Постанова

від 07.11.2019 по справі 160/1/19

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 160/1/19 Головуючий у 1 інстанції: Кідиба Т. О. Провадження № 22-ц/802/466/19 Категорія: 54 Доповідач: Карпук А. К.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Карпук А.К.

суддів - Бовчалюк З.А., Здрилюк О.І.,

секретар Концевич Я.О.,

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії за апеляційною скаргою відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації на рішення Локачинського районного суду Волинської області від 22 лютого 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Відділу освіти, у якому просили визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 28 лютого 2018 року № 33-к Про зменшення виплат за престижність праці педагогічним працівникам та надбавок бібліотекарям та зобов`язати провести перерахунок надбавок за престижність праці педагогічних працівників починаючи з березня 2018 року по час звернення до суду із розрахунку 20 % посадових окладів (ставки заробітної плати) й надалі проводити виплату вказаних надбавок у такому розмірі.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 працює вчителем загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів села Козлів Локачинського району Волинської області з тижневим педагогічним навантаженням 12,5 год, а ОСОБА_2 - вчителем історії в Опорному навчальному закладі Навчально-виховний комплекс Локачинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - гімназія з тижневим навантаженням 20 год. 28 грудня 2017 року Відділ освіти наказом № 448-к Про зміну істотних умов праці педагогічних працівників району попередив керівників та педагогічних працівників закладів середньої загальної освіти району про можливе зменшення з 01 березня 2018 року розміру надбавки за престижність педагогічної праці з 20 % до 1 %, мотивуючи це обмеженим фінансуванням освітньої галузі району у 2018 році.

28 лютого 2018 року Відділ освіти видав наказ № 33-к Про зменшення виплат за престижність праці педагогічним працівникам та надбавок бібліотекарям , яким з 01 березня 2018 року без згоди позивачів зменшив розмір надбавок за престижність педагогічної праці з 20 % до 5 % у зв`язку з нестачею коштів у фонді оплати праці.

Вважаючи наказ відповідача від 28 лютого 2018 року № 33-к протиправним, позивачі звернулися до суду із цим позовом.

Рішенням Локачинського районного суду Волинської області від 22 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Постановлено визнати протиправним та скасувати наказ Відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації №33-к від 28.02.2018 року "Про зменшення виплат за престижність праці педагогічним працівникам та надбавок бібліотекарям" в частині зменшення до 5% виплату надбавок за престижність праці педагогам з 01.03.2018 року згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 11.01.2018 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

Зобов`язати Відділ освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перерахунок та виплату надбавок за престижність праці педагогічних працівників із розрахунку 20% їх посадових окладів (ставки заробітної плати), починаючи з 01.03.2018 року по 22.02.2019 року, з врахуванням виплачених сум.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_1 768 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації в користь ОСОБА_2 768 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач Відділ освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації, покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просять скасувати це рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі вказують, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, аналізуючи зміст оскарженого судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а провадження у справі закриттю з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працює вчителем ЗОШ І-ІІ ст. с. Козлів Локачинського району Волинської області (тижневе навантаження 12,5 год.) з 01.09.2003 року, що стверджується довідкою ЗОШ І-ІІ ст. с. Козлів № 16 від 26.06.2018 року (а.с.11).

Згідно із довідкою ОНЗ "НВК "Локачинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів-гімназія" від 19.06.2018 року № 34 ОСОБА_2 працює у даному навчальному закладі на посаді вчителя історії з тижневим навантаженням 20 годин з 15.08.1995 року (а.с.12).

Як вбачається із довідок Локачинської районної організації профспілки працівників освіти і науки України №3 та № 4 від 16.07.2018 року, позивачі є членами профспілки навчальних закладів, де працюють (а.с. 9,10).

Наказом відділу освіти, молоді та спорту Локачинської РДА від 28.12.2017 року № 448-к "Про зміну істотних умов праці педагогічних працівників району" у зв`язку з обмеженим фінансуванням освітньої галузі району у 2018 році керівників та педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти району було попереджено про можливе зменшення надбавки за престижність педагогічної праці із 20% до 1% із 01.03.2018 року (а.с.16).

28 лютого 2018 року наказом відділу освіти, молоді та спорту Локачинської РДА за №33-к "Про зменшення виплат за престижність праці педагогічним працівникам та надбавок бібліотекарям" зменшено до 5% виплату надбавок за престижність праці педагогам з 01.03.2018 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 11.01.2018 року "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" та зменшено до 10% виплату надбавок бібліотекарям за особливі умови праці з 01.03.2018 року згідно з постановою КМУ №89 від 25.03.2014 року "Про внесення змін до п.1 постанови КМУ №1073 від 30.09.2009 року "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек" (а.с. 83).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі частини першої статті 5 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина або юридичної особи не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Закон України від 09 квітня 1999 року № 586-XIV Про місцеві державні адміністрації (далі - Закон № 586-XIV) визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.

За нормами статті 1 Закону № 586-XIV виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; 2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку; 4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм; 6) взаємодію з органами місцевого самоврядування; 7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень (стаття 2 Закону № 586-XIV).

На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази (стаття 6 Закону № 586-XIV).

Відповідно до статті 13 Закону № 586-XIV до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв`язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров`я, фізкультури і спорту, сім`ї, жінок, молоді та дітей; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.

Статтею 22 Закону № 586-XIV визначені повноваження місцевої державної адміністрації в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, серед яких, зокрема, є: реалізація державної політики в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді; виконання програми щодо обов`язковості повної загальної середньої освіти, здійснення загального керівництва закладами науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, що належать до сфери її управління, їх матеріально-фінансового забезпечення (пункти 1, 3 частини першої статті 22 Закону № 586-XIV).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 586-XIV акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі просять визнати протиправним і скасувати наказ структурного підрозділу Локачинської РДА від 28 лютого 2018 року № 33-к, предметом якого є зменшення виплат за престижність праці педагогічним працівникам у зв`язку з нестачею коштів у фонді оплати праці бюджету району на 2018 рік.

Отже, предметом розгляду в цій справі є рішення місцевого органу виконавчої влади як суб`єкта владних повноважень під час реалізації покладених на нього законодавством владних управлінських функцій щодо прийняття рішення зі здійснення матеріально-фінансового забезпечення навчальних закладів, які знаходяться в межах відповідної території і належать до сфери управління державної адміністрації, що свідчить про публічно-правовий, а не приватноправовий характер спірних правовідносин.

Ураховуючи викладене спір, який є предметом цього розгляду, є публічно-правовим, оскільки в цій справі дослідженню підлягають виключно владні управлінські дії та рішення суб`єкта владних повноважень, зокрема перевірка оскаржуваного рішення на відповідність вимогам, визначеним у статті 2 КАС України.

Такий правовий висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 серпня 2019 року у справі № 0340/1429/18 (провадження № 11-277апп19).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Указане залишилося поза увагою місцевого суду, який, не дослідивши питання юрисдикційності спору, помилково розглянув справу в порядку цивільного судочинства, чим порушив норми процесуального права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 липня 1950 року (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України вказав, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У справі Занд проти Австрії (заява N 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін суд, встановлений законом у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...] .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із частинами першою та другою статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

З урахуванням вище наведеного колегія суддів вважає за необхідне закрити провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, роз`яснивши позивачам їх право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, 372, п. 4 ч. 1 ст. 374, ч. 1 ст. 377, ст.ст.381 - 383 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Локачинського районного суду Волинської області від 22 лютого 2019 року в даній справі скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до відділу освіти, молоді та спорту Локачинської районної державної адміністрації про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити дії - закрити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді