Рішення

від 06.11.2019 по справі 195/1664/19

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1664/19

2/195/414/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

06.11.2019 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченка Д.М., за участю: секретаря судового засідання Левкович Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомості, укладеного 21.12.1999 року на Товарній біржі «Українська товарна біржа» за №67786, зареєстрований Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «Марганецьке МБТІ» від 29.12.1999 року за №6.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказаний договір було укладено між ним та Колективним сільськогосподарським підприємством «Імені Леніна» (код ЄДРПОУ 03740692) в особі уповноваженої Катеринич Валентини Володимирівни.

За вказаним договором купівлі-продажу нерухомості він придбав житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Звернувшись до нотаріуса з метою відчуження житлового будинку, йому було повідомлено, що даний договір купівлі-продажу нерухомості є нікчемним, оскільки не додержано вимог ст. 657 ЦК України.

У своїй письмовій заяві представник позивача, що діє на підставі ордера серія ДП №2019/2144 виданого 21.10.2019 року, просить суд розглянути справу за його відсутності та відсутності позивача у судовому засідання, про що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Від представника відповідача у порядку передбаченому ч. 3 ст. 211 ЦПК України надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, про що заперечень на позов не має.

Суд вважає можливим задовольнити клопотання сторін та розглянути справу за їх відсутності у судовому засіданні на підставі наявних матеріалів, які є достатніми для ухвалення рішення по суті заявлених вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно договору купівлі-продажу нерухомості від 21.12.1999 року, реєстраційний номер 67786, відповідно до ст. 15 Закону України Про Товарну біржу від 10.12.1991 року, сторони ОСОБА_2 , яка діяла за дорученням №12 від 11.11.1999 року, виданого правлінням КСП «Ім. Леніна» , з однієї сторони продала, а ОСОБА_1 з іншої сторони придбав, житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Зазначене майно належало продавцю КСП «ім. Леніна» на підставі свідоцтва про право власності від 15.11.1999 року, виданого Марганецьким БТІ р№6-21.

Визначену вартість об`єкта нерухомості в сумі 3500 гривень позивач сплатив повністю, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткового касового ордера.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Зі змісту ст. 182 ЦК України випливає, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, яка є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що діяло на час вчинення між сторонами правочину, а також чинний Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, не відносить угоди про придбання нерухомого майна на товарних біржах, як окремий правовстановлювальний документ.

Зміст Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року №121, відносить біржові угоди до правовстановлювальних документів.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України Про товарну біржу зареєстровані на товарній біржі угоди не підлягають нотаріальному посвідченню.

Отже, перешкодою для позивача в державній реєстрації нерухомого майна є положення ст. 657 ЦК України, згідно якого при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна обов`язковою умовою закону є нотаріальне посвідчення правочину.

Таким чином, угоди, укладені на товарних біржах внаслідок примусового продажу майна платника податків, не можуть бути посвідчені в нотаріальному порядку у зв`язку відсутністю добровільної згоди власника такого майна на його відчуження, який, у свою чергу, має виступати стороною за цим договором.

Пленум Верховного Суду України у постанові від 06.11.2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними (п. 13) наголосив, що у зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України. Суди повинні з`ясувати, чи підлягає правочин обов`язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Реєстрація права власності на нерухоме майно за позивачем здійснювалася Комунальним підприємством "Марганецьке МБТІ" 29.12.1999 року, що підтверджується відміткою у тексті договору.

Виходячи з наведеного суд вважає задовольнити позов повністю.

Сплачений по справі судовий збір в сумі 768,40 гривень вирішити відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 19, 81, 263, 264 ЦПК України, ч. 2 ст.220, ст. ст. 261, 267, 328, 334, 367, 655-657 ЦК України, ст. 15 Закону України Про товарну біржу від 10.12.1991 року №1956-ХІІ,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , до Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 36729781, зареєстрованого по вул. Правобережна, 49, с. Мирове АДРЕСА_1 , про визнання договору купівлі-продажу нерухомості дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, що був укладений 21.12.1999 року на товарній біржі «Українська товарна біржа» за №67786 між ОСОБА_1 та Колективним сільськогосподарським підприємством «Імені Леніна» (код ЄДРПОУ 03740692) в особі ОСОБА_2 , який зареєстрований Дніпропетровським обласним комунальним підприємством «Марганецьке МБТІ» від 29.12.1999 року за №6.

Сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768 гривень 40 копійок стягнути з Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області на його користь.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів після його ухвалення відповідно до п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Головуючий суддя: Д. М. Скрипченко