Рішення

від 18.10.2019 по справі 208/2266/15-ц

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА 

справа № 208/2266/15-ц

№ провадження 2/208/694/19

РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді - Івченко Т.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Корнієнко К.Є.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Федоренко Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , -

встановив:

1.1. Стислий виклад позиції позивача.

В 2014 році до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулась ОСОБА_1 із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , 09 липня 2015 року уточнила позовні вимоги та прохала:

-Визнати незаконним та скасувати Наказ № 18/1 від 18.10.2013 року за порушення трудової дисципліни про оголошення догани;

-Визнати незаконним та скасувати Наказ № 22 від 05.11.2013 року про звільнення за порушення трудової дисципліни за ст. 147 КЗпП України;

-Визнати незаконним та скасувати Наказ № 22 від 05.12.2013 року про звільнення за п.п. 2, 3 ст. 40, ст. 147 КЗпП України;

-Поновити її на посаді лаборанта-технолога з 05.11.2013 року на підприємстві ТОВ Дніпрохіммет код ЄДРПОУ 24430260;

-Стягнути на її користь з відповідача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з дня подачі позову до суду в розмірі 44649,00 гривень.

1.2.Стислий виклад позиції відповідача.

У відзиві на позов та уточнені позовні вимоги представник відповідача, адвокат Федоренко Р.В. заперечив проти задоволення позову у повному обсязі.

2. Процесуальні дії у справі.

19.03.2015 року подано позовна заява ОСОБА_1 (а.с. 1-4).

20.03.2015 року відкрито провадження по справі.

18.05.2015 року за клопотанням позивача витребувані докази.

27.05.2015 року від відповідача подані заперечення проти позову.

03.06.2015 року відповідачем подано заяву про застосування позовної давності.

09.07.2015 року позивачем уточнено позовну заяву, та наведено розрахунок заявлених позовних вимог.

21.07.2015 року відповідачем долучено докази.

16.12.2015 року ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області зупинено провадження у справі до вирішення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 172, 366 КК України.

03.08.2016 року відповідачем подано заяву про застосування позовної давності до позовних вимог заявлених ОСОБА_1

20.03.2017 року вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_3 визнано невинуватим за пред`явленим обвинувачення у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано за відсутністю події злочину.

25.07.2017 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.03.2017 року залишено без змін.

08.01.2019 року відновлено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , та згідно до перехідних положень ЦПК України, продовжено судовий розгляд справи в порядку загального позовного провадження, з проведенням підготовчого судового засідання.

23.04.2019 року з боку відповідача долучено докази по справі.

11.09.2019 року закрито підготовче судове засідання.

3. Фактичні обставини встановлені судом.

01.02.2007 року на підставі наказу Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет № 04 ОСОБА_1 прийнята на посаду технолога-лаборанта, про що зроблено запис у трудові книжці під № 23 (а.с. 9).

18.10.2013 року за наказом №18/1 по ТОВ Дніпрохіммет , ОСОБА_1 оголошено Догану за порушення трудової дисципліни, що виразилося в заведенні дворових собак до приміщення офісу, відлучення від процесу виробництва, залишення свого робочого місця, паління на робочому місця, приготування їжі собакам у орендованому підприємством приміщенні, що заважає дихати і працювати трудовому колективу (а.с. 11).

Згідно до запису трудової книжки № 25 (а.с. 9), внесений запис що 05.11.2013 року винесено наказ по ТОВ Дніпрохіммет № 22, про звільнення ОСОБА_1 , технолога-лаборанта, з 05.11.2013 року за порушення трудової дисципліни, з підстав ст. 147 КЗпП України, але як встановлено даний наказ не є підписаним директором, що підтверджує копія наказу (а.с.12), та згідно до запису № 26 у трудовій книжці відображено, що попередній запис № 25 від 05.11.2013 року, внесений помилково, що підтверджено підписом директора ТОВ Дніпрохіммет ОСОБА_3 , та внесений запис № 27.

Згідно до запису у трудовій книжці ОСОБА_1 , в саме запису під № 27 від 21.10.2014 року (а.с. 10), зазначено, що ОСОБА_1 звільнена з займаної посади згідно до наказу № 22 від 05.12.2013 року, з підставі п.2, 3 ст. 40, ст. 147 КЗпП України, що підтверджено підписом директору ТОВ Дніпрохіммет ОСОБА_3 та копією наказу № 22 від 05.12.2013 року (а.с. 13).

Як встановлено в ході судового розгляду, внесені записи № 26 і № 27 у 2014 році, що пов`язано з неявкою ОСОБА_1 на підприємство для внесення відповідних змін в період 2013 року.

Згідно до позиції ОСОБА_1 , не погодившись зі своїм звільненням позивачка звернулася до правоохоронних та контролюючих органів.

Внаслідок чого порушено кримінальну справу відносно директора ТОВ Дніпрохіммет ОСОБА_3 за обвинуваченням у скоєнні злочину передбаченого ст.ст. 172, 366 КК України.

Як встановлено в ході судового розгляду, в межах кримінального провадження позивачка зверталася лише з позовом щодо відшкодування моральної шкоди, але позовних вимог щодо порушення трудового законодавства що є предметом даного розгляду справи не подавала.

20.03.2017 року вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області ОСОБА_3 визнано невинуватим за пред`явленим обвинувачення у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано за відсутністю події злочину (а.с. 165-169).

25.07.2017 року ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.03.2017 року залишено без змін.

Як вбачається зі змісту вироку, предметом розгляду якого були дії вчинені директором ОСОБА_3 як директором щодо трудового законодавства та звільнення ОСОБА_1 , а саме:

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_3 , працюючи на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет , юридична адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Шепетова 6-10, фактична адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 5, будучи службовою особою вказаного підприємства, незаконно звільнив працівника з роботи з особистих мотивів, а також склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи при наступних обставинах:

13.11.2006 року, ОСОБА_4 рішенням учасника товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет № 1 назначений на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет .

Відповідно до розділу №11 статуту товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет , виконавчим органом товариства є директор, при цьому директор вирішує усі питання стосовно поточної діяльності товариства, за винятком тих, які відносяться до компетенції учасника, директор підзвітний учаснику і організовує виконання їх рішень, директору не дозволяється приймати рішення стосовно питань, що належать до компетенції учасника, директор товариства діє у межах, встановлених законодавством України та статутом, а також:

- несе повну відповідальність за стан та діяльність товариства;

- діє: без довіреності від імені товариства, представляє його в усіх підприємствах, установах та організаціях;

- укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки;

- приймає на роботу і звільняє працівників товариства.05.12.2013 року, на підставі наказу № 22 Про звільнення від 05.12.2013 року, зі своєї ініціативи, діючи умисно, з особистих мотивів, ОСОБА_4 із застосуванням норм п. 2,3 ст.40, ст.147 Кодекс законів про працю України, незаконно звільнив ОСОБА_1 , яка працювала на підприємстві з 01.02.2007 р. на посаді технолога-лаборанта, при цьому незаконно застосував, як підставу для звільнення ОСОБА_1 - п.2.3 ст.40, ст.147 Кодексу законів про працю України, - за порушення трудової дисципліни, яке виразилося, нібито, в розведенні тварин, але відповідно до акту документальної позапланової перевірки Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області від 29.04.2014 р., таке порушення ніяким чином не відноситься до порушення норм трудового договору або правил внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, директор товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет ОСОБА_3 , звільнивши з особистих мотивів працівника ОСОБА_1 грубо порушив право громадянина на працю.

Також, у перших числах грудня 2013 р., ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому під час досудового розслідування місці, працюючи на вищевказаній посаді, всупереч інтересам служби та чинного трудового законодавства, діючи навмисно, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - наказ № 22 Про звільнення від 05.11.2013р. технолога-лаборанта Неводничої, тобто задніми числами, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо причин та підстав звільнення технолога-лаборанта Неводничої, а саме, про те, що причиною звільнення Неводничої, відповідно до положення ст.147 Кодексу законів про працю України, є порушення нею трудової дисципліни.

Окрім цього, у перших числах грудня 2013 р. ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому під час досудового розслідування місці, працюючи на вищевказаній посаді, всупереч інтересам служби та чинного трудового законодавства, діючи навмисно, склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ - наказ № 22 Про звільнення від 05.12.2013 р. технолога-лаборанта Неводничої, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо причин та підстав звільнення технолога-лаборанта Неводничої, а саме, про те, що причиною її звільнення, відповідно до положень п.2,3 ст.40, ст.147 Кодексу законів про працю України, є невідповідність працівника займаній посаді, недостатня кваліфікація, систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку та порушення трудової дисципліни працівником Неводничою.

Також, у перших числах грудня 2013 р., ОСОБА_4 , знаходячись у невстановленому під час досудового розслідування місці, працюючи на вищевказаній посаді, всупереч інтересам служби та чинного трудового законодавства, діючи навмисно, склав та видав задніми числами завідомо неправдивий офіційний документ - наказ № 18/1 По особовому складу від 18.10.2013 р., у якому йшлося про оголошення догани технологу-лаборанту Неводничій, до якого вніс завідомо неправдиві відомості щодо причин та підстав оголошення догани, а саме, у зв`язку з порушенням останньою трудової дисципліни.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковано досудовим слідством як незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, тобто за ч. 1 ст. 172 КК України, за ст. 366 ч.1 КК України як складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документу.

За зазначений обвинуваченням, вироком Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.03.2017 року, ОСОБА_3 визнано невинуватим за пред`явленим обвинувачення у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано за відсутністю події злочину (а.с. 165-169), та зазначений вирок набрав чинності 25.07.2017 року, на підставі ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Як встановлено згідно до Вироку суду, Витяги з кримінального провадження № 4201304078000067, відповідно до яких:

- 10.12.2013 року до ЄРДР внесено заяву ОСОБА_1 про незаконне звільнення її з посади техніка-лаборанта ТОВ Дніпрохіммет , директором зазначеного підприємства ОСОБА_3 , з особистих мотивів;

- 21.05.2014 року до ЄРДР внесено інформацію про складання та видачу ОСОБА_3 завідомо неправдивого офіційного документу - наказу № 18/1 від 18.10.2013 року По особовому складу , про оголошення ОСОБА_1 догани, складання та видання завідомо неправдивого офіційного документу - наказу № 22 Про звільнення від 05.11.2013 року, у якому йдеться про звільнення працівника ОСОБА_1 , складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу - наказу № 22 від 05.12.2013 року, у якому йдеться про звільнення працівника ОСОБА_1 (т.3 а.с. 1-2)

Судом встановлено, що заначені витяги підтверджують тільки сам факт надходження заяви потерпілої про її начебто незаконне, з особистих мотивів, звільнення, вивчення матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення факту вчинення кримінального правопорушення, їх подальшу реєстрацію, що мало наслідком тільки можливість проведення досудового слідства (т.3 а.с. 1-2)

Заява ОСОБА_1 до прокуратури Баглійського району м. Дніпродзержинська від 09.12.2013 року про її незаконне звільнення з особистих мотивів, задніми числами (т.3 а.с. 11), це викладення обставин як їх бачить потерпіла, які повинні бути перевірені під час досудового слідства.

Наказ по ТОВ Дніпрохіммет № 22 від 05.11.2013 року, Про звільнення ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни підписано Шинкаревським як директором підприємства, натомість печатка Дніпрохіммет на цьому документі відсутня, тобто його не можна вважати офіційним документом, як офіційно складеним та виданим (т.3 а.с. 13)

Відомості про звільнення Неводничої з роботи, які викладені у її трудовій книжці, також дійсно, первісно датовані 05.11.2013 року, підписано Шинкаревським як директором підприємства (т.3 а.с. 14)

Як зазначала у своїх поясненнях свідок Репіна, вона, за вказівкою ОСОБА_5 готувала наказ про звільнення Неводничої, вносила відповідні записи у її трудову книжку. Внаслідок помилки, яку вона пояснила готуванням великого обсягу роботи за листопад 2013 року, вона зробила описку, зазначивши у документах, що готувались, замість місяця грудень, місяць листопад. ОСОБА_4 довіряючи їй, підписав їх.

Об`єктивно, пояснення Репіної щодо зробленої описки, окрім показань обвинуваченого підтверджуються та узгоджуються з:

- складеним 05.12.2013 року (тобто після видання наказу датованого 05.11.2013 року) актом за підписами Репіної, менеджера Дніпрохіммет ОСОБА_6 , управляючого підприємця-орендодавця Кутьменева, згідно якого у приміщенні ТОВ Дніпрохіммет зафіксовано знаходження 4 собак, яких завела технолог-лаборант Неводнича, що не відповідає санітарним нормам охорони праці, перешкоджає виробничій діяльності підприємства. Неводнича неодноразово попереджена про не привід тварин у приміщення (т.3 а.с. 48, 192);

- листом, даними про його поштове відправлення від 16.12.2013 року, у якому йдеться про запрошення Неводничої до ТОВ Дніпрохіммет для виправлення помилкового запису у трудовій книжці (т.3 а.с. 59), аналогічними документами від 24.12.2013 року (т.3 а.с. 60), виданим 05.12.2013 року наказом про звільнення Неводничої, виправленими записами у трудовій книжці про звільнення Неводничої (т.3 а.с. 52, 187, т.4 а.с. 163-164)

Постанова слідчого від 25.04.2014 року про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ Дніпрохіммет з питань звільнення ОСОБА_1 з підприємства, додержання при цьому вимог та положень чинного трудового законодавства України, не відповідає чинному законодавству як така, що не передбачена у діяльності органів держпраці, винесена слідчим з перевищеннями своїх повноважень (т. 4 а.с. 34-35)

Документальна перевірка, сам акт документальної перевірки № 04-03-48/48 від 28.04.2013 року, яким визначено, що:

- звільнення Неводничої за п.2,3 ст. 40, ст. 147 КЗУПП, за порушення трудової дисципліни, яке виразилось нібито у розведені тварин, ніяким чином не відноситься до порушень норм трудового договору або правил внутрішнього трудового розпорядку (т.4 а.с. 36-51),

проведено та складено інспектором без належних підстав, без обов`язкової на то згоди Держпраці України.

Зазначені обставини підтверджуються Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року за позовом ТОВ Дніпрохіммет до Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області Про визнання дій протиправними та скасування припису , яким визнано протиправним дії Територіальної державної інспекції з питань праці у Дніпропетровській області з проведення позапланової перевірки ТОВ Дніпрохіммет , за результатами якої складено акт № 04-03-48/48 від 28.04.2014 року, скасовано припис інспекції, виданий зазначеному підприємству за результатами перевірки (т.1 а.с. 60-63)

Відповідно до цієї постанови, яка набрала законної чинності, адміністративним судом встановлено і описано в мотивувальній частині судового рішення:

- підстави та порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці, регламентовані відповідним Порядком… , Законом України Про основні засади державного нагляду… , і серед них не передбачено звернення слідчого чи правоохоронного органу для здійснення позапланових заходів, що свідчить про відсутність законних підстав для проведення оскаржуваної перевірки;

- в порушення ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду… , на адресу ТОВ Дніпрохіммет наказ про призначення перевірки не надсилався та не вручався;

- інспектор не працював з документами, наданими підприємством, не ознайомлював підприємство з документами, оформленими за результатами перевірки, не проводив роз`яснювальну роботу з питань застосування норм законодавства про працю;

- ОСОБА_7 працювала на посаді технолога-лаборанта ТОВ Дніпрохіммет , систематично утримувала в приміщенні хімічної лабораторії 4-5 бродячих собак з приготуванням їм їжі, годуванням і т.п. Зазначена поведінка Неводничої створювала незручності для оточуючих, несло загрозу безпеці праці. На наявність і поведінку собак скаржились працівники та відвідувачі підприємства, власник орендованого приміщення, що підтверджується доповідними записками, актами огляду приміщення;

- за порушення трудової дисципліни ОСОБА_8 - за заведення дворових собак, готування їжі собакам у приміщенні, паління на робочому місці, що заважає дихати та працювати колективу, у відлучання з робочого місця, 18.10.2013 року оголошено догану;

- розведення тварин найманим працівником на робочому місці заважало іншим працівникам виконувати їх трудові обов`язки, порушувало вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, не дозволяло утримувати робоче місце в чистоті, в порядку, а також дотримуватись чистоти в лабораторії будинку і прилеглій території. Розведення тварин найманим працівником на робочому місці є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про обґрунтованість причин звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 п. 2,3 та ст. 147 КУЗПП;

- ОСОБА_7 звільнена за наказом № 22 від 05.12.2013 року. Наказ № 22 від 05.11.2013 року на підприємстві не видався. Був в проекті, але не виданий як офіційний документ.

Зазначена постанова адміністративного суду, у сенсі ст. ст. 7 ч. 1 п.14, 90 КПК України, п.23 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 01.11.1996 року Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя , є преюдиційною, так як фактичні обставини справи, які мають значення для кримінального провадження, доведеність доказів, які їх обґрунтовують і мають кримінально-правові наслідки, самі дії ОСОБА_5 як службової особи підприємства, нею встановлені та вирішені.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення є обов`язковими для виконання на всій території України, усіма без винятків органами державної влади, установами, посадовими особами.

Згідно до ст. 87 ч.3 п.2 КПК України, недопустимим є докази, отримані внаслідок реалізації органами досудового розслідування та прокурором свої повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

На підставі цієї норми КПК, з урахуванням постанови адмінсуду про незаконність як призначення так і проведення документальної позапланової перевірки ТОВ Дніпрохіммет з питань звільнення ОСОБА_1 з підприємства, додержання при цьому вимог та положень чинного трудового законодавства України, суд вважає отримані внаслідок цих дій докази, недопустимими.

Згідно затверджених протоколом зборів трудового колективу ТОВ Дніпрохіммет 29.01.2007 року правил внутрішнього розпорядку підприємства, робітники зобов`язані своєчасно та точно виконувати розпорядження адміністрації, утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам виконувати свої трудові обов`язки, дотримуватись вимог по охороні праці, техніці безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці, приймати заходи до невідкладного усунення причин та умов, які заважають або утруднюють нормальне провадження робіт, утримувати робоче місце в порядку, чистоті, дотримуватись чистоти на території підприємства (т.3 а.с. 122-125)

Як встановлено наведеним рішенням окружного адміністративного суду, встановлено в судовому засіданні:

- наказом № 04 від 01.02.2007 року Неводнича прийнята на посаду технолога-лаборанта ТОВ Дніпрохіммет , тобто на неї розповсюджувались правила трудового розпорядку на підприємстві (т.3 а.с. 195)

- представник підприємця-орендодавця 11.10.2013 року повідомляв ОСОБА_5 , що собаки, які знаходяться на прилеглій до орендованого приміщення території, заважають працювати іншим робітникам, кидаються, рвуть одяг, кусають відвідувачів їх офісу, поштарку. Працівнику ТОВ Дніпрохіммет Неводничій робилось зауваження з приводу заведення на територію собак, на що отримана відповідь в грубій нецензурній формі. Просить прийняти до Неводничої відповідні заходи, а інакше буде ставитись питання про розірвання договору оренди (т.3 а.с. 191);

- згідно доповідної записки головного бухгалтера ТОВ Дніпрохіммет від 18.10.2013 року, технолог-лаборант Неводнича завела в приміщенні підприємства 4 собак. В приміщенні стоїть сморід, зайти та вийти з приміщення важко, так як собаки кидаються з гавкотінням. Просить створити на робочому місці нормальні умови для праці (т.3 а.с. 194);

- Неводничій за порушення правил трудового розпорядку, що виразилось у заведенні дворових собак у офіс приміщення, готування їм їжі у приміщенні, що заважає дихати іншим працівникам, відлучання від процесу виробництва, залишення робочого місця, паління на робочому місці, наказом № 18/1 від 18.10.2013 року, оголошено догану (т.3 а.с. 186);

- відповідно до акту від 31.10.2013 року, складеного головним бухгалтером ТОВ Дніпрохіммет Репіною, менеджером підприємства Мрачковським, виконуючим за дорученням Кутьменевим, встановлено, що в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , вулиця Широка АДРЕСА_2 , знаходяться 4 собаки, яких завела Неводнича, що не відповідає санітарним нормам по охороні праці, заважає виробничій діяльності підприємства (т.3 а.с. 193);

- відповідно до акту від 05.12.2013 року, складеного головним бухгалтером ТОВ Дніпрохіммет Репіною, менеджером підприємства Мрачковським, виконуючим за дорученням Кутьменевим, встановлено, що в приміщенні за адресою: м. Дніпродзержинськ, вулиця Широка 5, знаходяться 4 собаки, яких завела Неводнича, що не відповідає санітарним нормам по охороні праці, заважає виробничій діяльності підприємства. ОСОБА_7 неодноразово попереджена про не привід у приміщення собак. (т.3 а.с. 197)

- наказом № 22 від 05.12.2013 року, Неводничу звільнено з посади технолога-лаборанта ТОВ Дніпрохіммет у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку (т.3 а.с. 187)

Пояснення свідків ОСОБА_9 та Кутьменева, як докази вини ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні не можуть бути використані судом, так як є фактичними доказами на підтвердження законності його дій при звільненні Неводничої за порушення трудової дисципліни.

До пояснень потерпілої Неводничої, щодо незаконності та обставин її звільнення, суд підходить критично, як до таких, що знаходяться у повному протиріччі з наведеними вище обставинами справи, доказами на їх підтвердження, як вони встановлені під час судового розгляду.

Пояснення свідка ОСОБА_10 , щодо законності проведення перевірки, незаконності звільнення Неводничої, спростовані постановою адмінсуду, знаходяться у повному протиріччі з іншими дослідженими у справі доказами, як доказ вини ОСОБА_5 у пред`явленому йому обвинуваченні, до уваги суду прийняті бути не можуть.

Судом також відмічається відсутність будь-яких доказів на підтвердження звільнення Шинкаревським Неводничої з особистих мотивів. Про відсутність неприязливих стосунків, на відсутність яких бо особистих конфліктів, зазначала потерпіла, підтверджував обвинувачений.

Ніяких інших доказів вини ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні, матеріали справи не містять. Заявлені прокурором свідки, допитані у судовому засіданні.

Фінансова, податкова звітність ТОВ Дніпрохіммет , рух коштів по рахунках, оптичні диски з зазначеною інформацією, судом не досліджувались як такі, що не мають ніякого доказового значення до пред`явленого Шинкаревському обвинувачення, хоча і представляють собою майже половину 2-х томів матеріалів кримінального провадження.

Судом також відзначається, що з незрозумілих підстав, досудове слідство проведене з порушенням правил підслідності, за місцем мешкання потерпілої, прийняття її заяви, у Баглійському районі м. Дніпродзержинська, а не за достовірно відомим місцем начебто вчинених злочинів - Заводському районі м. Дніпродзержинська, що окрім зазначеного порушення, у подальшому потягло непорозуміння з визначенням підсудності справи, спрямування відповідного подання судді Баглійського райсуду м. Дніпродзержинська до апеляційної інстанції.

Сам обвинувальний акт, за обвинуваченням ОСОБА_5 за ст. 172 ч.1, 366 ч.1 КК України, двічі, 26.01.2015 року та 10.06.2015 року (т.1 а.с. 74-75, 153-154) направлявся ухвалами Заводського райсуду м. Дніпродзержинську прокурору для усунення недоліків у вигляді:

- не зазначення у реєстрі матеріалів досудового розслідування даних про визнання будь якої особи потерпілою;

- суперечливого обвинувачення у вигляді не повного викладу фактичних обставин кримінального правопорушення;

- не розкриття суб`єктивної сторони злочину та мотивів вчинених ОСОБА_11 дій;

- не зазначення, чим же саме підтверджується незаконність дій ОСОБА_12

Двічі, ухвалами від 11.03.2015 року та 21.07.2015 року (т.1 а.с. 105-108, 216-217) Апеляційний суд Дніпропетровської області відхиляв апеляційні скарги прокурора, залишаючи ухвали суду першої інстанції про направлення обвинувального акту прокурору для усунення недоліків, без змін.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 , який втрете надійшов до суду 02.09.2015 року:

- в своєму реєстрі не містить даних про визнання будь якої особи потерпілою;

- обвинувачення суперечливе, фактичні обставини кримінального правопорушення викладені не повно;

- не розкриті об`єктивна та суб`єктивна сторони злочину, не зазначені мотиви вчинення ОСОБА_11 дій, чому його дії є не законними і чим це підтверджено.

Обвинувальний акт призначено судом до розгляду у судовому засіданні, в том числі керуючись суспільним інтересом у вигляді припинення подальшого підриву авторитету правоохоронних органів, фактичною не спроможністю працівниками поліції, прокуратури, скласти обвинувальний акт з виправленням недоліків, які встановлені та наведені в ухвалах першої та апеляційної інстанції, намаганням встановлення істини у справі. При прийнятті цього рішення, судом також враховувалось, що відповідно до ст. ст. 36 ч.2 п.15, 340 КПК України, прокурор, при не підтвердженні обвинувачення під час судового розгляду, має право у суді змінити обвинувачення, або взагалі від нього відмовитись.

Таким чином, суд вважає за встановлене, що звільнення ОСОБА_1 з посади технолога-лаборанта ТОВ Днепрохіммет директором ОСОБА_3 , дійсно мало місце, є обґрунтованим, таким, що відповідає законодавству про працю, було вчинене без особистих мотивів.

Складання Шинкаревським завідомо неправдивих офіційних документів про звільнення Неводничої від 05.11.2013 року та 05.12.2013 року, наказу від 18.10.2013 року про оголошення Неводничій догани, як кваліфікуюча ознака зазначена в обвинувальному акті з невідомо якого умовивіду, так як заздалегідь, до оголошення підозри було відомо, що накази складались бухгалтером підприємства. Сама видача завідомо неправдивих документів не мала місця, так як відсутні об`єктивна та суб`єктивна сторони цього умисного злочину. Зазначення у наказі про звільнення листопада місяця замість грудня, встановлена, підтверджена та кваліфікована судом як помилка бухгалтера який складав наказ, не є кримінально караною та взагалі не мала та не має якихось наслідків.

Частиною 7 ст. 284 КПК України встановлено, що якщо під час судового розгляду встановлена відсутність події злочину, у тому числі щодо подій які не є кримінально караними, суд зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.

У відзиві на позов та уточнені позовні вимоги представник відповідача, адвокат Федоренко Р.В. заперечив проти задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування власних заперечень, зазначає, що позивач ОСОБА_1 має профільну технічну освіту однак, в дійсності, позивач має середню освіту, а працювала на посаді технолога- лаборанта, тобто її кваліфікація не відповідала займаній посаді та виконуваній роботі. При цьому, в по рушення трудового договору, правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства позивач протя гом всього часу трудових відносин систематично утримувала в приміщенні хімічної лабораторії чотири - п`ять бродячих собаки з приготуванням для них їжі, годуванням, облаштуванням ліжок і туалетів. За значена поведінка ОСОБА_1 створювала не тільки незручності для оточуючих, а і загрозу безпеці праці, а працівник, згідно ст.14 Закону України Про охорону праці , зобов`язаний дбати про безпеку і здоров`я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства і несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно п.п.1.9, 1.12, 1.15 Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, затвердже них Наказом МНС України від 11.09.2012 №1192, (далі за текстом - Правила) в хімічних лабораторіях рівень шуму не повинен перевищувати норм, показники мікроклімату мають відповідати вимогам сані тарних норм, підлоги повинні мати неслизьку поверхню. З метою запобігання електротравматизму п.2.11. Правил забороняється захаращувати підходи до електричних приладів і пристроїв. В порушення зазначених Правил, наявність значної кількості тварин в лабораторії створювали значний рівень шуму, процес приготування собачої їжі із продуктових відходів, залишки їжі, шерсть і блохи, сеча і кал тварин значно погіршували показники мікроклімату і стан підлоги. Самі тварини, їх ліжка і туалети захара щували проходи.

Згідно Постанови Верховної Ради України від 12.09.91р. №1545-ХІІ Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР , на території України ще застосовується багато нормативно-правових актів, прийнятих у Союзі РСР, з питань, не врегульованих законодавством України, у частині, що не суперечить Конституції і законам України, до прийняття відповідних актів законодавства України.

Оскільки в Україні не розроблені Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робіт ників і службовців, то при розробці правил внутрішнього трудового розпорядку для конкретного підприємства згідно з ст. 142 КЗпП України слід керуватися Типовими правилами внутрішнього трудо вого розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій (далі за текстом - Типові правила), затвердженими постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.84р. №213, але з урахуванням чин ного на сьогодні трудового законодавства. Згідно ч.11 зазначених Типових правил (далі - мовою оригі налу): Рабочие и служащие обязаны: а) работать честно и добросовестно, воздерживаться от действий, мешающих другим работникам выполнять их трудовые обязанности; г) соблюдать требования по охране труда, технике безопасности, производственной санитарии, гигиене труда; е) содержать своё рабочее место, в порядке, чистоте, а также соблюдать чистоту в цехе (отделе) и на территории предприятия .

Аналогічні приписи містять правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ Дніпрохіммет , розроблені власником і затвердженні 29.01.2007р. трудовим колективом, які, згідно п.34 Типових пра вил, були вивішені в лабораторії на чільному місці де і висять до теперішнього часу.

Таким чином, розведення тварин найманим працівником на робочому місці заважало іншим пра цівникам виконувати їх трудові обов`язки, порушувало вимоги з охорони праці, техніки безпеки, вироб ничої санітарії, гігієни праці, не дозволяло утримувати робоче місце в чистоті, в порядку, а також до тримуватись чистоти в лабораторії, будинку і прилеглій території.

Після надходження письмових скарг працівників підприємства за його розпоря дженням комісія двічі фіксувала актами зазначені вище порушення ОСОБА_1 трудового догово ру і правил внутрішнього розпорядку. За першим разом їй наказом оголосили догану, за другим за нака зом - звільнили.

Так, ОСОБА_1 була звільнена за наказом №22 від 05.12.2013р. на підставі п.2, 3 ст.40 та сг.147 Кодексу законів України про працю. Наказ №22 від 05.11.2013р. на підприємстві, взагалі, не ви давався. Проект такого наказу готувався, але його як офіційний документ видано не було.

Крім того, даному цивільному позову передувала перевірка ТОВ Дніпрохіммет Територіальною Державною інспекцією з питань праці у Дніпропетровській області з питань законності звільнення ОСОБА_1 , що є предметом позову в даній справі. На підставі Акту перевірки додержання суб`єктами господарювання (ТОВ Дніпрохіммет ) законодавства про працю та загальнообов`язкове державне со ціальне страхування №04-03-48/48 Інспекція видала ТОВ Дніпрохіммет Припис №04-03-48/48-34 від 28.04.2014р. В Приписі Інспекція зазначає, що застосування норм статті 147 КЗпП України для звіль нення є порушенням трудового законодавства. Для розірвання трудового договору за підставою, що мі ститься у п. З ст, 40 КЗпП України, важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених тру довим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. А розведення тварин або не ви конання будь-яких санітарних або гігієнічних норм, у цьому випадку, відносяться до невиконання етич них або соціальних норм поведінки ОСОБА_1 та жодним чином не відноситься до порушення норм трудового договору або правил внутрішнього трудового розпорядку. Підставою для звільнення ОСОБА_1 є наказ №22, який на момент перевірки є у двох варіантах: із датою видання 05.11.2013р. та 05.12.2013р. Обидва накази за змістом є різними. Керівник підприємства повинен був відмітити наказ №22 від 05.11.2013р. та видати інший за іншим вихідним номером та датою.

Однак, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі 804/7262/14, яка набрало законної сили 05.11.2014р., визнано протиправним та скасовано вида ний ТОВ Дніпрохіммет Припис Територіальної Державної інспекції з питань праці у Дніпропетровсь кій області №04-03-48/48-34 від 28.04.2014р. Приймаючи зазначене рішення, як зазначено в Постанові від 05.11.2014р., Дніпропетровський окружний адміністративний суд встановив, що ОСОБА_1 си стематично утримувала в приміщенні хімічної лабораторії чотирьох-п`яти бродячих собак з приготуван ням для них їжі, годуванням, і т.д. Зазначене створювало не тільки незручності для оточуючих, а і за грозу безпеці праці. На наявність і поведінку собак скаржилися робітники і відвідувачі підприємства, власник приміщення орендованої лабораторії. На зауваження колег та керівництва ОСОБА_1 не реагувала, у зв`язку з чим за порушення трудової дисципліни, що виразилося у тому, що зазначена особа заводить дворових собак у офіс приміщення, відлучається від процесу виробництва, покидає своє робоче місце, палить на робочому місці, готує собакам їжу у орендованому приміщенні, що заважає дихати і працювати трудовому колективу, ОСОБА_13 було оголошено догану Наказом № 18/1 По особовому складу від 18.10.2013р. Потім Наказом Про звільнення №22 від 05.12.2013р. у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді, недостатньої кваліфікації та в зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також за порушення трудової дисципліни, керуючись п.2,3 ст.40 та ст.147 КЗпП України ОСОБА_1 було звільнено з посади.

При цьому, суд зазначив, що для розірвання трудового договору за підставою, що міститься у п. 3 ст. 40 КЗпП України, важливим є невиконання працівником обов`язків, передбачених трудовим догово ром або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Розведення тварин найманим працівником на робочому місці є порушенням правил внутрішнього трудового розпорядку, що свідчить про обґрунтованість причин звільнення ОСОБА_1 за ст. п.2,3 ст.40 та ст. 147 КУЗПП.

Разом з викладеним, суд вважав не обґрунтованими посилання на неправильність виправлен ій помилок керівником підприємства в трудовій книжці ОСОБА_1 у зв`язку з існуванням двох на казів про звільнення із датою видання 05.11.2013р. та 05.12.2013р. та різним змістом, як на одну з підстав незаконності звільнення останньої, оскільки згідно з пунктом 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про наго родження та заохочення тощо виправлення виконується роботодавцем, де було зроблено відповідний впис. Зазначені вище виправлення повинні повністю відповідати оригіналові наказу (розпорядження) або інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Таким чином, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі 804/7262/14, яка набрало законної сили 05.11.2014р., визнано законним звіль нення ОСОБА_1 з ТОВ Дніпрохіммет .

Згідно ч. 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарсь кій або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, законність звільнення ОСОБА_1 з ТОВ Дніпрохіммет уже раніше вста новлена судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, і не повинна, навіть, доказуватися при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи та особа, щодо якої встановлено законними обставини звільнення.

Більш того, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2014р. по справі №203/8167/14-к зобов`язано Кіровський РВ ДМУ УМВС України у Дніпропетровській області занести відомості про кримінальне правопорушення, скоєне посадовими особами Територіальної Державної ін спекції з питань праці у Дніпропетровській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, дали пояснення аналогічні викладеному у позові, просять позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення.

4 . Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України , до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1ст. 76 ЦПК України ).

Відповідно до ч. 1ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 232 КЗпП України безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами: 1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються; 2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу ; 3) керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого та регіонального самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об`єднаннями громадян з питань звільнення, зміни дати і формулювання причини звільнення, переведення на іншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу і накладання дисциплінарних стягнень, за винятком спорів працівників, вказаних у частині третій статті 221 і статті 222 цього Кодексу ; 4) власника або уповноваженого ним органу про відшкодування працівниками матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; 5) працівників у питанні застосування законодавства про працю, яке відповідно до чинного законодавства попередньо було вирішено власником або уповноваженим ним органом і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником)підприємства, установи, організації (підрозділу) в межах наданих їм прав.

В свою чергу, у ч. 1 ст. 233КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено позивач ОСОБА_14 з 01.02.2007 року у відповідності до Наказу № 04, запис № 23 була прийнята на посаду технолога-лаборанта в Товари ство з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет (а.с.8-10 )

21.09.2011року їй була призначена пенсія за віком, про що був внесений запис до Трудової книги під № 24, але вона продовжила працювати на підприємстві ТОВ Дніпрохіммет на тій же самій посаді (а.с.8-10 )

Згідно ст.1 КЗпП України законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників.

Згідно із ст. 2КЗпП України право громадян на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до статті 5-1КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Наказом №18/1 від 18 жовтня 2013 року позивачу оголошено Догану за порушення трудової дисципліни (а.с. 11 )

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Наказом Про звільнення №22 від 05.12.2013р. у зв`язку з невідповідністю працівника займаній посаді, недостатньої кваліфікації та в зв`язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього правилами внутрішнього трудового розпорядку, а також за порушення трудової дисципліни, керуючись п.2,3 ст.40 та ст.147 КЗпП України ОСОБА_1 було звільнено з посади(а.с. 13 )

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст..234 КЗпП України уразі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний , районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Разом з тим п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року№ 9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що передбачений ст..233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору і встановлені ст.. 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

Якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Позивач отримала відповідно до наказу про звільнення звільнена 05.11.2013 року, до суду звернулась лише 19 березня 2015 року з пропуском місячного терміну для звернення до суду, належних та допустимих доказів поважності причин пропуску встановленого законом місячного строку на звернення до суду не надала, клопотання про їх поновлення також не надавала.

Твердження позивача щодо того, що не зверталась, до суду бо не є фахівцем в галузі права, на той час вже була пенсіонером, з урахуванням того, що з 2007 року вона бездоганно працювала на підприємстві, та намагалась вирішити непорозуміння, шляхом ведення переговорів на підприємстві, вимагаючи від керівництва мотивувати та конкретизувати свої порушення трудової дисципліни, крім формулювання порушення трудової дисципліни відносно собак суд не визнає поважною причиною порушеного строку звернення до суду, оскільки вказане твердження ніякими належними та допустимими доказами не підтверджено, а лише зазначено усно, і позивач могла скористатись послугами безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до чинного законодавства.

Крім того, як в межах кримінального провадження порушеного за заявою ОСОБА_1 та результатами перевірки відповідними органами за її ж зверненням, так і в межах цивільної справи, інтереси її були представлені адвокатом ОСОБА_15 , що підтверджено договором № 12/03-2015 року (а.с. 65), та будучи обізнаними про заяви відповідача про застосування строку позовної давності, з підстав пропущення місячного строку на звернення із позовом, відповідних заяв та клопотань про поновлення строку на зверненням із позовом, який би обґрунтував поважність заявлених причин, не надано та не підтверджено, а тому підстав для визнання пропущеного строку на звернення із даним позовом, враховуючи процесуальну активну поведінку позивачки, в ході судового розгляду не встановлено.

Дослідивши всі докази у справі суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити, оскільки місячний строк з дня порушення прав позивача і звернення до суду з заявою про відновлення порушення права пропущений позивачем без поважних причин, що є самостійною підставою для відмови у задоволені позову.

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосовуючи дисциплінарне стягнення у виді догани згідно наказу від №18/1 від 18 жовтня 2013 року, відповідач дотримався, передбачених законом вимог щодо з`ясування обставин порушення трудової дисципліни, перевірки наданих позивачем пояснень та застосував до останнього дисциплінарне стягнення у межах, визначеного законом строку.

Застосовуючи дисциплінарне стягнення у виді звільнення згідно наказу від 05 листопада 2013 року Наказом № 22 ТОВ Дніпрохіммет була звільнена за порушення трудової дисципліни, відповідач дотримався, передбачених законом вимог, що підтверджується Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі 804/7262/14, яка набрало законної сили 05.11.2014р., визнано законним звіль нення ОСОБА_1 з ТОВ Дніпрохіммет .

Згідно ч. 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарсь кій або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, законність звільнення ОСОБА_1 з ТОВ Дніпрохіммет уже раніше вста новлена судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, і не повинна, доказуватися при розгляді даної справи, у якій беруть участь ті самі особи та особа, щодо якої встановлено законними обставини звільнення.

Що стосується позовних вимог про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, то зазначених порушень норм трудового законодавства в ході судового розгляду не встановлено, а тому і в цій частині позовних як і в частині стягнення середнього заробітку, позовні вимоги не знайшли свого підтвердження та задоволенню не підлягають.

Згідно до п. 32 Постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 з наступними змінами і доповненнями Про практику розгляду судами трудових спорів, у випадках стягнення па користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1995 року № 348 ).

Оцінивши, за своїм внутрішнім переконанням досліджені у судовому засіданні докази, врахувавши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заявлені з пропущенням строку на звернення із позовом, який поновленню не підлягає, та заявлені позовні вимоги будучи предметом розгляду в кримінальному провадженні, адміністративному провадження та цивільному, свого підтвердження не знайшли, а тому є такими що не підлягають задоволенню в цілому.

Щодо судових витрат понесених сторонами при розгляді справи, суд керується вимогами гл. 8 ЦПК України та Закону України Про судовий збір , а тому враховуючи що позивачка при зверненні із позовом звільнена від сплати судового збору, а відповідачем жодних вимог щодо відшкодування витрати пов`язаних з розглядом справи не заявлено, то такі витрати понесені сторонами покладаються на самі сторони, та компенсується з рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 141 ЦПК України).

Керуючись вимогами п.1 і п. 2 ч. 1 ст. 232, ст. 233, ст. 234, ч. 1 ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 10, 76, 141, 260, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручена у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрохіммет , код ЄДРПОУ 24430260, юридична адреса: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Шепетова, будинок № 6 квартира № 10.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 жовтня 2019 року.

Суддя Івченко Т. П.