням, не піклується про її здоров`я та навчання. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, суд розцінює як нехтування своїми обов`язками зі сторони матері та самоусунення від виконання батьківських обов`язків.

Відсутність з боку матері піклування про здоров`я, фізичний, духовний, моральний розвиток та виховання дитини, відсутність матеріального забезпечення, судом розцінюється як винна поведінка матері.

Згідно ст.164 Сімейного кодексу України батьки, які ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей можуть бути позбавленні батьківських прав.

Тому суд вважає, що ухиляння відповідача від належного виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, її матеріального забезпечення є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Із урахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом роз`яснень, викладених у п.п.15, 16 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усунення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно статтей 9, 18 Конвенції Про права дитини , ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991р., № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов`язок матері і батька це обов`язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

У Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р. (принцип 6) проголошено, що дитина, коли це можливо, має рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Суд вважає доведеним, що не спростовано і самою відповідачкою, що остання протягом тривалого часу ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно дитини, не піклується про неї, не забезпечує її матеріально, і в подальшому не має наміру цього робити.

Відповідно до ч. 2 ст.166 Сімейного кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно із положенням ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.ч.7, 8 ст.7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатного чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01 липня 2019 року становить 2118 грн.

Виходячи з меж заявлених вимог, враховуючи інтереси дитини, на користь якої стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, матеріальне становище відповідача, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягають аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі вказаному в позові - 500 грн. щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10.06.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про необхідність, в інтересах дитини, позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та стягнути аліменти на її утримання.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1536 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 155, 164, 171, 180-182, 184 СК України, ст.ст. 10, 11, 12, 141, 258, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 8, 12 Закону України "Про охорону дитинства", суд,

ВИРІШИВ:

Позов Органу опіки та піклування Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав стосовно її неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в сумі 500 (п`ятсот) грн. щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду, а саме з 10.06.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Костопільським районний судом за письмовою заявою відповідача, шляхом подачі заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущенного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:

Орган опіки та піклування Костопільської районної державної адміністрації Рівненської області (місце знаходження м.Костопіль, вул.Незалежності, 7, Костопільський р-н, Рівненська обл.), ЄДРПОУ25930680.

Відповідач:

ОСОБА_2 , (жителька АДРЕСА_1 ), паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 06.12.2002 року Костопільським РВ УМВС України в Рівненській області.

Повне рішення складено

08 листопада 2019 року

СуддяЛ. А. Грипіч