Ухвала

від 08.11.2019 по справі 160/10996/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

08 листопада 2019 року Справа 160/10996/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасування вимоги.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що його подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, з наступних підстав.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додані до позовної заяви копії документів не завірені позивачем всупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

У поданій позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілора" заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження податкової вимоги №2168-17 від 01.06.2016р. та податкового повідомлення-рішення №0003032205 від 17.07.2015р.

В обґрунтування заявленого клопотання позивачем зазначено, що всупереч вимогам чинного законодавства, не отримував жодного з оскаржуваних актів індивідуальної дії в порядку, передбаченому чинним законодавством, а про їх існування йому стало відомо лише 21.12.2018 року під час ознайомлення з матеріалами адміністративної справи № 804/8708/16. Позивач вважає за необхідне просити суд поновити йому строк на оскарження вказаних актів, оскільки у зв`язку з необізнаністю про їх винесення відповідачем він був вочевидь позбавлений можливості для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів шляхом оскарження даних актів в строк, визначений положеннями Податкового кодексу України. Той факт, що рішення направлялись не на адресу позивача (принаймні, матеріали адміністративної справи № 804/8708/16, як вже було зазначено вище, не містять належних доказів повідомлення позивача про винесення відповідачем оскаржуваних рішень) свідчить про відсутність вини позивача у пропуску встановленого законом процесуального строку на їх оскарження.

Розглянувши подане клопотання та перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАСУ передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Позивач зазначає, що про оскаржувані рішення йому стало відомо 21.12.2018 року під час ознайомлення зі справою №804/8708/16.

Однак в матеріалах даної справи відсутні докази на підтвердження твердження позивача про ознайомлення з оскаржуваними рішеннями саме 21.12.2018 року.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі вищевикладеного, суд визнає підстави, зазначені позивачем неповажними та пропонує надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також надати докази поважності причин його пропуску.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" про поновлення процесуального строку, - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілора" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправною та скасування вимоги,- залишити без руху.

Позивачеві в десятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

-належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України;

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з доказами, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.

Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса