Рішення

від 08.11.2019 по справі 637/966/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.11.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

04 листопада 2019 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Тордія Е.Н. секретар судових засідань - Сергієнко В.С.

номер справи №637/966/19 (2/637/260/19 ).

Ім`я ( найменування ) сторін та інших учасників справи:

участь у справі приймала : позивач - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду Харківської області позов до ОСОБА_2 , Борівськоїсільської ради Шевченківського района Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

01 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду Харківської області з позовною зявою до ОСОБА_2 , Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом.

У судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги та просила їх задовольнити. В обґрунтування вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер її дід ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 9.2926 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 6325782500:01:000:0071, розташованої на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області; квартири АДРЕСА_1 . За життя дідом був складений заповіт, яким він заповідав по Ѕ частини вищезазначеної квартири своїм онукам, тобто їй та братові.

На момент смерті діда вона була зареєстрована разом з ним, тому спадщину прийняла відповідно до положень ч . 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України . Окрім неї спадкоємцями є : її рідний брат ОСОБА_2 . Після смерті діда в ході збирання документів була виявлена розбіжність в заповіті складеному на її ім`я, а саме: заповідач ОСОБА_3 заповідав Ѕ частини вищезазначеної квартири на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тоді як в інших правовстановлюючих документах її прізвище, ім`я та по батькові вказане -як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім того, після смерті спадкодавця оригінали правовстановлюючих документів на квартиру та земельну ділянку виявлені не були, про що було зроблено повідомлення в газету Краєвид .

Звернувшись до нотаріальної контори з приводу отримання свідоцтва про право на спадщину позивачу було відмовлено, враховуючи вищевказані обставини, та запропоновано звернутися до суду за визнанням її права.

Тому, вона звернулася до суду з даним позовом про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог позивача, яка є його рідною сестрою ОСОБА_1 не заперечує.

Представник відповідача: Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, в судове засідання не з`явився надав письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії по справі.

15 серпня 2019 року після отримання інформації про місце проживання (перебування ) відповідача по справі постановлена ухвала про відкриття провадження та розгляд справи за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 2 вересня 2019 року. Також відповідачу наданий строк для подання відзиву на позовні вимоги.

Окрім того за клопотанням позивача по справі зроблено запит до нотаріальної контори за для з`ясування наявності заповітів , та інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився надав до суду письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності. Проти задоволення позовних вимог позивача, яка є його рідною сестрою ОСОБА_1 не заперечує.

Представник відповідача: Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, в судове засідання не з`явився надав письмову заяву про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечував.

Суд заслухавши пояснення позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно свідоцтва про народження (серія НОМЕР_2 видане В НОМЕР_3 ОСОБА_6 відділ ЗАГС Харківської області від 2 грудня 1976 року) ІНФОРМАЦІЯ_3 , народилася мати позивача ОСОБА_7 , її батьками відповідно вказані: ОСОБА_3 , ОСОБА_8 .

Відповідно до свідоцтва про народження (серія НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції Харківської області від 4 вересня 2007 року) позивач по справі ОСОБА_5 народилася, ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками вказані відповідно: ОСОБА_9 , ОСОБА_7 .

Позивач по справі, 11 серпня 2017 року одружилася та набула прізвища ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб (серія НОМЕР_5 виданого виконавчим комітетом Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області 11 серпня 2017 року).

З свідоцтва про народження (серія НОМЕР_6 виданого повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській області від 27 лютого 2015 року) вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився брат позивача - ОСОБА_2 , його батьками відповідно вказані: ОСОБА_10 , ОСОБА_7 .

Мати позивача та відповідача ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_7 яке видане повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Шевченківського районного управління юстиції у Харківській обалсті від 27 лютого 2015 року).

Також згодом , ІНФОРМАЦІЯ_7 померла їх бабуся ОСОБА_8 , що підтверждується свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_8 виданого Борівською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 3 січня 2012 року).

Свідоцтвом про смерть (серія НОМЕР_9 , яке видане виконавчим комітетом Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 07 листопада 2014 року) засвідчено той факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер дідусь позивача та відповідача - ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_8 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 та набув права власності на земльну ділянку № НОМЕР_1 , площею 9.2926 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 6325782500:01:000:0071, розташованої на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області, що підтверджується довідкою №371/01-16 наданої приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області Томчуком С.М. від 07 вересня 2019 року.

Окрім того мав померлий право власності на квартиру АДРЕСА_1 , згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №462174 від 29 квітня 2003 року.

ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений секретарем Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області 24 вересня 2012 року, за реєстровим № 38, яким заповідав Ѕ частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності згідно договору купівлі - продажу онукам - сторонам по справі. Заповіт не змінювався та ніким неоспорювався.

Державний акт на земельну ділянку та свідоцтво про право власності на квартиру, після смерті спадкодавця: ОСОБА_3 - діда позивача, виявлено не було про, що було надано повідомлення в газету Краєвид за №№ 7-8 (1625 - 1626) від 23 січня 2016 року.

Після смерті ОСОБА_3 , залишилося спадкове майно яке фактично успадкувала його онука - позивач за справою ОСОБА_1

Факт постійного проживання спадкодавців: ОСОБА_8 , ОСОБА_3 та спадкоємця ОСОБА_11 підтверджено довідками №201/02-28 та №202/02-29 виданими Борівською сільською радою Шевченківського району Харківської області від 17 квітня 2019 року.

Тобто спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України не подав заяву про відмову від спадщини.

Згідно заяви зареєстрованої в реєстрі за № 28 посвідченої виконавчим комітетом Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області від 21 травня 2016 року відповідач за справою ОСОБА_2 відмовився від прийняття спадщини на вищезазначене спадкове майно, а саме: квартиру та земельну ділянку, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача ОСОБА_12 .

Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2016 року ОСОБА_13 в задоволенні поову про визнання права власності на Ѕ частину квартири в порядку спадкування, було відмовлено в зв`язку з розбіжностями її прізвища ім`я та по батькові в заповіті складеного дідом - ОСОБА_3 .

Відповідно до відповіді №30/02-14 наданої Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області від 27 січня 2018 року вбачаєтся, що позивачу відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та заповітом після смерті спадкодавця в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів (державного акту на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на квартиру) та рекомендовано звернутися для вирішення даного питання до суду.

Допитана в судовому засіданні свідок: ОСОБА_14 пояснила, що вона на час складання заповіту, виконувала обов`язки секретаря Борівської сільської ради. Засвідчила , що ОСОБА_3 в її присутності був складений заповіт , яким своє майно , а саме квартиру яка йому належала на праві власності заповідав своїм онукам. Онуки , хоча брат та сестра але мають різних батьків. Вочевидь заповідач про це не згадав та по батькові Свентикову на той час ОСОБА_15 , написав як ОСОБА_16 . Прочитавши заповіт, він на це не звернув увагу, а згідно законодавства вона не мала право вимагати документи, осіб на яких складаються заповіт , тому вона його посвідчила , у тому самому виді якій представлений суду. Засвідчила, заповіт стосується саме позивача по справі та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є одна і та ж особа і є онукою померлого ОСОБА_3 .

З листа № 372/01-16 та витягів зі спадкового реєстру наданих приватним нотаріусом Шевченківського районного нотаріального округу Харківської області від 07 вересня 2019 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа Шевченківською державною нотаріальною конторою за №76/2015. Також за життя ОСОБА_3 був складений заповіт посвідчений Борівською сільською радою Харківської області 24 вересня 2012 року зареєстрованого в реєстрі за №38.

Мотивувальна частина та застосовані судом правові норми.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що суд в порядку непозовного цивільного судочинства може розглядати справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п.1, п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України , суд розглядає справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особи, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 2 ст.315 ЦПК України , зазначено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Відтак, надані до суду докази, свідчать про те, що заповіт від імені ОСОБА_3 складений на користь ОСОБА_11 .

Враховуючи дослідженні докази, також те, що встановлення зазначених фактів, має для позивача юридичне значення, оскільки відповідно до норм діючого законодавства вона може мати право власності на земельну ділянку та квартиру, але відсутність підтвердження вказаних обставин може позбавити її вказаних прав суд вважає, що вимоги, щодо визнання факту, що заповіт складений на і`мя ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доведеними та такими, що підлягає задоволенню.

Щодо вимог стосовно визнання права вланості в порядку спадкування за законом та заповітом суд дійшов наступного.

Відносини спадкування регулюються Цивільним кодексом України, який вступив у дію 01 січня 2004 року.

За правилами ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до п. 4.15 Наказу Мін`юсту від 22 лютого 2012 року № 296/5 зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України вказано, що видача свідоцтва, про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року року № 1952-ІУ, однією із підстав державної реєстрації прав на нерухоме майно є рішення судів, що набрали законної сили, оскільки визнання права власності на нерухоме майно є прерогативою суду.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, відповідно до положень ст. 1218 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст.1233 Цивільного кодексу України - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 ст.1225 Цивільного кодексу України , передбачено ,що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України , право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За правилами ч.3 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець , який постійно проживав разом їз спадкодавцем на час відкриття спадщини , вважається таким ,що прийняв спадщину , якщо протягом строку встановленого ст. 1270 Цивільного кодексу України не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 5 ст.1268 Цивільного кодексу України , незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1274 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову (зави) відповідачем (заінтересованими особами).

Оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, також враховуючи, що позивач є спадкоємцем як за заповітом тай і за законом ,визнання за нею права власності не порушає нічиїх прав та інтересів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 259, 268, 293, 315, 316 ЦПК України, ст.ст. 328, 1216, 1218, 1220, 1258, 1225, 1233, 1235, 1261, 1268, 1266, 1274 Цивільного Кодексу України, ст. 41 Конституції України, Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року № 1952-1V, п. 3.22 розділу 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 року за № 282/20595,пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом - задовольнити.

Встановити факт того, що заповіт складений ОСОБА_3 від 24 вересня 2012 року зареєстрованого в реєстрі за №38 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 стосується ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 9.2926 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер: 6325782500:01:000:0071, розташованої на території Борівської сільської ради Шевченківського району Харківської області в порядку спадкування за законом після смерті, ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи,зазначений строк обчислюється з часу виготовлення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ